Постанова № 71937447, 31.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року справа №266/2743/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2017 року у справі № 266/2743/17 (суддя І інстанції - Сараєв І.А.), складену в повному обсязі 08 грудня 2017 року в м. Маріуполя Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про:

- визнання дії управління щодо не перерахунку пенсії за 3 дні праці в зоні відчуження відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними;

- зобов'язання управління здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.п. 4 п. 2 та п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за три дня роботи в зоні відчуження відповідно до довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, довідки виданої МФ ЗАТ «Морбуд» Маріупольської філії № 311 від 17 липня 2001 року (а.с. 2-3).

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2017 року задоволено. Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу згідно ч.1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 липня 2017 року позивача, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, довідки виданої МФ ЗАТ «Морбуд» Маріупольської філії, від 17 липня 2001 року № 311. Стягнуто з Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн. (а.с. 34-37).

Не погодившись з судовим рішенням, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, апелянт зазначив, що розмір пенсії обчислено виходячи з фактичної виплаченої заробітної плати в зоні відчуження (за весь липень, а не за 3 дні), визначеної на підставі довідки про заробітну плату № 311 від 17 липня 2001 року, відтак у управління відсутні законодавчо передбачені підстави для перерахунку пенсії позивачу (а.с. 39-40).

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (категорія 1), що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 4).

Відповідно до довідки МСЕК позивач є інвалідом 2 групи у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 5).

Довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, встановлено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини 37528 від 06 липня 1986 року по 07 серпня 1986 року, в тому числі безпосередньо в зоні відчуження відпрацьовано 3 три (липень 26,28,29) (а.с. 7,9).

23 червня 2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, довідки від 17 липня 2001 року № 311, виданої МФ ЗАТ «Морбуд» Маріупольської філії (а.с. 6).

За наслідками розгляду поданої заяви, повідомленням Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі від 27 червня 2017 року № 99(59/2)/А-10-01-01, позивачу відмовлено в перерахунку його пенсії на підставі наданих документів у зв'язку з його недоцільністю.

Рішення пенсійного органу обґрунтовано посиланням на те, що розмір пенсії обчислено із фактично виплаченої заробітної плати в зоні відчуження у липні 1986 року (за весь липень, а не за три дні), визначеної на підставі довідки про заробітну плату, виданої МФ ЗАТ «Морбуд» Маріупольський філіал № 311 від 17 липня 2001 року. Розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії здійснено на підставі листа Пенсійного фонду України від 14 жовтня 2002 року. Оскільки позивачем відпрацьовано у зоні відчуження більше ніж 25 днів, при обчисленні заробітку із фактично виплаченої суми приведення до повного місяця не провадиться. Після перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії склав 4,65922, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 4327,53 грн. (а.с. 7).

Не погодившись із відмовою у перерахунку пенсії позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні законодавчо передбачені підстави для відмови у перерахунку пенсії, а відтак порушене право позивача має бути відновленим. Суд зазначив, що відсутність документів, які підтверджують фактичне отримання ОСОБА_1 сум не може порушувати його право на отримання пенсії в належному розмірі.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ (далі - Закон № 796- ХІІ) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 796-XII громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 зазначеного Закону військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок № 1210) Пенсійний фонд України зобов'язано забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ. Тією ж постановою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 7 Порядку № 1210 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з у рахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні - 5, у II - 4, І - 3). При цьому у всіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Стосовно перерахунку пенсії Верховний Суд України уже висловив правову позицію про те, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання (постанови від 4 листопада 2015 року у справі № 539/4466/14-а та від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа після призвання на військові збори, із зазначеною нарахованою та виплаченою заробітною платою.

При цьому, первинних документів, які б підтверджували розмір заробітної плати позивача, яку зазначено в довідці № 311 від 17 липня 2001 року, а відтак і обґрунтованість її розрахунку, немає.

Згідно даним довідки МФ АТ «Морбуд» Маріупольській філії за № 311 від 17.07.2001р., вона видавалась за період з 01.08.1986 року по 31.08.1986року, в якій ,зокрема, зазначено про виплату за липень 1986 року суми 335,90 руб. Однак в довідці не вказаний розрахунок виплаченої суми( за які дні, за який робочий час із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні - 5, у II - 4, І - 3).

Спірним є розрахунок пенсії із фактично виплаченої заробітної плати за роботу в зоні відчуження у липні 1986 року. Позивач вважає, що вся сума заробітної плати виплачена в липні 1986 року повинна враховуватись тільки за 3 дня ( 26,28,29 липня) , оскільки позивач безпосередньо відпрацював в зоні відчуження в зоні Чорнобильської АЄС, з чим погодився суд першої інстанції. Суд апеляційної інстанції вважає зазначений висновок не доведеним, оскільки , як вбачається з довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, позивач в липні 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків ЧАЕС 26 днів , без конкретного зазначення днів та зон відчуження, крім зоні ЧАЕС( без номеру або населеного пункту). Окрім того в довідці зазначено, він був зарахований в 137Окрему пожарну роту, яка проводила роботи в зоні відчуження, однак списки з прізвищами осіб відсутні. Відповідно до наказу командира військової частині 83279 за №6 від 03.06.1986 року 137 окрема пожарна рота з 05.05. 1986 року знаходилась в зоні № 3, яка також є зоною відчуження.

Отже , обчислюючи пенсію із фактично виплаченої заробітної плати в зоні відчуження у липні 21986 року, відповідач відповідно до вимог Порядку 1210, правомірно врахував весь фактично відпрацьований час позивача у зоні відчуження( 26 днів) , а не безпосередньо його знаходження в зоні ЧАЕС( 3 дні).

Тому за встановлених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № 311 від 17 липня 2001 року за вимогами встановленими в позовній заяві, оскільки саме обчислення проводилось за тією ж довідкою.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій відповідно до вимог ст. 77 КАС України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2017 року у справі № 266/2743/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 січня 2018 року.

Колегія суддів Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова