Постанова № 71937966, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13155/17 Головуючий у 1 інстанції - Кармазін О.А.

судді - Катющенко В.П., Скочок Т.О. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Містобуд Інвест» до Державної фіскальної служби України, третя особа - приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Містобуд Інвест» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.07.2017 № 601/39514973;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 20.06.2017, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Містобуд Інвест», в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її першого подання.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Державна фіскальна служба України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Містобуд Інвест» (код з ЄДР 39514973) зареєстровано у статусі юридичної особи 27.11.2014 р. Місцезнаходження згідно ЄДР - 02166, м. Київ, Маршала Жукова, 26. З 01.03.2015 товариство зареєстровано платником ПДВ.

20.06.2017 позивачем сформовано податкову накладну № 5 (далі - «п/н»).

Згідно з п/н, постачальник - ТОВ «Містобуд Інвест», отримувач/покупець ПрАТ «ХК «Київміськбуд». Загальна сума коштів, що підлягає сплаті з ПДВ - 345742,80 грн., ПДВ - 57623,80 грн. Номенклатура поставки - продукція виробничо-технічного призначення: Щит ГРЩ в асортименті, ящик обліку, щити ЯВО в асортименті. Код товару згідно УКТ ЗЕД - 8537. Кількість - від одного до 2-х екземплярів.

03.07.2017 п/н направлено для реєстрації в ЄРПН.

Позивачем отримано квитанцію № 1 від 03.07.2017 з результатом оброки: документ прийнято, реєстрація зупинена.

Зазначено виявлені помилки: відповідно до п. 201.9. ПКУ реєстрація п/н зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії оцінки ступеня ризиків). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8537. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

06.07.2017 на адресу ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві позивачем сформований лист за № 20 з поясненнями та доданими до них документами відносно проведення спірної операції та реєстрації вищезгаданої п/н. Зареєстровані документи в ДПІ 06.07.2017.

У поясненнях, крім іншого, зазначено, що основним видом діяльності товариства є виробництво та комплектація електророзподільної та контрольної апаратури, яка не потребує ліцензування. Товариство закуповує великі обсяги електроматеріалів та комплектуючих в залежності від потреб виробництва. До пояснень надано копії накладних, згідно яких придбаний товар, матеріали, комплектуючі. Зазначено, що доставляють комплектуючі з використанням послуг ТОВ «НОКАС». Повідомлено та надано документи відносно наявності виробничих площ (600 кв.м. за адресом м. Київ, вул. Червоноткацька, 84 корп. 26). Зазначено про наявність дозволів, сертифікатів відповідності якості. Наведено інформацію відносно матеріально-технічної бази та кваліфікації працівників (7 осіб), додано відповідні документи з цього приводу.

Крім іншого, також зазначено, що матеріали, комплектуючі придбані у постачальників товарів згідно УКТ ЗЕД/ДК 016 - 2010 вказані у додатку до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, перелічені у відомості руху матеріалів на 30.06.2017.

Додано також первинну документацію, договори на придбання матеріалів.

Деталізовано основні технологічні етапи виробництва.

Вироблена продукція, як зазначено у поясненнях, відповідає коду 8537 згідно УКТ ЗЕД/ДК 016 - 2010. Основний покупець ПАТ «ХК «Київміськбуд». Додано договір, специфікацію, ТТН, акт, доручення (всього на 159 сторінках).

При цьому, 04.07.2017 подана Таблиця даних платника податків із зазначенням коду постачання (виготовлення) товарів послуг 8537, кодів придбання (отримання товарів/послуг) 8536, 8538, 9030, 8544, 8504, 3920.

12.07.2017 ДФС прийнято оскаржуване рішення № 601/39514973 про відмову у реєстрації п/н з тих підстав, що платником надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскільки платником податку не було надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації, згідно з пунктом 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, то оскаржуване рішення прийнято комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1. ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1. ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10. ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що відповідно до п/п. 14.1.60. ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З наведеного вбачається, що обов'язком продавця є складання та надіслання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН за правилом «першої події».

У свою чергу, відповідно до п. 74.2. ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2. ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 201.16.1. ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями п/п. 201.16.2. ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п/п. 201.16.3. ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до постанови КМ України від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

У даному випадку, як вбачається з квитанції № 1, реєстрація податкової накладної була зупинена у зв'язку з її відповідністю, як зазначено ДФСУ, п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків - за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8537.

За цим кодом класифікуються такі товари: «Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи, обладнані двома або більше пристроями товарної позиції 8535 або 8536, для контролю або розподілу електричного струму, включаючи пристрої чи апаратуру групи 90, та цифрові апарати керування, крім комутаційних пристроїв товарної позиції 8517».

Слід зазначити, що відповідно до п. 6 Критеріїв (в редакції на час подання п/н), на який посилається ДФСУ, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями, зокрема (п. 1): обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У той же час, відповідно до вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом МФУ 13.06.2017 № 567, товариством подано до ДПІ за місцем реєстрації пояснення і документи, які у тому числі вказані матеріали надані до суду, а саме: до матеріалів справи надано: договір № 300/з, укладений з ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 09.12.2016 на поставку щитової та силової електротехнічної продукції на загальну суму 21 119 000 грн. з ПДВ; специфікацію № 1; попередню калькуляцію вартості виробництва продукції, зазначеної у податковій накладній; матеріальний звіт по складу (рух матеріалів); журнали-ордери і відомості по рахунку 79, фінансові результати, по рахунку 901 собівартість, 701 дохід від реалізації; видаткову накладну від 20.06.2017 № РН-0000033 на передачу продукції вартістю 345 742,80 грн. з ПДВ, зазначеної у п/н; копію довіреності, платіжні доручення від 16.05.17, від 02.06.2017, від 14.06.2017, від 23.06.2017 про здійснення поточної оплати в рамках договору, договір на перевезення від 29.07.2016 № 290716/2, укладений з ТОВ «НОКАС» (з актами про надання послуг), ТТН від 20.06.2017 щодо перевезення контрагенту виробленої продукції.

Із сукупності вказаних документів вбачається, що позивач здійснює виробництво готової продукції із окремих комплектуючих та матеріалів, які придбаваються окремо та, відповідно, на час придбання не представляють із себе готових приладів/обладнання, яке класифікується за кодом готової продукції. Сукупність наданих первинних документів, а також наявні відомості щодо виробничих площ, персоналу, інструментів та наявного обладнання позивача не дають підстав для сумніву щодо виготовлення позивачем готової продукції та її поставки покупцю. Факт поставки зумовлював обов'язок позивача в силу вимог п. 187.1., п. 201.1., п. 201.7., п. 201.10. ПК України сформувати та направити для реєстрації спірну податкову накладну, тобто за правилом «першої події», що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання п/н для реєстрації в ЄРПН.

В порядку виконання обов'язку, встановленого ч. 2 ст. 71 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), відповідачем не спростовано фактичне виконання спірної операції та не доведено зворотне.

При цьому, колегія суддів зазначає, що надані позивачем до відповідача пояснення та додані документи підтверджують, як операцію з поставки, так і виробництво готової продукції з окремих комплектуючих. Разом із тим, судом першої інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих до ДФС України документів чи їх неповноту.

При цьому, у квитанції № 1 по суті не зазначено конкретних причин зупинення реєстрації п/н, критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, а міститься загальне посилання на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання. Спірне рішення, у свою чергу, не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації - чи то подані документи складені з порушенням законодавства, чи то не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової (зазначено «та/або»).

В той же час, колегія суддів зазначає, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Однак, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що: податкова накладна видана в межах операції, яка є об'єктом оподаткування; фактичне виконання даної операції підтверджується матеріалами справи та в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) відповідачем наведене не спростовано та не доведено зворотнє; покупець/продавець є платниками ПДВ; податкова накладна подана для реєстрації у встановлений п. 201.10 ПК України строк, а також враховуючи те, що відповідачем не доведено наявності інших підстав для зупинення реєстрації і відмови у реєстрації податкової накладної та не встановлено обставин, які б перешкоджали видачі податкової накладної та прийняттю рішенню про її реєстрацію, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття оскаржуваного рішення, яке прийнято без врахування всіх обставин, що мали суттєве значення для оцінки реальності господарських операцій та для цілей прийнятті оспорюваного рішення, а також без врахування наведених вище норм податкового законодавства.

Також, з метою належного та достатнього захисту прав позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну № 5 від 20.06.2017, видану товариством з обмеженою відповідальністю «Містобуд Інвест», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» становив 1 600 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.07.2017 № 601/39514973; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 20.06.2017, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Містобуд Інвест», в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її першого подання).

Отже, ставка судового збору за подачу позову становить: 3 200, 00 грн. (1 600, 00 грн. х 2).

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» Державній фіскальній службі України потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 520, 00 грн. (3 200, 00 грн. х 110 %).

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2017 - без змін.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 3 520, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 31.01.2018.