Рішення № 71934143, 25.01.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/1722/17

25 січня 2018 р.м. Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування актів перевірки та обстеження земельної ділянки, визнання протиправною та скасування постанови від 10.10.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі – позивач) з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі – відповідач 1), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 (далі – відповідач 2), в якому просив суд:

визнати протиправними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_2, щодо складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017 та акту обстеження земельною ділянкою №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017, щодо винесення припису №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017;

скасувати акт обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом – земельною ділянкою №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017, припис №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 06.11.2017.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.11.2017 розгляд справи відкладено до 12.12.2017.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 12.12.2017 розгляд справи відкладено до 11.01.2018.

До початку судового розгляду справи по суту від представника позивача надійшло клопотання про об’єднання в одне провадження позовної заяви у даній адміністративній справі із позовною заявою у справі №819/1822/17.

Зазначене клопотання обґрунтоване наступними обставинами.

В провадженні ОСОБА_1 окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №819/1822/17 за позовом ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017.

При цьому, із оскаржуваної постанови від 10.10.2017 вбачається, що вона винесена на підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017 та акту обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017, які є предметом розгляду справи №819/1722/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування актів перевірки та обстеження земельної ділянки.

14 грудня 2017 року суд постановив ухвалу про задоволення вказаного клопотання та ухвалив об’єднати в одне провадження адміністративні справи №819/1722/17 та 819/1822/17. Об’єднаній справі присвоєно №819/1722/17.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову ОСОБА_2 зазначає наступне.

07 вересня 2017 року відповідачем 2 проведено перевірку земельної ділянки, яка розташована по вул.15 квітня, 3а в м. Тернополі. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017 та акт обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017, відповідно до яких зафіксовано порушення вимог статтей 125, 126 Земельного кодексу України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки. 07.09.2017 винесено припис №384-ДК/0314Пр/03/011-17, яким висловлено вимогу усунути порушення земельного законодавства та про виконання припису в термін до 08.10.2017 повідомити Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. В подальшому відповідачем 2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.10.2017 384-ДК/0225По/08/011-17.

Водночас позивач зазначає, що самовільно не займав земельну ділянку, оскільки 19.07.2016 між Територіальною громадою м. Тернополя від імені якого діяла Тернопільська міська рада та ОСОБА_2 було укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди з метою провадження підприємницької діяльності.

Крім того зазначає, що про проведення перевірки позивачу відомо не було, вона проведена без його участі, що унеможливило захистити свої права шляхом подання пояснень, заперечень та документів для ОСОБА_2

З урахуванням викладеного вважає, що перевірка проведена без достатніх на те підстав а складені на її основі документи є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

У судовому засіданні 11.01.2018 оголошено перерву в розгляді адміністративної справи до 25.01.2018.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в адміністративному позові та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову з підстав, що викладені у наданих суду письмових запереченнях, і наполягав на тому, що під час проведення перевірки та винесенні на її основі процесуальних документів державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області за результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_6 від 09.08.2017, видано наказ від 23.08.2017 № 384-ДК “Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності”.

На виконання вищевказаного наказу, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління ОСОБА_5 07.09.2017 проведено перевірку земельної ділянки, яка розташована в межах міста Тернопіль по вулиці 15 квітня, 3а.

У результаті перевірки державним інспектором встановлено, що між ОСОБА_1 міською радою та Позивачем 19.07.2016 на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради від 26.04.2013 № 6/31/99 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці площею 0,0201 га за вищевказаною адресою. Зазначений договір є єдиним документом, на підставі якого Позивач використовує для здійснення підприємницької діяльності земельну ділянку.

Проведеною перевіркою встановлено, що у вказаному договорі не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, відсутня відповідна технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут, а також не проведено державної реєстрації договору сервітуту.

За результатами перевірки державним інспектором складено акт обстеження земельної ділянки від 07.09.2017 № 384-ДК/220/АО/10/01/-17, акт перевірки дотримання земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 07.09.2017 № 384-ДК/446/АП/09/01-17, у якому зафіксовано порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 53-1 КУпАП та 07.09.2017 видано припис, яким висловлено вимогу усунути порушення земельного законодавства та повідомити Головне управління про виконання припису в термін 08.10.2017.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 заподіяно шкоду у розмірі 5392,68 грн.

В подальшому, 10.10.2017 Головним управління Держгеокадастру у Тернопільській області винесено постанову №384-ДК/0225По/08/011-17 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 850,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями суб’єкта владних повноважень, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Законом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля є Закон України від 19.06.2003 року № 963-IV “Про державний контроль за використанням та охороною земель”.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державний контроль за використанням і охороною земель” основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про державний контроль за використанням і охороною земель” об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно ст. 6 Закону України “Про державний контроль за використанням і охороною земель” до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині : додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно із Положенням про Держану службу з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль):

а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об’єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур’янами;

дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов’язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах;

б) в частині родючості ґрунтів за:

зміною показників якісного стану ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення;

своєчасним проведенням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів.

Спірні правовідносини виникли між позивачем – ОСОБА_2 та відповідачем – Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, яке є суб’єктом владних повноважень.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2017 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, а наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) №308 від 17.11.2016 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області.

Головне управління Держгеокадастру є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Головне Управління Держгеокадастру, його посадові особи як суб’єкти владних повноважень відповідно до ст.19 Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень Головного Управління Держгеокадастру відноситься, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру є структурним підрозділом Головного Управління Держгеокадастру в Тернопільській області.

Законом України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, Положенням про ГУ Держгеокадастру встановлено право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель.

Реалізація вказаних повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб встановлений законодавством.

Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013 року був затверджений Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, проте вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 року.

Крім того, КМУ видав Розпорядження від 10.03.2017 року №169-р “Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади”, яким скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, за переліком згідно з додатком 1, у якому зазначений наказ Мінагрополітики №132 від 25.02.2013 року. Розпорядження КМУ набрало законної сили 21.05.2017 року.

Вказане розпорядження КМУ свідчить про те, що накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі – Закон №877-V).

Таким чином, при здійсненні державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, відповідач повинен був дотримуватися вимог Закону №877-V.

Також, ст. 2 Закону України №877-V визначена сфера його дії, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Тобто при здійсненні державного нагляду (контролю) у галузі земельних відносин органи державного нагляду (контролю) повинні керуватися Законом України №877-V.

Згідно з ч.1 та 2 статті 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким є Держана служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яким є Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України).

Спірні правовідносини вирішуються рамках Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, який є спеціальним, ним в свою чергу, як вже зазначалось вище, врегульовано правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. А правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, який є загальним.

Системний аналіз вищевказаних положень, дає підстави суду дійти до висновку, що в даному випадку, Закон №877-V підлягає застосуванню до спірних правовідносин поряд із спеціальним законом, що і кореспондується з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.09.2017 №3632-06/32399-09.

Суд вважає, що перевірити об'єкт - земельну ділянку, яка використовується у господарській діяльності з метою встановлення її використання у відповідності до норм земельного законодавства неможливо без здійснення перевірки суб'єкта господарювання. Саме тому, відповідно до ст. 6 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, якою визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Безпосередньо відносно вказаних суб'єктів перевірки складаються у відповідні документи, у тому числі розпорядчого характеру, посадовими особами Держгеокадастру.

Пунктом 4 ст. 4 Закону №877-V визначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів, здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом планових та позапланових заходів.

Частиною 1 ст. 6 Закону №877-V визначені підстави для здійснення позапланових заходів, якими є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі, перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст. 6 Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для винесення наказу від 23.08.2017 № 384-ДК “Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності” є звернення громадянина ОСОБА_6, тобто з підстави передбаченої ч.1 ст.6 Закону №877-V.

Разом з тим, в порушення вказаної норми перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) не пред’явили позивачу погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контрою), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Відповідачем також не долучено зазначеного документу до матеріалів даної адміністративної справи.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7 Закону №877-V).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання (ч.5 ст.7 Закону №877-V).

Відповідно до частини 11 статті 4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

В судовому засіданні встановлено, що перевірка проведена без відома та участі позивача, а відтак, направлення на проведення перевірки та службового посвідчення йому не пред’являли та не могли пред’являти. Вказані обставини відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами.

Отже, державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 не мав права проводити перевірку ОСОБА_2

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5, щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_2, щодо складання актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017 та акту обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017 є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Як слідує із акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017, акту обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017, припису №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017 та постанови про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017 – громадянин ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0201 га за адресою м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 3а.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Водночас, 26.04.2013 р. на шостому скликані тридцять першої сесії ОСОБА_1 міської ради прийнято рішення № 6/31/99 про укладення договорів сервітуту, зокрема за ОСОБА_2 по вул. 15 Квітня в м. Тернопіль, площею 0,0201 га.

19 липня 2016 року між Територіальною громадою м. Тернополя, від імені якої діяла Тернопільська міська рада (далі – Власник), та ОСОБА_2 (далі – Сервітуарій) був укладений Договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди (далі - Договір сервітуту).

Відповідно до п.1.1. Договору сервітуту, позивачу встановлено особистий строковий сервітут на територію в м. Тернополі, на якій буде розміщуватись та використовуватись тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності площею 0,0201 га.

Згідно п. 1.2 Договору сервітуту, об'єктом особистого строкового сервітуту за цим Договором є територія (об'єкт благоустрою) в м. Тернополі за адресою вул. 15 Квітня площею 0,0201 га., розташування та межі якої зазначено в Додатку до цього Договору.

Додатковою угодою від 07.04.2017р. пункт 2.1 Договору сервітуту був викладений у новій редакції, а саме визначено строк дії Договору з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2018 року.

Відповідно до ст. 395 Цивільного кодексу України, речовими правами на чуже майно є: право володіння, право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

У відповідності до ст. 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно ч.1 ст. 402 Цивільного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду

Відповідно до ст. 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Зі змісту ст. 99 Земельного кодексу України, вбачається, що одним із видів земельного сервітут є право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до п.п. 4.3.1 Договору сервітуту, Сервітуарій має право використовувати встановлений цим Договором особистий строковий сервітут для здійснення підприємницької діяльності на умовах визначених Договором.

Враховуючи, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, а у судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач використовує земельні ділянки за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, згідно якого ділянка передана йому в оренду, тому територія в м. Тернополі за адресою вул. 15 Квітня площею 0,0201 га. перебуває у законному користуванні громадянина ОСОБА_2.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 не здійснював дій щодо самовільного зайняття спірної земельної ділянки, а відтак припис Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017 та постанова про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017 підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про скасування акту обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017, суд вважає за необхідне зазначити, що визнання протиправними дій державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 та скасування припису №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017 та постанови №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017, є достатнім способом захисту порушених прав позивача, а тому не потребує прийняття окремого рішення щодо таких актів.

Крім того оскаржувані акт обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017 з викладеними у них висновках є відображенням дій Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 та не породжує правових наслідків для позивача і відповідно такий акт не порушує прав ОСОБА_2.

Щодо покликань представника відповідача про те, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017 не підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду слід зазначити наступне.

За приписами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Правила предметної підсудності регламентовані положеннями статті 20 КАС України та визначають, адміністративний суд якої ланки повинен розглядати адміністративну справу у першій інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до частини другої статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

З огляду на вказане вбачається, що адміністративні спори з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності віднесено до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.

Разом з тим, у відповідності до частини третьої статті 21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) – місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

З огляду на викладене, вказану адміністративну справу належить розглядати ОСОБА_1 окружному адміністративному суду. А відтак, покликання представника відповідача щодо порушення підсудності є безпідставними.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5, щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_2, щодо складання актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №384-ДК/446/АО/10/01-17 від 07.09.2017 р. та акту обстеження земельної ділянки №384ДК/220/АО/10/01-17 від 07.09.2017 року.

Визнати протиправними та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №384-ДК/0314Пр/03/011-17 від 07.09.2017 р. та постанову про накладення адміністративного стягнення №384-ДК/0225По/08/011-17 від 10.10.2017.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 280 (одну тисячу двісті вісімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Подлісна І.М.