Рішення № 71933576, 31.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1966/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 8594230,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/1966/17 за позовом Головного управління ДФС у Луганській області (далі – позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (далі – відповідача, ПРАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», в якому позивач просить стягнути з рахунків приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» кошти за податковим боргом в сумі 8594230,24 грн, а саме:

- з земельного податку з юридичних осіб – 8352202,64 грн;

- з екологічного податку – 108304,23 грн, у тому числі за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 2002,12 грн, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах у розмірі 301,35, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у розмірі 106000,76 грн;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 30214,40 грн;

- з рентної плати за спеціальне використання води – 103508,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено суму податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 8352202,64 грн, з екологічного податку у розмірі 108304,23 грн, у тому числі за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 2002,12 грн, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах у розмірі 301,35, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у розмірі 106000,76 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 30214,40 грн, з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 103508,97 грн, самостійно визначену у поданій платником податків податковій звітності. На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 10 березня 2017 року № 272-17.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 48, 58, 65), 31 січня 2018 року надав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника Головного управління ДФС у Луганській області (арк. спр. 66).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 47, 57, 64). Правом подати суду відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 КАС України закріплено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалами від 26.12.2017 вирішено подальший розгляд адміністративної справи за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 8594230,24 грн здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та відкладено розгляд справи до 18.01.2018 у зв’язку з першою неявкою у судове засідання повідомленого належним чином відповідача (арк. спр. 51, 54). 18.01.2018 у розгляді адміністративної справи оголошено перерву для надання представником відповідача інтегрованої картки платника за кожним видом платежу, заявленого до стягнення, станом на час судового розгляду у вигляді, придатному для встановлення повного опису операцій (арк. спр. 61).

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (ідентифікаційний код 33270581) зареєстроване юридичною особою, знаходиться у місті Сєвєродонецьку Луганської області та перебуває на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків за основним місцем обліку, а у державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків за основним місцем обліку, про що свідчать витяг з реєстраційних та облікових даних платника податків та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 грудня 2017 року № НОМЕР_1 (арк. спр. 7-12, 40-44).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України відповідачем до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 17 лютого 2017 року № НОМЕР_2, відповідно до якої нараховано податкове зобов'язання щодо земельного податку на 2017 рік в загальній сумі 25056607,88 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад – 2088050,66 грн щомісяця, грудень – 2088050,62 грн (арк. спр. 18-19).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 249.1 статті 249 та пунктів 250.1, 250.2 статті 250 Податкового кодексу України відповідачем до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано податкову декларацію екологічного податку за ІІ квартал 2017 року від 31 липня 2017 року № НОМЕР_3, відповідно до якої нараховані податкові зобов’язання з екологічного податку за:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 2002,12 грн;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у розмірі 106000,76 грн;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах у розмірі 301,35 грн (арк. спр. 22).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 та підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України відповідачем до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік від 20 лютого 2017 року № НОМЕР_4, відповідно до якої нараховано податкове зобов'язання щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік в загальній сумі 60428,80 грн, з розбивкою річної суми за кварталами: 15107,20 грн щоквартально (арк. спр. 29-30).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України відповідачем до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано податкову декларацію з рентної плати за ІІ квартал 2017 року від 24 липня 2017 року № НОМЕР_5, якою визначено податкове зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 103508,97 грн (арк. спр. 33).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3, пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4 пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5, пункту 49.18).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (пункт 285.2 статті 285 Податкового кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 286.3 статті 286 Податкового кодексу України платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідачем не сплачено узгоджену суму грошового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб за податкові періоди (календарні місяці) червень-вересень 2017 року у розмірі 8352202,64 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника за вказаним видом платежу за 2017 рік (арк. спр. 20-21).

Згідно з підпунктами 240.1.1-240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).

Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (пункт 249.1 статті 249 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 249.2 статті 249 Податкового кодексу України у разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Згідно з пунктом 250.1 статті 250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період подання податкової звітності та сплати податку дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідачем не сплачено узгоджену суму грошового зобов’язання з екологічного податку за ІІ квартал 2017 року за: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 2002,12 грн; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у розмірі 106000,76 грн; розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах у розмірі 301,35 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника за вказаними видами платежів за 2017 рік (арк. спр. 23-24, 25-26, 27-28).

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідачем не сплачено узгоджену суму грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ІІ та ІІІ квартали 2017 року у розмірі 30214,40 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника за вказаним видом платежу за 2017 рік (арк. спр. 31-32).

Відповідно до підпункту 251.1.4 пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України рентна плата складається з рентної плати за спеціальне використання води.

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (пункт 255.1 статті 255 Податкового кодексу України).

Пунктом 257.1 статті 257 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Відповідно до абзацу першого пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідачем не сплачено узгоджену суму грошового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання води за ІІ квартал 2017 року у розмірі 103508,97 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника за вказаним видом платежу за 2017 рік (арк. спр. 34-36).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287, пунктів 250.1, 250.2 статті 250, підпункту «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 та пунктів 257.1, 257.5 статті 257 Податкового кодексу України приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» самостійно суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 8352202,64 грн, з екологічного податку у розмірі 108304,23 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 30214,40 грн та з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 103508,97 грн, зазначену у податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Наявність у приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» податкового боргу в сумі 8594230,24 грн, у тому числі податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 8352202,64 грн, з екологічного податку у розмірі 108304,23 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 30214,40 грн та з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 103508,97 грн, станом на час розгляду даної справи підтверджена розрахунком податкового боргу (арк. спр. 15), довідкою про наявність податкового боргу (арк. спр. 16-17) та інтегрованою карткою платника податків за вказаними видами платежів за 2017-2018 роки (арк. спр. 20-21, 23-24, 25-26, 27-28, 31-32, 34-36, 69-70, 71, 72, 73-74, 75-76, 77-78, 79-80, 81).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Головним управлінням ДФС у Луганській області на адресу приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 10 березня 2017 року № 272-17, яка отримана останнім 17 березня 2017 року (арк. спр. 13).

Оскільки податкова вимога від 10 березня 2017 року № 272-17 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) є органом державної влади та зареєстровано юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 31 січня 2018 року за № НОМЕР_6 (арк. спр. 82-83).

Згідно з Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2017 року № 503, Головне управління ДФС у Луганській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується Державній фіскальній службі України. Головне управління ДФС у Луганській області є органом доходів і зборів. Основними завданнями Головного управління ДФС у Луганській області є забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, перевірок фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. Відповідно до підпунктів 9, 19 пункту 4 вказаного Положення Головне управління ДФС у Луганській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертається до суду у випадках, передбачених законодавством (арк. спр. 84-90).

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДФС у Луганській області.

Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 8352202,64 грн, з екологічного податку у розмірі 108304,23 грн, у тому числі за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 2002,12 грн, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах у розмірі 301,35 грн, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у розмірі 106000,76 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 30214,40 грн, з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 103508,97 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб’єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб’єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління ДФС у Луганській області у вказаній справі є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) до приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (ідентифікаційний код 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, будинок 5) про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 8594230,24 грн задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (ідентифікаційний код 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, будинок 5) у банках, обслуговуючих приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», за податковим боргом у загальній сумі 8594230,24 грн (вісім мільйонів п’ятсот дев’яносто чотири тисячі двісті тридцять грн 24 коп.), з яких:

8352202,64 грн (вісім мільйонів триста п’ятдесят дві тисячі двісті дві грн 64 коп.) за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб на користь місцевого бюджету Сєвєродонецької міської ради Луганської області;

108304,23 грн (сто вісім тисяч триста чотири грн 23 коп.) за податковим боргом з екологічного податку, у тому числі за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 2002,12 грн (дві тисячі дві грн 12 коп.), за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах у розмірі 301,35 грн (триста одна грн 35 коп.), за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у розмірі 106000,76 грн (сто шість тисяч грн 76 коп.), на користь Державного бюджету України;

30214,40 грн (тридцять тисяч двісті чотирнадцять грн 40 коп.) за податковим боргом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на користь місцевого бюджету Сєвєродонецької міської ради Луганської області;

103508,97 грн (сто три тисячі п’ятсот вісім грн 97 коп.) за податковим боргом з рентної плати за спеціальне використання води на користь Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_1