Постанова № 71932501, 16.01.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Провадження № 22 ц/787/85/2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання - Вихотень Я.В.

з участю представника відповідача - адвоката Іванова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2017 року (суддя Собчук А.Ю., відомості про дату виготовлення повного тексту рішення відсутні) у справі № 555/2006/17 за позовом Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії,

в с т а н о в и в :

Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до Березнівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії сумі 15562,27 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок програмної помилки при проведенні перерахунку пенсії відповідачки до даних заробітної плати із «СПОВ» за період з 2006 року по лютий 2008 року було занесено в базу «АСОПД» дані заробітної плати за період з 2000 по 2003 рік, які вже були враховані при призначенні пенсії, в результаті чого суми заробітної плати, які враховуються при призначенні (перерахунку) пенсії відповідачу за період з 2000 по 2003 рік були зараховані в подвійному розмірі, що призвело до неправомірного збільшення пенсії ОСОБА_3. Оскільки добровільно повернути суму переплати відповідачка відмовилась, позивач просив стягнути з неї в судовому порядку ці кошти.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2017 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим за неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що внаслідок програмної помилки при перерахунку пенсії за заявою ОСОБА_2 відбулося подвійне нарахування коштів - та як наслідок виникла переплата пенсії в сумі 15 562,27 грн.. Додає, що ці неправомірно набуті відповідачкою кошти вона не бажає повертати в добровільному порядку. Покликається на ч. 1 ст.1212 ЦК України, котра встановлює обов'язок особи, яка набула майно без достатньої правової підстави, повернути його. Зазначає що відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру з боку зловживань пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_2 вказує на її необґрунтованість та відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки з її боку не було жодних протиправних дій, зловживань чи надання неправдивої інформації в порушення вимог пенсійного законодавства, і цей факт визнаний самим позивачем. Просила відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач не з'явився в судове засідання, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. У апеляційній скарзі та надісланій на адресу суд заяві просив суд розглядати справу без участі його представника.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, Апеляційний суд Рівненської області прийшов до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому колегія виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Костопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Під час проведення перерахунку пенсії відповідно до заяви відповідача було взято дані заробітної плати з «СПОВ» та перенесено у «АСОПД» за період з 2006 року по лютий 2008 року. При перенесенні вищевказаних даних заробітної плати сталася програмна помилка, внаслідок якої крім даних заробітної плати із «СПОВ» за період з 2006 року по лютий 2008 року було занесено в базу «АСОПД» дані заробітної плати за період з 2000 по 2003 рік, котрі вже були враховані при призначенні пенсії. В результаті такої помилки суми заробітної плати, які враховуються при призначенні (перерахунку) пенсії відповідачу за період з 2000 по 2003 рік, були зараховані в подвійному розмірі, що призвело до неправомірного збільшення пенсії ОСОБА_3.

27.07.2017 року Костопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області було надіслано повідомлення ОСОБА_3 з проханням повернути надміру отримані кошти в сумі 15562 грн. 27 коп., проте ці кошти відповідачкою не були повернуті, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачене чинним законодавством лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації, а також врахував, що будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління, так і надання відповідачкою завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, та зловживань з боку відповідачки при отриманні приведеної в позові суми, позивачем не надано і з цих підстав позов не заявлений.

На підтвердження таких висновків у рішенні суду першої інстанції містяться необхідні доводи й обґрунтування, з якими погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, згідно з даною нормою закону поверненню підлягають лише кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та в разі недобросовісності з боку набувача.

За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі № 6-151цс13 та від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс 14.

За змістом вказаної статті передбачається, що обов'язок доведення недобросовісності набувача грошових сум покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).

Пунктом 3 зазначеної Постанови передбачено, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії необхідна наявність двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються (постанова Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-91цс14).

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що надані позивачем докази не доводять факту недобросовісного набуття відповідачкою отриманих коштів у розмірі 15562,27 грн., які є пенсійною виплатою, призначеною їй позивачем, а тому відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» поверненню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності таких висновків місцевого суду та були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області відхилити.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2017 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 19 січня 2018 року.

Головуючий суддя Ковальчук Н.М.

Судді: Бондаренко Н.В.

Шимків С.С.