Ухвала суду № 71933554, 31.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

31 січня 2018 року Справа № 813/4589/17

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., розглянув клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дублянська міська рада, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду 08 грудня 2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дублянська міська рада з вимогами:

- визнати протиправною дію Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, викладену у листі від 04.10.2017 року Г-11335/0-7704/6-17;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,06 га на території Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області.

Ухвалою суду від 11.12.2017 року в адміністративній справі відкрито провадження.

Через канцелярію суду 29.012018 року надійшло клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області та Дублянській міській раді Жовківського району Львівської області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, бажане місце розташування якої вказане ОСОБА_1 на планово-картографічному матеріалі Дублянської міської ради при подачі ним клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 07.09.2017 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під індивідуальне садівництво орієнтовною площею 0,06 га.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в разі вчинення відповідачем чи третьою особою будь-яких дій щодо розпорядження земельною ділянкою для надання у власність та/або користування, чи зміною її статусу в разі задоволення судом позовних вимог унеможливить відновлення порушених прав позивача або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Вирішуючи питання про забезпечення адміністративного позову, суд керується таким.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не встановлено, а позивачем, окрім того, що у позовній заяві лише вказано на протиправність дій відповідача при прийнятті відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на ведення індивідуального садівництва, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені.

Більш того, суд до доводів представника позивача ставиться критично, позаяк оцінку вказаним діям відповідача буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

При цьому, будь-яких обґрунтованих підстав, доводів, доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, в тому числі щодо наміру учасників справи вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки, позивачем не наведено та не надано.

Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

В даному випадку, вжиття заходів забезпечення позову є передчасним.

Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що в разі задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову шляхом, яким просить представник позивача, суд фактично позбавить, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області здійснювати свої функції, які надані такому згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке затверджене Постановою КМ України №15 від 14.01.2015 року.

Таким чином, у ході розгляду заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, пп.15.5 п. 15 Розділу VII „Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити повністю.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Суддя Грень Н.М.