Постанова № 71937731, 31.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/45/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Лучко О.О.,

час ухвалення рішення - 29.11.2017 року, 10:26 год.,

місце ухвалення рішення - м.Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 04.12.2017 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці ДФС України № UA206000/2017/000431/2 від 03.07.2017 про коригування митної вартості товарів.

Зобов'язано Івано-Франківську митницю ДФС України здійснити митне оформлення за митною вартістю, заявленою декларантом в електронній митній декларації №UA206020/2017/410043 від 29.06.2017 року.

Не погоджуючись з таким рішенням, Івано-Франківська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 29.06.2017 декларант ФОП ОСОБА_3. подав до Івано-Франківської митниці ДФС митну декларацію №UA206020.2017.410043 на легковий автомобіль бувший у використанні з наявними пошкодженнями аварійного характеру марки "VOLKSWAGEN", модель "POLO", тип кузова - хетчбек, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, тип двигуна - дизель, об'єм двигуна - 1589 см3, потужність двигуна - 66 КВТ, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2012, колісна формула 4х2, загальна кількість місць для сидіння - 5, кількість дверей - 5, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, який був придбаний ОСОБА_2 згідно рахунку-фактури №17/06/R/2017 від 26.06.2017 року Посадова особа Івано-Франківської митниці ДФС України відповідно до ст.53 Митного кодексу України надіслала декларанту вимогу про надання експертного висновку про вартість автомобіля, підготовленого спеціалізованою експертною організацією. Крім того, при аналізі документів поданих позивачем для митного оформлення автомобіля, було виявлено розбіжності, а саме в копії митної декларації країни відправлення вказана вага брутто 1157кг (графа 35), а в митній декларації №UA206020/2017/410043 вказана вага 1082 кг. Більше того, митна декларація країни відправлення відсутня в базі даних на офіційному сайті Єврокомісії, а в графі 1 "тип декларації" митної декларації країни відправлення вказано тип ЕХ-D, що, згідно з законодавством Європейського Союзу є попередньою декларацією. Декларант на вимогу посадової особи митного органу надав висновок експерта №266 від 30.06.2016, у якому вартість досліджуваного автомобіля, без врахування вартості ремонтно-відновлюваних робіт, станом на момент проведення дослідження з врахуванням особливостей його стану зазначених в акті митного огляду №UA20903/2017/10828 від 27.06.2017, склала 124101 грн. Таким чином, висновок експерта заперечує вартість автомобіля, що вказана в рахунку фактурі (12000 PLN., що становить 83736 грн.). У зв'язку із цим митний орган відмовив у митному оформленні транспортного засобу, винісши картку відмови в прийнятті митної декларації та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2017/000431/2.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи, і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.06.2017 року представником позивача по довіреності придбано за 12000 PLN у нерезидента "Auto Storczyk" транспортний засіб - легковий автомобіль, бувший у використанні з наявними пошкодженнями аварійного характеру, марки "VOLKSWAGEN", модель "POLO", тип кузова - хетчбек, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, тип двигуна - дизель, об'єм двигуна - 1589 см3, потужність двигуна - 66 КВТ, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2012, колісна формула 4х2, загальна кількість місць для сидіння - 5, кількість дверей - 5, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, що підтверджується рахунком-фактурою №17/06/R/2017 від 26.06.2017 року та банківським документом про проведену оплату від 26.06.2017 року (а.с. 20, 73-76, 117-118).

29.06.2017 року декларантом, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію №UA206020.2017.410043 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 12000 PLN, визначену за основним методом - за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом долучено: рахунок-фактуру (інвойс) №17/06/R/2017 від 26.06.2017 року, акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2017/10828 від 27.06.2017 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.10.2011 року; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 26.06.2017 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №0380 від 26.06.2017 року, митну декларацію країни відправлення №17PL302010Е0077852 (а.с.21, 77-78, 87, 91, 93, 110, 119-121).

29.06.2017 року посадовою особою митного поста сформовано електронне повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів, а саме: надати експертний висновок про вартість автомобіля, підготовлений спеціальною експертною організацією (а.с. 90).

На вимогу посадової особи митниці, позивач надав висновок експерта від 30.06.2017 року, у якому вартість ввезеного на територію України автомобіля без врахування вартості ремонтно-відновлюваних робіт, станом на момент проведення дослідження з врахуванням особливостей його стану, зазначених в акті митного огляду №UA20903/2017/10828 від 27.06.2017 року, склала 124101 грн. (а.с.24-41, 94-104).

03.07.2017 року відповідач за результатами розгляду поданої декларантом митної декларації №UA206020.2017.410043 та доданих до неї документів відмовив позивачеві у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, а саме: банківських платіжних документів, якщо рахунок було сплачено, за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару та наданням висновку експерта, підготовленого спеціальною експертною організацією.

Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2017/000431/2 від 03.07.2017 року (а.с. 79-80, 88).

У зв'язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2017/000431/2 від 03.07.2017 року, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 17702 PLN.

Як встановлено судом, при визначенні митної вартості товару перший метод не застосований у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених в ч.2 ст.53 Митного кодексу України, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари та наданням додаткової цінової інформації про товар - висновок експерта та ненадання документів, які витребовувалися згідно із ст.53 Митного кодексу України для підтвердження вартості автомобіля. 2-5 методи визначення митної вартості товарів (ст.59-63 Митного кодексу України) не застосовані у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). А тому відповідач при коригуванні митної вартості автомобіля застосував резервний метод на підставі висновку експерта №266від 30.06.2017 (а.с.21).

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - Кодекс) та іншими законами України.

В ст.49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 Кодексу митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.51 Кодексу митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч.1ст.57 Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 Кодексу).

Відповідно до ч.3 ст.57 Кодексу кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.4 ст.57 Кодексу застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.1 ст.58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із ч.2 ст.58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.3 ст.58 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.52 Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із ч.2 ст.52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В ст.53 Кодексу закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 Кодексу).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із п.2 ч.6 ст.54 Кодексу, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA206020.2017.410043 від 29.06.2017 року, визначено за основним методом - за ціною договору, а до самої митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Наведене також підтверджується актом про проведення митного огляду (переогляду) транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від №UA20903/207/10828 від 27.06.2017.

Проте, відповідачем було заявлено вимогу про надання позивачем експертного висновку про вартість автомобіля, підготовленого спеціалізованою експертною установою.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів ;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом першої інстанції встановлено, що представник позивача за дорученням придбав у "AUTO STORCZYK" ОСОБА_4 вживаний автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "POLO", дата першої реєстрації 27.10.2011 року, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, в рахунок чого сплатив 12000 PLN (а.с. 20, 73-76, 117-118).

Проведення оплати підтверджується банківським платіжним документом від 26.06.2017 року (а.с .75-76).

Відтак, декларантом позивача були надані митному органу всі необхідні та наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення транспортного засобу, зокрема, і митну декларацію країни відправлення (європейську декларацію про походження товару) №17PL302010Е0077852 від 26.06.2017, в якій зазначено ціну ввезеного автомобіля - 12000 PLN (а.с. 77-78, 78).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що декларант надав відповідачу всі необхідні та наявні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною угоди. Відповідно, вимогу відповідача надати експертний висновок про вартість автомобіля, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, є безпідставною.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідно до правил заповнення "Сірої картки" (свідоцтва про реєстрацію автомобіля) в графі 35 (поле G) вказана маса транспортного засобу при експлуатації з кузовом та буксирувальним пристроєм у випадку "трактора". Саме цим пояснюється розбіжність у вазі автомобіля в митній декларації країни відправлення (1157 кг) та в митній декларації №UA206020/2017/410043, так як в останній позивачем вказана "порожня вага" автомобіля (1082 кг) (а.с. 111-112, 122-124). Поза тим, жодних додаткових доказів стосовно ваги транспортного засобу митний орган не витребовував.

Крім того, представник відповідача вказує на те, що позивачем до митного оформлення автомобіля подана декларація країни відправлення типу EX-D, яка є попередньою (тимчасовою) до заповнення декларації типу EX-A або EX-Z. Судом встановлено, та не оспорюється відповідачем, що при формуванні електронного повідомлення декларантові, посадовою особою митного органу не вказано на дану розбіжність та про необхідність надати декларацію країни відправлення типу EX-A або EX-Z.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації. На підтвердження декларації на товари митна служба має право вимагати тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно застосування митного законодавства.

Щодо відсутності вказаної декларації в базі даних на сайті Єврокомісії, колегія суддів наголошує, що інформація, надана даним сайтом, не є обов'язковою для Єврокомісії та носить інформативний характер. Для отримання достовірної інформації потрібно звертатись до митних органів відповідних країн. Відтак, суд не може брати до уваги вищенаведені доводи відповідача.

Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України. Поряд з цим у судовому засіданні відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно, в порушення ст.58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 51, ч.1 ст.52, ч.1 ст.53 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів; одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Із наведених положень випливає, що саме декларант, а не митний орган, визначає митну вартість товарів та обирає метод визначення цієї митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відтак, вірними є висновки суду першої інстанції, що за результатами контролю митної вартості орган доходів і зборів може прийняти виключно два види рішень: про визнання митної вартості, заявленої декларантом, або про коригування митної вартості. При цьому підстави прийняття другого із названого видів рішень також вичерпно визначені законом. У разі неприйняття другого із наведених видів рішень, орган доходів і зборів повинен прийняти рішення першого виду. У цього органу відсутній вільний розсуд щодо обрання виду можливого рішення та підстав його прийняття. Тому прийняття одного із наведених рішень є обов'язком, а не дискреційним правом органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 809/1261/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складене 31 січня 2018 року.