Ухвала суду № 71931102, 25.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6918/16-к Головуючий у І інстанції Бурбела Ю. С.Провадження № 11-кп/780/61/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 25.01.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді – Авраменка М. Г.

суддів – Гайдай Р.М., Орла А.І.

при секретарі – Чорнобривцю В.В.

за участю:

прокурора – Стаховської Н.О.

обвинуваченого – ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше судимого

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано до покарання призначеного за новим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 10.03.2016 Києво-Сятошинського районного суду Києвської області за ч.2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 27.04.2016 близько 02.15 год., будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 10.03.2016 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України, перебуваючи на території ТОВ «ФЕШЕН ЄВРО-БУД» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40-років Жовтня, 36, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перерізав дужки навісного замка вхідних дверей металевого вагончика, розташованого на вказаній території за допомогою заздалегідь принесеного із собою полотна від пили по металу, проник усередину цього вагончика, звідки таємно викрав належні ТОВ «ФЕШЕН ЄВРО-БУД» товарно-матеріальні цінності, а саме: електроди АНО-36 d 3.0мм вагою 15 кг вартістю 31,00грн. за 1кг, загальною вартістю 465,00 грн., електроди АНО-36 d 4.0 мм вагою 10 кг, вартістю 31,00 грн. за 1кг, загальною вартістю 310,00 грн., машину шліфувальну кутову «Bosch GWS 22-230» вартістю 1852,50 грн., машину шліфувальну кутову Stanley STSS025 вартістю 534,00грн., машину шліфувальну кутову Stanley STGS 9125 вартістю 534,00грн., дриль «Интерскол Д-11/540 ЭР 530 Вт» у кількості 2 шт. вартістю 389,50 грн. за 1 шт., загальною вартістю 779,00 грн., перфоратор STANLEY PT STHR272KS вартістю 1 226,00 грн., перфоратор Bosch GBH-2-224 DF вартістю 2280,00 грн., пилу дискову «Riber C 255-2300» вартістю 781,00 грн., на загальну суму 8761,50 грн.

Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Не погоджуючись із вироком, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_2 невинуватим, та виправдати у звязку з недоведеністю, що в його діях складу кримінального правопорушення.

На думку захисника, суд першої інстанції при ухваленні вироку не дотримався вимог процесуального Закону, не дослідив повно, всебічно та об’єктивно матеріали кримінального провадження, не дав належну оцінку всім доказам по справі, в тому числі не провів допит заявлених стороною обвинувачення свідків, а саме – ОСОБА_4, з підстав того, що не вдається встановити його місце перебування, при цьому сторона обвинувачення від даного свідка не відмовлялась.

Вказує, що всупереч вимогам процесуального законодавства, вчасно не було внесено відомостей до ЄРДР, оскільки з витягу наданого суду представником державного обвинувачення вбачається, що 04.05.2016 до Києво-Сятошинського ВП ГУ НП в Київські області надійшов рапорт ОСОБА_5, що в його розгляді перебувають матеріали ЖЕО № 11788 від 27.04.2016 за заявою ОСОБА_6 по факту крадіжки електроінструментів з підсобних приміщень. При цьому відомості були внесені до ЄРДР лише 05.05.2016.

Зазначає, що 27.04.2016 в м. Боярка о 16 год. 15 хв. начальником СВ Вишнівського ВП Києво-Святошинського відділу поліції – ОСОБА_7 без відповідних на те повноважень, та правових підстав, було проведено огляд місця події. При цьому не зазначено місця проведення такої слідчої дії, анкетні дані її учасників. Безпідставно залучено ОСОБА_8 особою, яка не є а ні власником будинку, а ні законним його володільцем.

Звертає увагу на те, що доказів на підтвердження способу проникнення до приміщення не встановлено. Крім того, як вбачається з протоколу огляду від 02.06.2016, крадіжка сталася з металевого вагончика червоного кольору. Під час огляду встановлено, що даний вагончик зачинений на навісний замок, що по факту унеможливлює крадіжку з нього. А ні спеціальних пристосувань, а ні самого начебто розпиленого замка на місці події не виявлено. Жодних слідів проникнення до вагончика не встановлено.

Також не погоджуючись із вироком, обвинувачений подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати, та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_2 невинуватим, та виправдати його.

Вказує, що даний злочин не вчиняв, а оговорив себе тому, що до нього застосовувалися заходи фізичного та морального тиску з боку працівників поліції. Звертає увагу, що слідчий та прокурор, погрожували йому, щоб він не змінив свої покази в суді.

Стверджує, що суд першої інстанції не звернув увагу на покази свідка ОСОБА_9, яка вказувала, що до обвинуваченого дійсно застосовувалася фізична сила з боку працівників поліції. Зазначає, що обшук проводився з порушенням закону, оскільки законного власника будинку не попереджали та не надавали ніяких процесуальних документів на дозвіл даної слідчої дії. Фактично начальником поліції було проведено обшук в житловому приміщенні, без відповідних на те правових підстав.

Звертає увагу на те, що з матеріалів справи зникло фото, на якому обвинувачений виходив з підприємства і був сфотографований начальником охорони.

На думку обвинуваченого, всі речі були підкинуті до будинку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії, судом першої інстанції вказані вимоги дотримано в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги щодо неповноти судового розгляду, використання незаконно-здобутих доказів вини, і як наслідок прийняття незаконного рішення, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, колегією суддів не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження органами досудового розслідування та судом кримінального провадження щодо ОСОБА_2

На думку колегії, кваліфікація дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України – є правильною. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у сховище - є обґрунтованими та підтверджуються сукупністю доказів, які зібрані з додержанням вимог кримінального процесуального закону та перевірені під час розгляду кримінального провадження, серед яких: показання обвинуваченого суду, в яких він визнавав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю у повній мірі узгоджуються з іншими встановленими обставинами справи, у тому числі з даними,отриманими в ході проведення слідчого експерименту від 06.07.2016 за участі обвинуваченого ОСОБА_2, згідно якого останній відтворив на події обставини вчинення ним крадіжки майна ТОВ «ОСОБА_10 БУД» в ніч з 26 на 27 квітня 2016 року; з даними з протоколу огляду місця події від 02.06.2016, згідно якого в ніч з 26 на 27 квітня 2016 року з вагончику, що розташований за адресою м. Боярка, вул. 40 років Жовтня № 36 здійснено крадіжку електроінструментів; з даними з протоколу огляду місця події від 27.04.2016, згідно якого в будинку за місцем проживання обвинуваченого та його цивільної дружини, свідка ОСОБА_8, за адресою: м. Боярка, вул. Чубаря,5, Києво-Святошинського району Київської області, виявлено та вилучено викрадені з будівельного вагончика розташованого на території ТОВ «ОСОБА_10 БУД» в ніч з 26 на 27 квітня 2016 року перфоратор «Bosch GBH 2-224DF», електродрель «Интерскол Д-11/540 ЭР 530Вт 11-й» та кутову шліфувальну машину «Stanley STGS 9125» (т.1, а.с.40-41) (т.1, а.с.42-45); з показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_6

Твердження захисника обвинуваченого про недопустимість доказу протоколу огляду місця події від 27.04.2016 у зв’язку з тим, що нібито огляд даного помешкання проведено без дозволу його власника, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються заявою свідка ОСОБА_8 про надання добровільного дозволу на огляд приміщень за вказаною адресою, де вона на день проведення огляду мешкала з обвинуваченим, який є її цивільним чоловіком.

Доводи обвинуваченого про те, що визнавальні свідчення під час проведення досудового розслідування він давав під погрозою застосування до нього заходів психічного та фізичного примусу з боку працівників поліції спростовуються фактом добровільної дачі ним аналогічних свідчень в судовому засіданні першої інстанції в умовах, які виключали здійснення на нього будь-якого тиску та за результатами перевірки працівниками поліції зазначених обвинуваченим відомостей, згідно яких ці дані не знайшли об’єктивного підтвердження.

Твердження ОСОБА_2 про те, що він фізично не міг винести з території ТОВ «ОСОБА_10 БУД» все майно, викрадення якого йому інкримінується, спростовуються показаннями самого обвинуваченого, які він давав в судовому засіданні першої інстанції, та згідно яких, вчинивши крадіжку та винісши викрадене майно з території підприємства, він повернувся та ще певний час спілкувався з охоронцем, після чого пішов додому взявши викрадене майно, яке приховав, але нести все майно, що викрав, не мав фізичної можливості, тому частину викраденого він покинув під парканом, а частину приніс до свого місця проживання, де заховав.

Доводи обвинуваченого про те, що 27.04.2016, коли він залишав територіюТОВ «ОСОБА_10 БУД», його було сфотографовано охоронцем ОСОБА_4 і це нібито свідчить про його непричетність до крадіжки майна підприємства, колегія суддів визнає такими, що не мають суттєвого значення для правильного вирішення справи, оскільки ці твердження повністю узгоджуються з показаннями самого обвинуваченого, які він давав в судовому засіданні та згідно яких після сумісного вжиття з охоронцем алкогольних напоїв останній заснув, а він вчинив крадіжку та виніс викрадене майно з території підприємства і тільки після цього розбудив охоронця, знову вжив з ним алкоголь і вже потім пішов додому, забравши по дорозі викрадене майно, яке перед тим заховав.

Зміну показань обвинуваченим та заперечення ним своєї причетності до вчинення інкримінованого йому злочину, колегія суддів розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Даних, які свідчили б про застосування слідчими до ОСОБА_2 та свідків недозволених методів, що могло потягнути його самообмову, у справі не встановлено, так само, як і обставини, які указували б на необ`активність, виявлену, при судовому розгляді. Тому, твердження обвинуваченого про те, що він не вчиняв крадіжку майна, є необґрунтованими.

Будь-яких інших порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу обвинуваченого та захисника – без задоволення, вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року – без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника та обвинуваченого – залишити без задоволення, а

вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим у той самий строк з дня отримання її копії.

Головуючий:

Судді: