Рішення № 71934522, 31.01.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року Чернігів Справа № 825/1386/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛАНД- М"до1. Головного управління держпродспоживслужби в Чернігівській області 2. Виконуючого обов'язки начальника Головного управління держпродспоживслужби в Чернігівській області ОСОБА_1провизнання протиправним та скасування постановиза участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, діє на підставі довіреності б/н від 24.04.2017від відповідачаОСОБА_3, діє на підставі довіреності № 01-30/54 від 03.01.18

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЛАНД- М" (далі – ТОВ "ЕДЛАНД- М") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління держпродспоживслужби в Чернігівській області та виконуючого обов'язки начальника Головного управління держпродспоживслужби в Чернігівській області ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління держпродспоживслужби в Чернігівській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України ''Про захист прав споживачів'' № 011 від 17.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області було проведено планову перевірку АЗС ТОВ «Едланд-М», яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Козацька, 58. За результатами перевірки складено акт № 0092 від 13.12.2016, на підставі якого Головним управлінням держпродспоживслужби в Чернігівській області прийнято постанову № 011 від 17.05.2017, якою на позивача накладено штраф в розмірі 20532 грн. З вказаною постановою ТОВ «Едланд-М» не погоджується, оскільки 13.12.2016 перевіряючими, у присутності представника ТОВ «Едланд-М», було відібрано зразки кожного виду бензину в трьох примірниках. Усі примірники були опломбовані, два з яких знаходились у перевіряючих, а один на підприємстві. Представниками відповідача відібрані зразки бензину передані до акредитованої лабораторії ТОВ «Випробувальний цент паливно-мастильних матеріалів». За результатами випробувань встановлено, що зразки бензину не відповідають вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.13р. №927 та ДСТУ 7687:2015 «Бензини ОСОБА_4. Технічні умови» за показником «Вміст води» при нормі «без механічних домішок та води», фактично «є вода».

Проте позивач зазначає, що всупереч вимог законодавства розкриття арбітражних проб безпосередньо перед випробуваннями здійснено за відсутності представника АЗС ТОВ «Едланд-М».

В свою чергу товариством теж було замовлено проведення експертизи бензину у випробувальній лабораторії ТОВ «Глобус-Петролеум» та надано на експертизу примірник опломбованого зразка, що залишився на підприємстві. За результатами проведених досліджень, акредитованою випробувальною лабораторією установлено, що за перевіреними показниками зразки бензину А-95-Євро5-Е5 та А-92-Євро4-Е5 відповідають вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ОСОБА_4. Технічні умови».

За таких обставин, позивач вважає, що постанова про накладення штрафу є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі та зазначив, що лабораторією ТОВ «Глобус-Петроліум» було проведено випробування на відповідність вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ОСОБА_4. Технічні умови», проте санкції на позивача накладено відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя. В даному випадку безпека для життя та здоров’я визначена саме Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до направлення на проведення перевірки від 30.11.16р. №271/413 Управлінням захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області було проведено планову перевірку АЗС ТОВ «Едланд-М», яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Козацька, 58.

За результатами перевірки складено акт № 0092 від 13.12.2016.

Під час перевірки, відповідно до рішення про відбір зразків продукції від 07.12.16р. №№02-зр, перевіряючими було відібрано зразки бензину А-95-Євро5-Е5, виробник Мозирський НПЗ, д.в. 09.11.16р.; бензину А-92-Євро5-Е5, виробник Мозирський НПЗ, д.в. 01.11.16р.; бензину А-92-Євро4-Е5, виробник Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти ПАТ «Укргазвидобування», д.в. 04.11.16р. та палива дизельного ДП-З-Євро5-ВО, про що складено відповідний акт № 0005/16 від 13.12.16р.

Зразки нафтопродуктів було передано до акредитованої лабораторії ТОВ «Випробувальний цент паливно-мастильних матеріалів» згідно супровідного листа від 19.12.16р. №01-06-01-26/1797.

За результатами випробувань, підтверджених паспортами якості від 21.12.16р. №5620-1 та №5618-1, які надійшли від ТОВ «Випробувальний цент паливно-мастильних матеріалів» встановлено, що:

- зразок бензину А-95-Євро5-Е5, виробник Мозирський НПЗ, д.в. 09.11.16р. не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.13р. №927 та ДСТУ 7687:2015 «Бензини ОСОБА_4. Технічні умови» за показником «Вміст води» при нормі «без механічних домішок та води», фактично «є вода» (паспорт якості №5618-1 від 21.12.16р.);

- зразок бензину А-92-Євро4-Е5, виробник Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти ПАТ «Укргазвидобування», д.в. 04.11.16р. не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.13р. №927 та ДСТУ 7687:2015 «Бензини ОСОБА_4. Технічні умови» за показником «Вміст води» при нормі «без механічних домішок та води», фактично «є вода» (паспорт якості №5620-1 від 21.12.16р.).

На підставі акту перевірки та встановлених порушень, Головним управлінням держпродспоживслужби в Чернігівській області прийнято постанову № 011 від 17.05.2017, якою на позивача накладено штраф в розмірі 20532 грн.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, вважаючи її протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства і порушує права та інтереси товариства, ТОВ «Едланд-М» звернулось до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на наступне.

За змістом статті 6 Закону України від 12.05.91р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону №1023-XII продукція, щодо якої нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, встановлені вимоги стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, повинна вводитися в обіг та реалізовуватися з додержанням зазначених вимог.

У свою чергу, відповідно до пункту 11 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97р. № 1442, забороняється продаж нафтопродуктів, які не відповідають обов'язковим вимогам щодо їх якості та безпечності.

Вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив встановлені Технічним регламентом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.13р. №927.

Відповідно до пункту 5 Технічного регламенту, дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Пунктом 11 Технічного регламенту передбачено, що якість палив повинна відповідати вимогам цього Технічного регламенту.

Пунктом 24 Технічного регламенту передбачено, що випробування палив для підтвердження виконання вимог цього Технічного регламенту проводяться акредитованими випробувальними лабораторіями, визначеними у встановленому Міненерговугіллям порядку.

Порядок відбирання проб встановлений п.2.4 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерство палива та енергетики від 04.06.07р. № 271/121, зареєстрованим в Мін'юсті 04.07.07р. за №762/14029.

Проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488 (п.4.2.1 Інструкції).

Під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки (п.4.2.5. Інструкції).

У разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об'ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.

Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою N 15-НК. Вартість випробувань у нейтральній лабораторії сплачується ініціатором випробувань. Якщо результати випробувань нафти або нафтопродуктів у двох лабораторіях, вибраних за згодою сторін, відповідають умовам відтворюваності, передбаченим нормативним документом на метод випробування, то кінцевий результат визначається як середнє арифметичне цих результатів, якщо інше не зазначено нормативним документом на нафту або нафтопродукт або методом випробування. Якщо результати випробувань не відповідають умовам відтворюваності, залишок проби пломбується (опечатується) всіма зацікавленими сторонами зі складанням акта пломбування (опечатування) довільної форми. Випробування проби нафти або нафтопродукту продовжують у наступній нейтральній лабораторії до отримання результатів, що відповідають умовам відтворюваності з одним із раніше отриманих результатів (п.4.2.7 Інструкції).

Як свідчать обставини справи 13.12.16р. перевіряючими, у присутності представника ТОВ «Едланд-М», було відібрано зразки кожного виду бензину в трьох примірниках. Усі примірники були опломбовані відповідно до вимог Інструкції, два з яких знаходились у перевіряючих, а один на підприємстві.

ТОВ «Едланд-М» було замовлено проведення експертизи бензину А-95-Євро5-Е5, виробник Мозирський НПЗ, д.в. 09.11.16р. та А-92-Євро4-Е5, виробник Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти ПАТ «Укргазвидобування», д.в. 04.11.16р. у випробувальній лабораторії ТОВ «Глобус-Петролеум» (атестат про акредитацію, зареєстрований у Реєстрі 11.07.14р.) та надано на експертизу примірник опломбованого зразка, що залишився на підприємстві.

За результатами проведених досліджень, оформлених протоколами випробувань від 09.03.17р. №110-П/2017 та №111-Р/2017 акредитованою випробувальною лабораторією установлено, що за перевіреними показниками зразки бензину А-95-Євро5-Е5 та А-92-Євро4-Е5 відповідають вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ОСОБА_4. Технічні умови».

Таким чином, у матеріалах справи є два експертних дослідження товарних зразків, відібраних і опломбованих під час перевірки, з різними висновками на відповідність бензину А-95-Євро5-Е5 та А-92-Євро4-Е5 вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ОСОБА_4. Технічні умови», один із яких спростовує інший. Відповідачами не спростовані результати випробувальних досліджень зроблених ТОВ «Глобус-Петролеум» на замовлення ТОВ «Едланд-М».

Представник відповідача посилається на те, що дослідженням, проведеним ТОВ «Глобус-Петролеум» було встановлено відповідність відібраних зразків бензину вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ОСОБА_4. Технічні умови», однак до товариства були застосовані санкції саме за невідповідність бензину вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.13р. №927.

З даного приводу суд зазначає, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.10.2014 N 1179, відповідно до статті 9 Закону України «Про підтвердження відповідності» та пункту 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05.06.2014 N 1315-VII «Про стандартизацію», затверджено перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності палив вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 N 927.

Так, відповідно до зазначеного переліку пунктом 85 вказано: ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ОСОБА_4. Технічні умови».

Зазначене може свідчити про те, що відповідність зразків бензину вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ОСОБА_4. Технічні умови» може прирівнюватись до відповідності вимогам Технічного регламенту.

Крім того, суд зауважує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 скасовано постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.05.2017 та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 (заступника директора ТОВ «Едланд-М») задоволені, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності № 007 від 08.02.2017 визнана протиправною, скасована та, зокрема, зазначено «у матеріалах справи є два експертних дослідження товарних зразків, відібраних і опломбованих під час перевірки, з різними висновками на відповідність бензину А-95-Євро5-Е5 та А-92-Євро4-Е5 вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ОСОБА_4. Технічні умови», один із яких спростовує інший. Відповідачами не спростовані результати випробувальних досліджень зроблених ТОВ «Глобус-Петролеум» на замовлення ТОВ «Едланд-М»…. Відповідно до частини 2 статті 86 КАС, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Це означає, що усі докази є рівні між собою. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Однак це не означає, що усі докази мають однакове значення. Оцінка доказів як раз і полягає в тому, що б визначитися, яким з них надати перевагу.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, у відповідності до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛАНД- М" підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛАНД- М" - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління держпродспоживслужби в Чернігівській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України ''Про захист прав споживачів'' № 011 від 17.05.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління держпродспоживслужби в Чернігівській області (вул. 1Травня, 180, м. Чернігів, 14034, код ЄДРПОУ 40310334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛАНД- М" (вул. Інструментальна, 2, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 33469370) судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення складено у повному обсязі 01.02.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб