Рішення № 71933727, 24.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року справа № 813/3653/17

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом державної установи «Львівська виправна колонія №48» до Галицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

державна установа «Львівська виправна колонія №48» (далі – ДУ «Львівська виправна колонія №48») звернулася до суду з позовом до Галицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі – Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0033371303, №0033391303 від 14.12.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Між засудженими та виправною колонією до 07.09.2016 трудові договори не укладалися. Тому, відповідач безпідставно дійшов висновку про необхідність включення до складу об’єкта оподаткування податок на доходи з фізичних осіб доходу у вигляді заробітної плати засуджених.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено, що станом на 30.06.2016 загальна сума кредиторської заборгованості позивача з податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати засуджених становить 746445,52грн. Крім того, за період з 01.01.2014 по 30.06.3016 сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб становить 107113,70грн., а сума перерахованого податку складає 22157,81грн. Зважаючи на те, що обов’язок нарахування, утримання і сплати податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України покладено на податкового агента, відповідач прийняв рішення про збільшення податкового зобов’язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з наступних підстав.

Позивач – ДУ «Львівська виправна колонія №48» зареєстрована як юридична особа, код ЄДРПОУ 08681175, місцезнаходження: м.Львів, вул.Хуторівка, 2. Позивач перебуває на обліку в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДУ «Львівська виправна колонія №48» код ЄДРПОУ 08681175 з питань правильності нарахування, обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 30.11.2016 №4645/13-03/08681175 (далі – Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, п.п. «а» п.176.2 ст.176 ПК України, що полягає в неперерахуванні податку з доходів фізичних осіб в сумі 746445,52грн. та несвоєчасному перерахуванні вказаного податку на суму 22157,81грн.;

- п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, що полягає в невідображенні нарахування та виплати заробітної плати та податку на доходи фізичним особам – засудженим за ознакою доходу « 101».

Відповідач надіслав до відповідача заперечення на Акт перевірки, проте згідно з відповіддю Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 12.12.2016 №15909/13-04-13-03/806 вказані заперечення не спростовують висновки, викладені в Акті перевірки.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 14.12.2016:

- №0033371303, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 1164469,16грн., в тому числі 746475,52грн. за основним платежем, 232788,43грн. за штрафними санкціями та нараховано 185205,21грн. пені;

- №0033391303, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача за платежем податок з доходів фізичних осіб за штрафними санкціями на суму 510грн.

Позивач оскаржив вказані повідомлення-рішення, проте згідно з рішеннями ГУ ДФС у Львівській області від 16.02.2017 №1205/19/13-01-100105 та Державної фіскальної служби України від 22.03.2017 №564916/99-99-11-020-01-15 вказані скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Обов’язок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст.167 ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.180 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IVвказаного Кодексу.

Порядок сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету передбачено п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування вказаного податку до бюджет

Згідно з п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені вказаним Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п.171.1 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені вказаним Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Згідно з п.п. «а», «б» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до вказаного Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені вказаним Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Суд встановив, що за даними бухгалтерського обліку позивача станом на 01.01.2014 на рахунку 676/1 «Розрахунки за зобов’язаннями зі спільної діяльності» рахується кредиторська заборгованість по податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати засудженим в сумі 579949,22грн та по рахунку №641/1 «Розрахунки за податками та зборами в бюджет» - 81570,41грн.

Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 30.06.3016 становить 107113,70грн., а сума перерахованого податку складає 22157,81грн.

Крім того, станом на 30.06.2016 загальна сума кредиторської заборгованості позивача з податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати засуджених становить 746445,52грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку по рахунку 661/1 «Заробітна плата засуджених» станом на 30.06.2016 заборгованості по нарахуванню та виплаті заробітної плати засудженим немає.

Суд враховує, що в судовому засіданні сторони визнали порушення, зафіксовані в Акті перевірки.

Щодо доводів представника позивача про те, що між засудженими та виправною колонією до 07.09.2016 трудові договори не укладалися, то такі суд відхиляє, виходячи з наступного. Відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Тому, відсутність між виправною колонією та засудженими особами трудового договору, укладеного в письмовій формі, не може бути підставою для звільнення позивача від обов’язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати засуджених.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно з ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 вказаної статті) протягом строків, визначених вказаним Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим вказаного пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

З огляду на те, що доводи, наведені в позовній заяві, не спростовують порушення, зафіксовані в Акті перевірки, суд вважає, що відповідач правомірно визначив позивачу суму грошового зобов’язання за платежем податок з доходів з фізичних осіб доходу у вигляді заробітної плати засуджених.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №0033371303, НОМЕР_1 від 14.12.2016 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову державної установи «Львівська виправна колонія №48» до Галицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 01.02.2018.

Суддя А.Г.Гулик