Вирок № 71936975, 01.02.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа №712/211/15-к

Провадження 1кп/712/70/18

01 лютого 2018 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючої - судді Марцішевської О.М.

Суддів – Калашника В.Л., Мельник І.О.

за участю секретарів судового засідання Вдовенко О.В., Дядюра Д.А., Тимошенко Д.А., Олефіренко В.В.

за участю:

прокурорів Федулової О.О., Лук’яненка Р.В., Кривенко Є.П., Ткаченко С.М.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12014250000000375 по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, працюючої у ЖБК «Дрім Таун» , ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_7, військовозобов’язаного, був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2011 року, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_5, знаходячись в домоволодінні № 47 по вул.Сидоренка в с.Дубіївка Черкаського району Черкаської області, маючи умисел, направлений на умисне вбивство гр. ОСОБА_7 в ході раптово виниклого конфлікту під час сварки ОСОБА_6 з чоловіком ОСОБА_7 умисно наніс удар кулаком правої руки в голову ОСОБА_7 від якого той втратив рівновагу і впав на підлогу, а ОСОБА_5 почав наносити останньому удари кулаком руки в ділянку грудної клітини та голови, продовжуючи його утримувати в лежачому положенні та блокуючи його дії, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді двох ран на лобі, крововиливу в м’які покрови черепа в лівій надвушній та завушній ділянках, які у відповідності до висновку судово- медичної експертизи № 340/13 від 24.10.2011 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також переломів 5, 6, 7 ребер праворуч та 4, 5, 6 ребер ліворуч, які у відповідності до вказаного висновку експерта носять ознаки середнього ступеня тяжкості.

Після чого ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, схопив з поверхні стоячого поряд столу ножа і почав різати шию ОСОБА_7, однак лезо ножа зламалось і тоді ОСОБА_6 передала останньому іншого ножа, яким той наніс потерпілому ножових поранень в шию, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді рани на лівій щоці, рани на підборідді праворуч, рани на правій задньо-боковій поверхні шиї, рани на лівій боковій поверхні шиї, рани на підборідді, рани в підпідборідковій ділянці, які у відповідності до висновку судово- медичної експертизи № 340/13 від 24.10.2011 року носять ознаки легких тілесних ушкоджень та проникаючої травми шиї у вигляді рани на передній поверхні шиї праворуч в нижній частині з ушкодженням органів шиї та пересіченням правої сонної артерії, яка згідно висновку судово- медичної експертизи № 340/13 від 24.10.2011 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок отримання яких ОСОБА_7 помер на місці вчинення злочину.

Усвідомивши, що ОСОБА_7 помер, ОСОБА_5, повідомив про це ОСОБА_6, яка знаходилась в іншій кімнаті будинку та перемістив труп на стояче поряд ліжко і накрив його зверху матрацом.

Після вказаних подій, ОСОБА_5, з метою приховування вчиненого ним кримінального правопорушення, знищення слідів злочину та уникнення викриття працівниками правоохоронних органів і подальшого притягнення до кримінальної відповідальності, отримавши від ОСОБА_6 два флакони з перекисом водню, почав замивати сліди крові в будинку,

При цьому ОСОБА_5 в той же день в приміщенні будинку №47 по вулиці Сидоренка в селі Дубіївка Черкаського району Черкаської області отримав від ОСОБА_6 700 гривень для можливої втечі з метою уникнення відповідальності за вбивство ОСОБА_7

Наступного дня, 31.03.2011, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_8, продовжуючи активні дії, направлені на приховування вчиненого ними кримінального правопорушення та знищення слідів злочину, роздягнув труп ОСОБА_7 і завернувши його в килим, переніс до приміщення гаража, який розташований на території вищевказаного домоволодіння. Потім він розвів багаття на території дворища будинку і спалив предмети одягу трупа ОСОБА_7, а згодом повернувшись до гаражного приміщення поклав труп у яму, яку замаскував, прикривши побутовими предметами. При цьому ОСОБА_6 в момент приховування ОСОБА_5 слідів вчиненого ними суспільно-небезпечного діяння, знаходилась на території подвір’я будинковолодіння і за попередньою домовленістю слідкувала за оточуючою обстановкою і в разі появи сторонніх осіб чи небезпеки викриття їх протиправних дій, повинна була попередити про це ОСОБА_8

Згодом, 02.04.2011, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_8 зайшов до гаражного приміщення вищевказаного домоволодіння, де за допомогою садового ножа та пилки розчленував труп ОСОБА_7 та поклав фрагменти трупа в окремі поліетиленові пакети. Після чого, 04.04.2011, ОСОБА_8 переніс пакети з розфасованими частинами трупа ОСОБА_7 до підвалу даного домоволодіння і закопав. При цьому під час розчленування та закопування трупа ОСОБА_7, ОСОБА_6 за попередньою домовленістю, для уникнення викриття їх протиправних дій, знаходилась на території домоволодіння і спостерігала за оточуючою обстановкою.

Крім цього ОСОБА_6, продовжуючи свою злочинну діяльність, 06 квітня 2011 року, перебуваючи в приміщенні жилого будинку № 47 по вулиці Сидоренка в селі Дубіївка Черкаського району Черкаської області, з метою отримання права розпорядження зареєстрованим на праві власності її загиблому чоловікові ОСОБА_7, вищевказаним будинком, запропонувала ОСОБА_5 підробити паспорт вбитого ОСОБА_7, з метою його використання під час вчинення нотаріальних дій по оформленню довіреності на продаж вказаного будинку, на що останній дав свою згоду.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 передала паспорт громадянина України серії МЕ 533766, виданий 10.12.2004 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім’я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_5, який в подальшому умисно підробив офіційний документ який видається установою шляхом вклеювання власної фотокартки замість фотокартки ОСОБА_7, після чого підробив фрагмент кутового відтиску гербової печатки.

29.04.2014, близько 17 години 00 хвилин, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 прийшли до офісу №103 приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9, який розташований в будинку №242/1 по вулиці Шевченка в місті Черкаси, де умисно використали завідомо підроблений документ. Так ОСОБА_8, ввівши нотаріуса у оману, представився ОСОБА_7 і пред’явивши підроблений паспорт громадянина України серії МЕ 533766, виданий 10.12.2004 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області на ім’я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, з внесеними до нього змінами у вигляді переклеєної фотокартки ОСОБА_5, вчинив від імені убитого ОСОБА_7 правочин, а саме оформив довіреність ВРК №499003 від 29.04.2011 строком на один рік, якою від імені убитого ОСОБА_7 було уповноважено ОСОБА_6 управляти і розпоряджатись всім зареєстрованим на праві власності ОСОБА_7 майном та майновими правами, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, після чого були затримані працівниками міліції.

Будучи допитаною в судовому засіданні, ОСОБА_6 вину в інкримінованих їй злочинах не визнала, вказала, що не була організатором, замовником, співучасником вбивства чоловіка, винна може бути лише у неповідомленні про скоєний злочин працівникам міліції через страх за своє життя та доньку, у чому розкаюється, також не визнала вину у підробці та використанні підробленого документа та шахрайстві. Пояснила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 з 2006 року, з яким проживала в с.Дубіївка в будинку, який її чоловік успадкував від батька. Вказаний будинок вони з чоловіком вирішити продати та ОСОБА_7 у вересні 2008 року оформив довіреність на дружину на право продажу будинку строком на три роки. З приводу продажу будинку та поділу коштів з чоловіком виникали сварки. Через давнього знайомого ОСОБА_10 в середині березні 2011 року познайомилась з ОСОБА_5, який погодився зробити ремонт з оплатою робіт близько 2000 доларів США після продажу будинку, інших домовленостей, в тому числі про вбивство чоловіка, між ними ніколи не було. З метою ремонту ОСОБА_5 став проживати з середини березня 2011 року в будинку ОСОБА_7, в той час як вона проживала після операції з донькою в Черкасах. 30 березня 2011 року вона приїхала в Дубіївку, ОСОБА_5 її зустрів та допоміг нести сумки, коли прийшли ОСОБА_7 перебував у нетверезому стані і був розлючений, після чого пішов відпочивати. Коли вони з ОСОБА_5 розмовляли, чоловік вибіг з кімнати і почав сильно здушувати її шию руками. В цей час ОСОБА_5 розмахнувся і ОСОБА_7 її відпустив, після чого вона вибігла надвір, де залишалась деякий час. Коли повернулась до будинку, ОСОБА_5 сказав, що вбив ОСОБА_7, також вказав, що знаходиться у розшуку і якщо вона заявить в міліцію, то скаже, що вона з ОСОБА_5 вбивала чоловіка, також знає, що в неї є дочка, після цього вона злякалась і не стала заявляти про злочин. Будучи заляканою, в подальшому виконувала всі вказівки ОСОБА_8, привезла перекис водню, щоб змити кров в будинку і сміттєві пакети, також на його вимогу надала 700 грн. в день вбивства для можливості втечі останнього у разі викриття. Потім ОСОБА_8 в один із днів сказав, що тіло необхідно винести з будинку і на його вимогу стояла на воротях, тому що його боялась. Через день ОСОБА_5 знову сказав їй стояти біля хвіртки і слідкувати, щоб ніхто не зайшов, а сам щось робив у гаражі, після чого сказав, що закопав тіло і сказав, що не знайшов пластини в нозі ОСОБА_7, тоді вона зрозуміла, що труп був розчленований, після цього всю ніч сиділа на стільці в будинку, оскільки боялась. Щоб виїхати, ОСОБА_5 просив гроші, однак до продажу будинку грошей не було, тому запропонувала йому працювати у своєї знайомої в с.Нечаївка, де він став проживати. Через деякий час ОСОБА_5 сказав їй знайти нотаріуса, 29 квітня 2011 року ОСОБА_5 сказав, що буде робити у нотаріуса довіреність на продаж будинку, але яким чином не сказав. У нотаріуса ОСОБА_5 подав паспорт і вона зрозуміла, що він видає себе за ОСОБА_7 і вона сподівалась, що нотаріус замітить вклеєне фото, однак нотаріус нічого не запідозрила. Паспорт ОСОБА_7 вона ОСОБА_5 не передавала, останній його сам знайшов у будинку, а на слідстві сказав, що паспорт передала йому ОСОБА_6 через те, що був злий, що вона повідомила про його місцезнаходження правоохоронним органам. 03.05.2011 року в кінці дня до неї на роботу прийшли працівники міліції, які в ході слідства застосовували до неї фізичне та психічне насильство, тому під час допиту 04.05.2011р. оговорила себе. З приводу застосування недозволених методів слідства скаржилась до прокуратури, однак у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Будучи допитаним в судовому засіданні, ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав частково, визнав себе винним у вбивстві ОСОБА_7 за відсутності ознак вчинення вбивства за попередньою змовою, на замовлення з ОСОБА_6, з корисливих мотивів, у стані алкогольного сп’яніння, визнав себе винним у підробленні і використанні підробленого документу за відсутності ознак вчинення за попередньою змовою з ОСОБА_6 та з корисливих мотивів. Суду пояснив, що через свого знайомого ОСОБА_11 познайомився з ОСОБА_6, яка шукала робітника для косметичного ремонту будинку № 47 по вул. Сидоренка в с. Дубіївка Черкаського району перед його продажем, на що ОСОБА_5 погодився, з цією метою з середини березня 2011 року став проживати з чоловіком ОСОБА_6 ОСОБА_7 у вказаному будинку, де виконував підготовчі роботи для ремонту. Домовленостей з ОСОБА_6д. щодо вбивства ніколи не було. 30 березня 2011 року тілесні ушкодження ОСОБА_7 заподіяв під час спонтанного конфлікту останнього з дружиною, коли він душив ОСОБА_6, тоді ОСОБА_8 з метою її захисту, ударив ОСОБА_12 кулаком правої руки у голову, після цього наніс йому ще один удар рукою в голову, від чого той зігнувся. В ході бійки ОСОБА_7, який перед ОСОБА_5 мав фізичні переваги та перебував у стані сп’яніння, потягнувся за ножем, який лежав на столі. Зрозумівши, що ОСОБА_7 вб’є його, ОСОБА_8 декілька разів вдарив його кулаком по тулубу, після чого потерпілий знову потягнувся за ножем, тоді ОСОБА_5 власним ножем вдарив ОСОБА_7, а коли той зламався, штовхнув ОСОБА_7 і коли той впав, навалився на нього та стоячи на колінах, притискав ОСОБА_7, коли той намагався встати, та продовжив заподіювати йому тілесні ушкодження кухонним ножем, яким взяа сам. В подальшому він повідомив ОСОБА_6 про вбивство, попередив, щоб вона не зверталася в міліцію, тому що буде відповідати як співучасниця, погроз фізичної розправи ніколи не висловлював, після цього ОСОБА_6 виконувала його вказівки щодо придбання пакетів, перекису водною, слідкування за двором, коли він виносив тіло, однак що він робив з тілом, вона не знала. В день вбивства ОСОБА_6 йому дала 700 грн., щоб він мав змогу втекти, якщо виникне потреба, тіло він сховав спочатку під ліжком, в подальшому – в гаражі, а після розчленування – в сміттєвих пакетах – в ямі у погребі, після цього зацементував підлогу в погребі, пофарбував підлогу в будинку, також розсилав СМС-повідомлення з телефону та від імені ОСОБА_7 його брату ОСОБА_1 і ОСОБА_6, що вбитий нібито виїхав і переховується. Знайшовши у будинку паспорт вбитого, ОСОБА_8 переклеїв свою фотокартку у знайдений ним паспорт ОСОБА_7, з метою його використання для виїзду з країни, умислу заволодіти чужим майном не мав. Про підроблення паспорта ОСОБА_6д. нічого не знала і побачила підроблений паспорт тільки у нотаріуса. 04.05.2011р. о 13 год. до нього в с.Нечаївка приїхали працівники міліції і запропонували проїхати з ними, на що він погодився, однак протокол про затримання складений лише 05.05.2011р. В первинних показах обмовив ОСОБА_6 через бажання помститись, оскільки вважав, що вона навела на нього міліцію. Під час допитів працівники міліції чинили тиск як психологічно, так і фізично, протоколи перед підписанням не мав можливості прочитати, оскільки не мав окулярів. Протокол відтворення обстановки і обставин події 07.05.2011р. на ознайомлення не надали, відеозапис даної слідчої дії не відтворювали, чим допустили порушення права на захист.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_6, часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5, їх вина у вчиненні кримінальних правопорушень об'єктивно підтверджується доказами, дослідженими судом та оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності у їх сукупності та взаємозв’язку, а саме :

по епізоду умисного вбивства ОСОБА_7

- показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що наприкінці березня 2011 року він останній раз зустрівся з братом ОСОБА_7, який йому розповів, що буде робити ремонт будинку та буде його продавати сам, оскільки з дружиною розлучається, після цієї зустрічі неодноразово телефонував брату, однак зв’язку з ним не було, згодом у квітні 2011 року отримав з телефону брата СМС повідомлення, зміст якого був не звичний для брата. При спілкуванні з дружиною брата ОСОБА_6, остання розповіла, що його брат живий і переховується, оскільки у нього виникли проблеми з правоохоронними органами. 01 травня 2011 року був на поминальних днях на кладовищі, однак брат не з’явився, присутня там ОСОБА_6Д, сказала, що брат продовжує переховуватись, при розмові поводилась знервовано, просила вимкнути мобільний телефон. Коли він сказав, що найближчим часом, якщо брат не з’явиться, звернеться до міліції, просила цього не робити, так як це може зашкодити брату. 01.05.2011р. потерпілий з родичами звернулись до правоохоронних органів з заявою про зникнення ОСОБА_7 та вже 04 травня 2011 йому повідомили про знайдення вбитого та запросили на впізнання;

- показами потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що в лютому 2011 року останній раз спілкувалась з племінником ОСОБА_7, при зустрічі він поводився звичайно, також систематично спілкувалась з ним телефоном, однак з кінця березня 2011 року зв’язку з племінником не було, тому звонила родичам та друзям племінника, щоб з’ясувати, де він. З ОСОБА_6 малознайома, до зникнення ОСОБА_7 зустріла її в магазині і ОСОБА_6 їй говорила про погіршення стосунків з чоловіком, однак на питання, чому тоді вона з ним не розлучається, відповіла, що вона в нього відсудить майно та має погашати за нього борги;

- показами свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 багато років зверталась до нього у зв’язку ремонтом взуття та часто скаржилась на погане відношення до неї чоловіка, однак не говорила про намір його вбивства. На початку 2011 року ОСОБА_6 звернулась з приводу ремонту куртки та ремонту будинку для продажу, тому він познайомив її з ОСОБА_5, який міг ремонтувати одяг та будинок, а про що конкретно домовились ОСОБА_6 та ОСОБА_5, не знає. Про вбивство чоловіка ОСОБА_6 дізнався від правоохоронних органів. Також під час слідства до нього застосовувався фізичний та психологічний тиск, тому під час надання показів на слідстві він дав покази про те, що з ОСОБА_5 ОСОБА_6 познайомив для можливого вбивства її чоловіка;

- показами свідка ОСОБА_13 про те, що 01 травня 2011 року на кладовищі ОСОБА_6 йому повідомила, що її чоловік переховується від міліції, говорила, що розушукавати його не потрібно, при даній розмові сказала йому вимкнути його мобільний телефон, та показала СМС повідомлення, яке нібито прислав чоловік, щоб його не шукали, однак дане повідомлення не було підписане ОСОБА_2, як завжди підписувався племінник, тому він одразу зрозумів, що повідомлення не від племінника, також при розмові про продаж будинку ОСОБА_6 промовила, що «просчиталась», взагалі поведінка ОСОБА_6 йому здалась підозрілою, він обговорив це з іншими родичами та спільно вирішили звернутись до міліції;

- показами свідка ОСОБА_14 про те, що приблизно у середині квітня 2011 року ОСОБА_6, яку знав як дружину свого друга ОСОБА_7, просила його надати позику 2000 доларів США для виїзду за кордон, на питання про чоловіка, сказала, що він в Москві на зробітках;

- даними протоколу усної заяви ОСОБА_1 від 03.05.2011р. про те, що з 01.04.2011 року він втратив зв’язок із своїм рідним братом ОСОБА_7 ( т.1 а.м.к.п. 3);

- даними протоколу огляду місця події від 03.05.2011 року на території будинковолодіння № 47 по вулиці Сидоренка в селі Дубіївка Черкаського району Черкаської області, в ході якого було виявлено та вилучено три сліди пальців рук та один слід долоні, три змиви речовини бурого кольору, фрагмент скатертини з плямою речовини бурого кольору (т.1, а.м.к.п 11-29);

- даними протоколу огляду місця події від 04.05.2011 року на території будинковолодіння № 47 по вулиці Сидоренка в селі Дубіївка Черкаського району Черкаської області, в ході якого було виявлено та вилучено сокиру, вирізку з каркасу ліжка з плямою речовини бурого кольору, черевик з плямою речовини бурого кольору, обвуглені фрагменти тканини, садовий ніж, зрізи з рук трупа, фрагменти трупа особи чоловічої статі, два сліди долоні та дев’ять слідів рук ( т.1 а.м.к.п 40-44);

- даними протоколу огляду трупа ОСОБА_15, в ході якого на трупі виявлені тілесні ушкодження – голова відділена від тіла, виявлені рани на голові, шиї, при огляді грудної клітини виявлені переломи ребер ( т.1 а.м.к.п 151-152);

- даними протоколу огляду предметів від 12.05.2011 року, яким зафіксовано огляд садового ножа, сокири, вирізки каркасу з ліжка, відрізка дошки підлоги з плямою бурого кольору, фрагмента брезента, ковдри, шкіряного черевика, одноразової бритви, зубної щітки, мисливського квитка та паспорта на ім’ОСОБА_7, банки з фарбою, пакету з одинадцятьма відбитками пальців рук ( т.1 а.м.к.п. 190);

-даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 7.05.2011р. з застосуванням відеозйомки за участю підозрюваного ОСОБА_5, в ході якого ОСОБА_5 розповів про обставини вбивства ОСОБА_7 та показав, як саме його вчинив, а саме коли ОСОБА_7 душив ОСОБА_6, вона почала присідати та закочувати очі. В цей момент він наніс правою рукою удар в область скроні, ОСОБА_7 відлетів до стіни та почав присідати. В той момент, коли ОСОБА_7 хотів піднятись, ОСОБА_5 знову наніс удар правою рукою в грудну клітину, після цього ОСОБА_7 впав на підлогу. Коли ОСОБА_7 намагався піднятись, ОСОБА_6 знаходилась поруч. ОСОБА_5 взяв зі столу і підійшов до ОСОБА_7, який лежав на спині. ОСОБА_5 правою ногою накрив його бедра та ліг майже поряд з ним, взяв його за голову лівою рукою, при цьому сказав «Вибач, брате», а правою рукою з лівої сторони зробив надзріз, потім ще один надріз, ОСОБА_6 в цей час бачила, що робив ОСОБА_5. ОСОБА_5 в цей час повідомив, що у нього зламався ніж і він сказав ОСОБА_6 дати йому ножа, він в цей момент не піднімався і нікуди не переходив. ОСОБА_6 взяла ножа в іншій кімнаті і подала йому, ніж бути кухонний з наборною ручкою із органічного скла. Після того, як ОСОБА_6 подала ножа, ОСОБА_5 ліг біля ОСОБА_7 нижче та тримав його голову. Максим попрохав, щоб ОСОБА_5 встав з нього, тому, що йому було важко дихати. ОСОБА_5 трохи піднявся, а потім засумнівався, придавив голову і зробив надріз зі сторони, де була артерія, потім тримав кілька хвилин, поки не зупинилось серце, після цього перевірив пульс і впевнився, що останній вже помер. Коли ОСОБА_7 помер, ОСОБА_6 поряд не було, вона вийшла в іншу кімнату. Потім ОСОБА_5 встав, зняв одяг з ОСОБА_7 і цим одягом намагався витерти кров. Зайшовши в іншу кімнату, де знаходилась ОСОБА_6, ОСОБА_5 їй сказав, що ОСОБА_7 більше немає, ОСОБА_6 була засмучена, шокована. ОСОБА_5 сказав ОСОБА_6 принести ганчіря, щоб витерти кров. ОСОБА_6 принесла ганчір’я, ОСОБА_5 взяв їх і зайшов в кімнату, де знаходилось тіло, взяв ножа, завернув його в ганчір’я і виніс його до багаття на город, ОСОБА_6 принесла гарчір’я та ОСОБА_5 витер кров, завернув тіло у килим і перетягнув в іншу кімнату під ліжко, потім сліди крові залив перекисом водню, який принесла ОСОБА_6 та вимив пілогу. ОСОБА_6 поїхала та залишила продукти харчування та гроші в сумі 700 грн., які він попросив на випадок, якщо доведеться виїхати. ОСОБА_6 просила його залишитись, оскільки не знала, що робити з тілом. Наступного дня ОСОБА_5 сказав, що йому доведеться виїхати з країни, і на це потрібно 2000 доларів, ОСОБА_6 відповіла, щоб в неї таких грошей немає і вона зможе їх надати тільки тоді, коли продасть будинок, на це ОСОБА_5 погодився, ввечері переніс тіло до гаража, в цей час ОСОБА_6 слідкувала за хвірткою, щоб ніхто не зайшов. Близько тижня після вбивства викопав яму в погребі, після цього садовим ножем розчленував тіло, яке упакував в мішки. Наступного дня переніс частини тіла до погреба в темний час доби, ОСОБА_6 в цей час знаходилась на подвір’я та слідкувала, щоб ніхто не йшов. Потім ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_5 поїхати до її знайомої під приводом щось допомогти. Потім коли приїздили в будинок ОСОБА_6 показала докумени – паспорт ОСОБА_7 і запропонувала переклеїти фото на йього, ОСОБА_5 переклеїв фото та віддав паспорт ОСОБА_6. Також після вбивства на телефон ОСОБА_7 часто телефонували і ОСОБА_6 сказала, щоб він відправив відволікаючи СМС повідомлення, що він зробив (Т.2 а.м.к.п. 9-19).;

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з застосуванням відеозйомки за участю підозрюваної ОСОБА_6 від 7.05.2011в ході якого ОСОБА_6 розповіла, що 31.03.2011р., коли вона з ОСОБА_5 зайшли до двору, її чоловік ОСОБА_7 став їх проганяти та вимагати віддати документи, після чого пішов відпочивати. Коли вона з ОСОБА_5 розмовляли, ОСОБА_7 підбіг до неї та почав її душити, тоді ОСОБА_5 наніс йому удар правою рукою в голову, після чого вона вибігла з будинку на вулицю та одразу повернулась, знаючи характер чоловіка і що може бути бійка, коли повернулась до будинку, побачила, що чоловік лежить поперек кімнати та над ним сидить ОСОБА_5, який взяв ножа і вдарив ним чоловіка, після цього вибігла на вулицю і повернулась, коли її покликав ОСОБА_5, який її сказав, що вбив ОСОБА_7 і тоді ОСОБА_5 став їй погрожувати, що напише записку прокурору, що вона є співучасником, одночасно сказав, де живе її донька. Наступного дня привезла замки, великі сміттєві пакети, перекис водню, ОСОБА_5 запропонував підпалити будинок, оскільки вивезти тіло не вийде, на що вона не погодилась, тому що гроші вона зможе йому віддати тільки, як продасть будинок. Через кілька днів, коли ОСОБА_5 переносив тіло до гаража, знаходилась на подвір’ї і слідкувала, щоб ніхто не зайшов. Приїхавши до міста, стала давати об’яви про продаж домоволодіння. Коли ОСОБА_5 дізнався, що вона не власник будинку, запропонував видати себе за ОСОБА_7 і сказав шукати нотаріуса, щоб зробити доручення, при цьому вона бачила у нього паспорт ОСОБА_7. Коли прийшли до нотаріуса, якого вона знайшла, побачила паспорт ОСОБА_7 з вклеєним фото ОСОБА_5, у нотаріуса оформили генеральне доручення на розпорядження майном(Т.2 а.м.к.п. 1-8);

- даними протоколу очної ставки від 12.05.2011р. між підозрюваним ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6, згідно яких в ході очної ставки ОСОБА_5 вказав, що їх познайомив ОСОБА_10 для ремонту будинку, 30.03.2011р. під час сварки ОСОБА_6 душив її чоловік ОСОБА_7 і ОСОБА_5 наніс йому удари в голову та грудну клітку та ножем став різати артерію, коли ніж зламався, взяв інший ніж, а ОСОБА_6 в кімнаті в цей час не було, потім ОСОБА_6 принесла перекис водню, яким відмивав від крові підлогу, отримав від неї 700 грн. як завдаток за ремонт, ОСОБА_6 погодилась заплатити після продажу будинку 1500-2000 доларів, щоб він виїхав за кордон, потім 02.04.2011р. почав розчленовувати тіло, фіктивні смс повідомлення з ОСОБА_6 відправили, щоб створити ілюзію, що її чоловік живий, також ОСОБА_6 розповідала сусідам, що її чоловік взяв у неї гроші на будівельні матеріали, які пропиває в Черкасах, з часом зацементував в погребі підлогу та пофарбував підлогу в кімнаті, де вбив ОСОБА_7 ( т.1 а.м.к.п. 165-168);

- даними протоколу очної ставки від 12.05.2011р. між підозрюваним ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_5, згідно з якими ОСОБА_5 показав, що з ОСОБА_6 його познайомив ОСОБА_10 у березні 2011 року з метою ремонту куртки та будинку, про вбивство чоловіка ОСОБА_6 ОСОБА_7 ні ОСОБА_10, ні ОСОБА_6 з ним не говорили, вказані покази підтримав ОСОБА_10 ( т.1 а.м.к.п. 169-170);

- даними протоколу очної ставки від 12.05.2011р. між підозрюваним ОСОБА_11 та підозрюваною ОСОБА_6, згідно яких ОСОБА_6 дала покази про те, що ОСОБА_10 скаржилась на проблеми у сім’ї, однак про вбивство чоловіка розмови не було, одного разу ОСОБА_10 пожартував, що можливо чоловіка краще прибрати. ОСОБА_10 дав покази про те, що познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_5 для ремонту будинку, потім ОСОБА_6 розповіла, що ОСОБА_5 вбив її чоловіка та погрожує їй розправою, якщо звернеться до правоохоронних органів ( т.1 а.м.к.п. 171-174);

- даними висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 Брисовача № 340/13 від 24.10.2011 року, згідно якого причиною смерті є поранення шиї у вигляді рани на передній поверхні шиї праворуч, в нижній частині з ушкодженням органів шиї та пересіченням правої сонної артерії, яке спричинило значну кровотечу та привело до гострого недокрів’я внутрішніх органів. При дослідженні трупа виявлені наступні ушкодження: дві рани на лобі, які виникли від дії твердих тупих предметів та носять ознаки легких тілесних ушкоджень, крововилив в м’які покрови черепу в лівій над вушній та завушній ділянках (як одне ціле) виник внаслідок дії твердого тупого предмету та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, рана на лівій щоці, яка виникла внаслідок дії знаряддя, що володіє ознаками ріжучого та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, рана на підборідді праворуч, яка виникла внаслідок дії колюче-ріжучого та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, рана на правій задньобоковій поверхні шиї, яка виникла внаслідок дії ріжучого предмету та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, рани на лівій боковій поверхні шиї, які виникли внаслідок дії ріжучого знаряддя та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, рана на підборідді, яка виникла внаслідок дії ріжучого знаряддя та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, рана в підборідковій ділянці, яка виникла внаслідок дії ріжучого знаряддя та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, проникаюча травма шиї у вигляді рани на передній поверхні шиї праворуч у нижній частині, ушкодження органів шиї з пересіченням правої сонної артерії. Вказана травма виникла внаслідок плаского колюче-ріжучого знаряддя та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Переломи 5,6,7 ребер праворуч та переломи 4,5,6 ребер ліворуч, які виникли внаслідок дії твердого тупого предмету та носять ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості. При судово-токсикологічного дослідження м’язу та внутрішніх органів трупа виявлено 2,35 проміле етилового спирту. Така концентрація етилового спирту може відповідати середньому ступеню алкогольного сп’яніння відносно живих осіб. Відокремлення частин тіла здійснювалось гостро-ріжучим предметом та предметом, що володіє властивостями гострого пиляючого з дрібним кроком зубців (т.2 а.м.к.п 149-150);

- даними висновку судової дактилоскопічної експертизи № 200 від 04.06.2011р., відповідно до висновків якої три сліди пальців рук, виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події від 03.05.2011 року по факту вбивства ОСОБА_7 за адресою вул. Сидоренка, 43 с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області придатні до ідентифікації; сліди пальця 18X11 мм, 20Х16 залишені ОСОБА_5, слід пальця руки 30Х23 залишений ОСОБА_6 ( т.1 а.м.к.п 215-225);

- даними висновку судової дактилоскопічної експертизи № 199 від 04.06.2011р. згідно якогочотири сліди пальців, виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події від 03.05.2011 року по факту вбивства ОСОБА_7 за адресою вул. Сидоренка, 43 с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області розмірами 30Х17, 35Х15, 38Х17, 29Х15залишені ОСОБА_5 ( Т.1 а.м.к.п. 233-244);

- даними висновку судової імунологічної експертизи № 269 від 20.10.2011 року, згідно якого на брезенті, вилученому під час огляду місця події від 03.05.2011 року по факту вбивства ОСОБА_7 за адресою вул. Сидоренка, 43 с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області виявлені сліди крові, походження якої від ОСОБА_7Б не виключається (т.2 а.м.к.п.158-162);

- даними висновку судової імунологічної експертизи № 267 від 20.10.2011 року, згідно якого на дошці, вилученій під час огляду місця події від 03.05.2011 року по факту вбивства ОСОБА_7 за адресою вул. Сидоренка, 43 с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, виявлені сліди крові, походження якої від ОСОБА_7Б не виключається (т.2 а.м.к.п.179-183);

-даними висновку судової імунологічної експертизи №268 від 20.10.2011 року, згідно якого на відрізку з ліжка, вилученому під час огляду місця події від 03.05.2011 року по факту вбивства ОСОБА_7 за адресою вул. Сидоренка, 43 с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, виявлені сліди крові, походження якої від ОСОБА_7Б не виключається (т.2 а.м.к.п. 191-194);

- даними висновку медико - криміналістичної експертизи №89 м/к від 12.10.2011 року, згідно якого можливість спричинення пошкоджень на шкіряних клаптях з ранами клинком ножа, наданого на експертизу, не виключається (т.2 а.м.к.п.201-202);

- даними протоколу допиту ОСОБА_6Д в якості підозрюваної від 04.05.2011р. згідно яких будучи допитаною на досудовому слідстві ОСОБА_6 дала покази про те, що з ОСОБА_10 знайома понад 20 років, підтримує з ним дружні стосунки, будинок з чоловіком планували продати, однак від односельців дізналась, що чоловік розповідав, що вона від продажу нічого не отримає, що її образило та обурило. ОСОБА_10 розповідала про насильство чоловіка, що її заразив тяжкою хворобою, на що останній запропонував найти людину, яка може вбити її чоловіка, слово «вбити» не виговорювалось ОСОБА_10, він сказав «вирішити питання», проте вона усвідомлювала, що мова йде саме про вбивство. Вона відмовилась від пропозиції ОСОБА_10. З ОСОБА_5 познайомилась в середині березня 2011 року через ОСОБА_10, який сказав, що його пропозиція в силі, як вона зрозуміла, мова йшла про пропозицію вбивства чоловіка, ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_5 здатен на все та пояснив, що усунути ОСОБА_16 може за 3000 доларів, вона не погоджувалась, проте і не заперечувала. З ОСОБА_16 домовились, що він з чоловіком зроблять ремонт будинку, щоб його продати, деталі вбивства не обговорювали. 30.03.2011р. її зустрів ОСОБА_5 на зупинці автобуса в с.Дубіївка, який був у стані сп’яніння і розповів, що 29.03.2011р. вони з ОСОБА_16 розпивали спиртні напої та її чоловік розповів, що грошима від продажу з нею ділитись не бажає. Коли прийшли до будинку, чоловік став їх проганяти та ображати її, потім пішов відпочивати, однак піднявся з ліжка, підбіг і став її душити, в цей час ОСОБА_5 наніс йому удар в голову та коли чоловік впав наніс декілька ударів в область грудної клітки, потім взяв ніж та наніс два удари ножем в область грудної клітки. Побачивши кров, вибігла з будинку, але відразу повернулась і побачила, що ОСОБА_5 продовжує наносити удари ножем чоловіку, після чого знову вибігла з будинку та повернулась, коли сказав ОСОБА_5. Зайшовши до кімнати, побачила багато крові, від чого їй стало погано, потім ОСОБА_5 сказав, що вбив її чоловіка, на запитання, чому він так вчинив, сказав «так вийшло, не міг зупинитись», потім став погрожувати розправою над її дочкою, якщо про це хтось дізнається. Наступного дня привезла з Черкас перекис водню, яким він хотів відчистти підлогу, потім ОСОБА_5 пропонував підпалити будинок, на що вона не погодилась, так як хотіла продати будинок. На наступний день на вимогу ОСОБА_5 привезла замки і пакети для сміття, тіло чоловіка ОСОБА_5 переніс до гаражу, під час чого вона слідкувала, щоб ніхто цього не міг бачити. Наступного дня ОСОБА_5 закінчив розчленовувати в гаражі тіло чоловіка і переніс його частини в погреб, де закопав. Наступного дня домовилась з подругою в с.Нечаївка, щоб ОСОБА_5 проживав там біля тижня, також придбала матеріали, щоб він зробив у погребі будинку в с.Дубіївка бетонну стяжку, в подальшому ОСОБА_5 показав паспорт чоловіка та сказав шукати нотаріуса, щоб зробити доручення на розпорядження будинком. 29.04.2011 р. з ОСОБА_5 зустрілись в Черкасах та прийшли до нотаріуса, де ОСОБА_5 пред’явив паспорт чоловіка з вклеєною своєю фотокарткою, коли підписував документи, нервував та помилявся, в цей день приїхали в с.Дубіївку, де ОСОБА_5 залишився закінчувати ремонт, а вона наступого дня поїхала в Черкаси , 01.05.2011р. ОСОБА_5 подзвонив їй та сказав, що закінчив ремонт та їде, питання розрахунку обговорювали 30.04.2011р. та ОСОБА_5 сказав, що сума піднялась до 5000 доларів, про вбивство чоловіка не повідомила в правоохоронні органи, оскільки боялась бути притягнутою до кримінальної відповідальності ( т.1 а.с.к.п.87-91);

- даними протоколу допиту ОСОБА_10 від 04.05.2011р., який будучи допитаним в якості підозрюваного в ході досудового слідства дав покази про те, що з ОСОБА_6 знайомий з 1987 року, остання приносила на ремонт взуття, часто скаржилась на чоловіка, восени 2010 року запитала, чи не знає когось, хто може зробити ремонт, так як хоче продати будинок та розлучитись з чоловіком, також спитала, чи є у нього знайомі, щоб прикінчити її чоловіка, він запропонував ОСОБА_6 ОСОБА_5 та попередив, що той в ході сварки може й вбити. В березні 2011 року познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_5, потім на початку квітня ОСОБА_6 розповіла, що чоловік у сварці намагався нанести їй удар ножем, а ОСОБА_5 її захищав та вбив ОСОБА_7, потім телефонував ОСОБА_5 та розповів, що розчленував тіло та просив допомоги, щоб його вивезти, на що він відмовився ( т.1 а.с.к.п.105-107);

- даними протоколу допиту ОСОБА_5 від 05.05.2011р., який будучи допитаним в якості підозрюваного в ході досудового слідства дав покази про те, що з ОСОБА_6 познайомився в кінці 2010 року через ОСОБА_10, який сказав, що вона шукає робітника для ремонту будинку, під час зустрічі обговорили роботи та кошторис, також вона жалілась на чоловіка, який до неї застосовує насильство та заразив тяжкою хворобою. В кінці березня 2011 року приїхав до с.Дубіївка з метою ремонту будинку ОСОБА_16. 30.03.2011р. зустрів ОСОБА_6 на її прохання на автобусній зупинці, алкогольні напої в цей день не вживав. Коли прийшли до будинку, між ОСОБА_6 та її чоловіком виникла сварка, в процесі конфлікту останній сказав, що не дать довіреність їй на продаж будинку. В ході сварки ОСОБА_16 почав душити ОСОБА_6, тоді він наніс удар ОСОБА_16 правою рукою в голову, від чого той впав, після чого наніс рукою двічі удари в грудну клітину та зрозумів по звуку, що зламав ребро. В цей час усвідомив, що якщо ОСОБА_16 залишиться живий, звернеться до правоохоронних органів, тоді у нього виник умисел на вбивство. З цією метою взяв ніж зі столу позаду та сів на ОСОБА_16, щоб заблокувати його рухи, лівою рукою закрив рота, щоб не кричав та тримаючи ножа у правій руці почав різати артерію на шиї з лівої та правої сторони шиї, коли ніж зламався попоросив ОСОБА_6 , щоб вона дала інший ніж і вона дала ніж, яким розрізав шию ОСОБА_16 з правої сторони, потім прибрав руку з рота ОСОБА_16, який почав просити зупинитись, на що відповів «Брат, вибач, але не можу зупинись», після цього утримував ОСОБА_16, який вмирав біля трьох хвилин від втрати крові. Потім сказав ОСОБА_6 , щоб вона придбала перекис водню, щоб відмити кров і вона пішла в центр села та придбала перекис водню, потім відмив підлогу від крові, після чого попросив у ОСОБА_6 кошти, щоб в разі небезпеки виїхати і вона дала 700 грн., запропонував тіло винести в гараж, на що вона погодилась. Наступного дня увечері тіло виніс до гаражу, а ОСОБА_6 в цей час слідкувала за обстановкою, щоб попередити у разі небезпеки, потім сказала, що потрібно вибрати загальну лінію поведінки. Наступного дня ОСОБА_6 привезла пакети для сміття, після чого погодився позбутись тіла за 2000 доларів, які ОСОБА_6 сказала, що заплатить після продажу будинку. Наступного дня в гаражі почав розчленовувати тіло та частини тіла склав в пакети, в цей час ОСОБА_6 слідкувала за обстановкою, також ОСОБА_6 написала на папері тексти СМС повідомлень, які ним були направлені на телефонні номери брата ОСОБА_16 та ОСОБА_6, щоб створити ілюзію, що ОСОБА_7 живий. 04.04.2011р. частини тіла закопав у погребі, після чого ОСОБА_6 запропонувала допомогти її знайомій в с.Нечаївка, де прожив тиждень, потім ОСОБА_6 запропонувала «завершувати» і сказала, щоб стягнув та зафарбував підлогу, за надані нею кошти придбав матеріали в Черкасах і пофарбував підлогу в будинку, де вбив ОСОБА_16. (т.1 а.с.к.п.126-131);

по епізоду підроблення документа, використання підробленого документа:

- показами свідка ОСОБА_9 про те, що приблизно у квітні 2011 року до неї звернулась ОСОБА_6 з приводу оформлення її чоловіком довіреності на розпорядження майном, оскільки він має терміново їхати на заробітки та надала документи. Через близько 20 хв. прийшов ОСОБА_5, який пред’явив паспорт на ім’я ОСОБА_7, чоловіка ОСОБА_6, по якому свідок встановлювала особу, яка до неї звернулась і ОСОБА_5підтвердив, що він є особою, на ім’я якої виданий паспорт. При оформленні довіреності особливостей поведінки у обвинувачених не було;

- даними протоколу очної ставки від 12.05.2011р. між підозрюваним ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6, згідно яких в ході очної ставки ОСОБА_5 вказав, що щоб оформити нотаріальну довіреність пропонував змінити зовнішність, однак ОСОБА_6 сказала, що це дорого і необхідно придумати щось інше, тоді вклеїв в паспорт ОСОБА_7 свою фотокартку та виступив в якості ОСОБА_7 в нотаріальній конторі, вказані покази ОСОБА_6 в ході очної ставки не заперечувала. ( т.1 а.м.к.п. 165-168);

- даними протоколу допиту ОСОБА_5 від 05.05.2011р., який будучи допитаним в якості підозрюваного в ході досудового слідства дав покази про те, що після вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_6 запропонувала вклеїти фотокартку в паспорт ОСОБА_7 та виступити в якості її чоловіка в нотаріальній конторі, на що погодився, вклеїв свою фотокартку в паспорт та тренувався розписуватись як убитий. В нотаріальній конторі 29.04.2011р., коли підписувався, двічі помилився (т.1 а.с.к.п.126-131);

- даними висновку технічної експертизи документів № 1/624 від 9.06.2011 року, згідно з яким в первинний зміст паспорту громадянина України МЕ № 533760, виданого 10.12.2004 року на ім’я ОСОБА_7 внесено зміни шляхом заміни емульсійного шару фотознімку. (т.2 а.м.к.п 49-56);

- даними протоколу добровільної видачі від 04.05.2011 року у відповідності до даних якого працівниками оперативного підрозділу у ОСОБА_6 було вилучено дві довіреності на розпорядження майном ОСОБА_7 ( т.1 а.м.к.п.32);

- даними протоколу виїмки від 20.10.2011 року під час якої у нотаріуса ОСОБА_9 вилучено довіреність на право розпоряджання майном ОСОБА_7 (т.2 а.м.к.п 209);

- даними протоколу огляду предметів - довіреності ВРК № 499003 від 29.04.2011р. від імені ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_6, посвідчена нотаріусом ОСОБА_9 та (т.2 а.м.к.п.215-216 т.2).

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинувачених, суд приходить до наступних висновків.

Враховуючи спосіб та знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, їх кількість, характер і локалізацію, суд приходить до висновку, що вказані обставини з усією очевидністю вказують на те, що ОСОБА_5 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7, оскільки розумів, що від нанесення ударів ножем в життєво-важливі органи може наступити смерть, проте після спричинення легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень прицільно завдав потерпілому тяжкі тілесні ушкодження із застосуванням ножа у життєво важливі органи, чим виявив своє бажання настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7, а тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілого і реалізував свій намір, умисно заподіявши смерть потерпілому.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.27 КК України співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Обвинувачена ОСОБА_6, шляхом передачі знаряддя злочину - ножа обвинуваченому ОСОБА_5 в період застосування ним насильства до потерпілого ОСОБА_7 як пособник вчинила дії, спрямовані на сприяння виконання злочинного умислу ОСОБА_5, об'єднавшись з ним єдиним умислом для вчинення умисного вбивства.

Разом з тим, суд вважає такою, що не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду наявність у діях ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кваліфікуючих ознак вчинення умисного вбивства на замовлення, за попередньою змовою та з корисливих мотивів з огляду на нижченаведене.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у постанові «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи», за п. 6 ч.2 ст.115 КК як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб або досягти іншої матеріальної вигоди. У випадках, коли умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, кваліфікація його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається. Умисне вбивство, вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх. Вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК ) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Для належного розуміння сутності поняття “поза розумним сумнівом” необхідно керуватися практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), оскільки відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 Рішення від 14 лютого 2008 р. у справі “Кобець проти України”. Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм “поза розумним сумнівом”. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Стороною обвинувачення не було доведено об’єктивними, достатньо вагомими, чіткими і взаємоузгодженими доказами те, що до початку застосування насильства до потерплого ОСОБА_7 ОСОБА_6 було надане ОСОБА_5 доручення щодо вбивства її чоловіка за конкретну винагороду, чи між обвинуваченими була досягнута домовленість щодо цього у будь-якій формі з метою одержати матеріальну вигоду.

Будучи допитаними на досудовому слідстві та в ході судового розгляду обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 наполягали на вчинення вбивства ОСОБА_7 у обстановці раптово виниклого конфлікту потерпілого з обвинуваченою ОСОБА_6 на побутовому грунті, який переріс у бійку потерпілого з обвинуваченим ОСОБА_5 без будь-якої підготовки чи попередньої змови обвинувачених з корисливих мотивів, оскільки до виникнення конфлікту обвинувачена з чоловіком спільно планували продаж будинку та запросили ОСОБА_5 виконати ремонтні роботи перед його продажем. Вказані покази підтверджуються довіреністю ОСОБА_7 від 18.09.2008р. про уповноваження ОСОБА_6 розпоряджатись його майном (т.1 а.м.к.п. 34), договором про надання послуг з пошуку покупця на об’єкт нерухомості (т.3 а.м.к.п 204-206), копїями об’яв про продаж будинку в с.Дубіївка (т.3 а.м.к.п 207-218), показами свідка ОСОБА_17 про те, що за замовленням ОСОБА_7 ним 30 березня 2011 року здійснювалась технічна інвентаризація домоволодіння по вул.Сидоренка,47, с.Дубіївка, показами свідка ОСОБА_18 про те, що влітку 2010 року після час відпочинку з сім’єю ОСОБА_6 і ОСОБА_7 останні висловлювали намір продати будинок та просили позичити кошти на його ремонт, показами свідка ОСОБА_19 про те, що він протягом місяця восени 2010 року проживав у будинку потерпілого ОСОБА_7 з метою виконання ремонтних робіт.

Свідок ОСОБА_10 за даним протоколу допиту від 04.05.2011р. в ході слідства на той час в якості підозрюваного дав покази про те, що ОСОБА_6 підшуковувала людину, щоб прикінчити її чоловіка та він за даною метою познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_5 В подальшому, при проведенні 12.05.2011р. очних ставок з кожним із обвинувачених ОСОБА_10 змінив покази та показав, що ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5 не говорили з ним про вбивство ОСОБА_7 Постановою від 31.10.2011р. закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.115 КК України за фактом вбивства ОСОБА_7 та ч.1 ст.396 КК України за фактом приховування злочину (т.2 а.м.к.п.250) на підставі ст.6 п.2 КПК 1960 року (відсутність у діянні складу злочину), встановлено, що здобути докази вини ОСОБА_10 у знайомстві ОСОБА_5 з ОСОБА_6 з метою вбивства її чоловіка не виявилось можливим. Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10, дав покази про те, що з приводу чого в дійсності домовились ОСОБА_6 та ОСОБА_5, він не знає, а покази на слідстві при допиті 04.05.2011. ним дані під тиском.

Враховуючи викладене, при оцінці показів свідка ОСОБА_10, даних ним на слідстві та в судовому засіданні, на які посилався орган державного обвинувачення в якості доказу винуватості обвинувачених у кваліфікованому вбивстві, суд враховує, що спочатку ОСОБА_11 мав статус підозрюваної особи, однак за результатами слідства відносно нього кримінальне провадження було закрите за відсутністю складу злочину.

Встановленням постановою від 31.10.2011р. по суті непричетності ОСОБА_11 до кримінальних правопопорушень, передбачених ст.115 та ст.396 КК України об’єктивно спростовуються доводи сторони обвинувачення про обізнаність ОСОБА_11 щодо надання ОСОБА_6 ОСОБА_5 доручення на вбивство її чоловіка за винагороду чи досягнення між обвинуваченими попередньої змови на вбивство з метою одержати матеріальну вигоду, оскільки в іншому випадку процесуальне рішення про закриття відносно нього кримінального провадження підлягало би скасуванню, однак вказане процесуальне рішення є чинним та його підставність органами прокуратури не ставиться під сумнів.

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами провадження та досліджені докази в сукупності, суд, дотримуючись вимог ст.337 КПК України, приходить до висновку про необхідність виключення із обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кваліфікуючих ознак вчинення умисного вбивства на замовлення, за попередньою змовою групою осію, з корисливих мотивів, які не знайшли своє підтвердження в ході судового слідства «поза розумним суміновим», а виявлені в ході судового розгляду неконкретності та суперечності не спростовані, відтак згідно положень та приписів Конституції України, КПК України, п.2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини всі сумніви щодо доведеності вини обвинувачених тлумачаться судом на їх користь.

Доводи ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 про відсутність у діях обвинуваченої умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_7 з посиланням на наявність в її діях лише складу приховання вчинених ОСОБА_5 злочинів, суд вважає обраним обвинуваченою способом захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_6 як пособництво в умисному вбивстві, суд враховує, що за співучасті вольова ознака виражається наявністю у співучасників бажання учинення злочину виконавцем чи свідомим допущенням цього, а форма змови може носити як словесний характер, так і характер конклюдентних дій. Останні і мали місце при вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7 і виразились у передачі ОСОБА_6 ОСОБА_5 ножа під час нанесення останнім ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, що підтверджується даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 7.05.2011р. за участю підозрюваного ОСОБА_5, під час якого останній в присутності захисника на місці вчинення кримінального правопорушення, звертаючи увагу на найменші подробиці, розповів та показав, при яких обставинах було вчиненого вбивство ОСОБА_7, при цьому надав детальні покази про передачу йому ОСОБА_6 ножа під час застосування насильства до потерпілого. Оскільки вказані показання дані підсудним ОСОБА_5 в присутності захисника, є послідовними, з детальним описом подій, взаємопов`язаними, логічними, такими, що відповідають іншим об`єктивним доказам у справі, тому визнаються судом належними та достовірними, тобто такими, що відтворюють реальні події вчинення злочину. Під час проведення вказаної слідчої дії проводився відеозапис, який був переглянутий в судовому засіданні чим підтверджується самостійність та добровільність надання показів під час вказаної слідчої дії.

Вказані покази узгоджуються з даними протоколом огляду місця події від 03.05.2011 року, висновком судово-медичної експертизи № 340/13 від 24.10.2011р. щодо причин смерті потерпілого ОСОБА_7, а також даними протоколу допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваного від 05.05.2011р. При цьому суд враховує, що відповідно до п. 8 Перехідних положень КПК України, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності КПК України 2012 року, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності, а отже дані, які містяться в протоколі допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваного є допустимими доказами, оскільки цей процесуальний документ отриманий з дотриманням порядку, визначеного Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року.

Далі, вже у наступній очній ставці 12.05.2011р. за участю ОСОБА_6 ОСОБА_5 свої первинні показання змінив та став стверджувати, що ніж йому обвинувачена не давала, а він його сам узяв зі столу. В ході судового розгляду пояснив, що попередні показання він давав у зв'язку з тим, що вважав, що ОСОБА_6 його видала органам влади, тому звів на неї наклеп.

Послідуючу зміну показань обвинуваченого ОСОБА_5 та надання ОСОБА_6Д, показів на досудовому слідстві та в судовому засіданні щодо пасивної ролі обвинуваченої по епізоду умисного вбивства суд суд оцінює критично як спробу обох обвинувачених уникнути відповідальності за співучасть в умисному вбивстві, адже якби ОСОБА_5 дійсно обмовляв ОСОБА_6, то він викривав би і себе у вчиненні більш тяжкого злочину, ніж той, у вчиненні якого він в суді визнав себе винним. В ході судового розгляду судом не встановлено, що між обвинуваченими були неприязні стосунки, що вони перебували у сварці, отже підстав у них для зведення наклепу як самі на себе, так і один на одного, в судовому засіданні не наведено.

Крім того, про умисел ОСОБА_6 на умисне вбивство ОСОБА_7 свідчить і той факт, що коли ОСОБА_5 цілеспрямовано наносив потерпілому тілесні ушкодження, спосіб нанесення яких із застосуванням ножа та їх локалізація в область життєво-важливих органів шиї з очевидністю свідчила про наявність у ОСОБА_5 умислу на заподіяння саме смерті потерпілому, обвинувачена ОСОБА_6, знаходячись неподалік на території домоволодіння, не вживала жодних дій для того, щоби припинити насильницькі дії обвинуваченого до свого чоловіка, надавши таким чином ОСОБА_5 мовчазну згоду на закінчення умисного протиправного позбавлення життя ОСОБА_7, маючи реальну можливість припинити участь у вчиненні злочину у разі несхвалення дій ОСОБА_5

Вказані конкретні обставини свідчать про те, що дії обох засуджених носили цілеспрямований характер на позбавлення потерпілого життя, тобто мало місце спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату та наявний причинний зв’язок між діянням всіх співучасників і загальним злочинним результатом.

Також про спільний умисел позбавити потерпілого життя свідчать дії обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, жоден з яких після застосування насильства не вчинив будь-яких дій по відверненню негативних наслідків для потерпілого - не викликав швидку допомогу, а навпаки узгоджено вчиняли дії до прихованню тіла вбитого та створення спільними діями у родичів ОСОБА_7 уявлення, що він живий та переховується, що підтверджується даними протоколу огляду місця події від 03.05.2011р., в ході якого виявлені частини тіла, сліди вчиненого злочину у будинку, також підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_20 про отримання ними СМС повідомлення з телефона ОСОБА_7 про його від’їзд, також при розмові ОСОБА_6 підтвердила, що її чоловік виїхав та його не потрібно шукати.

Доводи ОСОБА_6 про те, що вказані дії нею вчинялись внаслідок застосування психічного примусу з боку ОСОБА_5, суд оцінює критично, оскільки показання обвинуваченої ОСОБА_6 на слідстві та в суді є непослідовними, не узгоджуються між собою, мають істотні розбіжності, а тому на думку суду є неправдивими з метою введення суду в оману з метою уникнення справедливого покарання за вчинені злочини.

Так, згідно протоколу допиту ОСОБА_6 в якості підозрюваної від 04.05.2011р., а також протоколу відтворення обстановки і обставин події за її участю від 07.05.2011р. обвинувачена дала покази, що в період застосування насильства ОСОБА_5 до ОСОБА_7 вибігла з будинку, однак одразу повернулась і побачила, як ОСОБА_5 наносить удари ножем ОСОБА_7, після чого знову вибігла. Будучи допитаною в ході судового розгляду ОСОБА_6 дала покази, що після початку застосування насильства ОСОБА_5 до ОСОБА_7 вибігла з будинку і не заходила, поки її не покликав ОСОБА_21 після вчинення вбивства, тому не бачила, як ОСОБА_5 наносить удари ножем ОСОБА_7

Також будучи допитаною в ході судового розгляду ОСОБА_6 дала покази по висловлювання ОСОБА_5 на її адресу погроз фізичної розправи, проте під час очної ставки в ході слідства за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 остання щодо погроз з боку обвинуваченого вказала тільки про погрозу звернутись до прокуратури щодо притягнення її до кримінальної відповідальності.

Суд не може погодитись з доводами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3 про наявність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст.118 КК України, виходячи з таких міркувань.

Обов'язковою умовою кваліфікації заподіяння умисного вбивства за ст.118 КК України є відповідна обстановка вчинення злочину - перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони. Стан необхідної оборони виникає не лише в момент суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди.

Згідно показів обвинуваченого ОСОБА_5, в ході конфлікту потерпілий ОСОБА_7 робив спроби взяти ніж, разом з тим, оскільки дані спроби не були доведені до кінця, будь-яких ушкоджень обвинуваченим потерпілим із застосуванням ножа не було завдано. З урахуванням поведінки потерпілого, інтенсивності і характеру його дій суд приходить до висновку, що такі дії потерпілого не були безпосередньо спрямовані на заподіяння обвинуваченому чи обвинуваченій негайної та невідворотної шкоди такого ступеня, який би вимагав від обвинуваченого ОСОБА_5 діяти в стані необхідної оборони за відсутності як реального суспільно небезпечного посягання, так і реальної загрози такого посягання.

В обстановці застосування ОСОБА_7 насильства до обвинуваченої ОСОБА_6, обвинуваченому ОСОБА_5 достатньо було збити з ніг ОСОБА_7, що за показами ОСОБА_5, він і зробив, однак після цього, не зважаючи на те, що потерпілий лежав на підлозі і об’єктивно не міг чинити опір, оскільки ОСОБА_5 утримував його в лежачому положенні, обвинувачений наніс потерпілому велику кількість ударів та ножових поранень у життєво важливі органи, усвідомлюючи при цьому у повному обсязі характер своїх дій, що підтверджується актом судово-психологічної експертизи № 605 від 21.11.2014р. (Т.5 а.с.239-248).

При цьому суд також враховує, що згідно довідки Черкаської районної лікарні від 24.09.2014р. № 07/2110 (т.5 а.м.к.п.138), вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 перебував на диспансерному обліку з приводу тяжкого невиліковного захворювання, лікування проходив нерегулярно, отже за станом свого здоров'я потерпілий був слабшим від обвинуваченого, що нівелювало його фізичну перевагу над обвинуваченим ОСОБА_5

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень – підроблення офіційного документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання підробленого документа, оскільки з метою розпорядження будинком, зареєстрованим на праві власності ОСОБА_7, за відсутності законних повноважень щодо такого розпорядження, ОСОБА_5, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_6, вчинив підроблення паспорту на ім’я ОСОБА_7 та реалізовуючи злочинні наміри щодо використання підробленого документа, ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_6 виступив перед нотаріусом у ролі чоловіка останньої, пред’явивши підроблений паспорт із переклеєною фотокарткою, таким чином внаслідок спільних дій обвинувачених з використання підробленого документа була нотаріально посвідчена довіреність від імені ОСОБА_7 про уповноваження ОСОБА_6 на розпорядження усім майном потерпілого.

Суд критично, як намагання уникнення від відповідальності за вчинені злочини, оцінює показання обвинувачених про те, що попередньої змови на підроблення паспорту а використання підробленого документа з метою набуття прав на продажу будинку потерпілого не було. Так, доводи обвинуваченої ОСОБА_6 про те, що вона не знала про намір ОСОБА_5 підробити паспорт та використати підроблений документ для нотаріального посвідчення довіреності на право розпорядження майном, оскільки дані покази спростовуються показами свідка ОСОБА_9 про те, що саме ОСОБА_6, звернувшись до нотаріальної контори, виступала ініціатором та організатором оформлення довіреності від імені ОСОБА_7 та брала участь у вчиненні нотаріальної дії по видачі їй довіреності на право розпорядження майном, коли ОСОБА_5 видав себе за ОСОБА_7 та пред’явив підроблений паспорт від імені потерпілого. Вказані покази узгоджуються також з показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 при проведенні очної ставки 12.05.2011р. про те, що підроблення паспорту він вчиняв за попередньою домовленістю із ОСОБА_6, після спільного обговорення можливого способу обманним шляхом оформити нотаріальну довіреність, а також з показами ОСОБА_5 згідно протоколу його допиту як підозрюваного про те, що ОСОБА_6 запропонувала вклеїти фотокартку в паспорт ОСОБА_7 та виступити в якості її чоловіка в нотаріальній конторі.

Як підтверджено показами обох обвинувачених, ОСОБА_6 була заінтересованою особою в отриманні грошей від продажу будинку ОСОБА_7, а надана ОСОБА_7 у 2008 році довіреність була пошкоджена ОСОБА_5 при розпалюванні печі, що могло розцінюватись як підстава виникнення труднощів при продажу будинку, для уникнення яких була оформлена нова довіреність. ОСОБА_5 був також зацікавлений в отриманні коштів від продажу даного будинку для виїзду за кордон з метою уникнення кримінального переслідування. За таких обставин твердження обвинувачених про відсутність у них попередньої змови на підробленя і використання підробленого документа визнаються судом неспроможними.

Доводи ОСОБА_6 про те, що домовилась з нотаріусом про оформлення довіреності внаслідок погроз ОСОБА_5 суд оцінює критично, оскільки згідно показів потерпілого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_13, при особистій зустрічі «на гробках» 01 травня 2011 року, тобто в той час, коли ОСОБА_8 вже скрився і не представляв реальної небезпеки для ОСОБА_6, остання продовжувала наполягати, що ОСОБА_7 живий, просила ОСОБА_1 не шукати його, публікувала оголошення про продаж будинку в с.Дубіївка, що підтверджує особисту свідому зацікавленість підсудної у реалізації злочинного наміру продати будинок без законних повноважень на це.

Доводи обвинувачених та захисників щодо стану сп’яніння потерпілого ОСОБА_7 на момент вбивства, що останній за життя вживав наркотичні засоби, зловживав алкоголем, покази ОСОБА_6 про надання допомоги у лікуванні потерпілого, покази свідка ОСОБА_22 щодо наявності високих моральних якостей у обвинуваченого ОСОБА_5 - не спростовують винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства і не впливають на право потерпілого на життя, яке є об'єктом кримінально-правової охорони і було порушено в результаті злочинного посягання.

Аналізуючи результати судового слідства, суд враховує, що об'єктивна сторона шахрайства (ст. 190 КК) полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий (власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої перебуває майно) добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов’язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.242 КПК України для визначення розміру матеріальних збитків слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи.

За встановлених обставин має місце відсутність ознаки добровільності передачі майна потерпілою стороною, оскільки об’єктом злочинного посягання фактично виступали майнові права на будинок по вул.Сидоренка,47, с.Дубіївка, який мав надійти у розпорядження спадкоємців померлого власника ОСОБА_7 та спільні злочинні дії обвинувачених шляхом підроблення паспорта власника та його пред’явлення для оформлення довіреності про уповноваження розпорядитись майном були безпосередньо направлені на розпорядження вказаним будинком шляхом обману всупереч встановленому законом порядку.

Крім того, стороною обвинувачення в обґрунтування пред’явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення проти власності в частині розміру матеріальної шкоди не надано до суду висновок експерта як обов’язковий елемент доказування розміру матеріальної шкоди в силу вимог ч.2 ст.242 КПК України. Довідка бюро технічної інвентаризації про вартість будинку судом не може бути прийнята як належний доказ розміру матеріальної шкоди в силу вимог ч.2 ст.242 КПК України

З урахуванням викладеного, за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не було доведено достатніми належними і допустимими доказами того, що в діянні обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, а тому суд приходить до висновку про виправдання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у цій частині пред'явленого обвинувачення згідно п.1 ч.1 ст.373 КПК України.

Доводи обвинувачених та їх захисників про те, що надані стороною обвинувачення докази зібрані з порушенням вимог кримінально - процесуального закону та права обвинувачених на захист спростовуються матеріалами кримінального провадження, дослідженими судом.

Обвинувачені стверджували про порушення їх права на захист, оскільки їх затримання не було задокументоване вчасно, під час досудового слідства до них застосовувалось фізичне та психічне насильство, внаслідок чого ними на початку слідства були надані неправдиві визнавальні покази і їх небезпідставні скарги щодо цього не були ефективно розслідувані.

Згідно показів ОСОБА_5, його фактичне затримання відбулось о 13 год. 04.05.2011р. в с.Нечаївка, в цей же день у відділку міліції ним було надання пояснення (т.1 а.м.к.п. 48-50), яке судом досліджувалось за клопотанням сторони захисту як доказ в частині дати його написання. Протокол про затримання ОСОБА_5 складений 05.05.2011р. у приміщенні Черкаського РВ УМВС Україн з 01 год. 30 хв. по 01 год. 45 хв.(т.1 а.м.к.п. 111-116). В даному протоколі ОСОБА_5 розписався в тому, що мотиви та підстави затримання йому роз’яснені та зрозумілі, від адвоката відмовляється, родичів не має. У протоколі про роз’яснення прав від 05.05.2017р. вказав, що бажає, щоб його захищав адвокат ОСОБА_23 Постановою від 05.05.2011р. адвокат ОСОБА_23 допущений в якості захисника підозрюваного ОСОБА_5 Згідно протоколу допиту від 05.05.2011р. в якості підозрюваного ОСОБА_5 був допитаний у присутності захисника. Судом запобіжний захід ОСОБА_5 обирався 06.05.2011р. - постановою Черкаського районного суду від 06.05.2011р. строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжений до 10 діб, постановою Черкаського районного суду від 13.05.2011р. ОСОБА_5 обраний запобіжний захід тримання під вартою.

Згідно показів ОСОБА_6, її фактичне затримання відбулось 03.05.2011р. Протокол про затримання ОСОБА_6 складений у приміщенні Черкаського РВ УМВС Україн 04 травня 2011 року з 19 год. 15 хв. по 19 год. 40 хв. ( т.1 а.м.к.п. 71-76). В протоколі про затримання ОСОБА_6 вказала, що бажає мати захисника ОСОБА_24, мотиви та підстави затримання їй роз’яснені і зрозумілі. Згідно протоколу роз’яснення прав від 04.05.2011р. також заявила, що бажає, щоб її інтереси захищав адвокат ОСОБА_24 Постановою від 04.05.2011р. адвокат ОСОБА_24 допущений в якості захисника підозрюваної ОСОБА_6, після чого за участю даного захисника був проведений допит ОСОБА_6Д як підозрюваної. Судом запобіжний захід ОСОБА_6 обирався 06.05.2011р. – постановою Черкаського районного суду строк тримання під вартою ОСОБА_6 був продовжений до 10 діб, постановою суду від 13.05.2011р. ОСОБА_6 обраний запобіжний захід тримання під вартою.

05.05.2011р. відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проведені судово-медичні експертизи. Відповідно висновку експерта № 487 від 05.05.2011р. (т.1 а.м.к.п.136), у ОСОБА_5 мали місце легкі тілесні ушкодження у вигляді садна лоба, крововилив правового стегна, У мотивувальній частині зазначеного висновку вказано зі слів ОСОБА_5, шо на протязі останнього місяця його ніхто не бив, тілесних ушкоджень він не отримував, тижнів два назад вдарився головою об низькі двері.

Відповідно до висновку експерта № 485 від 05.05.2011р. (т.1 а.м.к.п. 148-149) у ОСОБА_6 мали місце легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на животі справа спереду давністю більше 1-2 доби до моменту проведення експертизи, крововилив на боковій поверхні живота давністю не більше 1-3 доби до моменту проведення експертизи. У мотивувальній частині вказаного висновку вказано зі слів ОСОБА_6, шо на протязі останнього місяця її ніхто не бив, тілесних ушкоджень не отримувала.

Таким чином, після затримання обвинуваченим були призначені обрані ними захисники, які в установленому законом порядку набули права на зайняття адвокатською діяльністю, до призначення захисників жодні слідчі дії з обвинуваченими не проводились, з моменту призначення захисників обвинуваченим всі слідчі дії проводились за участю захисників, чим було забезпечено реалізація права обвинувачених на отримання кваліфікованої правової допомоги, з будь-якими скаргами на неефективне надання правової допомоги даними адвокатами обвинувачені до повноважних органів не звертались.

Так, 04.05.2011р. допит ОСОБА_6 в якості підозрюваної був проведений у присутності обраного нею захисника ОСОБА_24, що давало можливість обвинуваченій в повній мірі реалізовувати свої процесуальні права, в тому числі відмовитись від підписання протоколу її допиту в якості підозрюваної від 04.05.2011р., якщо внаслідок застосування до неї насильства у ньому були зафіксовані покази, які не відповідали дійсності чи були надані нею під тиском. Разом з тим, у протоколі допиту від 04.05.2011р. ОСОБА_6 власноручно вчинила запис, що з її слів записано вірно, нею прочитано, заяв та зауважень немає. Вказаний протокол також підписаний захисником ОСОБА_24, що беззаперечно вказує на добровільність показань підсудної ОСОБА_6 щодо обставин вчинених злочинів і відсутність будь якого тиску із боку працівників правоохоронних органів.

Допит ОСОБА_5 в якості підозрюваного 05.05.2011р. був проведений у присутності обраного ним захисника ОСОБА_23, що також давало можливість обвинуваченому в повній мірі реалізовувати свої процесуальні права, в тому числі відмовитись від підписання протоколу вказаної слідчої дії, якщо через вади зору та відсутність окулярів він не мав можливість його прочитати, або зафіксовані у ньому покази були надані внаслідок застосування тиску, однак протокол допиту в якосі підозрюваного ОСОБА_5 підписаний останнім та його захисником без зауважень чи скарг.

Суд вважає такими, що не ґрунтуються на достатніх підставах доводи клопотання захисника ОСОБА_3 про недопустимість як доказу протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_5 від 07.05.2011р. з мотивів порушень права на захист в частині неналежного відтворення відеозапису вказаної слідчої дії згідно протоколу перегляду від 07.05.2011р. та протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування в період з 30.12.2014р. по 09.01.2015р., недотримання вимог КПК про затвердженні обвинувального акту, виходячи з такого.

Як проведення слідчої дії з відтворенння обстановки і обставин події, так і ознайомлення обвинуваченого з матеріалами слідства у 2011 році відбувалось у присутності захисника, чим у повній мірі були забезпечені його процесуальні гарантії права на захист та надавало можливість обвинуваченому в повній мірі реалізовувати свої процесуальні права, в тому числі заявити про створення об’єктивних перешкоди у реалізації цих прав, однак за відсутності таких заяв після надання матеріалів слідства на ознайомлення 03.11.2011р. був затверджений обвинувальний висновок та справу вперше направлено до суду. В подальшому відеозапис вказаної слідчої дії відтворювався в судових засіданнях за участю обвинуваченого, за наслідками яких був постановлений вирок суду від 06.03.2013 року, скасований ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 31 липня 2014 року з направленням справи на додаткове розслідування.

Згідно з протоколом про надання доступу до матеріалів в період з 30.12.2014р. по 09.01.2015р. обвинуваченому ОСОБА_5 у присутності захисника були надані на ознайомлення 6 томів кримінального провадження та згідно опису 4 оптичні диски з відеозаписом слідчих дій та 4 аудіо записи судових засідань. При підписанні протоколу обвинуваченим не вказувалось про створення об’єктивних перешкод у наданні доступу до вказаних у зазначеному протоколі матеріалів, в зв’язку з цим 12.01.2015р. року був затверджений обвинувальний висновок та справу направлено до суду. В подальшому відеозапис вказаної слідчої дії відтворювався в судових засіданнях за участю обвинуваченого, за наслідками яких був постановлений вирок суду від 17 серпня 2015 року, скасований ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10 червня 2016 року з направленням справи на новий судовий розгляд.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.07.2016р. обвинувальний акт був повернутий прокурору, 15.08.2016р. до суду надійшов затверджений 11.08.2016р. обвинувальний акт, ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.09.2016р. про повернення обвинувального акту скасовано ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24.10.2016 року з підстав відповідності порушень процесуального закону при затвердженні обвинувального акту.

Таким чином, матеріали слідства неодноразово надавались на ознайомлення обвинуваченому як в ході слідства, так і ході судових розглядів, створення об’єктивних перешкод у цьому не підтверджено, тому відсутні підстави для висновку, що мало місце істотне порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 в частині принципу рівноправності та змагальності сторін, який передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена ??в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

Також доводи обвинувачених про застосування щодо них недозволених методів слідства перевірялись правоохоронними органами на підставі постанови Соснівського районного суду м.Черкаси від 19 жовтня 2012 року та за результатами перевірки винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 08 листопада 2012 року, встановлено, що в ході перевірки факти, викладені ОСОБА_5 та ОСОБА_25, не підтвердились.

Згідно з постановою від 08.11.2012р. при доставленні обвинуваченого ОСОБА_5 до ІТТ ОСОБА_26 УМВС України в Черкаській області 05.05.2011р. о 20 год. 45 хв. видимих тілесних ушкоджень виявлено не було, скарг на стан здоров’я не надходило, що свідчить власноручно зроблений запис в Журналі первинного обстеження осіб, які поміщаються до ІТТ ОСОБА_26 При доставленні обвинуваченої ОСОБА_6 до ІТТ ОСОБА_26 УМВС України в Черкаській області 05.05.2011р. о 04 год. 20 хв. видимих тілесних ушкоджень виявлено не було, скарг на стан здоров’я не надходило, що свідчить власноручно зроблений запис в Журналі первинного обстеження осіб, які поміщаються до ІТТ ОСОБА_26 05.05.2017р. поскаржилась на стан здоров’я, було викликано карету швидкої допомоги та надано кваліфіковану медичну допомогу.

Посилання захисників на неврахування при перевірці висновків експертів № 487 від 05.05.2011р. та № 485 від 05.05.2011р. щодо виявленних у обвинувачених легких тілесних ушкоджень, які могли виникнути внаслідок неналежного поводження суд вважає такими, що не обґрунтовують неефективність перевірки заяв обвинувачених щодо застосування щодо них недозволених методів слідства, оскільки як вбачається з мотивувальних частин вказаних висновків в ході експертного дослідження обвинувачені заперечували завдання їм тілесних ушкоджень будь-якими особами.

Доводи захисників про те, що такі пояснення обвинувачені надали, будучи заляканими працівниками правоохоронних органів, які супроводжували їх на експертизу, суд вважає такими, що не мають об’єктивного підтвердження обґрунтованості скарг про застосування неналежного поводження «мінімального рівня жорстокості» у контексті ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки після проведення експертизи 05.05.2011р. вказані висновки експерта надавались обвинуваченим та їх захисникам на ознайомлення та після ознайомлення будь-які заяви чи зауваження щодо неповноти чи неправильності вказаних експертних досліджень ні обвинуваченими, ні їх захисниками не заявлялись ні в ході слідства, ні під час судових засідань по обрання запобіжного заходу 06.05.2011р. та 13.05.2011р.

Таким чином, оцінивши надані сторонами кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини. В судовому засіданні стороні захисту забезпечувалась можливість надати аргументи на спростування пред’явленого обвинувачення, також обвинувачені скористались серед іншого правом допитати потерпілих та свідків як обвинувачення, так і захисту, що відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.5 ст.27, ч.1 ст.115 КК України як пособництво у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, ч.3 ст.358 КК України – як підроблення офіційного документа, який видається установою і надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ч.3 ст.358 КК України - як підроблення офіційного документа, який видається установою і надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, за місцем утримання характеризується позитивно, страждає на тяжку хворобу.

Обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_6, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_6, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для врахування при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 в якості обставин, що пом'якшує покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.115, ч3. ст.358, ч.4 ст.358 КК України фактично не визнала, критичної оцінки своїй злочинній поведінці не дала.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем утримання характеризується позитивно, частково відшкодовував матеріальні збитки потерпілому.

Обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5, судом не встановлено

За відсутності належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_5 умисного вбивства в стані алкогольного сп'яніння відсутні підстави для застосування цієї обставини як такої, що обтяжує покарання обвинуваченому.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для врахування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 в якості обставин, що пом'якшує покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України фактично не визнав, критичної оцінки своїй злочинній поведінці у повному обсязі не дав.

Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_6, конкретні обставини скоєних злочинів та її роль у вчиненні злочинів, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, виходячи з основних засад призначення покарань, визначених ст. 65 КК України, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що обвинуваченій ОСОБА_6, необхідно призначити покарання за ч.5 ст.27, ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі, ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі, ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі, в межах санкції інкримінованих статтей КК України за якими суд визнав її винуватою та із застосуванням ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для виправлення винної та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинуваченою ОСОБА_6 скоєно умисно тяжкий насильницький злочин внаслідок якого настала смерть людини, суд вважає, що підстави для застосування ст.ст.69,75 КК України відсутні.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5, конкретні обставини скоєного злочину, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, виходячи з основних засад призначення покарань, визначених ст. 65 КК України, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі, ч.3 ст.358 КК України у виді позбавлення волі, ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі, в межах санкції інкримінованих статтей КК України за якими суд визнав його винуватим та із застосуванням ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно умисно тяжкий насильницький злочин внаслідок якого настала смерть людини, суд вважає, що підстави для застосування ст.ст.69,75 КК України відсутні.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 не заявлявся.

Вирішуючи по суті заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України (в редакції ЗУ №2147-VIII від 03.10.2017 року), суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_1 помер, провадження в частині цивільного позову підлягає закриттю на підставі п.7 ст.255 ЦПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави в рівних частках.

За змістом п.1 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

У практиці Європейським судом з прав людини щодо дотримання положень п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено вимогу, щоб позбавлення свободи було «законним», зокрема з дотриманням «процедури, встановленої законом». У справі «ОСОБА_2 проти України» констатував порушення вимог пп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, оскільки рішення суду щодо залишення особи під вартою не містило підстав і визначених строків такого тримання.

Приймаючи до уваги положення ст.ст. 177, 178 КПК України та практику Європейського Суду з прав, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, беручи до уваги вчинення обвинуваченим після їх вчинення дій по знищенню слідів, з метою уникнення від слідства та суду, будучи обізнаним про перебування у розшуку правоохоронними органами, із залученням до дій з приховання слідів обвинуваченої ОСОБА_6, суд приходить до висновку про те, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, оскільки попередня поведінка обвинуваченого свідчать про наявність реальної небезпеки ухилення від правосуддя. Викладене у сукупності з суворістю можливого покарання та даних про відсутність міцних соціальних зв'язків, дають підстави для висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, беручи до уваги необхідність враховувати не лише інтереси конкретної особи, а й загально суспільний, який у даному випадку стосується результату розгляду кримінальної справи по обвинуваченню в умисному вбивстві - тобто протиправному позбавленні життя особи, тому суд вважає необхідним обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили, але не довше 31 березня 2018 року.

Враховуючи положення ст.ст. 177, 178 КПК України та практику Європейського Суду з прав, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, беручи до уваги вчинення обвинуваченою з іншим обвинуваченим після його чинення дій по знищенню слідів, з метою уникнення від слідства та суду, суд приходить до висновку про те, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченої від суду, оскільки попередня поведінка обвинуваченої свідчать про наявність реальної небезпеки ухилення від правосуддя. Викладене у сукупності з суворістю можливого покарання та даних про наявність міцних соціальних зв'язків, дають підстави для висновку, що обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечує процесуальну поведінку обвинуваченої, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, беручи до уваги необхідність враховувати не лише інтереси конкретної особи, а й загально суспільний, який у даному випадку стосується результату розгляду кримінальної справи по обвинуваченню в умисному вбивстві - тобто протиправному позбавленні життя особи, тому суд вважає необхідним обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити до набрання вироком законної сили, але не довше 31 березня 2018 року.

При вирішенні питання щодо зарахування обвинуваченим строку попереднього ув’язнення, суд виходить з такого.

В редакції Закону України N 270-VI від 15.04.2008 року ч.5 ст.72 КК України передбачала, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

24.12.2015р. набрав чинності Закон України від 26.11.2015 року №838- У111 « Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», яким ч.5 ст.72 КК України викладено у редакції, відповідно до якої передбачено зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження проводиться із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавленні волі.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, який набрав чинності 21 червня 2017 року, частину 5 статті 72 КК України викладено в такій редакції: "попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_6 була затримана у порядку ст. 106 КПК України 1960 року та з 04 травня 2011 року перебувала під вартою до зміни запобіжного заходу ухвалою апеляційного суду Черкаської області з 29.10.2014р. запобіжного заходу на домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 106 КПК України 1960 року та перебуває під вартою з 05.05.2011р.

Згідно частин 1, 4 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_6 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04 травня 2011 року по 29 жовтня 2014 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, ОСОБА_5 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 05 травня 2011 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі., а після цього із розрахунку день попереднього ув’язнення за день позбавлення волі.

Речові докази по кримінальному провадженню не досліджувались.

Керуючись ст. 100, 368, 373-376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_6 винною у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 3 ст.358 КК України, ч.4 ст. 358 КК України і призначити покарання:

за ч.3 ст.358 КК України – ДВА роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України –ОДИН рік обмеження волі;

за ч. 1 ст. 27, ст.115 КК України –СІМ років ШІСТЬ місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_6 у вигляді СЕМИ років ШІСТЬ місяців позбавлення волі.

Початок терміну відбуття покарання засудженій ОСОБА_6 рахувати з 01 лютого 2018 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув’язнення з 04 травня 2011 року по 29 жовтня 2014 року включноз розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_6 залишити домашній арешт до вступу вироку в законну силу, але не довше 31 березня 2018 року; заборонити ОСОБА_6 залишати місце проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10, починаючи з 22.00 години і до 06.00 години.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 3 ст.358 КК України, ч.4 ст. 358 КК України і призначити покарання:

за ч.3 ст.358 КК України – ДВА роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України – ОДИН рік обмеження волі;

за ч. 1 ст. 115 КК України – ЧОТИРНАДЦЯТЬ років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді ЧОТИРНАДЦЯТИ років позбавлення волі.

Початок терміну відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з 01 лютого 2018 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув’язнення з 05.05.2011 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі по 20.06.2017р. включно, з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку день попереднього ув’язнення за день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишити без змін – тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не довше 31 березня 2018 року.

Провадження в частині цивільного позову ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрити.

Судові витрати по справі за проведення судових експертиз в сумі 977,84 грн. стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_27 в рівних частках, по 488,72 з кожного.

В частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого України ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України - визнати невинуватою та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

В частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого України ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України - визнати невинуватою та виправдати на підставі п.1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

На вирок суду може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Черкаської області через Соснівський районний суд м.Черкаси на протязі 30-ти діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Головуючий –

Судді –