Рішення № 71941600, 31.01.2018, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1577/17

Провадження № 2/321/88/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 року

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Машкіної Н.В.,

за участю секретаря - Бородіної І.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, посилаючись на наступні обставини.

07 грудня 2015 року померла її рідна сестра, ОСОБА_3. Після її смерті позивач почала проживати у належному сестрі житловому будинку по вул.Кооперативній, 77 смт.Михайлівка Запорізької області разом зі своїм внуком, доглядала за будинком, сплачувала комунальні платежі, користується присадибною ділянкою. Тобто вона добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно ним володіти.

При звернення до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №77 по вул.Коопертивна смт.Михайлівка, було встановлено, що вищевказаний житловий будинок зареєстровано не за спадкодавцем, а за іншою особою.

На підставі цього факту приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу 06.10.2017 року була винесена постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії та роз'яснено про її право на звернення до суду з відповідним позовом.

Так, її сестра дійсно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 1975 року по 2015 рік. На протязі більш ніж 10 років, її сестра продовжувала постійно проживати у вказаному житловому будинку з надвірними спорудами.

За цей час сестра добросовісно, безперервно володіла та відкрито користувалась даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядала за будинком та утримувала його, сплачувала комунальні послуги, постійно виконувала в ньому поточний та капітальний ремонти. Таким чином відкрито, безперервно володіла нерухомим майном.

Проте, позивач позбавлена можливості оформити свої права у встановленому законом порядку, тому змушена звертатися до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Пояснив, що сестра позивача ОСОБА_3 в 1975 році фактично придбала житловий будинок за адресою: вул.Кооперативна, 77 смт.Михайлівка Запорізької області, за домовленістю з власником, проте правочин не було оформлено у встановленому законом порядку. Після смерті ОСОБА_3 позивач постійно проживає у вказаному будинку, утримує його, сплачує всі комунальні послуги, володіє та користується нерухомим майном, як власним.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно акту підтвердження, складеного депутатом Михайлівської селищної ради, ОСОБА_3 дійсно проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1975 року до 2015 року (а.с. 14)

Згідно довідки КП «Михайлівський комунгосп» від 15.06.2017 року № 28 ОСОБА_3, яка мешкала за адресою вул. Кооперативна,77 в смт.Михайлівка, сплачувала послуги за водопостачання своєчасно та заборгованості не має ( а.с. 15).

Згідно довідки ВСК «Нива» від 09.10.2017 року за № 376 ОСОБА_3 дійсно проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 і сплачувала послуги за водопостачання з 03.03.2000 року (а.с. 16).

Згідно Договору № 02903 про надання послуг з газопостачання за адресою вул.Кооперативна, 77 смт.Михайлівка від 09.12.2002 року, він укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Запоріжгаз» (а.с. 17).

Згідно Договору про користування електричною енергією від 12.02.2008 року, він укладений між ОСОБА_3, яка проживала ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі начальника Михайлівського РЕМ (а.с. 18).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 померла 07.12.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії №I-ЖС343521 від 14.12.2015 року (а.с. 8).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (до шлюбу - Гречишнікова) М.В. та ОСОБА_3 (до шлюбу - Гречишнікова) К.В. є рідними сестрами.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Позивач у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, що підтверджується копією спадкової справи.

Проте, постановою приватного нотаріуса Михайлівського нотаріального округу Запорізької області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.10.2017 року за № 41/58-2015/02-14 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 77, що розташований по вул. Кооперативній в смт.Михайлівка, Михайлівського району Запорізької області після смерті ОСОБА_3, яка померла 07.12.2015 року, у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно та відсутності державної реєстрації спадкового майна за спадкодавцем (а.с. 10).

Згідно довідки наданої КП «Михайлівське районне архітектурно – планувальне та техінвентаризаційне бюро» право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: смт.Михайлівка, вул. Кооперативна, буд.77 Михайлівського району, Запорізької області, згідно матеріалів інвентаризаційної справи станом на 15.06.2017 року зареєстровано за ОСОБА_4, на підставі договору купівлі – продажу від 22.06.1974 року, р.№ 695 (а.с. 12).

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_3 в будинку за адресою вул.Кооперативна, 77 в смт.Михайлівка почала мешкати її сестра ОСОБА_2

Зазначений факт підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10-ти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, відсутність інших осіб, які претендують на це майно, відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Як зазначено в пунктах 9,13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 « Про судову практику у справах про захист права власності на інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права.

Відповідно до ч.2 ст. 344 Цивільного кодексу України, особа яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідно до ч.4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс України набирає чинності з 0 січня 2004. Згідно пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України, тобто, відлік строків, про які йдеться в частині першій статті 344 цього Кодексу, зокрема, 10-річного, може починатися не раніше, ніж з 01 січня 2001, отже, позовні вимоги про визнання права власності на нерухомий об'єкт за набувальною давністю можуть бути предметом розгляду саме з цієї дати.

Враховуючи, що ОСОБА_2, яка є правонаступником ОСОБА_3 яка померла 07.12.2015 року, дійсно відкрито і добросовісно володіла житловим будинком № 77, розташованим по вул. Кооперативній в смт.Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області з 1975 року, утримувала його, сплачувала всі комунальні послуги, що підтверджується наданими доказами, а саме: довідкою від 15.06.2017 року наданою КП «Михайлівський комунгосп» №28, довідкою від 09.10.2017 року за №376 наданою ВСК «Нива», Договором № 02903 про надання послуг з газопостачання від 09.12.2002 року укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Запоріжгаз», Договором про користування електричною енергією від 12.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі начальника Михайлівського РЕМ, суд приходить до висновку, що вона є добросовісним набувачем.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Керуючись ст.ст.2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку набувальної давності право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул. Кооперативна, 77 в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6