Постанова № 71935000, 24.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2018 рокусправа № П/811/1766/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельника В.В.

судді: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (суддя - Петренко О.С., повний текст постанови складено 07.11.2017 року) у справі № П/811/1766/17

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

до Приватного підприємства «Олдіс»

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі по тексту - Позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Олдіс» (далі по тексту - Відповідач), в якому просило прийняти рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника Приватного підприємства «Олдіс», що знаходиться за адресою: 27519, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Павлівка, вул. Калаборокська,9.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року відкрито провадження по справі № П/811/1766/17.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що платник податків допустив неналежне виконання податкового обов'язку при здійсненні контролю за податковою дисципліною, створивши перешкоди у проведенні перевірки у спосіб не допуску працівників контролюючого органу, що є визначеною законом підставою для накладення арешту на майно платника.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № П/811/1766/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що фактично на час розгляду справи судом адміністративний арешт майна платника податків ПП «Олдіс» припинений відповідно до приписів п. 94.10 ст.94, п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України, оскільки з моменту прийняття податковим органом рішення про накладення повного адміністративного арешту минуло 96 годин, що свідчить про сплив строку повного адміністративного арешту майна Відповідача, застосованого рішенням від 18.10.2017 року.

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № П/811/1766/17 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції було підтверджено факт існування у спірних правовідносинах визначеної п. 94.2 ст. 94 ПК України обставини для застосування адміністративного арешту майна відповідача, при цьому висновок суду першої інстанції про сплив строку повного адміністративного арешту Відповідача є безпідставним, оскільки рішення про застосування адміністративного арешту було прийняте Позивачем 18.10.2017 року о 15:30 год., а з відповідним позовом до суду податковий орган звернувся 19.10.2017 року о 14:38 год., тобто із дотриманням відповідних строків, в той же час, судом першої інстанції позов було повернуто, після чого податковий орган повторно звернувся з адміністративним позовом до суду. Зауважено, що у суду була можливість розглянути справу та перевірити обґрунтованість адміністративного арешту майна Відповідача протягом 96 годин.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не направив.

Позивач та Відповідач, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників Позивача та Відповідача та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч.4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області від 11.01.2017 року № 15 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Олдіс», починаючи з 12.01.2017 року, однак у відповідності до вимог п. 85.9 ст.85 Податкового кодексу України та згідно наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 13.01.2017 року № 24 перенесено терміни проведення перевірки до дати отримання копій документів, необхідних для проведення перевірки, або забезпечення доступу до них (а.с.11-12).

На підставі вищевказаного наказу виписано направлення на перевірку від 11.01.2017 року № 1 головному державному ревізору - інспектору відділу якості аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Кіровоградській області Буравченко В.В. щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 12.01.2017 року (а.с.14).

12.10.2017 року згідно наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 12.10.2017 року № 1294 поновлено документальну позапланову виїзну перевірку (а.с.13).

На підставі вищевказаного наказу виписано направлення на перевірку від 12.10.2017 року № 1325 головному державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів фізичних осіб ОСОБА_2, № 1326 головному державному ревізору-інспектору відділу адміністрування акцизного податку, ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Кіровоградській області Хоміч Т.А., № 1327 заступнику начальника відділу аудиту платників території обслуговування Олександрійської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Кіровоградській області Телятник Л.В., щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.07.2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.07.2016 року з 17.10.2017 року (а.с.15-17).

17.10.2017 року відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 12.10.2017 року №1294 здійснено вихід за фактичною адресою ПП «Олдіс» згідно договору оренди № 01122016 від 01.12.2016 року: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Франка, 1А з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Під час здійснення виходу на підприємство за фактичною адресою - 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Франка, 1А, у відповідності до вимог п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України директору підприємства ОСОБА_5 вручено копію наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 12.10.2017 року № 1294 „Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Олдіс» та пред'явлено направлення від 12.10.2017 року № 1325, 1326, 1327 та від 11.01.2017 року № 1 і службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на перевірку.

В зв'язку з не допуском до перевірки, спеціалістами ГУ ДФС у Кіровоградській області та Олександрійської ОДПІ складено акт від 17.10.2017 року за № 213/11-28-14-06/31678874 «Про не допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Олдіс» та акт від 17.10.2017 року № 215/11-28-14-06/31678874 «Про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) розписатися у направленнях на перевірку» (а.с.18-21).

18 жовтня 2017 року о 15 год. 30 хв. заступником начальника ГУ ДФС в Кіровоградській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків (а.с.9).

Підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту і було предметом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно п. 94.19 ст. 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Також, відповідно до частини 1 статті 183-3 КАС України (в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносинах) провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 8 ст. 183-3 КАС України (в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносинах) встановлено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Згідно з частиною 6 статті 183-3 КАС України (в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносинах) відмова у прийнятті подання, зокрема у зв'язку з наявністю між сторонами спору про право, унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема в разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому, стаття 183-3 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Суд при розгляді вказаного подання здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час, як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку.

Однак, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне звернути увагу на положення п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України, яким встановлено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 цієї статті, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Фактично законодавець надавши податковому органу право на звернення до суду в порядку позовного провадження стосовно підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не врахував вимоги Податкового кодексу України, яким визначено термін 96 годин на підтвердження такого адміністративного арешту, який не може бути продовженим на час розгляду справи у суді та припиняється зі спливом цього терміну.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадках недоліків національного законодавства, повинно діяти правило вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), адже належне застосування цього принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права - правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Таким чином, оскільки після прийняття 18.10.2017 р. Відповідачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП «Олдіс» сплинуло 96 год., то у відповідності до п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна ПП «Олдіс» припинено, а тому обґрунтованим є рішення суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні адміністративного Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Більш того, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що посилання заявника апеляційної скарги відносно звернення останнього до суду ще 19.10.2017 року не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № П/811/1766/17 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 310, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № П/811/1766/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 29 січня 2018 р.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова