Рішення № 71934391, 01.02.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року справа № 823/17/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

02.01.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195), в якому просить:

-визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

-визнати протиправним і скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, оформлене протоколом № 65/3 від 03.10.2017 та протокол №65/3 від 03.10.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про прокуратуру».

-зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області перевести ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» і здійснити перерахунок пенсії з 26.09.2017 у розмірі 60% заробітку згідно з довідкою прокуратури Черкаської області № 18-221 вих-17 від 28.09.2017 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії до моменту здійснення перерахунку.

Відповідно до ст. ст. 257, 263 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.

Позивач просила позов задовольнити зазначивши, що працює в органах прокуратури з 13.05.2005 по даний час, стаж в органах прокуратури становить 12 років 4 місяці 13 днів. Згідно довідки до Акту огляду Медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 543505 від 08.06.2017 позивачу установлено інвалідність ІІ групи загального захворювання та з 22.06.2017 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 29.09.2017 позивачем подано до УПФУ в м. Черкасах Черкаської області заяву про переведення на пенсію по інвалідності у розмірі та на умовах відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Черкаської області про заробіток для нарахування пенсії №18-221вих17 від 28.09.2017. Відповідач своїм рішенням (протокол № 65/3 від 03.10.2017) відмовив в призначенні пенсії по інвалідності з тих мотивів, що з 1 червня 2015р. діючим законодавством України не визначено суб’єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов’язку органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсій відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Про прийняття зазначеного рішення позивач дізналася 09.10.2017 із листа ПФУ в м. Черкасах Черкаської області №16698/04 від 06.10.2017.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечував проти задоволення позову зазначивши, що оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VII не скасований, його положення (у частині, що стосуються спірних правовідносин) не визнано неконституційними, а до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі і спеціальних, прийнято не було, то відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач працює в органах прокуратури з 13.05.2005 по даний час, стаж в органах прокуратури станом на 26.09.2017 становить 12 років 4 місяці 13 днів. Згідно довідки до Акту огляду Медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 543505 від 08.06.2017 позивачу установлено інвалідність ІІ групи загального захворювання та з 22.06.2017 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

29.09.2017 позивачем подано до УПФУ в м. Черкасах Черкаської області заяву про переведення на пенсію по інвалідності у розмірі та на умовах відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру». До заяви додано довідки прокуратури Черкаської області №18-221вих17 від 28.09.2017 про заробітну плату, № 11-633вих-17 про стаж роботи в органах прокуратури.

За наслідками розгляду даної заяви відповідачем прийняте рішення № 65/3 від 03.10.2017, яким відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII з тих мотивів, що з 1 червня 2015 пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються.

У Рішенні за заявою позивача відповідач послався на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» і т.д.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014(далі- Закон № 1697-VII) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч.3 ст.86 Закону № 1697-VII розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Частиною 4 ст.86 Закону № 1697-VII визначено, що середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Відповідно до ч. 6 ст.86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Частиною 8 ст.86 Закону № 1697-VII визначено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Відповідно до ч.9 ст.86 Закону № 1697-VII прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Пунктом 5 Перехідних положень Закону № 1697-VII положення ЗУ «Про прокуратуру», в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 16 Закону № 1697-VII визначено, що гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, в т.ч. в прокуратурі (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба (зокрема) у правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Суд приходить до висновку, що відмова позивачу в перерахунку пенсії на підставі п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», є необґрунтованою, адже зазначені положення стосуються порядку призначення пенсій, а не перерахунку вже призначеної пенсії, також не підлягають застосуванню нові положення законодавства до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Більш того, таке застосування норм права суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, Закон України від 02.03.2015 № 213-VІІ набрав чинності 01.04.2015, а Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII набрав чинності 16.07.2015. Отже, на момент набрання чинності Закону № 213-VІІ норми Закону №1697-VII не набрали чинності, а тому не могли бути скасовані.

Суд зазначає, що вказане узгоджується з посиланням відповідача на абз. 5 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 03.10.1997 № 4-зп.

Оскільки звернення позивача стосується перерахунку раніше призначеної пенсії по інвалідності у розмірі та на умовах відповідно до Закону №1697-VII, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнати протиправним і скасувати протокол №65/3 від 03.10.2017, вони задоволенню не підлягають. З огляду на те, що у протоколі зазначаються рішення які приймає комісія по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій та відказних справ при управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах і самостійно протокол не є рішенням(індивідуальним правовим актом).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

Визнати протиправним і скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, оформлене протоколом № 65/3 від 03.10.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області перевести ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на пенсію по інвалідності відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» і здійснити перерахунок пенсії з 26.09.2017 згідно з довідкою прокуратури Черкаської області № 18-221 вих-17 від 28.09.2017 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії до моменту здійснення перерахунку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар