Рішення № 71931461, 24.01.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №554/5766/17

Провадження № 2-а/552/4/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 року Київський районний суд .Полтави в складі:

Головуючого судді – Турченко Т.В.

При секретарі – Силка І.О.

За участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання неправомірним рішення та зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

25 липня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання неправомірним рішення та зобов»язання вчинити дії, мотивуючи свій позов тим, що він звернувся до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв»язку зі встановленням 2 групи інвалідності, пов»язаної з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Проте протягом тривалого часу відповіді на подану заяву не отримав. З метою захисту власних прав, він вимушений був звернутися до адвоката за правовою допомогою. На адвокатський запит адвоката ОСОБА_1, Горішньоплавнівський об»єднаний міський військовий комісаріат, листом від 26.05.2017 року №1/4/юр/1527 надав копію відповіді (лист ОСОБА_3 обласного військового комісаріату від 31.05.2016 року №10/3/378/444) на подану заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Вказаний лист надійшов до адвоката 19.06.2017 року, оскільки був відправлений лише 12.06.2017 року, про що свідчить відбиток печатки відділу поштового зв»язку. Листом від 31.05.2016 року №10/378/444 ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат повідомив його про повернення заяви на доопрацювання, а саме для пошуку документів в Російській Федерації. Копія вказаної відповіді містить напис «отримав 03.06.2016 року» та підпис не встановленої особи. Такий підпис йому не належить та навіть немає ознак схожості з його підписом. Вказаний напис не може свідчити про отримання ним примірнику листа ОСОБА_3 обласного військового комісаріату від 31.05.2016 року. З огляду на надання відповіді ОСОБА_3 обласним військовим комісаріатом лише в червні 2017 року у якості відповіді на адвокатський запит, він дізнався про відмову в призначенні і виплаті допомоги та порушення власних прав 27.06.2017 року. Вважає дії ОСОБА_3 обласного військового комісаріату щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги незаконним та таким, що порушує його права. Тому звернувся в суд за захистом своїх прав. Просив суд визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Зобов»язати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

04 січня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення заяви та документів ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 на доопрацювання. Зобов»язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу як інваліду другої групи з 01.07.2014 року внаслідок захворювання, пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975. Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу як інваліду другої групи з 01.07.2014 року внаслідок захворювання, пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 обласного військового комісаріату ОСОБА_4 з позовом не згоден. Просив суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 04.01.2018 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Міністерство оборони України.

Представник Міністерства оборони України ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просила відмовити в повному обсязі та застосувати до позовних вимог ОСОБА_2 строк позовної давності.

Суд, заслухавши представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника ОСОБА_3 обласного військового комісаріату ОСОБА_4, представника Міністерства оборони України ОСОБА_5, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 необхідно відмовити в зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 15.05.1987 року по 19.04.1989 року проходив службу у Збройних Силах СРСР і звільнений в запас 19.04.1989 року на підставі наказу Міністра оборони СРСР №117 від 28.03.1989 року.

Протягом періоду з 27.11.1987 року по 15.02.1989 року ОСОБА_2 приймав участь у бойових діях на території Демократичної республіки Афганістан в складі військової частини польова пошта 71176.

Довідкою Комсомольсько-Козельщинського об»єднаного міського військового комісаріату Полтавської області від 16.05.2014 року №7/03 підтверджується факт служби позивача та його участь в бойових діях.

Комсомольським міським військовим комісаріатом 21.02.1996 року ОСОБА_2 видано посвідчення учасника бойових дій серії АБ №294274.

ОСОБА_6 довідки до Акту огляду МСЕК серії 10 ААА №172871 позивачу 01.07.2014 року первинно встановлено 2 групу інвалідності внаслідок контузії, поранення, захворювання, що пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 2 група інвалідності встановлена на строк до 01.08.2017 року.

22.08.2014 року видано ОСОБА_2 посвідчення серії В-1 №000791 про те, що він є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.

Відповідно до відомостей протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв»язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв (протокол №1552 від 10.06.2014 року) у колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 – поранення (контузія) та захворювання, так, пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Довідкою МСЕК №172871 підтверджено, що захворювання, через яке позивачу встановлено інвалідність 2 групи, настало внаслідок контузії, поранення, захворювання отриманого під час виконання обов»язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії.

Висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №1092/Ж від 10.06.2014 року, виданим Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, підтверджено, що множинні рубці на тілі ОСОБА_2 є наслідком множинних вогнепальних осколкових поранень, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені у зазначений строк, тобто у 1989 році.

21.12.2015 року за підписом ТВО військового комісара ОСОБА_3 обласного військового комісаріату полковника ОСОБА_7, відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, було подано висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги рядовому у відставці ОСОБА_2, який отримав поранення, (контузію), захворювання, пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії та визнаний інвалідом 2 групи з 01.07.2014 року. Командування вважає, що ОСОБА_2 має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановленні інвалідності (а.с.37).

ОСОБА_6 з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року №36, затвердженого Міністром оборони України ОСОБА_8 23.05.2016 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов»язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп»яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, (а.с.38 зворот) документи ОСОБА_2 були повернуті.

31.05.2016 року Військовий комісар ОСОБА_3 обласного військового комісаріату полковник ОСОБА_9 звернувся з листом за №10/378/444 до ОСОБА_2, в якому вказав, що його заява та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання. Для повторного розгляду документів ОСОБА_2 та прийняття рішення необхідно додатково надати до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату документ військової частини, що засвідчує факт отримання та причину і обставини поранення (контузії, травми, каліцтва). За отриманням необхідних документів можливе та доцільне особисте звернення ОСОБА_2 до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (а.с.39).

03.06.2016 року ОСОБА_2 даний лист отримав особисто, про що свідчить його підпис (а.с.26).

Суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 є частково обґрунтованими, але не підлягають до задоволення в зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 з даним позовом звернувся до суду 25 липня 2017 року (а.с.1).

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом оцінюються критично пояснення представника позивача адвоката ОСОБА_1, що 03.06.2016 року ОСОБА_2 лист від ОСОБА_3 обласного військового комісаріату не отримував і підпис про отримання листа не належить ОСОБА_2, оскільки дані твердження адвоката ОСОБА_1 є голослівними і не підтверджені належними доказами, а повторне звернення адвоката ОСОБА_1 до Горішньоплавнівського об»єднаного міського військового комісаріату та отримана відповідь від 26.05.2017 року є підставою звернення до суду в час визначений КАС України.

Відповідно до абз.1 ч.2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання неправомірним рішення та зобов»язання вчинити дії необхідно відмовити в зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4-14, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання неправомірним рішення та зобов»язання вчинити дії відмовити в зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 01.02.2018 року.

Суддя Київського районного

суду Полтави ОСОБА_10