Ухвала суду № 71933821, 31.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

31 січня 2018 року Справа № 813/374/18

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Грень Н.М., без повідомлення учасників справи, розглянув заяву Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису, -

в с т а н о в и в:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з вимогою визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.01.2018 року №834-ДК/0303Пр/03/01/-18.

Ухвалою суду від 31 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Одночасно з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом :

- зупинення дії Припису Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.01.2018 року №834-ДК/0303Пр/3/01/-18 до набрання законної сили Рішенням Львівського окружного адміністративного суду за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису від 11.01.2018 року №834-ДК/0303Пр/03/01/-18.

В обґрунтування заяви зазначено, що Припис Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.01.2018р №834-ДК/0303Пр/03/01/-18, створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача - ПрАТ «ІРОКС», до ухвалення рішення в адміністративній справі . ПрАТ «ІРОКС» оскаржує Припис Відповідача, яким його зобов'язано усунути порушення земельного законодавства України та попереджено про адміністративну відповідальність в разі не виконання такого припису. На думку Відповідача порушенням земельного законодавства стало самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,6678га на вул. Шевченка,418у м. Львові за рахунок земель житлової та громадської забудови, чим порушено вимоги ст.ст.93,96,124,125,126 п.б.ст.211 Земельного кодексу України.

Зазначає, що у разі невиконання оскаржуваного Припису позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме накладено штраф на посадову особу позивача, що визначено ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та буде стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 159 902,27грн., згідно «Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки(у межах населеного пункту)», який був складений на підставі оскаржуваного Припису. Позивач вважає, що у разі задоволення позову та скасування судом оскаржуваного припису порушені права ПрАТ «ІРОКС» неможливо буде відновити, а в разі невиконання даного припису ПрАТ «ІРОКС» понесе матеріальні збитки у вигляді штрафів, що призведе до порушення його прав, відновлення яких потребуватиме додаткових зусиль.

Таким чином, на переконання позивача, у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль.

Вирішуючи питання про забезпечення адміністративного позову, суд керується таким.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб’єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Як встановлено з позовної заяви, спір між сторонами існує щодо правомірності Припису Головного управління Держгеокадастру №834-ДК/0303Пр/03/01/-18 про порушення вимог земельного законодавства, яким встановлено, що земельна ділянка площею 0,6678 га на вул. Шевченка, 418 у м. Львові самовільно зайнята за рахунок земель житлової та громадської забудови чим порушено статті 93,96,124,125,126, п. б ст. 211 Земельного кодексу України. Суд зазначає, що правомірність та оцінка прийняття даного припису підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті про його оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи. Забезпечення позову з підстави очевидної протиправності такого припису передбачає вирішенні адміністративного спору, до розгляду справи по суті.

У ході розгляду заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, пп.15.5 п. 15 Розділу VII „Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису – відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Суддя Грень Н.М.