Ухвала суду № 71939904, 01.02.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/925/18

Провадження № 1-кс/265/700/18

У Х В А Л А

01 лютого 2018 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання Мамаєвої С.В., за участю прокурора Колодій Р.М., слідчого Ламшиної О.О., підозрюваного ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави за кримінальним провадженням №32018050000000002 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2018 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави за кримінальним провадженням №32018050000000002 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному ОСОБА_2 були 30 січня 2018 року об 12-55 год.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що у провадженні СУ ФР ГУДФС у Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 29.01.2018 року за №32018050000000002, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

У клопотанні детально викладено встановлені на даний час органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Серед іншого зазначено, що ОСОБА_2 підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, будучи службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Зокрема зазначено, що ОСОБА_2, будучи службовою особою ТОВ «Соціальна аптека», зареєстрованого на території Донецької області, у період з липня 2014 року по квітень 2016 року, шляхом умисного неподання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, а саме подання податкової звітності, що є одночасно приховуванням об’єктів оподаткування, та ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 2 295 570,92 грн.( за друге півріччя 2014 року на суму 632 885,26 грн., за 2015 рік на суму 1 306 643,54 грн., за січень – квітень 2016 року на суму 356 042,12 грн.), та ухилився від сплати податку на прибуток за період 2014-2015 років на суму 2 046 225 грн.( у 2014 році на суму 170 508 грн., у 2015 році на суму 1 857 717 грн.) а всього ухилився від сплати податків на загальну суму 4 341 795,92 грн., що більше ніж в п’ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, працюючий директором ТОВ «Фармалек», одружений, який має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченка, 44/156.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_2 повідомлено 24 січня 2018 року.

За переконанням слідчого, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, об’єктивно підтверджується зібраними на даний час досудового розслідування доказами та зафіксованими в письмових документах доданих до клопотання, а саме: висновком судово - економічної експертизи, протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, а також існують наступні ризики. Так, у письмовій заяві яку ОСОБА_2 надав органу досудового слідства останній зазначив, що мешкає за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Незалежності буд.37, однак згідно відповіді Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області та довідки Шкарівської сільської ради встановлено, що ОСОБА_2 не зареєстрований та не проживає за вказаною адресою. Тобто ОСОБА_2 органу досудового слідства зазначив місце мешкання, яке не відповідає дійсності. За таких обстави, доцільно вважати, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі на тимчасово окупованій території України, оскільки він має перепустку на перетин лінії розмежування зони АТО та не одноразово перетинав зазначену лінію розмежування у період з 2015 по 2017 рік. Крім того, ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2, а також наявність ризиків, що підозрюваний під час розслідування кримінального провадження може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому з метою запобігання вказаних ризиків просила суд застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі переліченого слідчий просила суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 057 200 гривень, з покладенням певних обов’язків.

В судовому засіданні прокурор Колодій Р.М. та слідчий Ламшина О.О. наполягали на задоволенні поданого клопотання, надавши обґрунтування необхідності його задоволення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки він ніколи не переховувався від органів досудового розслідування, і не збирається робити це у подальшому, а також не має наміру якимось чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_2, надав свої письмові заперечення та додатково послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_2 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, оскільки ОСОБА_2, будучи службовою особою ТОВ «Соціальна Аптека», не порушував граничних строків подання податкової звітності в другому півріччі 2014 року, 2015-2016 роках, а відтак у ТОВ «Соціальна Аптека» не виникло узгоджених грошових зобов’язань зі сплати податків. Крім того, вважав, що поведінка ОСОБА_2 протягом всього часу здійснення досудового розслідування вказує на його добросовісність при виконанні процесуальних обов’язків. Так ОСОБА_2 з’являвся на виклики слідчого, приймав участь у допитах та інших процесуальних діях, виконував ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів, отримав повідомлення про підозру, копію клопотання про застосування запобіжного заходу, з’явився в судове засідання для розгляду клопотання. ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має родину, неповнолітню дитину на утриманні, постійне місце роботи та проживання. Просив суд відмовити слідчому в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2

Вислухавши сторони, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження №32018050000000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.212 ч.3 КК України, про що йому повідомлено 24.01.2018 року.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині його обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст.. 212 КК України.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальне правопорушення за викладених обставин.

Висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Адже факти, які є підставою для підозри ще не досягли рівня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Згідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрюваний має постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5, має постійне місце роботи, а також має сім’ю та неповнолітню дитину на утриманні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи.

Частина 1 ст. 182 КПК України передбачає, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор фактично у своїх поясненнях посилались на те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави є запобігання спробі підозрюваного переховуватись від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як застосування вказаного запобіжного заходу буде сприяти належній процесуальній поведінці підозрюваного.

Слідчим у клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_2 зазначив своє місце мешкання: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Незалежності буд.37, однак згідно відповіді Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області та довідки Шкарівської сільської ради встановлено, що ОСОБА_2 не зареєстрований та не проживає за вказаною адресою, однак в самому ж клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_2 фактично мешкає за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченка, 44/156.

В ході судового розгляду було встановлено, та не спростовано слідчим та прокурором, що ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про виклик, згідно до ст. 135 КПК України, вчасно з’являвся на виклики слідчого для проведення з останнім слідчих дій.

Слідчий суддею встановлено, що ризик того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду на тимчасово окупованій території України під час судового розгляду не доведено, оскільки місцем реєстрації ОСОБА_2 є Донецька область, м. Харцизьк, вул. Постишева буд.153, яка є тимчасово непідконтрольною Державній владі України, що може пояснювати не одноразові перетини останнім лінії розмежування зони АТО.

Також в клопотанні слідчий посилається на ризик того, що ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак слідчий та прокурор не надали на підтвердження цього належних доказів, а лише послались на свої припущення.

Згідно ст. ст. 22,26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, сторони мають рівні права на збирання та подання суду доказів, та є вильнімо у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Однак, у супереч вищенаведеним процесуальним нормам, ані слідчим, ані прокурором під час складання та затвердження клопотання про обрання запобіжного заходу, ані під час його розгляду у судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами наявність хоча б одного із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Крім того, у відповідності до п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не надано належних та допустимих доказів того, що є достатньо підстав для обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 179,184, 193, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави за кримінальним провадженням №32018050000000002 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 ч.3 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя___