Рішення № 71934404, 22.01.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року справа № 823/1090/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання наказів нечинними та їх скасування, зобов’язання поновити на роботі та виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:

- визнати накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1559 від 14.06.2017 щодо звільнення позивача зі служби в поліції та № 156 о/с від 14.06.2017 в частині звільнення позивача зі служби в поліції нечинними та скасувати;

- зобов’язати поновити ОСОБА_1 на посаді інструктора з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зі служби в Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області позивач звільнений незаконно, оскільки будь-якою судовою установою не розглянута справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, відсутнє будь-яке судове рішення, що вступило в законну силу, яким позивач визнаний винним у вчиненні такого адміністративного порушення.

Окрім того, як зазначає позивач, внаслідок незаконного звільнення позивач перебував у вимушеному прогулі і не мав інших доходів, а тому відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, позивач підлягає поновленню на попередній посаді та йому має бути виплачене грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульований нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, в той час як застосування дисциплінарної відповідальності регламентовано Дисциплінарним статутом. Підстави для застосування дисциплінарної та адміністративної відповідальності не є тотожними.

Наказом № 1559 від 14.06.2017, який ОСОБА_1 оскаржує в суді, позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, при цьому не з підстав скоєння адміністративного правопорушення, а через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що цей документ містить виключно виклад обставин, а саме: згадується факт вчинення адміністративного правопорушення.

Жодних висновків про доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення даний висновок не містить.

Отже, розгляд адміністративної справи щодо притягнення чи не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статті 130 КУпАП, не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє ГУНП в Черкаській області можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки відповідно до матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення позивач зі служби за порушення службової дисципліни – не пов’язане з вчиненням адміністративного правопорушення.

Відтак, наявність чи відсутність рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування.

Також, відповідач наголошує, що в 14.06.2017, близько 01:00 год., позивач скоїв дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, оскільки недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, відмова від проходження медичного огляду, мали місце і є несумісними з проходженням служби в поліції. Така поведінка дискредитує звання працівника поліції та суперечать змісту Присяги працівника Національної поліції України, оскільки підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижує їх авторитет.

Скоєння позивачем дисциплінарних проступків стало можливим унаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним вимог Дисциплінарного статуту ОВС та Закону України “Про Національну поліцію”, а також нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Що стосується задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати йому грошового та речового забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу, то дані позовні вимоги є похідними від попередніх позовних вимог та не підлягають до задоволення, оскільки ГУНП в Черкаській області діяло в межах повноважень та у спосіб, який передбачений Законом України “Про Національну поліцію”, Інструкцією № 230, а тому немає підстав для скасування наказу № 1559 від 14.06.2017 року, виходячи з викладеного підстав для поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу також немає.

Крім того, необґрунтованим є посилання позивача на пункт 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, оскільки це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов’язки, а не порядок проходження служби поліцейськими в Національній поліції України.

Оскаржувані накази були видані уповноваженою особою у передбаченому законом порядку, при цьому обраний вид дисциплінарної відповідальності відповідає тяжкості та обставинам проступку, відношенню позивача до нього, тому немає підстав для визнання наказів протиправними.

21 липня 2017 року позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті адміністративної справи що притягнення або не притягнення позивача до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

21 липня 2016 року представник відповідача подала клопотання про зупинення провадження у справі з метою підготовки обґрунтованих заперечень та надання належних доказів.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року відповідно до пункту 4 частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України зупинене провадження у справі № 823/1090/17 до 05 вересня 2017 року за клопотанням позивача.

04 вересня 2017 року представник позивача подав клопотання, в якому, просив не поновлювати провадження у справі № 823/1090/17 до вирішення по суті адміністративної справи щодо притягнення або не притягнення його до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року відкладено розгляд питання про поновлення провадження в адміністративній справі № 823/1090/17 до 23 жовтня 2017 року.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року, занесеною в журнал судового засідання, відкладено розгляд питання про поновлення провадження в адміністративній справі № 823/1090/17 до 13 листопада 2017 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року відкладено питання про поновлення провадження у адміністративній справі № 823/1090/17 до 27.11.2017.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, занесеною в журнал судових засідань, відкладено питання про поновлення провадження у справі до 27.12.2017 о 15 год 30 хв.

27 грудня 2017 року представник позивача подав клопотання про приєднання до матеріалів справи постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2017 у адміністративній справі № 750/6586/17.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року поновлене провадження у справі № 823/1090/17.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року закрите підготовче провадження, а справа призначена до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22 січня 2018 року.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши позивача та представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що з 19.03.2012 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

07 листопада 2015 року позивач призначений на посаду старшини тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Черкаській області (наказ від 07.11.2015 № 1 о/с). Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 149 о\с від 07.06.2017 ОСОБА_1 призначено інструктором з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09.06.2017 № 1513 на період з 12 червня по 07 липня 2017 року ОСОБА_1 відряджений на навчальні збори до тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 220172 від 14.06.2017 року, ОСОБА_1 14.06.2017 о 01 год. 05 хв. в м. Чернігів по проспекту Миру, 32 керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння.

14 червня 2017 року старший інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_4 подав рапорт начальнику ГУНП в Черкаській області полковнику поліції ОСОБА_5, відповідно до якого повідомив що 14.06.2017 до ГУНП в Черкаській області з Департаменту патрульної поліції НПУ надійшла інформація про те, що 14.06.2017, працівниками БУПП в м. Чернігові відносно інспектора з особистої безпеки тренінгового центру ГУНП в Черкаській області сержанта поліції ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне порушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП та просив надати подальших вказівок по суті рапорту.

Наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 14.06.2017 № 1554, зокрема, призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором з особової безпеки тренінгового центру ГУНП сержантом поліції ОСОБА_1 та у зв’язку зі складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

14 червня 2017 року начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_6 затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором з особистої безпеки Тренінгового центру ГУНП сержантом поліції ОСОБА_1 та у зв’язку зі складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 14.06.2017 № 1559 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора з особистої безпеки ТЦ ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1І.”, за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, тобто недотриманні вимог статей 14, 16 Закону України “Про дорожній рух”, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту ОВС, статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції і Правил поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 № 326, на виконання рішення оперативної наради керівництва МВС України від 03.01.2017 № 1, інспектора Тренінгового центру ГУНП в Черкаській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 14.06.2017 № 1559 та подання тренінгового центру ГУНП в Черкаській області від 14.06.2017 відповідачем видано наказ від 14.06.2017 № 156 о/с, згідно з яким 14 червня 2017 року сержанта поліції ОСОБА_1 – інструктора з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Черкаській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України) Закону України “Про Національну поліцію”.

Відповідно до постанови № 750/6586/17 (провадження № 3/711/1868/17) від 11.12.2017 закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що статтею 2 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі – Закон) передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 60 Закону проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 № 901-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію”, до набрання чинності Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції” поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі – Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно частин 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частина 1 статті 7 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, начальник призначає службове розслідування з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, має запропонувати надати порушнику письмові пояснення з приводу допущеного дисциплінарного проступку. Небажання особи рядового і начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно зі статтею 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі – Інструкція).

Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб ОВС України при його проведенні.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмування (поранення), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підпункт 2.2.5 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції визначає, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2.6. Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Строки проведення службового розслідування визначені в розділі 5 Інструкції.

Відповідно до п. 5.1. Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Згідно з п. 5.2. Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Відповідно до п. 5.3. Інструкції завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин (п. 8.1. Інструкції).

Підпунктами 6.3.2 та 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Інструкції передбачено право особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

Відповідно до п.п. 6.3.6. п. 6.3. Інструкції забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акту про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Вище встановлено, що наказом ГУНП в Черкаській області від 14.06.2017 № 1554, зокрема, призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором з особової безпеки тренінгового центру ГУНП сержантом поліції ОСОБА_1 та у зв’язку зі складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як свідчать матеріали службового розслідування 14.06.2017 близько 01 год. 00 хв. в м. Чернігові по проспекту Миру сержант поліції ОСОБА_1 керував приватним автомобілем НОМЕР_2 в стані алкогольного сп’яніння. Цього ж дня о 01 год. 05 хв. ОСОБА_1 був зупинений працівниками БУПП в м. Чернігові. Під час перевірки документів та спілкування із ОСОБА_1 патрульними поліцейськими було встановлено, що останній має явні ознаки алкогольного сп’яніння.

Зважаючи на вказані обставини справи, сержанта поліції ОСОБА_1 доставлено до Чернігівського обласного наркотичного диспансеру, де останній продув спеціальний технічний засіб, покажчик якого після проведення тесту показав 0,9 проміле алкоголю. За результатами проведеного тесту ОСОБА_1 встановлено діагноз “алкогольне сп’яніння” про що видано відповідний висновок.

У зв’язку з цим о 01 год 40 хв. працівниками БУПП в м. Чернігові відносно ОСОБА_1 за порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху України складено протокол серії БР № 220172 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

В ході службового розслідування сержант поліції ОСОБА_1 від пояснень відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Суд звертає увагу, що саме у зв’язку з порушенням службової дисципліни, яка виразилася у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, наказом ГУНП в Черкаській області від 14.06.2017 № 156 о/с і було звільнено позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України) Закону України “Про Національну поліцію”.

Однак суд не може погодитися з оскаржуваними наказами та викладеним у висновку службового розслідування фактом порушення службової дисципліни інспектором з особистої безпеки Тренінгового центру ГУНП сержантом поліції ОСОБА_1, яка виразилася у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів керування 14 червня 2017 року автомобілем НОМЕР_2 саме позивачем у такому стані.

Суд встановив, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2017 у справі № 750/6586/17 (провадження 3/711/1868/17) закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення. Постанова вступила у законну силу 11.12.2017.

У вказаній постанові, зокрема, зазначено, що на думку суду, у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 220172 від 14.06.2017 викладені формальні ознаки наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного порушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП щодо керування ним автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 після зупинки його автомобіля не був за кермом. Автомобілем керувала інша особа, яка була викликана із служби таксі, щоб доставити його та ОСОБА_7 у вказане ними місце на автомобілі НОМЕР_3. ОСОБА_1 просив поліцейських зупинити хлопця, який щойно вийшов з автомобіля, з місця водія, і пішов у невідомому напрямку, але прохання позивача залишилося поза увагою.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд не погоджується із твердження відповідача, щодо того, що розгляд адміністративної справи щодо притягнення чи не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє ГУНП в Черкаській області можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки відповідно до матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни – не пов’язане з вчиненням адміністративного правопорушення, оскільки у висновку службового розслідування від 14.06.2017 встановлювався та досліджувався факт керування автомобілем НОМЕР_2 ОСОБА_1 14.06.2017 в стані алкогольного сп’яніння.

У самому висновку вказаного службового розслідування, зокрема, зазначено, що “за грубе порушення службової дисципліни, що виразилася у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння…” інспектора Тренінгового центру ГУНП в Черкаській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Враховуючи вищевикладене, позивача протиправно притягнули до дисциплінарної відповідальності та звільнили з посади інспектора з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Черкаській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”, а отже накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.06.2017 № 1559 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора з особистої безпеки ТЦ ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1 та від 14.06.2017 № 156 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 14.06.2017 з посади інспектора з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Черкаській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ) є протиправними та мають бути скасовані, а позивач – поновлений на відповідній посаді.

Щодо позовних вимог про виплату позивачеві грошового та речового забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію”, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 “Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання”.

Згідно з частинами 1, 2 статті 94 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 94 Закону України “Про Національну поліцію”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі – Порядок), які визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції.

Пункт 6 Розділу ІІІ Порядку визначає, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв’язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Тобто, питання виплати поліцейським, незаконно звільненим зі служби в поліції, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, врегульоване спеціальним нормативно-правовим актом, який не передбачає існування судового рішення про стягнення відповідних сум, так як обов’язок відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення у випадку поновлення особи на посаді носить імперативний характер та покладений на нього в силу вимог Порядку.

Таким чином підстав застосовувати загальні положення трудового законодавства та вирішувати питання щодо стягнення на користь позивача з ГУНП в Черкаській області середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу немає, оскільки сам факт скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 від 14.06.2017 № 156 о/с та поновлення його на посаді на службі в поліції має наслідком виплату йому грошового забезпечення за весь період вимушеного прогулу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.06.2017 № 1559 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора з особистої безпеки ТЦ ГУНП сержанта поліції ОСОБА_1І.”.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.06.2017 № 156 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 14.06.2017 з посади інспектора з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Черкаській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ).

Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 15 червня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 01.02.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк