Постанова № 71937527, 31.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року справа №805/1158/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (повний текст складено 11 квітня 2017 року в м. Слов'янськ) у справі № 805/1158/17-а (суддя І інстанції - Козаченко А.В.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

04.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в якому, з урахуванням доповнених позовних вимог, просив визнати протиправним рішення, зобов'язати вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 805/1158/17-а позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, на підставі ст.ст. 99, 155 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції до 15.12.2017 року).

ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та провести певні дії по поновленню розгляду позовної заяви та її провадженню.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, та пояснив, що 02.12.2004 року його було визнано інвалідом II у зв'язку з захворюванням, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою ДОН-04 № 029139 від 02.12.2004 року. Про своє право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військо службовців та членів їх сімей" № 2011 - XII від 20.12.1991 року в редакції від 08.07.2004 року, йому стало відомо лише в 2016 році. Для реалізації зазначеного права позивач звернувся з відповідною заявою до Міністерства Оборони України. Відповідно до протоколу від 08.07.2016 року, позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно викладеному в позові, 02.12.2004 року позивача було визнано інвалідом II у зв'язку з захворюванням, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою ДОН-04 № 029139 від 02.12.2004 року, що, на думку позивача, дає право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військо службовців та членів їх сімей" № 2011 - XII від 20.12.1991 року в редакції від 08.07.2004 року. Для реалізації зазначеного права позивач звернувся з відповідною заявою до Міністерства Оборони України, однак, відповідно до протоколу від 08.07.2016 року, позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. 09.09.2016 року позивач отримав зазначений протокол.

Колегія суддів зазначає, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, у даноому випадку 18.11.2004 року.

Своє рішення про залищення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, мотивував наступним.

Частиною 1 статті 99 КАС України ( в редакції до 15.12.2017 року) визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини 2 статті 99 КАС України ( в редакції до 15.12.2017 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки даний спір пов'язаний з проходженням та звільненням позивача з публічної служби, то у даному випадку, на підставі ч. 3 ст. 99 КАС України, строк звернення до адміністративного суду складає один місяць.

Згідно викладеному в позовній заяві, позивач дізнався щодо порушення своїх прав 09.09.2016 року.

Відповідно відбитку штампу вхідної кореспонденції, 04.02.2017 року позивач звернувся до суду за захистом порушених прав. Таким чином строк звернення позивача до суду за захистом своїх прав є пропущеним.

Судом першої інстанції зазначено, що обставини, котрі можуть бути враховані як такі, що були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та докази на їх підтвердження в матеріалах даної адміністративної справи відсутні.

Крім того, позивач не надав до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та не зазначив поважності причин його пропуску.

Відповідно до п. 9 ч. 1, ч. 3 ст. 155 КАС України ( в редакції до 15.12.2017 року), суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України ( в редакції до 15.12.2017 року), якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки даний позов поданий позивачем після закінчення встановленого строку звернення, та у суду відсутні підстави для поновлення пропущеного позивачем строку, даний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміні стративного суду в загальному порядку (ч.3 ст. 240 КАС України).

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 805/1158/17-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі № 805/1158/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок