Постанова № 71936642, 17.01.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/443/18

В справі № 760/18500/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Буслова О.В.

представника 3-ї особи - Орлова О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції у м.Києві Буслова О.В., 3-я особая: Департамент патрульної поліції про скасування постанови в справі про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі адміністративне правопорушення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить визнати протиправними дії відповідача при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №443473 від 30 березня 2017 року, та скасувати зазначену постанову.

Посилається в позові на те, що 30 серпня 2017 року відповідачем відносно нього була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255, 00 гр.

Відповідно до постанови він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вул. Гетьмана - Ушинського не виконав вимогу знаку 4.1 «Рух прямо» та здійснив поворот праворуч на вул. Ушинського, чим порушив вимоги п. 4.1 р. 33 ПДР України.

Зазначає, що він дійсно керував у цей час вказаним автомобілем по вул. Ушинського в напрямку вул. Уманської та, зупинившись на забороняючий сигнал світлофора перед перехрестям з вул. Гетьмана, побачив зустрічний автомобіль патрульної поліції, що також зупинився перед світлофором.

Після увімкнення дозволяючого сигналу світлофора він продовжив рух через перехрестя та, порівнявшись з автомобілем патрульної поліції, побачив, як на ньому увімкнулись проблискові маячки синього та червоного кольору, які він сприйняв як вимогу зупинки його транспортного засобу та зупинився біля правого краю проїжджої частини, а автомобіль патрульної поліції зупинився позаду його автомобіля.

В подальшому до нього підійшов відповідач, на його вимогу він надав витребувані ним документи, після чого він повідомив його про вчинення адміністративного правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, копію якої згодом вручив йому.

Зазначає, що доказів фото або відеофіксації вчиненого правопорушення на його прохання відповідачем надано не було і відомостей про технічний засіб, яким було здійснено фото або відеофіксацію, всупереч ч. 2 ст. 283 КУпАП, у постанові також не зазначено.

Вважає, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови вимоги законодавства дотримані не були, у зв'язку з чим його дії повинні бути визнані протиправними, а зазначена постанова скасована.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що при винесенні постанови про вчинення адміністративного правопорушення ним було дотримано всіх норм чинного законодавства, а тому підстав для її скасування немає.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову також заперечував.

Посилався на те, що при винесенні постанови інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами.

Вважаючи дії відповідача правомірними, просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Судом встановлено, що 30 серпня 2017 року відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №443473, відповідно до якої позивач, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 в м. Києві на перехресті вул. В. Гетьмана - Ушинського, не виконав вимогу знаку 4.1 «Рух прямо», та здійснив поворот праворуч на вул. Ушинського, чим порушив вимогу п. 4.1 р. 33 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255, 00 гр.

Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Позивач у судовому засіданні не заперечував того факту, що він дійсно здійснив поворот праворуч з вул. Гетьмана з метою прямувати на вул. Уманську в м. Києві, однак звернув увагу суду на те, що доказів цього відповідач суду не надав.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно з розділом 33 Правил дорожнього руху знак 4.1 "Рух прямо" дозволяє рух лише прямо.

Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений, а також, установлений на початку дороги або за перехрестям, поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя. Знак не забороняє поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП посадовими особами національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейські виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, складання протоколу про адміністративне правопорушення не є обов'язковою умовою при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а є додатковим елементом у разі оскарження правопорушником порушення та адміністративне стягнення.

З оспорюваної позивачем постанови вбачається, що останній підписав постанову про накладення адміністративного стягнення і жодних зауважень до її змісту та зазначених у ній допущених ним порушень Правил дорожнього руху не зазначив.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу.

Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Статтею 252 КУпАП та Інструкцією передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Встановлено та не спростовано позивачем, що йому були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а тому доводи позивача щодо обмеження його можливості скористатись у повному обсязі своїми правами не заслуговують на увагу, оскільки він не заявляв жодних клопотань, в тому числі про виклик адвоката або фахівця в галузі права.

Поняття правил руху, зупинки, стоянки транспортних засобів, а також порушення цих правил, поведінку учасників дорожнього руху визначено Правилами дорожнього руху.

Відповідно до п.16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС.

Тобто, позивач, як водій, який має посвідчення водія, зобов»язаний знати та виконувати Правила дорожнього руху.

Згідно з п.п.1.3, 1.4, 1.5 Правил учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказ ами, висновками експертів , показаннями свідків.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що позивач рухався на автомобілі по вул. Гетьмана в сторону пл. Космонавтів у м. Києві.

Перетнувши міст Короваєві дачі на перехресті повернув направо на вул. Ушинського, а в подальшому став перед світлофором з метою руху через Чоколівський бульвар на вул. Уманську.

Дані обставини підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, член екіпажу патруля.

В судовому засіданні 13 листопада 2017 року при відсутності відповідача позивач не заперечував, що рухався по вул. Гетьмана та повернув праворуч на вул. Ушинського, розвернувся, щоб у подальшому рухатися на вул. Уманську в сторону місця проживання.

При цьому зазначив, що їхав від дівчини, була ніч, він був дуже стомлений і хотів додому.

В той же час, не заперечуючи даних обставин, посилався на те, що йому не було надано доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Будь-яких доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного павопорушення, позивач суду не надав.

В той же час зазначив, що в його автомобілі був відеєреєстратор, однак запис цієї події не зберігся.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Так, заперечуючи проти позову, відповідач надав відповідні заперечення, в яких привів доводи на підтвердження правомірності своїх дій з посиланнями на норми закону та Правил дорожнього руху.

Обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені в судовому засіданні свідком.

Дані обставини та допущені порушення Правил дорожнього руху позивачем в судовому засіданні з урахуванням доводів відповідача, не спростовані.

Виходячи з цих обставин та викладеного вище, а також пояснень позивача в судовому засіданні, які є доказами в розумінні вимог ст.77 КАС України, його посилання, начебто, на зафіксовані обставини притягнення до адміністративної відповідальності на автомобільному реєстраторі, які не були надані до суду і які, начебто, не збереглися, суд вважає правомірними дії відповідача, а постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності законною.

Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1,9,122 ч.3, 222,258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції у м.Києві Буслова О.В. про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.А.Шереметьєва