Постанова № 71937031, 01.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/8/18 Справа № 712/13443/17 Головуючий по 1 інстанції Калашник В. Л. Категорія:ч. 2 ст. 172-6 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Єльцов В.О., розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 працюючого заступником начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП ,-

в с т а н о в и в :

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2017 року визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, а саме в тому, що він перебуваючи на посаді заступника начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, будучи згідно підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією 08.10.2016 набув у розпорядження (власність) автомобіль «SKODA SUPERB» 2011 року випуску, загальною вартість - 207 891,39 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 1 січня 2016 року (тобто суму 68 900 гривень) та, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону №1700-VII, несвоєчасно, без поважних причин, повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані; застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 320 грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2017 року, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2017 року та закрити провадження у справі, посилаючись на невідповідність постанови вимогам закону, відсутністю в його діях складу вини і події адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку апелянта про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Свій висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції мотивував лише тим, що ОСОБА_3, будучи особою, на яку відповідно пп. «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1700-УІІ поширюється дія цього закону, без поважних причин несвоєчасно повідомив про суттєві зміни у своєму майновому стані до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначені строки.

Проте, з таким висновком судді першої інстанції неможливо погодитись виходячи з наступного.

Так, згідно ч.2 ст. 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, коментована стаття визначає правопорушення щодо обов'язкового декларування доходів особами, що уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

З об'єктивної сторони правопорушення становить діяння у формі неподання декларації, неповідомлення / несвоєчасного повідомлення про відкриття валютного рахунку у банку-нерезиденті чи суттєвих змін майнового стану.

Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.

Крім того, відповідно до інформаційного листа від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», направлений судам першої та апеляційної інстанції для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.

Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції закону № 1022-VIII від 15.03.2016 встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб'єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Зазначені декларації підлягають оприлюдненню в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Так, на виконання наведеного вище пункту Перехідних положень, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від червня 2016 року №3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за №961/29091, відповідно до якої, під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня року, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється.

Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб'єкт декларування подає відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Далі, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №2, зареєстрованого в МЮ України 15 липня 2016 року за №958/29088, визначено, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи: 1) перший етап - з 00 годин 00 хвилин 15 серпня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування: щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці.

Згідно п.2 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №2, зареєстрованого в МЮ України 15 липня 2016 року за №958/29088, зазначені у пункті 1 цього рішення декларації (повідомлення) подаються згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайта Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Потім, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 18 серпня 2016 року №1, зареєстрованого в МЮ України 19 серпня 2016 року за №1153/29283, у пункті 1 пункту 1 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №2, зареєстрованого в МЮ України 15 липня 2016 року за №958/29088, слова та цифри «15 серпня 2016 року» змінено словами та цифрами «01 вересня 2016 року».

Таким чином, національним агентством з питань запобігання корупції рішенням №3 від 10.06.2016 року було визначено порядок формування, ведення та оприлюднення інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. У подальшому, рішенням №2 від 10.06.2016 року було визначено, що система подання та оприлюднення декларацій розпочинає свою роботу з 00 год. 00хв. 15 серпня 2016 року. Однак, рішенням №1 від 18.08.2016 року початок роботи системи було перенесено з 15 серпня 2016 року на 01 вересня 2016 року. Отже, кінцевим строк формування, ведення та оприлюднення інформації декларацій осіб з розрахунку 60 календарних днів з дати, визначеної рішенням, є 30 жовтня.

При цьому, у наведеному рішенні НАЗК, визначаючи шестидесятиденний термін для подачі декларації за 2015 рік, як фактично початкових даних суб'єкта декларування чітко не визначив порядок та строк подачі декларації про суттєві зміни у майновому стані, з урахуванням необхідності подачі їх до моменту подачі першої Е-декларації за 2015 рік.

Така нечіткість і не передбачуваність вбачається і з Закону України «Про запобігання корупції», що не відповідає положенням рішення ЕСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України».

Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 21.08.2006 року ОСОБА_3 призначений на посаду заступника начальника територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області з 23.08.2006 року. (а.с. 39).

Згідно з відомостями, отриманими з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції «nazk.gov.ua», ОСОБА_3 після отримання у фактичне розпорядження 30.09.2016 та офіційної реєстрації вказаного автомобіля 08.10.2016, не повідомив у десятиденний термін, шляхом заповнення відповідної Е-декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані.

Зазначене повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подане до Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 25.10.2016 року.

Допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що 30.09.2016 року набув у розпорядження автомобіль Skoda Superb, 2011 року випуску, загальною вартістю 207 891,29грн., всі операції щодо купівлі-продажу автомобіля він вчинив публічно у державних органах і в законний спосіб, і був переконаний, що про всі зміни, які відбулися у його майновому стані, він повідомить у декларації за 2016 рік в термін до 1 квітня 2017 року.

Відповідно до наказу №17-відп від 16.09.2016 року йому було надано відпустки тривалістю 12 календарних днів з 19.09.2016 року по 30.09.2016 року, тривалістю 17 календарних днів з 03.10.2016 року по 20.10.2016 року та один день 21.10.2016 року. Під час від відпустки він перебував в с. Лутайка, Гребінківського району, Полтавської області, де відсутній зв'язок з Інтернетом. Крім того, на той момент у нього були відсутні технічні засоби (комп'ютер, ноутбук), а також ключ ЕЦП, необхідний для входу та авторизації на електронному майданчику електронних декларацій НАЗК, який знаходився у нього на робочому місці в м.Черкаси.

Коли він вийшов з відпустки і приступив до виконання посадових обов'язків, а також до заповнення та подачі електронної декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, він звернув увагу на сайті НАЗК на інформацію у вигляді роз'яснення про таку форму декларування як «повідомлення про істотні зміни у майновому стані».

Після ознайомлення з вимогами ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», він зразу сформував і подав таке повідомлення, а тому він вважає, що його перебування у відпустці в іншій області, в місці, де відсутній зв'язок з мережею Інтернет, відсутній технічний засіб та електронний ключ ЕЦП, наявність технічних збоїв із-за перевантаження офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, які спостерігалися на протязі 22,23 та 24 жовтня 2016 року та наступних днів, є поважною причиною пропуску строку, а тому в його діях відсутній умисел на вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Оскільки, суб'єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а в протоколі про адміністративне корупційне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_3 про умисний характер дій останнього взагалі не зазначено і в судовому засіданні апеляційної інстанції умислу ОСОБА_3 на неподання без поважних причин декларації не встановлено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Детальний аналіз вищенаведених обставин в суді апеляційної інстанції вказує, що суддя першої інстанції прийшов до передчасного висновку про достатність доказів, що вказують на наявність складу інкримінованого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки у ОСОБА_3 був відсутній умисел на порушення вимог фінансового контролю чи переслідування ним будь-якого корупційного інтересу, так як ним було подано декларацію за 2016 рік, де зазначено про набуття у власність автомобіля, несвоєчасно з поважних причин.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із скасуванням постанови судді 1 інстанції, а провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного корупційного правопорушення.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», ст.172-6, ст.ст. 280, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 листопада 2017 року відносно ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП скасувати.

Ухвалити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_3 складу інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Єльцов