Рішення № 71932325, 24.01.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1469/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Панчук М.В.

секретар - Самолюк А.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дію,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дію, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Корецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи періодів з 01.01.1996 р. по 20.04.2000р. в КСП «Світанок», яке було реорганізоване 13.12.1999р. в СГПП «Мощаницьке» с.Мощаниця Острозького району Рівненської області, з 01.01.2004р. по 15.03.2004р. в Острозькому МДСОК «Корчагінець» та з 22.10.2004р. по 12.06.2005р. в УМТЗ «ЕАБК ВАТ «Енергія»», та у відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за заявою від 17.10.2017р.;

зобов’язати Корецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1996р. по 20.04.2000р. в КСП «Світанок», яке було реорганізовано 13.12.1999 р. в СГПП «Мощаницьке» с.Мощаниця Острозького району Рівненської області, з 01.01.2004 р. по 15.03.2004 р. в Острозькому МДСОК «Корчагінець» та з 22.10.2004 р. по 12.06.2005 р. в УМТЗ «ЕАБК ВАТ «Енергія»», та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17.10.2017 р.

Свій позов ОСОБА_1 мотивує тим, що після досягнення 56-річного віку він звернувся 17.10.2017р. до Корецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення пенсії, оскільки вважає, що має необхідний стаж роботи та підпадає під вимоги п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, отримав повідомлення № 2850 від 21.11.2017 р. про прийняття Корецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки по наданих ОСОБА_1 документах та даних персоніфікованого обліку стаж роботи станом на дату звернення із заявою становить 25 років 03 місяці 07 днів, з них 05 років 09 місяців 25 днів пільгового стажу, при цьому, зазначено, що до загального стажу роботи по трудовій книжці не зараховано період роботи з 01.01.2000 р. по 15.03.2004 р. в Острозькому МДСОК «Корчагінець» та з 22.10.2004 р. по 12.06.2005 р. в УМТЗ «ЕАБК ВАТ «Енергія»», так як в реєстрі застрахованих осіб за цей період відсутні дані про страховий стаж. Зазначив, що в усній формі йому роз’яснено працівниками відповідача про те, що не буде зараховано у трудовий стаж період роботи з 01.01.1996 р. по 20.04.2000 р. в КСП «Світанок», яке було реорганізовано 13.12.1999 р. в СГПП «Мощаницьке» с.Мощаниця Острозького району Рівненської області, у зв’язку з тим, що відсутні відомості про нарахування за даний період ОСОБА_1 заробітної плати.

Представник позивача, з яким погодився позивач, у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що відповідач вчинив протиправні дії, не об’єктивно та не всебічно дослідив отримані від позивача матеріали для призначення пенсії та не провів перевірку, як того вимагає порядок. Вказавши, що 15.10.2017 р. позивачу виповнилося 56 років, а 17.10.2017 р. він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та додав усі необхідні документи. Однак, відповідач 21.11.2017 р. надав для позивача відмову у призначенні такої пенсії де вказано, що на день подання заяви про призначення пенсії у позивача відсутній розмір трудового стажу, який вимагається пенсійним законодавством – 26 років 06 місяців, при цьому, відповідачем при визначенні загального стажу роботи не враховуються періоди роботи з 01.01.2004 р. по 15.03.2004 р. в Острозькому МДСОК «Корчагінець» та з 22.10.2004 р. 12.06.2005 р. в УМТЗ «ЕАБК ВАТ «Енергія»». Однак, представник позивача вказує, що дані відомості не відповідають дійсності з огляду на те, що відповідач не вчинив усіх дій, на які мав право та обов’язок, не провів звірки з Острозьким МДСОК «Корчагінець», а позивач самостійно був змушений звернутися до колишнього роботодавця з питанням щодо відсутності відомостей про нього у індивідуальній відомості про застраховану особу, після чого такі відомості були відображені у індивідуальній відомості про застраховану особу ОСОБА_1 форма ОК-5. Разом з тим, щодо періоду роботи в УМТЗ «ЕАБК ВАТ «Енергія»», то на даний час дане підприємство на обліку юридичних осіб не перебуває, але відповідач зобов’язаний був звернутися у архівний відділ м.Нетішин з метою витребування довідки про нарахування заробітної плати з підтвердженням проведення відповідних виплат із останньої, однак того не зробив. Але, після звернення позивача з даною заявою до архівного відділу м.Нетішин, останній видав архівну довідку про заробітну плату із зазначенням проведених відрахувань. Окрім того, щодо роботи у КСП «Світанок», то згідно виданої Мощаницькою сільською радою Острозького району Рівненської області довідки, сформованої на основі розрахункових книг, у останній вказано на відсутність відпрацьованих трудоднів в період 1998-2000 років, однак, після звернення у таку сільську раду із заявою про надання можливості ознайомитися позивачу із відомостями даних розрахункових книг, було виявлено запис про відпрацювання 151 трудоднів у 1999 році, про наявність яких не було зазначено у даній довідці. Разом з тим, зазначив, що у вересні 1996 р., і це є загальновідомим фактом, який не підлягає доказуванню, була введена грошова одиниця – гривня, та 1997-1998 рр. була економічна криза, та в той період були проблеми з виплатою заробітної плати та веденням обліків розрахунків за відпрацьований час, розрахунки здійснювалися, зокрема, товаром, але у розрахункових книгах було зазначено, що такі особи були працівниками даних колгоспів та ходили на роботу. З метою встановлення даного трудового стажу, якщо є сумніви у наявності останнього чи відсутні відомості у трудовій книжці про останні у Головному управлінні Пенсійного фонду є комісія, яка складається із 10 чоловік, яка, на підставі показів двох свідків, підтверджує наявність такого стажу роботи, однак відповідач цього не зробив. Разом з тим, те, що позивача було прийнято на роботу ветеринарним санітаром у 1996р. підтверджується також архівною довідкою, яку додано до матеріалів справи.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, вказаних у поданих письмових запереченнях проти позову, зазначивши, що позивач дійсно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та подав наявні у нього документи, однак, при перевірці поданих документів, спеціалістами відповідача було встановлено відсутність необхідного розміру трудового стажу, спираючись на дані трудової книжки, довідки про відпрацьовані трудодні у колгоспі, яку видала Мощаницька сільська рада. Окрім того, зазначила, що страховий стаж підтверджується відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та обчислюється такий страховий стаж територіальними органами пенсійного фонду. З 01.01.2004р. ведеться облік страхового стажу в базі персоніфікованих даних по кожній людині індивідуально, якщо вона була застрахованою особою. Позивач надав розрахункові документи, за якими УМТЗ «ЕАБК ВАТ «Енергія»» вказується про сплату всіх податків та зборів, однак у формі ОК-5 відсутні про це відомості, при цьому визнає, що відповідальність по сплаті таких внесків лежить, перш за все, на роботодавцеві. Разом з тим, на даний час Острозький МДСОК «Корчагінець» вніс виправлення та після чого, відображаються відомості у формі ОК-5, а відтак відповідач підтверджує наявність стажу за період з 01.01.2004р. по 15.03.2004р. у Острозькому МДСОК «Корчагінець» та в цій частині визнає позов. Щодо роботи у колгоспі, то відповідач врахував фактично відпрацьований час згідно поданої довідки, сформованої на підставі розрахункових книг. З огляду на вказане, зазначає, що у позивача відсутній необхідний розмір загального стажу – 26 років 6 місяців, а є 25 роки 3 місяці 7 днів, що призвело до відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що працював у колгоспі «ім.Куйбишева», який було реорганізовано 04.02.1992 р. в КСП «Світанок» та 13.12.1999 р. в СГПП «Мощаницьке» ветеринарним фельдшером та виконував функції ветеринарного лікаря, що підтвердив трудовою книжкою УКР № 2764151 (а.с.59), а разом з ним з 1996 року ветеринарним санітаром працював ОСОБА_1 До того, ОСОБА_1 працював підвожчиком кормів та в тракторній бригаді цього ж колгоспу. Обліку робочого часу він не вів та зарплати не нараховував, яка норма кількості трудоднів на рік йому не відома, однак запевнив, що ОСОБА_1 виходив на роботу та звільнився у 2000 році. Скільки трудоднів відпрацьовував щороку з 1996 р. по 2000 р. ОСОБА_1 повідомити не може.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що вона працювала головним ветеринарним лікарем у колгоспі «ім.Куйбишева», який було реорганізовано 04.02.1992 р. в КСП «Світанок» та 13.12.1999 р. в СГПП «Мощаницьке», що підтвердила трудовою книжкою УКР № 1629983 (а.с.63), та в листопаді 1996 р. вийшла із декретної відпустки, а ОСОБА_1 на той час уже працював ветеринарним санітаром. Разом з ними ще працював ОСОБА_4 ветеринарним фельдшером. Засвідчила, що останній працював з 1996 р. по 2000 р., однак, будь-яких документів щодо прийняття чи переведення його на дану посаду вона не бачила та не нараховувала йому зарплату, не вела обліку відпрацьованих днів.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що працював у колгоспі «ім.Куйбишева», який було реорганізовано 04.02.1992 р. в КСП «Світанок» та 13.12.1999 р. в СГПП «Мощаницьке», завідувачем фермою і в тракторній бригаді, що підтвердив трудовою книжкою БТ-І № 1275191 (а.с.60-62). Зазначив, що ОСОБА_1 був йому підпорядкований до 1996 р., так як тоді саме працював завфермою, а ОСОБА_1 був підвожчиком кормів. У 1996 р. ОСОБА_1 перейшов працювати ветеринарним санітаром і працював аж до 2000 р. Разом з ним працювали ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Cвідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що працює на посаді головного бухгалтера Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області та формувала і підписувала довідки №970 від 02.11.2016р. та №1011 від 12.10.2017р. Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області і вказала, що при огляді розрахункових книг, на підставі яких видавалися вказані довідки для Пенсійного фонду, нею неповно досліджено розрахункову книгу за 1999 рік, що призвело до невнесення 151 людинодня (трудодня), відпрацьованого позивачем у колгоспі. Помилку визнає та вказує, що допустила її ненароком, а керівник ОСОБА_8 підписав останню, не перевіряючи правильність внесених відомостей. Разом з тим, вказаний недолік нею був виявлений при повторному огляді розрахункової книги за 1999 рік, що на даний час і засвідчує.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що працював головним бухгалтером у колгоспі «ім.Куйбишева», який було реорганізовано 04.02.1992 р. в КСП «Світанок» та 13.12.1999 р. в СГПП «Мощаницьке», що підтвердив трудовою книжкою колгоспника № 145 (а.с.73). Знає, що позивач працював у цьому ж колгоспі. Вказав, що навіть коли працівник не виходив на роботу, то у розрахункових книгах він міг зазначатися, так як міг щось виписувати в колгоспі і це записувалось у такі книги.

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із заяви про призначення/перерахунок пенсії (а.с.82), ОСОБА_1 17.10.2017р. звернувся до Корецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України для призначення пенсії.

Відповідно до паспорта МЮ 296173, виданого 28.05.2012р. Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області (а.с.9), ОСОБА_1 народився 15 жовтня 1961 року та на момент подачі заяви про призначення пенсії – 17.10.2017 р. досяг 56-ти років.

Як вбачається із трудової книжки БТ-І №3991935, дата заповнення першої сторінки – 01.12.1978р. (а.с.10-16), ОСОБА_1 21.04.1986 р. прийнятий в члени колгоспу ім.Куйбишева на роботу трактористом (запис № 10), 04.02.1992 р. колгосп ім.Куйбишева реорганізовано у КСП «Світанок» із переведенням ОСОБА_1 на роботу (запис № 11), 13.12.1999 р. КСП «Світанок» реорганізовано у СГПП «Мощаницьке» із прийняттям ОСОБА_1 на роботу (запис № 12), 20.04.2000 р. ОСОБА_1 звільнений з роботи згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України – за згодою сторін (запис № 13), 17.12.2003 р. ОСОБА_1 зарахований на посаду робітника по обслуговуванню будівель і споруд у Острозький МДСОК «Корчагінець» (запис №16) та 15.03.2004 р. звільнений з роботи за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України (запис №17), 22.10.2004 р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу охоронцем в УМТЗ «ЕАБК «ВАТ «Енергія» (запис № 18) та 02.06.2005 р. звільнений за згодою сторін – ст. 36 п. 1 КЗпП України (запис №19), з огляду на що, наявні записи щодо перебування у трудових відносинах позивача із вказаними юридичними особами у спірні періоди.

Згідно пенсійної справи, сформованої на ОСОБА_1 (витяг а.с.79-83), відповіді № 2850 від 21.11.2017 р. Корецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України (а.с.18, 84), у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відмовлено у зв’язку з відсутністю загального стажу роботи 26 років 6 місяців. Станом на 17.10.2017 р. стаж роботи становить 25 років 03 місяці 07 днів та не зараховано періоди роботи з 01.01.2004 р. по 15.03.2004 р. в Острозькому МДСОК «Корчагінець» та з 22.10.2004 р. по 12.06.2005 р. в УМТЗ «ЕАБК ВАТ «Енергія», через відсутність даних про страховий стаж за дані періоди в реєстрі застрахованих осіб. Як вбачається із розрахунку стажу ОСОБА_1, №п/с 747 (а.с.83), розрахункових книг за 1996-1998 рр. (а.с.86-163), за 1996 рік зараховано 31 л/днів стажу роботи у колгоспі за 1997 рік – 74 л/днів із нарахуванням заробітної плати та відрахуванням обов’язкових платежів, разом з тим, відомості щодо відпрацьованих л/днів за період з 1998 по 2000 рр. у такому колгоспі згідно даного розрахунку стажу ОСОБА_1, №п/с 747 – відсутні.

Як вбачається із довідок № 970 від 02.11.2016 р. та № 1011 від 12.10.2017 р., виданих Мощаницькою сільською радою Острозького району Рівненської області (а.с.22, 23), згідно розрахункових книг ОСОБА_1 працював у колгоспі ім.Куйбишева та у 1996 р. відпрацював 31 л/днів, 1997 р. – 74 л/днів, та з 1998 р. по 2000 р. не відпрацював жодного л/дня. Дані розрахункові книги колгоспу ім.Куйбишева за період з 1959 по 2004 рр. були передані ТзОВ «Захід-Агро» 23.06.2015 р. актом № 2 прийому-передачі документів на постійне зберігання Мощаницькій сільській раді Острозького району Рівненської області (а.с.75), довідки № 971 від 02.11.2016 р., № 1038 від 23.10.2017 р., видані Мощаницькою сільської ради Острозького району Рівненської області (а.с.85, 24).

Розрахункові книги перебували у ТзОВ «Захід-Агро», як юридичної особи, яка створена на базі правонаступників колгоспу ім.Куйбишева, у зв’язку із тим, що колгосп ім.Куйбишева, згідно протоколу № 1 від 04.02.1992 р. перейменовано у КСП «Світанок», яке згідно протоколу № 2 від 13.12.1999 р. перейменовано у СГПП «Мощаницьке», в подальшому наказом № 20 від 01.11.2001 р. перейменований у СГПП «Світанок», що 01.06.2002 р., згідно договору оренди, перейменовано ТзОВ АПК «Обрій», на базі якого створено СПП «Лан», згідно наказу № 1 від 10.10.2003 р., на базі якого, відповідно до наказу № 1 від 01.10.2004 р. створено ТзОВ «Захід-Агро», що підтверджується довідками Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області № 972 від 02.11.2016 р., № 34 від 11.01.2018 р., архівною довідкою №Г-11/06-25 від 15.01.2018р., виданою Державним архівом Рівненської області (а.с.86, 74, 77).

Відповідно до розрахункової книги за 1999 рік СГПП «Світанок» (а.с.164-189), ОСОБА_1, табельний номер 94, за лютий відпрацював 12 л/днів, за березень – 27 л/днів, за квітень – 26 л/днів, за травень – 25 л/днів, за вересень – 13 л/днів, за жовтень – 11 л/днів, за листопад – 24 л/днів, за грудень – 13 л/днів, а всього 151 л/днів, з нарахуванням заробітної плати та відрахуванням обов’язкових платежів.

Згідно архівної довідки Державного архіву Рівненської області від 15.01.2018 р. №Г-12/06-25 (а.с.78), дослідженої у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу ветеринарним санітаром з 01.12.1996 р. на підставі рішення засідання правління КСП «Світанок» Острозького району від 26.12.1996 р. (протокол № 12). Дана архівна довідка сформована на підставі Ф.Р.-1688, оп. 2, спр. 5, арк. 30, 33 зв.

Згідно досліджених у судовому засіданні свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РВ №0181168 від 30.05.2001р. (а.с.20), про те, що ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» СГПП «Мощаницьке» с.Мощаниця Острозького району відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 14.02.2001р. та державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 серії ЯВ №215382, виданого 03.10.2008 р. (а.с.21) ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку як член колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок», реорганізованого у СГПП «Мощаницьке» с.Мощаниця Острозького району.

Як вбачається із індивідуальної відомості про застраховану особу – ОСОБА_1, №обл.картки БКСР790122, форми ОК-5 (а.с.35-36), наявні відомості про сплату страхових внесків страхувальником Позаміським дитячим закладом оздоровлення та відпочинку «Острозький дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Корчагінець» із встановленням страхового стажу з першого по третій місяць 2004 року.

Відповідно до архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області № 128 від 11.09.2017 р. (а.с.25), виданої ОСОБА_1, зазначено, що його заробіток, який враховується при обчисленні пенсії, отриманий у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Управління матеріально-технічного забезпечення «Енергоатомбудкомплект» становить у 2004 році: за жовтень – 95,76 грн., за листопад – 264,21 грн., за грудень – 280,25 грн., а у 2005 році: за січень – 293,86 грн., за лютий – 282,72 грн., за березень 246,23 грн., за квітень – 318,13 грн., за травень 314,64 грн., за червень – 150,37 грн., та вказано, що на усі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок), що повністю відповідає відомостям, вказаним у розрахункових листках за вказані періоди (а.с.26-34). Підстава формування вказаної архівної довідки – фонд № 51, опис – 1, справа № 55, 58. Та з розрахункових листків вбачається, що роботодавець повідомляв позивача про утримання із заробітної плати платежів: 104 на безробіття, 106 пенсійний фонд 1%, соцстрах 0,5 %, прибут.податок, проф.внески, та позивач не заперечував щодо отримання від роботодавця таких розрахункових листків та ознайомлення із нарахованими розмірами заробітної плати з зазначеними відрахуваннями.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що відповідно до статей 1, 3, 8 Основного Закону, Україна є соціальною та правовою державою, де найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека, де права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, де утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, де визнається і діє принцип верховенства права.

З урахуванням цього, згідно з положеннями ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Крім того, згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: … 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); … 5) добросовісно; 6) розсудливо; … 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

У справі «Швидка проти України» («Shvydka v. Ukraine», рішення від 30 жовтня 2014 року, заява № 17888/12) та багатьох інших, Європейський суд з прав людини вкотре повторив усталений в практиці Суду принцип, згідно з яким «Конвенція покликана гарантувати не якісь теоретичні або ілюзорні права, а права, які є ефективними на практиці». З огляду на зазначені вище положення статей 1, 3, 8, 129 Конституції України можна за аналогією стверджувати, що права людини та громадянина, гарантовані законодавством України також мають бути не теоретичними та ілюзорними, а ефективними на практиці.

Як вбачається із ст. 256 КЗпП України, працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частини 1, 2 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачають, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_1, в період з 1986 по 2000 рр. він перебував у трудових відносинах із колгоспом ім.Куйбишева, в подальшому неодноразово реорганізованого, однак, згідно довідок Мощаницької сільської ради та розрахункових книг, досліджених у судовому засіданні, встановлено, що останній не виконував встановленого мінімуму трудової участі в даному громадському господарстві, а відтак відповідач врахував час роботи за фактичною тривалістю. При цьому, із пояснень свідка ОСОБА_7 та дослідженої розрахункової книги за 1999 р. вбачається, що при складенні довідок №970 від 02.11.2016р. та №1011 від 12.10.2017р. було допущено неуважність та не внесено 151 л/днів, відпрацьованих ОСОБА_1 за 1999 рік за які останній отримаував заробітну плату. З огляду на що, суд зазначає, що ОСОБА_1 необхідно зарахувати до трудового стажу за 1999 р. 151 людиноднів (далі – л/днів), що становить 151/25,4=5,94 та відповідає стажу роботи 5 місяців 29 днів. Поважність причин невідпрацювання більшої кількості л/днів позивач у судовому засіданні не вказав.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

При цьому, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Однак, у матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів підтвердження наявності трудового стажу у встановленому вище порядку та суд не уповноважений заміняти інші органи державної влади при виконанні останніми своїх функцій, прийнятті рішень тощо.

Разом з тим, як вбачається із трудової книжки, довідок Мощаницької сільської ради, розрахункових книг за 1996-1999 рр., досліджених у судовому засіданні, ОСОБА_1 явно не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, разом з тим, у поданих довідках допущена неточність щодо відпрацьованих людиноднів за 1999 рік, кількість яких становить 151 л/днів на посаді ветеринарного санітара з нарахуванням заробітної плати та відрахуванням обов’язкових платежів, при тому, що у поданих довідках Мощаницької сільської ради відсутні відомості щодо відпрацювання л/днів у 1999 році.

Суд зазначає, що відповідач врахував 31 л/днів трудового стажу за 1996 рік та 74 л/днів – за 1997 рік, при цьому судом не встановлено більша кількість відпрацьованих л/днів у дані роки, а відтак, зарахування вказаних л/днів до трудового стажу не підлягає судовому захисту.

Щодо судового захисту вимоги про зарахування трудового стаду за період роботи з 01.01.2004 р. по 15.03.2004 р. в Острозькому МДСОК «Корчагінець», який рівний 2 місяці 15 днів трудового стажу, суд зазначає, що такий стаж підтверджується формою ОК-5, дослідженою у судовому засіданні та враховуючи, що представник відповідача визнала позовні вимоги щодо зарахування даного періоду, суд приймає таке визнання та зазначає, що згідно ч. 4, 6 ст. 47 КАС України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси, разом з тим, судом не встановлено підстав, передбачених ч. 6 ст. 47 КАС України.

Відповідно до досліджених у судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_1 – порядкові номери 18 та 19, архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області №128 від 11.09.2017 р. та розрахункових листків за період з жовтня 2004 р. по червень 2005 р., вбачається, що ОСОБА_1 працював у УМТЗ «ЕАБК «ВАТ «Енергія» охоронцем з 22.10.2004 р. (наказ № 69-к від 21.10.2004 р.) по 02.06.2005 р. (наказ №26-к від 02.06.2005 р.), отримував заробітну плату та був оповіщений роботодавцем, що з нарахованої заробітної плати здійснюються утримання, зокрема, у пенсійний фонд 1%. З огляду на досліджене, зважаючи на пояснення ОСОБА_1 щодо отримання таких розрахункових листків, з яких йому було відомо про вчинення відрахувань роботодавцем податків та обов’язкових платежів, суд приходить до висновку про те, що дані документи підтверджують трудовий стаж, який необхідно зарахувати для призначення пенсії, разом з тим, позивач вчиняв дії по контролю дій роботодавця щодо сплати таких платежів, та, зважаючи на відомості у розрахункових листах, суд приймає пояснення позивача, що він не мав підозр щодо неналежної сплати таких обов’язкових платежів щодо нього.

Як вбачається із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, страхувальниками є – роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п. 1, 10 статті 11 цього Закону, а саме: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об’єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, а також особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Як вбачається із вищезазначеного, відносини щодо сплати страхових внесків регулюються Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обов’язок сплати таких внесків лежить на роботодавцю. З огляду на що, твердження представника відповідача щодо вини позивача по несплаті таких платежів за нього роботодавцем не знайшли свого підтвердження та не можуть ставитися у провину позивачу, а відтак даний стаж роботи підлягає зарахуванню до трудового стажу, який дає право на пенсію. Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач ставить позовну вимогу про зарахування стажу роботи у УМТЗ «ЕАБК «ВАТ «Енергія» з 22.10.2004 р. по 12.06.2005 р., однак із трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що останній перебував у трудових відносинах із УМТЗ «ЕАБК «ВАТ «Енергія» з 22.10.2004 р. по 02.06.2005 р., а відтак позовні вимоги слід задовольнити саме у розмірі встановленого періоду, який рівний 07 місяців 12 днів.

З огляду на встановлені судом періоди роботи позивача, що не були зараховані відповідачем при прийнятті рішення про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Як вбачається із п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідачем встановлено наявність стажу роботи в розмірі 25 років 03 місяці 07 днів, разом з тим, у судовому засіданні підтвердилась наявність 05 місяців 29 днів трудового стажу, відпрацьованого у КСП «Світанок», який реорганізовано в СГПП «Мощаницьке», 02 місяці 15 днів трудового стажу, відпрацьованого у Острозькому МДСОК «Корчагінець» та 07 місяців 12 днів трудового стажу, відпрацьованого в УМТЗ «ЕАБК «ВАТ «Енергія», що сумарно становить 26 років 07 місяців 03 дні трудового стажу станом на дату звернення до відповідача – 17.10.2017 р. із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та встановлено підстави для призначення такої пенсії.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевказане, зважаючи на наявність різниці у відомостях трудової книжки позивача щодо спірних періодів роботи, архівних довідок та розрахункових книг, які були досліджені у судовому засіданні, суд зазначає, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії для позивача за відсутності визначеного законом мінімального розміру трудового стажу у 26 років 06 місяців у відповідача були, або мали бути обґрунтовані сумніви щодо наявності/відсутності можливості зарахування спірних періодів трудового стажу, а відтак прийняття даного рішення не ґрунтувалося на безспірно встановлених фактах, що мало би спонукати до ініціативи у проведенні, зокрема, перевірки у роботодавця таких даних за погодженням із ним. Однак, у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів ініціювання проведення таких перевірок із отриманням відмов роботодавців щодо допуску до останніх.

Окрім того, суд зазначає, що органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч. 2 ст. 2 КАС України) з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

В контексті обставин цієї справи, суд приходить до висновку, що відповідач діяв суто формально, всупереч конституційному принципу верховенства права та з порушенням вимог указаних вище пунктів 3, 5, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевказане, суд визнає протиправним рішення Корецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за заявою від 17.10.2017 р., у зв’язку з відсутністю загального стажу роботи 26 років 6 місяців, у зв’язку з чим, останнє підлягає скасуванню.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи та положення чинного законодавства України, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог позивача, враховуючи, що такі позовні вимоги були взаємопов’язані та частка від позовних вимог не може бути виділена, а за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою сплачується фіксована сума судового збору – у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак і при частковому задоволенні позовних вимог не можна виділити частку, тому, суд присуджує до стягнення на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Корецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України,

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дію – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Корецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за заявою від 17.10.2017 р., у зв’язку з відсутністю загального стажу роботи 26 років 6 місяців.

Зобов’язати Корецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 151 (сто п’ятдесят один) людинодень, відпрацьованих за періоди лютий-травень 1999 року та вересень-грудень 1999 року в КСП «Світанок», яке було реорганізовано 13.12.1999 р. в СГПП «Мощаницьке» с.Мощаниця Острозького району Рівненської області, період роботи з 01.01.2004 р. по 15.03.2004 р. в Острозькому МДСОК «Корчагінець» та з 22.10.2004 р. по 12.06.2005 р. в УМТЗ «ЕАБК ВАТ «Енергія»», та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17.10.2017 р.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Присудити до стягнення на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Корецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення суду – 30.01.2018 року.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 35833, с. Мощаниця, вул. Чехи, 32, Острозького району Рівненської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1;

Відповідач – Корецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, місцезнаходження: 34700, м. Корець, вул. Старомонастирська, 8, Корецького району Рівненської області, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ – 40375260.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_10