Постанова № 71931155, 31.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2632/15-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В.Провадження № 22-ц/780/385/18 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 26 31.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.

суддів Верланова С.М., Сліпченка О.І.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и л а :

21 січня 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 06.09.2007 між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір № 0309/07/01-N, зі строком дії до 06 вересня 2032 р. та виплатою 10% річних. Згідно умов договору банк надав, а відповідач отримав кредит в сумі 50 000 доларів США. При цьому відповідач взяв на себе зобов'язання погасити зазначений кредит та відсотки за користування кредитом у встановлені строки.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору, враховуючи внесені Додатковою угодою від 20 березня 2008 року зміни, позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячного, в сумі не менше 184,24 дол.США на відкритий йому позичковий рахунок. Пунктом 2.7 договору передбачено, що проценти за користування кредитом позичальник сплачує в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Банк виконав свої зобов'язання, видавши відповідачу ОСОБА_2, кредит в сумі 50000 доларів США. Відповідач, отримавши кошти за даним договором кредиту свої зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконував та допустив станом на 10 грудня 2015 року прострочку поточної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 497,09 дол.США, за що згідно умов кредитного договору йому нараховано пеню з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами у розмірі 498,69 дол.США, що за курсом НБУ становить 5290,39 грн.

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором банк, в порядку передбаченому п.7.6 Кредитного договору, направив боржнику вимогу № 16651/4.1 від 24.12.2014 року, якою було запропоновано достроково повернути кредит. Однак відповідач кредит не повернув. Заборгованість станом на 13 січня 2015 року складалась із 6 простроченої заборгованості по кредиту - 794,36 доларів США, поточної заборгованості по кредиту - 39 243,21дол. США, прострочена заборгованість по процентам - 2 036,06 дол.США, поточна заборгованість по процентам - 478,23 дол. США, пеня 498,69 дол. США

На підставі викладеного та з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 37 944,73 дол. США кредитної заборгованості, які складаються із: заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 37 216,57 дол. США, поточної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 497,09 дол.США, пені- 231,07 дол США. Згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10 грудня 2015 року загальна сума кредитної заборгованості становить 868 741,55 грн.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 37 944,73 дол.США, що становить 868 741,55 грн. заборгованості за кредитним договором та вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив дійсні обставини справи, не взяв до уваги, що поточну заборгованість по відсотках він сплачував щомісячно, у визначеному договором розмірі, без запізнень. Відсутня у нього також прострочена заборгованість по поверненню кредиту та прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що, зокрема, підтверджується також наданим позивачем розрахунком станом на 09 грудня 2015 року.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, рішення суду першої інстанції від 14 грудня 2015 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

Разом з тим, не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, яку ухвалою суду касаційної інстанції від 25 жовтня 2017 року було задоволено частково, а рішення суду апеляційної інстанції від 23 травня 2016 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення апеляційного суду колегія суддів ВССУ вказала, що висновки апеляційного суду про те, що передбачені п.п.2.5., 3.2.2. кредитного договору обставини не настали , є передчасними, оскільки із розрахунку заборгованості (а.с.145-148) вбачається, що у період із 20 червня 2014 року по 15 січня 2015 року позичальник не вносив щомісячних платежів на погашення кредиту і процентів за ним,тобто не виконував зобов»язання в обумовлений договором строк.

Позов банку обґрунтовувався тим що станом на 13 січня 2015 року існувала прострочена заборгованість за тілом кредиту 794,36 дол США, і прострочена заборгованість по процентам - 2036,06 дол.США.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав .

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що факт укладення договору та отримання відповідачем кредиту підтверджується кредитним договором, а факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань у повному обсязі, а саме не повернення заборгованості по кредиту в сумі 37944,73 дол.США підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи з такого. Із матеріалів справи вбачається, що 06.09.2007 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір № 0309/07/01-N. Строк дії договору до 06 вересня 2032 року. Згідно умов договору банк надав, а відповідач отримав кредит в сумі 50 000 доларів США (а.с.9-12).

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору, враховуючи внесені Додатковою угодою від 20 березня 2008 року зміни, позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, в сумі не менше 184,24 дол.США на відкритий йому позичковий рахунок. Пунктом 2.7 договору передбачено, що проценти за користування кредитом позичальник сплачує в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами (а.с.9,13).

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України у випадку прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Це положення закону знайшло своє закріплення також у кредитному договорі, відповідно до п. 2.5. якого несплата позичальником процентів в терміни, встановлені п.2.7. кредитного договору, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки.

Відповідно до п.3.2.2. кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим Договором.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, який надав позивач до позову, відповідач починаючи з 20 червня 2014 року по 31 грудня 2014 року не сплачував проценти за користування кредитом і з 31 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року не повертав кредит. (а.с.6-8)

Відповідно до п.7.6. кредитного договору усі повідомлення сторін цього договору здійснюються в письмовій формі шляхом направлення листів, телеграм чи факс-повідомлень з подальшим направленням оригіналів таких повідомлень рекомендованим листом за адресами сторін, вказаними у цьому договору. (а.с.12)

В позові позивач зазначав, що він направив боржнику вимогу № 16651/4.1 від 24.12.2014 року, якою було запропоновано достроково повернути кредит.

При розгляді апеляційної скарги відповідач надав суду отриману ним вимогу від 24 грудня 2014 року в якій банком ставилось питання про повернення всього кредиту протягом 7 днів.

Таким чином, оскільки відповідач допустив прострочення виконання зобов»язання банк скористався своїм правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Дійсно, як вбачається із розрахунку заборгованості, який був наданий позивачем в ході розгляду справи, станом на 15 січня 2015 року у відповідача перед позивачем не існувало заборгованості, оскільки він її сплатив отримавши вимогу про дострокове повернення кредиту. (а.с.145-148). Однак ця обставина вже не впливає на право кредитора звернутись до суду з даним позовом, оскільки ним вже був змінений строк виконання зобов»язання, ця зміна була доведена до відома позичальника і він вимогу кредитора про дострокове повернення кредиту не виконав .

За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: