Рішення № 71934450, 30.01.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/13/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

позивач не з'явився,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 14.11.2017 року № 000087 у розмірі 17000 гривень.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що з 25.10.2017 року по 26.10.2017 року на підставі направлень № 1969 від 23.10.2017 року та №1970 від 23.10.2017 року та на підставі наказу про проведення фактичної перевірки № 307/ФП від 23.10.2017 року відповідачем проведено фактичну перевірку суб'єкта господарювання, з питань додержання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами фактичної перевірки 25.10.2017 року складено акт, згідно якого встановлені порушення вимог ст. 15 ЗУ від 19.12.1995 року “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, в частині продажу алкогольних напоїв без наявності ліцензії, а саме 28.09.2017 року реалізовано пиво на загальну суму 136,00 гривень.

На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС в Чернівецькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 14.11.2017 року № 000087 в сумі 17000 гривень, позивач вважає зазначене рішення про застосування фінансових санкцій протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в адміністративному позові зазначив, що він отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 624126402269 від 21.09.2016 року, термін дії ліцензії з 28.09.2016 року до 28.09.2017 року.

Таким чином, позивач вважає, що вказана ліцензія діяла 28.09.2016 року, а тому здійснюючи торгівлю алкогольними напоями 28.09.2017 року, він не порушив вимоги ст. 15 ЗУ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, відповідно застосування відповідачем фінансових санкцій в сумі 17000 гривень є безпідставними.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що позивач здійснював продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензії, а саме 28.09.2017 року здійснив реалізацію пива на загальну суму 136 грн., чим порушив ст.15 ЗУ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Оскільки термін дії ліцензій ФОП ОСОБА_2 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 624126402269 від 21.09.2016 року діяв з 28.09.2016 року по 28.09.2017 року, то останній день дії ліцензії закінчився 27.09.2017 року. Посилаючись на викладене відповідач, просив відмовити в задоволенні позовної заяви.

Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подавши до початку розгляду справи 30.01.2018 року до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю з’явитись в судове засідання, оскільки останнім не отримувалась ухвала про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, заперечував проти його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті за відсутності позивача, який належним чином був повідомлений про призначене судове засідання, та за відсутності його представника, оскільки причини неявки останнього до суду є неповажними.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дата запису - 25.02.2015 року, номер запису 21070000000003897(а.с.11).

Позивач здійснював господарську діяльність за адресою: вул. Героїв Майдану, 71, м. Чернівці, ресторан "Chicken Hat" на підставі ліцензії (роздрібна торгівля алкогольними напоями (пивом), виданої Головним управлінням ДФС в Чернівецькій області та зареєстрованої 21.09.2016 року, реєстраційний номер ліцензії 624126402269, термін дії - з 28 вересня 2016 року до 28 вересня 2017 року (а.с.8).

На підставі направлень № 1969 від 23.10.2017 року (а.с. 25) та №1970 від 23.10.2017 року (а.с.26 ) та на підставі наказу про проведення фактичної перевірки № 307/ФП від 23.10.2017 року (а.с.24) працівниками фіскального органу проведено фактичну перевірку ресторану "Chicken Hat", що розташований за адресою: вул. Героїв Майдану, 71, м. Чернівці.

25 жовтня 2017 року за результатами проведення перевірки складений акт про результати проведення перевірки, згідно якого встановлені порушення позивачем вимог ст.15 ЗУ від 19.12.1995 року “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, в частині продажу алкогольних напоїв без наявності ліцензії, а саме 28.09.2017 року реалізовано пиво на загальну суму 136,00 гривень (під час спливу строку дії ліцензії) (а.с.5).

01 листопада 2017 року позивачем подано заперечення до акта про результати проведення фактичної перевірки від 25 жовтня 2017 року, згідно з яким просив відмінити акт та повідомити про дату та час розгляду заперечень до акту (а.с. 32-34).

09 листопада 2017 року відповідачем надано лист про результати розгляду заперечень до акту перевірки, згідно якого заперечення позивача визнанні необґрунтованими, а висновки викладені в акті перевірки такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (35-36).

14 листопада 2017 року на підставі вказаного акту ГУ ДФС в Чернівецькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000087, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17000 гривен за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.9).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон №481).

У відповідності до частини 1 статті 17 Закону №481, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом 5 частини 2 вказаної статті 17 Закону №481, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З наведених правових норм вбачається, що обов'язковою умовою для застосування контролюючим органом штрафної санкції передбаченої абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481, є продаж, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії.

Відповідно до частини 11 статті 15 Закону №481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія (спеціальний дозвіл), згідно з абз. 25 ст.1 Закону №481, - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно з частини 17 статті 15 Закону №481, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Пунктом 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. N 493 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається: на лицьовому боці, зокрема, термін дії.

При цьому, ні Закон №481, ні у вищезазначений Тимчасовий порядок не містить норм, які б встановлювали правила щодо перебігу строків, встановлених цим Законом, з метою застосування Закону №481.

Разом з тим, поняття строку та терміну визначено приписами Цивільного кодексу України, а саме ст.251 цього Кодексу.

У відповідності до частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За змістом ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно зі частиною 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 № ETS N 076, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

Статтею 2 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 № ETS N 076 визначено, що для цілей цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 № ETS N 076, якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що видана позивачу ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами № 624126402269 діяла до 24 години 28 вересня 2017 р.

Подібна правова позиція щодо визначення терміну дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 21 та 29 жовтня 2014 року (справи № К/800/6796/14, № К/9991/2135/12, № К/9991/22076/12).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що здійснена позивачем 28.09.2017 року роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами є правомірною, оскільки вчинена в межах терміну дії ліцензії виданої Головним управлінням ДФС в Чернівецькій області та зареєстрована 21.9.2016 року, реєстраційний номер ліцензії 624126402269 відповідно, термін дії якої - з 28 вересня 2016 року до 28 вересня 2017 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податкове рішення про застосування фінансових санкцій від 14 листопада 2017 року №000087, прийняте Головним управлінням ДФС в Чернівецькій області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Відповідно до статті 109.1. Податкового Кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд вважає, що суми фінансових санкцій за актом перевірки не є наслідком його протиправних дій в розумінні статті 109.1. Податкового Кодексу України. Зокрема, зворотне не доведене відповідачем у визначений законом спосіб, а відповідні висновки сформовано внаслідок довільного трактування не в користь платника податків відповідних норм чинного податкового законодавства та фактичних обставин.

Пунктами 4.1.4 та 4.1 презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд не бере до уваги доводи відповідача (окрім іншого), щодо врахування правової позиції викладеній в постанові Верховного Суду України від 16.04.2014 року по справі 6-24цс14, оскільки обставини викладені в даній постанові стосуються кредитних правовідносин, і не є тотожними з підстав наведених вище.

Проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини та враховуючи наведені обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведена наявність у позивача порушення торгівлі алкогольними напоями (пивом) без наявності ліцензії, та рішення про застосування фінансових санкцій прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо…

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 стаття 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, слід стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДФС в Чернівецької області від 14.11.2017 року №000087 в сумі 17000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_2 судові витрати - судовий збір в сумі 640, 00 (шістсот сорок гривень 00 копійок ), сплачений згідно квитанції № 0.0.925007680.1 від 23.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана або через Чернівецький окружний адміністративний суд або безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2018 р..

Суддя Боднарюк О.В.