Постанова № 71937567, 31.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року справа №235/5599/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 р. у справі № 235/5599/17 (головуючий І інстанції Філь О.Є.), постанова у повному обсязі складена 15.11.2017 року у м. Покровську Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.10.2017 року звернувся до суду з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.09.2017 року про відмову у призначенні йому пенсії; зобов'язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу за ст. 14-25 періоди роботи з 01.12.1998 року по 14.06.1999 року у якості електрослюсаря підземного; з 15.06.1999 року по 16.08.1999 року у якості учня горнорабочого підземного з ремонту гірничих виробіток; з 15.10.1999 року по 17.10.1999 року, з 18.10.1999 року по 31.12.1999 року та з 01.02.2000 року по 11.02.2000 року у якості горнорабочого підземного з ремонту гірничих виробіток; з 30.12.2003 року по 31.12.2003 року у якості електрослюсаря підземного; зобов'язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу за ст. 14-20 періоди роботи з 02.10.2006 року по 03.10.2006 року у якості учня прохідника підземного; з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року, з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року, з 01.07.2014 року по 26.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року у якості прохідника підземного; зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву від 21.06.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та вирішити питання судових витрат (а.с. 2-4).

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 р. у справі № 235/5599/17 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.09.2017 року по відмову в призначені пенсії позивачу.

Зобов'язано Красноармійське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за ст. 14-25 позивачу періоди роботи: з 01.12.1998 року по 14.06.1999 року в якості електрослюсаря підземного, з 15.06.1999 року по 16.08.1999 року в якості учня горноробочого підземного з ремонту гірничих виробіток, з 15.10.1999 року по 17.10.1999 року, з 18.10.1999 року по 31.12.1999 року та з 01.02.2000 року по 11.02.2000 року в якості горноробочого підземного з ремонту гірничих виробіток, з 30.12.2003 року по 31.12.2003 року в якості електрослюсаря підземного.

Зобов'язано Красноармійське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за ст. 14-20 позивачу періоди роботи: з 02.10.2006 року по 03.10.2006 року в якості учня прохідника підземного, з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року, з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року, з 01.07.2014 року по 26.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року в якості прохідника підземного.

Зобов'язано Красноармійське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 21.06.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 39-42).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що період роботи позивача з 01.12.1998 року по 16.08.1999 року, з 15.10.1999 року по 31.12.1999 року не зараховані до пільгового стажу, оскільки табеля обліку використання робочого часу відсутні. Довідка «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» № 71/04р від 18.04.2017 року оплату робочих днів має розходження в професії, згідно трудової книжки та довідки про пільговий характер роботи позивача в 1999 році працював гірником з ремонту гірничих виробіток, а по довідці оплата проводилась як прохіднику.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач 21 червня 2017 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Рішенням відповідача від 20.09.2017 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки, за підрахунками Управління ПФУ, пільговий стаж є значно меншим, ніж необхідний відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідачем не було зараховано до пільгового стажу на підземних роботах також окремі періоди трудової діяльності, а саме періоди роботи з 01.12.1998 року по 16.08.1999 року, з 15.10.1999 року по 31.12.1999 року, період роботи в вересні 2013 року, в грудні 2013 року, з січня 2014 року по травень 2014 року, в серпні 2014 року., а також поодинокі випадки відпусток без збереження заробітної плати. В обґрунтування рішення у цій частині відповідач зазначив, що табеля обліку використання робочого часу є відсутніми; довідка про оплату праці з підприємства має розходження з трудовою книжкою та уточнюючими довідками щодо зазначення професії (а.с. 7-8).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення від 20.09.2017 року про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та не зарахування за ст. 14-25 періодів його роботи з 01.12.1998 року по 14.06.1999 року у якості електрослюсаря підземного; з 15.06.1999 року по 16.08.1999 року у якості учня горнорабочого підземного з ремонту гірничих виробіток; з 15.10.1999 року по 17.10.1999 року, з 18.10.1999 року по 31.12.1999 року та з 01.02.2000 року по 11.02.2000 року у якості горнорабочого підземного з ремонту гірничих виробіток; з 30.12.2003 року по 31.12.2003 року у якості електрослюсаря підземного; зарахування до пільгового стажу за ст. 14-20 періодів роботи позивача з 02.10.2006 року по 03.10.2006 року у якості учня прохідника підземного; з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року, з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року, з 01.07.2014 року по 26.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року у якості прохідника підземного, а також поодинокі випадки відпусток без збереження заробітної плати..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 (далі - Закон № 1788) встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), знижується на 1 рік (ч. 2 ст. 14).

Відповідачем відповідно до спірного рішення не були зараховані до пільгового стажу періоди роботи позивача з 01.12.1998 року по 16.08.1999, з 15.10.1999 по 31.12.1999, а також у вересні, грудні 2013 року, з січня по травень 2014 року та у серпні 2014 року.

Як вбачається з розрахунку стажу відповідача також не зараховані до пільгового стажу позивача й інші періоди роботи, а саме: з 01.12.1998 по 16.08.1999 - робота електрослюсарем, учнем горноробочого, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу за ст.14 - 25; з 15.10.1999 по 17.10.1999, з 18.10.1999 по 31.12.1999 та з 01.02.2000 по 11.02.2000 - робота на посаді горноробочого з ремонту гірничих виробіток, стаж підлягає зарахуванню за ст. 14-25; з 30.12.2003 по 31.12.2003 - робота електрослюсарем підземним, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу за ст. 14-25; 30.09.2014 з 02.10.2006 по 03.10.2006, 1 день у червні 2006 (01.06.2006), 1 день у липні 2012 (31.07.2012), період часу з 01.08.2012 по 30.09.2012 (взагалі виключено відповідачем з розрахунку страхового стажу), 1 день у травні 2013 (31.05.2013), з 01.09.2013 по 30.09.2014 року - робота учнем прохідника, підземним прохідником, а тому наведені періоди роботи повинні зараховуватись за ст. 14-20; з 01.12.2013 по 31.12.2013 (зараховано відповідачем до пільгового стажу за ст. 14-25) - робота прохідником підземним, тому стаж підлягає обчисленню за провідними професіями (ст. 14-20); з 01.01.2014 по 31.05.2014 - робота прохідником (ст.14-20); з 01.07.2014 по 26.07.2014 (зараховано відповідачем за ст. 14-25) - робота прохідником (ст.14-20); з 01.08.2014 по 31.08.2014 - робота прохідником (ст.14-20) (а.с. 9).

Відповідачем не тільки не зараховано періоди роботи, які зазначені у рішенні від 20.09.2017 року, але й вирішено, незважаючи на факт роботи позивача в якості прохідника, зарахувати інші періоди його роботи не за ст.14-20 (що відповідає роботі на провідних професіях), а за ст. 14-25.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Трудова книжки АД № 025759 позивача містить наступні записи:

- запис № 1 від 01.09.1994 - з 01.09.1994 по 05.01.1998 навчання у СПТУ № 41 (м. Селидово);

- запис № 2 від 25.09.1997, вчинений ДВАТ «Шахта 1/3 «Новогродівська» - прийнятий учнем електрослюсаря підземного на дільницю з ремонту гірничих виробіток для проходження виробничої практики;

- запис № 3 від 19.01.1998 - переведений електрослюсарем підземним 3 розряду на дільницю з ремонту гірничих виробіток постійно;

- запис № 4 від 15.06.1999 - переведений учнем горноробочого з ремонту гірничих виробіток на дільницю з ремонту гірничих виробіток;

- запис № 15 від 17.08.1999 (у подальшому нумерація записів йшла помилково) - направлений на курсове навчання з відривом від виробництва за професією горноробочий з ремонту гірничих виробіток до УКК м. Селидово;

- запис № 16 від 18.10.1999 - переведений горноробочим з ремонту гірничих виробіток 4 розряду підземним на дільницю з ремонту гірничих виробіток;

- запис № 17 від 01.04.2002 - звільнений за ст. 38 КЗпП України (власне бажання у зв'язку зі зміною місця мешкання);

- запис № 18 від 22.04.2002, вчинений ДВАТ «Шахта 1/3 «Новогродівська» - прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю шахтного транспорту;

- запис № 19 від 03.09.2003 - переведений електрослюсарем підземним 4 розряду на дільниці шахтного транспорту;

- запис № 20 від 10.09.2006 - реорганізація підприємства;

- запис № 21 від 09.09.2004 - переведений горноробочим підземним 3 розряду на дільниці шахтного транспорту;

- запис № 22 - реорганізація підприємства;

- запис № 23 - реорганізація підприємства;

- запис № 24 - реорганізація підприємства.

Усі перелічені записи підтверджують його зайнятість на підземних роботах, а тому ці періоди стажу повинні зараховуватись у якості пільгового за ст. 14-25.

Подальші періоди його роботи підлягають зарахуванню за ст. 14-20, оскільки позивач працював на провідних професіях (прохідник). Про наведене свідчать наступні записи у трудовій книжці:

- запис № 25 від 12.07.2006 - направлений на курсове навчання з відривом від виробництва до УКК м. Селидово за професією прохідник;

- 29.08.2006 - практика за професією;

- запис № 26 від 01.09.2006 - переведений учнем прохідника на дільниці підготовчих робіт для проходження практики за професією прохідник;

- запис № 27 від 04.10.2006 - переведений підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем у шахті;

- запис № 28 від 01.04.2011 - реорганізація підприємства.

За професією прохідник на цьому ж підприємстві він працює і по теперішній час (а.с. 10-11).

Наведені записи про спірні періоди роботи у періоди з 1998-2006 роки засвідчені відповідними печатками підприємств.

Отже, в даному випадку колегія суддів зазначає, що позивач протягом 1998-2006 років працював на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за ст. 14-25, а починаючи з 12.07.2006 року по теперішній час - на провідних професіях (прохідник), які дають право на зарахування до пільгового стажу роботи за ст. 14-20.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20 Порядку № 637).

В уточнюючій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З урахуванням вимог п. 20 Порядку № 637 позивачем було надано уточнюючі довідки для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме № 26/187 від 22.03.2017 року, № 86 від 12.06.2017 року, які повністю узгоджуються з вищевказаними записами у трудовій книжці (а.с. 12-17).

Зазначені довідки відповідають формальним вимогам, наведеним вище.

З аналізу положень ст. 62 Закону № 1788 та пп.1, 20 Порядку № 637 вбачається, що документами, які підтверджуються пільговий стаж роботи, є, насамперед, трудова книжка. У випадку ж відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження пільгового характеру роботи здійснюється за допомогою уточнюючих довідок з підприємства (додаток № 5 до Порядку № 637).

Будь-яких інших документів, за допомогою яких можливо підтвердити пільговий стаж, чинне законодавство не містить.

Окрім того, при обчисленні розміру пенсії за вислугу років страховий стаж визначається згідно зі статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: до 01.01.2004 - на підставі записів у трудовій книжці, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до Порядку; після 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача від 20.09.2017 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за ст. 14-25 періоди його роботи з 01.12.1998 року по 14.06.1999 року у якості електрослюсаря підземного; з 15.06.1999 року по 16.08.1999 року у якості учня горнорабочого підземного з ремонту гірничих виробіток; з 15.10.1999 року по 17.10.1999 року, з 18.10.1999 року по 31.12.1999 року та з 01.02.2000 року по 11.02.2000 року у якості горнорабочого підземного з ремонту гірничих виробіток; з 30.12.2003 року по 31.12.2003 року у якості електрослюсаря підземного; зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за ст. 14-20 періоди роботи з 02.10.2006 року по 03.10.2006 року у якості учня прохідника підземного; з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року, з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року, з 01.07.2014 року по 26.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року у якості прохідника підземного та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.06.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 р. у справі № 235/5599/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 31 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко