Ухвала суду № 71940984, 27.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/406/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., при секретарі судового засідання Вереш А.В., за участю прокурора Вовканич С.М., слідчого Розман І.І., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070170000045 – Заступника начальника СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вірменина, громадянина ОСОБА_5, уродженця ОСОБА_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в службі таксі, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні №12018070170000045 – Заступник начальника СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4, звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070170000045 від 12.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

Подане клопотання мотивує тим, що у ході досудового розслідування кримінального провадження №12018070170000045 встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ОСОБА_5 та проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання грошової винагороди, організував незаконне переправлення через державний кордон України трьох громадян ОСОБА_5, а саме: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також малолітня дитина ОСОБА_6 Анахіт, ІНФОРМАЦІЯ_7

Так, у першій половині січня 2018 року ОСОБА_1 зустрів вищевказаних громадян ОСОБА_5 в м. Київ, усвідомлюючи що останні мають намір з порушенням установленого законом порядку перетнути державний кордон України в напрямку республіки Словаччини з метою подальшого постійного проживання на території однієї з країн Євросоюзу.

Після їх зустрічі, ОСОБА_1 з метою таємного переправлення трьох громадян ОСОБА_5 на територію країн Євросоюзу 26.01.2018 року потягом привіз останніх до м. Ужгород, після чого всі разом тимчасово поселились до готелю «Уют», що в с. Оноківці для очікування зручного часу незаконного перетину державного кордону України.

В подальшому, до даного готелю на легковому автомобілі під’їхав громадянин на ім’я Василь, з яким гр. ОСОБА_1 попередньо, перебуваючи в м. Київ, домовився та обумовив всі деталі про незаконне переправлення осіб через державний кордон. після чого троє громадян ОСОБА_5, а саме: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також малолітня дитина ОСОБА_6 Анахіт, ІНФОРМАЦІЯ_7 сіли до автомобіля, на якому приїхав Василь і водій відвіз їх у напрямку прикордонної застави «Гута», де біля 17:00 годин за 500 метрів до Українсько-Словацького кордону, працівниками ВБЗПТЛ ГУПН спільно з військовослужбовцями Чопського прикордонного загону вказаних громадян ОСОБА_5 було затримано.

26.01.2018 року гр. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 27.01.2018 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, вчинив тяжкий злочин, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років, усвідомлює неминучість призначення покарання, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь які речі, які мають істотне значення для встановлення істини по кримінальному провадженні, істотно впливати на громадян, організацію переправлення через державний кордон яких він здійснив та яких визнано і допитано в якості свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Зокрема слідчий звернув увагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з конфіскацією засобів вчинення злочину, є громадянином ОСОБА_5, і більш м’який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам визначеним п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно підозрюваного інший запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, який на його думку забезпечить належну процессуальну поведінку підозрюваного. Зокрема просив у випадку обрання запобіжного заходу у вігляді тримання під вартою визначити підозрюваному розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи захисника, просив обрати йому інший запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, зобов'язувався на кожний виклик слідчого з'являтись.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника підозрюваного, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з конфіскацією засобів вчинення злочину.

Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбчених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики, на думку слідчого судді, доводяться вагомістю доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не можуть запобігти ризикам вчинити підозрюваним спроби переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Дані про особу ОСОБА_1.: громадянин іншої держави ОСОБА_5 , одружений, має місце проживання , дані про місце реєстрації відсутні, раніше не судимий ( зі слів підозрюваного), працює в службі таксі ( зі слів підозрюваного) , слідчий суддя визнає такими, що не спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.

Водночас слідчий суддя вважає, що вік та стан здоров’я ОСОБА_1 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів про те, що стан здоров’я ОСОБА_1 перешкоджає обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Зокрема, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість обрання іншого більш м’якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був затриманий 26.01.2018 року о 20 год.15 хв. , а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаної дати.

Відповідно вимог ст.ст.177, 178, 183, 199 КПК України слідчий суддя враховує передбачені законом обставини та дійшов до висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, враховуються заявлені обвинуваченою стороною ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують тримання особи під вартою.

Оцінюючи в сукупності всі вищевикладені обставини, наявні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України передбачені випадки, коли слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні не встановлено передбачених вказаною нормою підстав для не визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 182 ч. 4 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. ОСОБА_3 застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 цієї статті визначено, що розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом становить - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 140 960,00 грн., і такий на думку суду, буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

У разі внесення застави за ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов’язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до консульського відділу Посольства Республіки ОСОБА_5 в Україні в Києві (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Також роз’яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070170000045– заступника начальника СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вовканич С.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8- задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 26.03.2018 року.

Строк тримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання – з 20 год. 15 хв. 26 січня 2018 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1, покладених на нього обов’язків передбачених цим Кодексом – в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 140 960,00 грн.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_1, або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до консульського відділу Посольства Республіки ОСОБА_5 в Україні в Києві (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Роз’яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В решті вимог клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено 30.01.2018 року о 08 -40 год.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_9