
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 546/214/16-ц Номер провадження 22-ц/786/18/18Головуючий у 1-й інстанції Горулько О. М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2018 року м. Полтава
Апеляційний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді: Чумак О.В.
суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.
при секретарі Ткаченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи - Відділ Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області, Решетилівська селищна рада Решетилівського району Полтавської області, про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки та її виділення в натурі, скасування державного акту та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням поданих до позову уточнень остаточно просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,15 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; скасувати Державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 10.05.2010 року на ім'я ОСОБА_2, скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки; виділити їй в натурі частку цієї земельної ділянки.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 посилається на те, що 15 листопада 2012 року набрало законної сили рішення Решетилівського районного суду Полтавської області про перерозподіл в рівних долях між нею та відповідачем ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_5 Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2015 року, яке є чинним, між нею та відповідачем ОСОБА_2 було проведено реальний розподіл житлового будинку АДРЕСА_1 Цим же рішенням суду було відмовлено у задоволенні її позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою, призначеною для обслуговування цього житлового будинку у зв'язку з тим, що ця земельна ділянка на той час вже була приватизована відповідачем ОСОБА_2 на підставі рішення Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області від 11.12.2008 року, а 25 травня 2010 року відповідачу видано Державний акт на право власності на цю земельну ділянку. Після набрання законної сили рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.09.2015 року вона зареєструвала своє право власності на 1/2 частку зазначеного вище житлового будинку. Відповідач відмовляється від розподілу спірної земельної ділянки пропорційно до часток права власності на житловий будинок та господарсько-побутові будівлі і споруди. Перебування земельної ділянки у власності відповідача чинить їй перешкоди у користуванні належною їй часткою житлового будинку та господарських споруд та в їх обслуговуванні.
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Скасовано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Проведено розподіл земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Виділено ОСОБА_4 в натурі ? частку цієї земельної ділянки площею 750 м2, зафарбовану на плані (додаток № 1 до висновку експерта № 83-16 від 16.02.2017 року) червоним кольором з наступними межами: з боку земельної ділянки Решетилівської селищної ради довжина межової лінії складає: 16,11 м; з боку земельної ділянки ОСОБА_2 довжина межової лінії складає 30,17 м, 1,0 м, 5,97 м, 4,22 м, 2,55 м, 6,53 м, 1,0 м, 7,9 м. 5,25 м, 1,0 м, 7,28 м, 0,2 м, 3,2 м, 5,2 м, 4,55 м; з боку земельної ділянки Решетилівської селищної ради (АДРЕСА_2) довжина межової лінії складає 16,86 м, з боку земельної ділянки громадянина ОСОБА_6 довжина межової лінії складає 27,55 м, 14,00 м.
Виділено ОСОБА_2 в натурі ? частку цієї земельної ділянки площею 750 м2, зафарбовану на плані Додаток № 1 до висновку експерта № 83-16 від 16.02.2017 р.) синім кольором з наступними межами: з боку земельної ділянки Решетилівської селищної ради довжина межової лінії складає: 16,93 м, 15,00 м, 30,89 м; з боку земельної ділянки ОСОБА_4 довжина межової лінії складає: 4,55 м, 5,2 м, 3,2 м, 0,2 м, 7,28 м, 1,0 м, 5,25 м, 7,9 м, 1,0 м, 6,53 м, 2.55 м, 4,22 м, 5,97 м, 1,0 м, 30,17 м.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_2, оскарживши його в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги, в якій представник відповідача ОСОБА_3 прохає скасувати рішення суду як незаконне, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
Посилається на те, що позов подано до неналежного відповідача, яким повинна виступати Решетилівська селищна рада, яка приймала рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,15 га.
ОСОБА_2 жодним чином права позивачки на користування та володіння земельною ділянкою не порушував.
До позивачки не могло перейти право користування чи право власності на ? частину спірної земельної ділянки, оскільки померла ОСОБА_5 не набула за життя право власності на земельну ділянку розміром 0,15 га.
Суд не застосував до правовідносин строк позовної давності, який сплинув у 2015 році.
15.12.2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, п. 9 статті 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень якого передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, представника відповідача приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції було встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2012 року, яке є чинним, здійснено перерозподіл спадщини в рівних частках між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5
В ході розгляду вказаної справи судом було встановлено, що до складу спадщини входять земельна ділянка площею 5,21 га, розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, житловий будинок АДРЕСА_2 та грошові кошти на рахунках ВАТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 8-10).
28.02.2013 р. державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку житлового будинку літ. А-1, розміром 33.5 кв.м., загальною площею 66,7 кв.м. та господарських будівель і споруд: літня кухня Б, навіс б, убиральня В, колодязь № 1, ворота № 2, огорожа № 3, що знаходяться в АДРЕСА_3, який належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Решетилівською селищною радою 12.09.2008 р., зареєстрованого в Реєстрі прав власності КП «Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району, згідно витягу про державну реєстрацію прав № 20414418 від 30.09.2008 р. реєстраційний номер 24684500.
Також 28.02.2013 р. за ОСОБА_4 було здійснено державну реєстрацію права власності на вказану частку об'єкта нерухомості (т. 1 а.с. 16-17).
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2015 року у справі № 546/428/14-ц (т. 1 а.с. 11-13), залишеним без змін судом апеляційної інстанції від 16 листопада 2015 року (т. 1 а.с. 14-15), проведено розподіл житлового будинку АДРЕСА_2 та виділено в натурі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/2 частці вказаного житлового будинку та господарських будівель. Цим же рішенням було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки зазначена земельна ділянка перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 і позивачка не заявляє вимог щодо визнання незаконними рішення про виділення ОСОБА_2 у користування спірної земельної ділянки та скасування Державного акта на землю, згідно якого земельна ділянка, на якій розташоване спірне домоволодіння, належить ОСОБА_8 на праві приватної власності.
Рішенням Решетилівської селищної ради від 24 жовтня 2008 року ОСОБА_2 надано в користування (оренду) земельну ділянку площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1.
Крім цього, рішенням Решетилівської селищної ради від 24 жовтня 2008 року ОСОБА_2 надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, розміром 0,1255 га за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Решетилівської селищної ради від 11 грудня 2008 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 72-73).
02 червня 2010 року ОСОБА_9 відділом Держкомзему у Решетилівському районі було видано Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на зазначену вище земельну ділянку (т. 1 а.с. 148), який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011056100271.
Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 546/214/16-ц за № 83-16 від 16.02.2017 року (т.1 а.с. 152-155), можливий один варіант розподілу між сторонами спірної земельної ділянки, при цьому експертом запропоновано виділити:
- ОСОБА_4 земельну ділянку площею 750 м2, зафарбовану на плані червоним кольором, що відповідає ідеальній частці;
-ОСОБА_2 земельну ділянку площею 750 м2, зафарбовану на плані синім кольором, що відповідає ідеальній частці.
Судом першої інстанції також було встановлено, що право власності на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих по АДРЕСА_2, позивачка набула з моменту реєстрації її речових прав, тобто з 28 лютого 2013 року. Таким чином, здійснився перехід права власності на цю частку будівлі від відповідача ОСОБА_2 до позивачки ОСОБА_4
На момент переходу права власності на 1/2 частку зазначеного вище житлового будинку земельна ділянка площею 0,15 га, призначена для будівництва та обслуговування цього житлового будинку та господарських будівель і споруд, належала на праві власності відповідачеві ОСОБА_2
З урахуванням встановлених по справі обставин, на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 364 ЦК України, суд прийшов до висновку про те, що в момент переходу до позивачки ОСОБА_4 права власності на частку житлового будинку, до неї перейшло і право власності на частку земельної ділянки пропорційно до частки у праві власності на житловий будинок, тоді як право відповідача на цю частку земельної ділянки припинилося.
На цих підставах суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою, виділ їй в натурі цієї частки землі, скасування Державного акта на право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку та державної реєстрації за ним земельної ділянки.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 15 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення з позовною заявою та ухвалення оскаржуваного судового рішення), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ст. 11 ЦПК України (в тій же редакції), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Аналогічні положення закріплені в ст. ст. 4, 13 ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.).
У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч. 1 та 2 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
У поданій до суду першої інстанції позовній заяві ОСОБА_4 ставить питання про визнання за нею права власності на 1/2 частку земельної ділянки та її виділення в натурі, а також скасування державного акта та державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2, яка була передана йому у власність відповідно до рішення Решетилівської сільської ради від 11.12.2008 р.
Державний акт на право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, який прохає скасувати позивачка, був виданий відділом Держкомзему у Решетилівському районі, правонаступником якого є Відділ Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області.
Разом з тим, позов пред'явлено до ОСОБА_2, який не є належним відповідачем у справі, а Відділ Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області та Решетилівська селищна рада Решетилівського району Полтавської області зазначені третіми особами, тоді як вони у даному випадку є належними відповідачами за даним позовом.
Позивач в ході розгляду справи у суді першої інстанції не заявляла клопотання про заміну неналежного відповідача у відповідності до ст. 33 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення). Тоді як суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити відповідача на стадії апеляційного розгляду, оскільки перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його ухвалення.
Оскільки позов ОСОБА_4 був пред'явлений до неналежного відповідача, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 як про скасування державного акту та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, так і похідних від них вимог про визнання права власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки та її виділення в натурі.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3,4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи - Відділ Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області, Решетилівська селищна рада Решетилівського району Полтавської області, про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки та її виділ в натурі, скасування державного акта та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Повний текст постанови складено 30.01.2018 р.
Головуючий /підпис/ О.В.Чумак
Судді /підпис/ Т.О.Кривчун
/підпис/ С.М.Бондаревська
ЗГІДНО: Суддя Апеляційного суду
Полтавської області О.В.Чумак
Судове рішення № 71932103, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 23.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 546/214/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: