Постанова № 71935065, 19.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2017 рокусправа № 804/5027/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронової С.В.

судді: Мельника В.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року

у адміністративній справі № 804/5027/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадартру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо несвоєчасного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16 травня 2017 року стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства, та відмовлено у задоволені вимог позивача в іншій частині, що стосується зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за клопотанням ОСОБА_1 від 16 травня 2016 року (отриманого відповідачем 19 травня 2017 року).

Позивач по справі не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволені його вимог, які стосуються зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за клопотанням ОСОБА_1 від 16 травня 2016 року (отриманого відповідачем 19 травня 2017 року), оскаржив в апеляційному порядку постанова суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування фактичних обставин по справі, які за висновком суду були визнанні встановленими, внаслідок чого було прийнято незаконне рішення у справі в частині, що стосується належного захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою. Просить змінити рішення суду першої інстанції, прийнявши нове рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що прийняте у цій справі судом першої інстанції рішення про визнання відмови у наданні дозволу протиправною, саме по собі не відновлює порушеного права позивача на прийняття суб'єктом владних повноважень вмотивованого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а висновки суду першої інстанції про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернення позивача від 16.05.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було розглянуто, хоча і з порушенням встановленого місячного строку, суперечить фактичним обставинам, оскільки оформлена листом відповідача від 03.07.2017 року за вих. №4-4910/0-3237/6-17 не містить вмотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як того вимагає ст.118 ЗК України, а лише інформаційно посилається на постанову КМУ від 07 червня 2017 року № 413, якою затверджено «Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», яка набрала чинності значно пізніше ніж позивач звернувся до відповідача із клопотанням, та ніяким чином не завадило відповідачу надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою та видати наказ № 4- 3540/15-17-СГ від 07.06.2017 року громадянину ОСОБА_2 на ділянку, яка накладається на ділянку, яку бажає отримати позивач..

Безпідставними також апелянт вважає посилання суду першої інстанції в своєму рішенні на відсутність додаткового обов'язку відповідача виносити наказ про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою у разі отримання повідомлення позивача від 03.07.2017 року про самостійне замовлення проектної документації за Договором від 03.07.2017 року з ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з неотриманням від відповідача рішення за результатами розгляду клопотання від 16.05.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства протягом встановленого ст. 118 ЗК України місячного строку. Мотивуючи незаконність рішення суду в цій частині, апелянт посилається на приписи п.1 ст.186-1 ЗК України, яка передбачає повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та п.7 цієї статті, якою органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій».

Крім того, апелянт вказуючи на своє право при судовому захисті отримати задоволення його вимог щодо зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, посилається на судові рішення у іншій адміністративній справі (№804/13706/14 № К/800/32729/15) по якій ВАСУ погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, які зобов'язали орган земресурсів видати дозвіл на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, зазначивши, що «Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Таким чином, правильним способом захисту порушеного права незважаючи на виключну компетенцію відповідача буде саме зобов'язання органу земресурсів видати необхідний дозвіл», а також на Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р і аналогічну правову позицію Верховного Суду України у справі №21-87а13, які надають можливість суду зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровській області.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вказує на безпідставність твердження апелянта про ухилення Головного управління Держгеокадартру у Дніпропетровській області від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради, оскільки на клопотання позивача було надано відповідь від 03.07.2017 № Ч-4910/0-3237/6-17, яка є мотивованою відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, яку позивачу була надано з урахуванням норм Земельного законодавства та Постанови КМУ № 413 від 07.06.2017, положенням яких повинно відповідати місце розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність. Стосовно вимог апелянта про зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту земельної ділянки, відповідач вказує на відсутність у суду права перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень та втручатися у його дискреційну діяльність, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволені апеляційної скарги позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, та наполягав на задоволенні її вимог, а представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заперечень проти неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що підставою для ініціювання позивачем судового спору у цій справі стало отримання ним листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.07.2017 року №4-4910/0-3237/6-17 щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства (а.с.21-22), який був направлений відповідачем у відповідь на направлене позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області клопотання від 16.05.2017 року, зареєстрованого відповідачем за вхід. № 4-4910/05-17 від 19.05.2017 року, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, до якого у якості додатків були надані копія паспорта та копія ідентифікаційного коду заявника, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а також копія посвідчення учасника бойових дій заявника (а.с.14-15).

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції спираючись на положення ч.1 ст.3, ст..118 Земельного кодексу України, та враховуючи факт розгляду відповідачем клопотання ОСОБА_1 від 16 травня 2017 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2, 00 га - лише 3 липня 2017 року, про що позивача було повідомлено листом від 03.07.2017 року за вих. №4-4910/0-3237/6-17 (отримано представником позивача 28 липня 2017 року), суд першої інстанції дійшов висновку про недотримання відповідачем встановленого ч. 7 ст. 118 ЗК України строку розгляду клопотання позивача, що свідчить про протиправну бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або відмови у його наданні, і що стало підставою для задоволення вимог позивача частково, що сторонами по справі не оскаржується в апеляційному порядку, у зв'язку з чим судова колегія не вбачає підстав для детального обговорення судового рішення в наведеній вище частині.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу стосовно зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за клопотанням ОСОБА_1 від 16 травня 2016 року (отриманого відповідачем 19 травня 2017 року), судова колегія виходячи з встановлених у справі фактичних обставин звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, і направлення позивачем 4 липня 2017 року на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у зв'язку з ненаданням відповідачем дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його надання у місячний строк з дня реєстрації клопотання (а.с.19) листа вх.№7979 від.03.07.2017 з повідомленням про укладення між ним та ФОП ОСОБА_3 Договору №164-о від 03.07.2017 щодо виконання робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га, що знаходиться на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області (а.с.16-18), судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за зверненням ОСОБА_1 від 16.05.2017 року, оскільки положеннями ст.118 Земельного кодексу передбачено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою у випадку бездіяльності суб'єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації.

В даному спірному випадку позивач скористувався наданим йому чинним законодавством правом здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки внаслідок не отримання будь-якого рішення відповідача протягом місяця після отримання останнім клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області, що підтверджено фактом укладення між позивачем та ФОП ОСОБА_3 Договору №164-о від 03.07.2017 щодо виконання робіт з розробки проекту, а відповідачем по справі рішення з приводу поданого позивачем клопотання від 16.05.2016 року вже є прийнятим, що підтверджено листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.07.2017 № Ч-4910/0-3237/6-17

Не погодження позивача та його представника з тим, що лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.07.2017 № Ч-4910/0-3237/6-17 фактично є рішенням про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства, оскільки за їх баченням рішення відповідача за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16.05.2017 має бути іншою формою та змістом - не спростовує факту розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначеного клопотання позивача та прийняття рішення про відмову надати позивача дозвіл на розробку проекту землеустрою, і це рішення відповідача ОСОБА_1 не оскаржено, та не визнано протиправним у визначеному законом порядку. Згідно позиції самого позивача (викладеної навіть в апеляційній скарзі), предметом спору у цій справі є «правомірність та законність ухилення відповідача від надання дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов'язання надати такий дозвіл позивачу».

Інші доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі та його представником в судовому засіданні апеляційної інстанції, не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції у цій справі, в тому числі і в частині відсутності у адміністративного суду права своїми судовими рішеннями підміняти рішення суб'єктів владних повноважень, які за законом зобов'язані вирішувати питання можливості надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

За вищенаведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а оскільки судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування постанови суду - відсутні.

Керуючись ст.ст.242, 310, 316, 321, 328, 329КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року - залишити без змін

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов