Рішення № 71936158, 30.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53550/17-ц

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Стороженко С.О., представника позивача Цукренко О.О., відповідача ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Автобаза Управління справами Апарату ВР України звернувся до суду із вимогами до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в розмірі 6 908,25грн.Вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди яка сталась з вини відповідача було пошкоджено транспортний засіб, який належить позивачу.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд на 30.01.2018. На початку розгляду за згодою сторін вирішено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Під час розгляду представник позивача Цукренко О.О. підтримала вимоги, просила їх задовольнити з викладених у позові обставин.

Відповідач ОСОБА_2 вимоги визнав, вказавши те, що обставини, які викладені у позові відповідають дійсності, проте просив одночасно розстрочити сплату боргу на чотири місяці.

Згідно ч4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином встановлено наступне.

ОСОБА_2 10.08.2016 року о 05 год. 40 хв„ в м. Києві на вул. Грушевського, 5, керуючи автомобілем «Шкода Октавія» державний номерний знак НОМЕР_1. при повороті ліворуч не дав переваги в русі автомобілю «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку, по рівнозначній дорозі прямо та скоїв зіткнення. Водій ОСОБА_2 порушив ті. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. що призвело до пошкоджень вказаних транспортних засобів та, внаслідок ДТП, було завдано матеріальних збитків власникам обох автомобілів.

У відповідності до постанови по справі № 75740151/16-п від 14 вересня 2016 року Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Отже, причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з боку ОСОБА_2 (далі - Відповідач).

Відповідач, керуючи автомобілем «Шкода Октавія» державний номерний знак НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „ Хюндай ".

В наслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України було завдано матеріальної шкоди, яка визначена Актом пошкодження автомобіля №220 від 10.08.2017 року та Наряд-замовленням №211 від 17.08.2016 року на відкриття послуг з аварійного ремонту, (копії документів до позовної заяви додаються) і становить 59 669 грн. 05 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень 05 копійок).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, серед іншого, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (п. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Частиною 1 статгі 1166 ЦК України, серед іншого, визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позовні вимоги випливають із заподіяння шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб,

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України, - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

10.08.2016 року Відповідач керував службовим транспортом при виконанні службових обов'язків, та ДТП сталося в межах виконання трудових обов'язків.

Факт прийняття на роботу Відповідача, на посаду водія 1-го класу Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України підтверджується відповідним наказом по Автобазі про прийняття на посаду №365 від 13 серпня 2008 року, (копія наказу до позовної заяви додається).

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього заробітку (в загальному порядку ст. 132 КЗпП України).

Пунктом 1 статті 134 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРГІС від 28.12.1977 за № 447/24 (Перелік № 447), який діє відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 за № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів Союзу СРСР», Відповідач не належить до категорії працівникі, з якими укладається письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності.

В зв'язку з наведеним, на Відповідача за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність - не більше свого середнього заробітку.

Середній заробіток у таких випадках розраховується за правилами га в порядку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 № 348). Для його розрахунку беруться показники за два попередні календарні місяці роботи працівника (абз. З, п. 2 порядку Постанови КМУ №100 від 8 лютого 1995 року).

Підтвердженням вищезазначеного є також п. 4 абз. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам,організаціям їх працівниками» №14 від 29.12.1992, відповідно до якого при матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 № 348), а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди.

Згідно Довідки про доходи від 04.09.2017 року №74, виданою Автобазою Управління справами Апарату Верховної Ради України з розрахунком середньомісячної заробітної зарплати Відповідача, розмір виплат за червень і липень 2017 року складає відповідно 6967,96 грн. та 6848,53 грн., а тому середній місячний заробіток Відповідача при визначенні матеріальної відповідальності буде становити (6967.96 + 6848,53): 2 = 6908,25 грн.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи наведені відповідачем обставини неможливості сплати одночасно всієї суми боргу, думку представника відповідача з даного приводу, слід задовольнити клопотання відповідача висловлене під час судового розгляду щодо розстрочення виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22,1166,1187 ЦК України, ст.ст. 130,132,134 КЗпП України, ст.ст. 2,10,76-81,206, 263-265,267, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, зареєстрований: АДРЕСА_1) на користь Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України( код ЄДРПОУ 05907124, м. Київ вул. Євгена Коновальця, 24) матеріальну шкоду в межах середнього заробітку, завдану в результаті пошкодження автомобіля у розмірі 6 908,25грн. та судові витрати в розмірі 1600грн.

Розстрочити сплату грошових коштів в розмірі 6 908,25грн. на чотири місяці рівними платежами по 1 727,06грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд ( а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2018 року.

Суддя Л.І.Цокол