Ухвала суду № 71936668, 26.01.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/1839/18

Справа № 760/2383/18

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Фомін В.А., при секретарі Чеботаренко А.П., за участю прокурора - Рамус І.В., підозрюваного - ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві лейтенант поліції Гуленко Віктор Сергійович, погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Рамус Іриною Володимирівною, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баканал Балханського району Алма-Атинської області Казахстан, росіянина, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 без постійного місця проживання на території України, раніше судимого, останній раз 14.02.2017 Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі, в кримінальному провадженні №12018100090000687 від 22.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2018 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві Гуленка В.С., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Рамус В.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовується тим, що 22.01.2018 приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в залі очікування №2 Центрального вокзалу станції Київ-Пасажирський, побачив потерпілого ОСОБА_5, який в той час спав на одному із сидінь даного залу очікування та поряд з яким, на зарядному пристрої знаходився належний йому мобільний телефон марки «HUAWEI» в чохлі чорного кольору та в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Слідчий наполягав, що реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до належному потерпілому ОСОБА_5 мобільного телефону марки «HUAWEI» з ІМЕІ 1: НОМЕР_1, вартістю 3 999 грн., в чохлі чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, в середині телефону знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Vodafone», вартістю 25 грн., на рахунку грошові кошти були відсутні, зняв його із зарядного просторою марки «HUAWEI», вартістю 200 грн., та витягнувши його з розетки, поклав собі у кишені все вище перераховане майно, тим самим повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5 після чого, утримуючи викрадене при собі, зник з місця вчинення ним кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 4 224,00 грн.

Вина ОСОБА_1підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

-Протокол допиту потерпілого ОСОБА_5;

-Протоколом ОМП від 23.01.2018 року;

-Протоколом допиту свідків;

-Повідомлення про підозру ОСОБА_1;

-Протоколом слідчого експиременту від 23.01.2018.

23.01.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання та вказала на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній має місце реєстрації, однак за ним не проживає, не має постійного місця проживання на території м. Києва, жебракує та зловживає алкогольними напоями, а також ніде офіційно не працевлаштований та не навчається, не має джерела доходу, немає стійких соціальних зв'язків, незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку

У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, з метою запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування, оскільки він має місце реєстрації, однак за ним не проживає, не має постійного місця проживання на території м. Києва, жебракує та зловживає алкогольними напоями, а також ніде офіційно не працевлаштований та не навчається, не має джерела доходу, немає стійких соціальних зв'язків, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

У п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальне правопорушення.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Проте, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Однак, слідчий суддя враховуючи особу підозрюваного, особисте ставлення останнього до скоєного, вважає за можливе визначити ОСОБА_1 розмір застави, який на думку слідчого судді буде достатнім за для забезпечення належного виконанням ним своїх процесуальних обов'язків, в разі внесення такової.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави саме у межах 6 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090000687, прокурора, суду;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві лейтенант поліції Гуленко Віктор Сергійович, погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Рамус Іриною Володимирівною, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баканал Балханського району Алма-Атинської області Казахстан, росіянина, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 без постійного місця проживання на території України, раніше судимого, останній раз 14.02.2017 Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком 60 днів.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 закінчується о 14 годині 00 хвилин 26 березня 2018 року.

Розмір застави визначити у межах 6 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090000687, прокурора, суду;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Рамус І.В.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.А.Фомін