Вирок № 71936965, 26.01.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/2227/15-к

Провадження № 1-кп/712/35/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Чечот А.А.

при секретарі Маламуж Н.В.

за участю прокурора Кам’янець Т.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12014250040004876 відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6, 15.12.2014 року, близько 18-50 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухаючись по вул. Громова в м. Черкаси, зі сторони просп. Хіміків в напрямку вул. Чайковського, у момент виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_5, який порушуючи вимоги п. 4.7 Правил дорожнього руху України, переходив проїзну частину вулиці Громова, у невстановленому для переходу місці, зліва направо відносно напрямку його руху і якого він об*єктивно був спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, продовжив рух та неподалік перехрестя з вул. Чіковані скоїв наїзд на останнього.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 196 від 28.01.2015 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: травми голови із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, численними ранами, саднами м’яких тканин обличчя; травми грудної клітки з численними переломами ребер зліва, попаданням повітря в праву плевральну порожнину (пневмоторакс), переломом лівої ключиці; саден нижніх кінцівок, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6, а саме пункту 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6свою вину в кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що досудове розслідування проведено непрофесійно, не в повному обсязі, що повністю спотворило обставини під час ДТП. Так 15.12.2014 року він керував автомобілем «Фольксваген Кадді» д.н. НОМЕР_2 рухаючись по вул. Громова в м. Черкаси, зі сторони просп. Хіміків в напрямку вул. Чайковського. По часу це була десь 18-45 година. В цей час на вулиці було вже темно, а даний проміжок дороги погано освітлювався,і на дорозі були тіні від дерев. Крім того, на дорозі був інтенсивний рух, і їхавший позаду нього автомобіль засвітив йому очі. Коли він проїхав тіні на дорозі, то побачив посеред дороги пішохода, який кинувся йому на автомобіль. Даний пішоход був в нетверезому стані. Він не зупинив автомобіль, щоб даного пішохода не збив інший автомобіль. Пішохода він побачив приблизно за 3-4 метра. Він їхав з невеликою швидкістю близько 40 км./год. Вважає, що у нього була можливість зупинити автомобіль. Він не зупинився, оскільки думав, що пішоход відійде назад, а він пригнув на автомобіль.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 вину у скоєному злочині не визнав, його винність підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі.

- показами потерпілого ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що обставини, що мали місце 15.12.2014 року він не пам’ятає, оскільки провів знайчний час в комі після ДТП. Чи вживав алкоголь в той день не пам’ятає. Заявлений цивільний позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити. Просив обрати відносно відносно обвинуваченого міру покарання на розсуд суду;

- показами свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні пояснив, що 15.12.2014 року він разом зі своїм батьком ОСОБА_8 стояли біля магазину. Побачили як повз них пройшов чоловік, який був в нетверезому стані. Звідки вийшов цей чоловік він не бачив. Дорога тоді була після дощу. Даний чоловік пішов до дороги, і в цей час вони почули як гальмує автомобіль. Повернувшись, вони побачили як автомобіль «Фольксваген Кадді» збив цього чоловіка, що проходив повз них. Як саме переходив чоловік дорогу він не бачив, проте він йшов повільно. Після ДТП вони підійшли до чоловіка і він почав надавати першу медичну допомогу;

- показами свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні пояснив, що 15.12.2014 року він разом зі своїм сином ОСОБА_7 стояли на вулиці біля магазину. Сам момент удару вони не бачили, як чоловік переходив дорогу вони також не бачили. Він йшов повільно, не біг. Після удару чоловік лежав посеред дороги. Він переходив дорогу навскоси в бік вул. Чайковського;

- показами свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні пояснив, що на момент ДТП 15.12.2014 року свідки події були біля магазину, не конкретно він не пам’ятає. Схему ДТП він не складав. Він складав протокол огляду місця ДТП. На місці він бачив пошкоджений автомобіль, подробиць не пам’ятає. Коли він приїхав на місце, то потерпілого уже забрала швидка до лікарні. Місце наїзду було зафіксоване в присутності двох свідків. ОСОБА_10 заміряли усі дані точно, водій на той момент із замірами погодився. Дорога в цей день була мокра. Години та погодні умови у протоколах були вказані вірно;

- показами експерта ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що на експертизу були надані матеріали кримінального провадження та постанова слідчого із вказаними вихідними даними. Він не займається перевіркою даних. Дані зазначені в постанові не суперечили даним з матеріалів кримінального провадження. Швидкість руху п’яних пішоходів згідно статистичних даних менша ніж у тверезих людей. Вулиця в той день освітлювалася ліхтарями. ОСОБА_10 повинен був слідкувати за обстановкою на дорозі та адекватно реагувати на її зміну. ОСОБА_10 мав технічну можливість зупинити автомобіль і уникнути зіткнення. Водієм було порушено пункту 12.3 Правил дорожнього руху України;

- даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 95/15-23 від 23.02.2015 року, згідно якого у даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п. 12.3 ПДР України.

Вирішення питань, що стосуються дій пішоходів, не потребує спеціальних знань в галузі авто техніки (спеціальних технічних досліджень), необхідні дії пішоходів наведені в розділі 4 ПДР України. У момент виникнення небезпеки для руху, який вказаний в постанові, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. У причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, знаходились невідповідності дій водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 вимогам п. 12.3 ПДР України;

(Том 2 а.с. 77-79)

- даними протоколу огляду місця події від 15.12.2014 року з фото таблицею до протоколу, згідно якого було встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди; елементи вулиці, дороги; вид покриття; стан покриття; спосіб регулювання руху на ділянці; видимість та освітлення;

(Том 2 а.с. 80-86)

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 15.12.2014 року з фото таблицею до протоколу, згідно якого було оглянуто автомобіль НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_6 та виявлено зовнішні пошкодження автомобіля;

(Том 2 а.с. 87-90)

- даними довідки КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР від 15.12.2014 року, згідно якої 15.12.2014 року о 19-10 год. був оглянутий ОСОБА_5 та виявлено: В ЧМТ, забій головного мозку та мозкову кому;

(Том 2 а.с. 92)

- даними висновку щодо результатів медичного огляду від 15.12.2014 року, згідно якого ОСОБА_5 15.12.2014 року перебував у стані алкогольного сп’яніння;

(Том 2 а.с. 93)

- даними довідки КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР № 190 від 23.01.2015 року, згідно якої ОСОБА_5 проходив курс лікування на стаціонарі з 15.12.2014 року 09.01.2015 року, вартість лікування 4722,25 грн.;

(Том 2 а.с. 96)

- даними висновку експерта № 196 від 26.01.2015 року, згідно якого у ОСОБА_5 мали місце ушкодження: травма голови із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, численними ранами, саднами м’яких тканин обличчя, травма грудної клітки з численними переломами ребер зліва, попаданням повітря в праву плевральну порожнину (пневмоторакс), перелом лівої ключиці, садна нижніх кінцівок. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в постанові про призначення експертизи. Відмічені вище тілесні ушкодження у ОСОБА_5 супроводжувались загрозливим для життя коматозним станом і тому дані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя. Не виключається можливість, що виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли виникнути при наїзді автомобіля;

(Том 2 а.с. 98-99)

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03.02.2015 року з фото таблицею до протоколу, згідно якого свідок ОСОБА_8 вказав на місце, де пішоход вийшов на проїздну частину вулиці Громова та зазначено видимість пішохода з автомобіля «Фольксваген Кадді»;

(Том 2 а.с. 100-105)

- характеризуючи дані на ОСОБА_6;

(Том 2 а.с. 106-112)

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об’єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов’язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.

Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 суд оцінює критично, як намагання уникнути від відповідальності за скоєний злочин, оскільки його вина в повному обсязі підтверджується матеріалами кримінального провадження, показами потерпілого ОСОБА_5; показами свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, показами експерта ОСОБА_10; даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 95/15-23 від 23.02.2015 року; даними протоколу огляду місця події від 15.12.2014 року з фото таблицею до протоколу; даними протоколу огляду транспортного засобу від 15.12.2014 року з фото таблицею до протоколу; даними довідки КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР від 15.12.2014 року; даними довідки КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР № 190 від 23.01.2015 року; даними висновку експерта № 196 від 26.01.2015 року; даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03.02.2015 року з фото таблицею до протоколу.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об’єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обставин, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд дотримується вимог ст. 65 КК України, оскільки має на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню обвинуваченого ОСОБА_6, а також запобігти вчиненню нових злочинів. Оскільки в разі призначення невідповідного, невиправдано м’якого чи надто суворого покарання, мети покарання буде важко досягти.

На підставі викладеного, враховуючи думку потерпілого, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6, який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, являється пенсіонером, також враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання не пов’язаного з позбавленням волі із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Крім того, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вину не визнав, завдані збитки не відшкодував, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_5 на загальну суму 208 326,71 грн., з яких з яких матеріальна шкода в сумі 8 326,71 грн. та моральна шкода в сумі 200 000,00 грн. підлягає до часткового задоволення, а саме: матеріальна шкода в сумі 8 326,71 грн. та моральна шкода в сумі 20 000,00 грн. в зв’язку із ненаданням суду доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди та виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості та підлягає до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6

Цивільний позов, заявлений прокуратурою м. Черкаси в інтересах Черкаської міської ради про стягнення з ОСОБА_6 на користь КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР коштів за лікування ОСОБА_5 в сумі 4 722,25 грн. підлягає до задоволення та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6

Процесуальні витрати за проведення по справі експертизи в сумі 738,00 грн. стягнути з ОСОБА_6 на користь Держави.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши відносно нього іспитовий термін на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирався.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 8 326,71 грн. та моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР кошти за лікування ОСОБА_5 в сумі 4 722,25 грн.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_1 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 – залишити за належністю;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Головуючий: А.А.Чечот