Постанова № 71937653, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/1689/17 Прізвище судді першої інстанції: Селезньова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Троян Н.М., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, сільського голови с. Пухівка ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, сільського голови с. Пухівка ОСОБА_3, в якому просив: визнати протиправними дії сільського голови с. Пухівка ОСОБА_3 щодо відмови 21.09.2016 року в погодженні йому меж земельної ділянки площею 2,00 га в селі Пухівка Броварського району Київської області; зобов'язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області погодити та підписати акт встановлення меж земельної ділянки площею 2,00 га в селі Пухівка Броварського району Київської області.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції апелянт або ж його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належних чином. Від апелянта о 09:00 годині 30.01.2018 року надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки ні він, ні його представник не можуть бути присутні на розгляді справи із поважних причин.

Оскільки позивач не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, не надав доказів, які б свідчили про поважність причин неявки, підстав вважати поважною причину такої неявки колегія суддів не має.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надали, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 24.03.2016 року за вх. №88 подав до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області заяву, в якій просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 2,00 га для ведення особистого сільського господарства в межах села Пухівка Броварського району Київської області. До заяви долучив: графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспортних даних та ідентифікаційного номеру.

Рішенням Пухівської сільської ради 19.04.2016 року №134-У-У11, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відмовилено гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в селі Пухівка в зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка передається у комунальну власність територіальній громаді села Пухівка для зони відпочинку згідно рішення №1807-39-УІ від 14.07.2015 року.

Вказане рішення опубліковано на сайті сільської ради 27.04.2016 року, згідно інформації про публікацію (а.с. 11).

12.05.2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Інгер-Град», укладено договор №1525 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача площею 2,00 га для ведення особистого сільського господарства в с. Пухівка Броварського району Київської області.

26.08.2016 року позивач направив сільському голові с. Пухівка ОСОБА_3 лист (зареєстрований за вхідним номером №280 від 29.08.2016 року), в якому повідомив, що протягом 1 місяця сільська рада не розглянула його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або вмотивовану відмову, тому він приступив до виготовлення проекту землеустрою без отримання дозволу сільської ради за принципом мовчазної згоди. Також, зазначив, що виконавець «ТОВ «Інгер-Град» розробив проект і отримує необхідні погодження згідно процедури оформлення проекту, наступним кроком є отримання підпису голови Пухівської сільської ради під актом погодження меж земельних ділянок. Крім того, у листі позивач пропонував «голові Пухівської сільської ради підписати акти погодження меж земельних ділянок» та просив надати відповідь у місячний строк. В заяві відсутні відомості про долучення до неї будь-яких документів.

21.09.2016 року вх. №360 відповідач надав ОСОБА_2 відповідь, в якій, посилаючись на ст.19 Конституції України, ст. ст. 22, 50 Закону «Про землеустрій», ст.118 ЗК України, ст.ст.1, 24 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», повідомив, що рішенням від 19.04.2016 року №134-У-У11 за результатами розгляду його заяви Пухівська сільська рада відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка відводиться у комунальну власність територіальній громаді села Пухівка для зони відпочинку згідно рішення Пухівської сільської ради № 1807-39-У1 від 14.07.2015 року.

Крім того, відповідач у даному листі роз'яснив, що у даному випадку у позивача були відсутні підстави для замовлення проекту землеустрою без отримання дозволу сільської ради (за принципом мовчазної згоди), жодного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою сільською радою не приймалось, підстави для застосування процедури відведення ділянки в порядку мовчазної згоди відсутні, тому в органу місцевого самоврядування відсутні будь-які правові підстави для задоволення листа запитувача.

Позивач вважає протиправними дії сільського голови щодо відмови в погодженні йому меж земельної ділянки площею 2,00 га в селі Пухівка Броварського району Київської області звернувся до суду за захистом своїх порушених та охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згіднно з пунктом «б» статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 ч.1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 статті 116 ЗК України (тут і далі нормативні акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 6 статті 118 ЗК України - громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 статті 118 ЗК України - відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі, якщо в місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган місцевого самоврядування не надає дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування, додавши до письмового повідомлення договір на виконання робіт із землеустрою.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» - виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо регулювання земельних відносин.

Згідно ст.50 Закону України «Про землеустрій» - проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок; проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в порядку, встановленомуЗемельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: зокрема, рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту (у випадках, передбачених законом); а також матеріали погодження проекту землеустрою.

За змістом частини 4 ст. 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з п.6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частинами 4 та 5 ст.186-1 ЗК України визначено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Посилання апелянта на те, що відповідач протягом одного місяця з дня подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не надав відповідь, а тому він, має право на виготовлення проекту згідно положень абзацу 3 ч.7 ст.118 ЗК України є безпідставним, зваажаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Пухівської сільської ради 19.04.2016 року №134-У-У11, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відмовилено гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в селі Пухівка в зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка передається у комунальну власність територіальній громаді села Пухівка для зони відпочинку згідно рішення №1807-39-УІ від 14.07.2015 року. Вказане рішення опубліковано на сайті сільської ради 27.04.2016 року, згідно інформації про публікацію.

Отже, відповідач розглянув заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України, прийнявши відповідне колегіальне рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у законний строки, а тому відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених у абз. 3 ч.7 ст.118 ЗК України, а саме, набуття громадянином права на виготовлення проекту землеустрою без дозволу сільської ради ( за так званою мовчазною згодою).

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції позивачем не оскаржувалося рішення сільської ради №134-У-У11 від 19.04.2016 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а тому відсутні правові підстави для виготовлення проекту відводу щодо земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого сільського господарства, і відповідно відсутні підстави щодо погодження проекту землеустрою, а також щодо погодження меж земельної ділянки в процесі розроблення проекту землеустрою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що адміністративний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 31 січня 2018 року.