Постанова № 71937856, 01.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 703/1690/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Шкреба В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Парінов А. Б.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Кам'янського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року (місце ухвалення: місто Кам'янка, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Кам'янського районного суду Черкаської області з позовом до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2016 р. у зв'язку зі змінами розміру грошового утримання суддів, які працюють на відповідній посаді; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі змінами у грошовому утриманні судді, що працюють на відповідних посадах у відповідності з ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 12.02.2015 р. та довідки Територіального управління ДСА України у Черкаській області № 2002-04/16 від 06.12.2016 р., за грудень 2016 р., січень 2017 р., зі збереженням його у розмірі 90 % грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді.

Постановою Кам'янського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 04.01.2018 р. виправлено описку у вказаній постанові шляхом зазначення у резолютивній частині « 06 грудня 2016» замість « 01 грудня 2016».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у відповідності до п. 4 Р. 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

З огляду на вказану норму відповідач, за його твердженням, здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2017 р., оскільки розмір складових суддівської винагороди змінився з 01.12.2016 р.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з 06.10.2016 р. перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячне довічного грошове утримання судді.

З 01.12.2016 року зріс розмір мінімальної заробітної плати та розмір заробітної плати працюючих суддів на відповідній посаді, з якої позивачу призначено довічне грошове утримання.

Позивач 06.12.2016 року звернувся до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про проведення перерахунку його довічного грошового утримання к судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА у Черкаській області за № 2002-04/16 від 06.12.2016 року про заробіток працюючого судді на відповідній посаді для перерахунку довічного грошового утримання.

Листом відповідача № 11769/03 від 15.12.2016 року у проведені перерахунку пенсії позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що неможливо провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, оскільки немає порядку проведення такого перерахунку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (далі Закон № 1402) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Конституційний Суд України висловив свою позицію у рішенні від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці), зазначивши, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявності права у позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів є правомірним та не заперечується сторонами у справі.

Натомість, предметом спору є дата початку такого перерахунку.

Так позивач зазначає, що право на перерахунок виникло у нього з моменту зміни розміру складових суддівської винагороди судді, тобто з 01.12.2016 р., однак, відповідач здійснив перерахунок з 01.02.2017 р.

Відповідач, незважаючи на попередню відмову у перерахунку з підстав невизначеності щодо порядку проведення такого перерахунку, в запереченнях та апеляційній скарзі зауважив, що перерахунок на час розгляду справи було здійснено, але з 01.01.2017 р., як того вимагає Порядок № 3-1.

Досліджуючи вказане питання, колегія суддів встановила, що відповідно до п. 4 Р 2 Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

В той же час, частина 4 статті 142 Закону № 1402 визначає умову збільшення перерахунку грошового утримання судді - зміна розміру складових суддівської винагороди.

Вказана норма не містить жодної відкладальної умови та тлумачиться колегією суддів в розрізі предмету спору наступним чином: право на проведення перерахунку у особи виникає з дати збільшення розміру суддівської винагороди.

У відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058) документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною четвертою статті 45 вказаного Закону передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Зважаючи на те, що позивач реалізував своє право на перерахунок пенсії шляхом подання заяви до відповідача 06.12.2016 р., колегія суддів приходить до висновку, що датою, з якої повинен був проводитись перерахунок, є 01.12.2016 р.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у справі № 484/935/17 (ухвала від 14.11.2017 р.).

Щодо посилання пенсійного органу на п. 4 Р 2 Порядку № 3-1, затвердженого правлінням цього ж органу, колегія суддів вказану норму в якості обґрунтованості дій відповідача не приймає, оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно встановлено дату проведення перерахунку - 01.12.2016 р.

В той же час, ухвала Кам'янського районного суду Черкаської області від 04.01.2018 р. про виправлення описки позивачем не оскаржувалась, відтак, колегія суддів правомірності висновку суду про необхідність здійснення перерахунку з дати звернення з заявою в розумінні ст. 45 Закону № 1058 не надає.

Відтак, доводи апеляційної скарги в частині задоволення позовних вимог не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині його оскарження ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Кам'янського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанову Кам'янського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя О. А. ГубськаСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 01.02.2018 р.)