Ухвала суду № 71931030, 01.02.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа 365/875/16-ц

2-і/382/2/18

УХВАЛА

01 лютого 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Шипота Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин заяву представника позивача ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельних ділянок у державному земельному кадастрі, зобов"язання внести відомості до державного земельного кадастру та скасування державної реєстрації права оренди землі про відвід судді Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О.,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду надійшла заява про відвід судді Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О. від представника позивача ОСОБА_1 по справі № 365/875/16-ц, номер провадження 2-і/382/2/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельних ділянок у державному земельному кадастрі, зобов"язання внести відомості до державного земельного кадастру та скасування державної реєстрації права оренди землі. Заява про відвід судді обгрунтована наступним.

27.12.2017 року головуюча у справі суддя Денисенко Н.О. вчинила дії, які дали підстави стороні у справі (Позивачу) сумніватися в об’єктивності і неупередженості судді, зокрема, під час розгляду заяви про вирішення питання про зупинення провадження у справі № 365/875/16-ц до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 365/53/15-ц. Так, рішенням апеляційного суду Київської області від 06.09.2017 року під головуванням судді Приходька К.П., апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 25 вересня 2015 року по справі № 365/53/15-ц, за позовом ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області, Головного управління Держземагенства у Київській області, ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів оренди, укладених між ОСОБА_3 та Головним управлінням Держземагенства у Київській області в особі відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області, Згурівської районної державної адміністрації у Київській області, Реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відхилено, рішення Згурівського районного суду Київської області від 25 вересня 2015 року залишено без змін. 25 вересня 2017 року представником ОСОБА_2- ОСОБА_4 до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ було подано касаційну скаргу на рішення Згурівського районного суду Київської області від 25 вересня 2015 року після його перегляду в суді апеляційної інстанції 06 вересня 2017 року. Ухвалою ВССУ від 09 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи № 365/53/15-ц до суду касаційної інстанції. В силу п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у випадку коли докази дозволяють встановити та оцінити обставини та факти, які є предметом судового розгляду без посилання на обставини іншої справи та прийняті в них рішення суд може розглядати справу по суті. Під час розгляду справи № 365/875/16-ц суддя Денисенко Н.О. безпідставно відмовила у задоволенні його клопотання про витребовування ряду доказів, у виклику та допиті свідків з посиланням на те, що обставини, які бажає встановити сторона по справі за допомогою вказаних доказів, вже встановлені рішенням суду по справі, що перебуває у касаційній інстанції. Таким чином, вирішення справи, що розглядається на даний час в суді першої інстанції залежить від рішення, що оскаржується у касаційній інстанції. Разом з тим, суддя відмовила у зупиненні провадження у справі на час розгляду справи, що перебуває у касаційній інстанції. Вирішуючи клопотання про відмову у зупиненні провадження суддя Денисенко Н.О. невірно трактувала п. 33 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального права законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», який роз"яснює, що неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

До розподілу справи судді Денисенко Н.О. голова Згурівського районного суду ОСОБА_5 під час розгляду даної справи задовільнив клопотання сторони по справі- Кошіля С.Г. про зупинення провадження у зв"язку з касаційним оскарженням рішення суду у справі № 365/53/15-ц. Крім того, голова Згурівського районного суду ОСОБА_5 підтвердив своє упереджене ставлення до нього - ОСОБА_2, як до сторони по справі та заявив собі самовідвід з мотивів здійснення тиску на нього. Дані обставини вказують на можливий тиск з боку голови Згурівського районного суду ОСОБА_5 на суддю Денисенко Н.О. щодо прийняття рішення на користь протилежної сторони, в зв"язку з чим просив задовільнити заяву про відвід.

Під час розгляду питання про відвід представник позивача ОСОБА_1 підтримав заяву.

Перевіривши матеріали, додані до заяви про відід, заслухавши доводи представника позиача, суд вважає, що клопотання до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ "Мироненко і Мартиненко проти України", зокрема, у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб"єктивного та об"єктивного критеріїв. За суб"єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об"єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

У відповідності до положень п. 2. 5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, об"єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішеням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

В силу ч. 3 ст. 39 ЦПК України заявлений відвід повинен бути вмотивованим.

Зазначаючи в заяві про відвід, що головуюча по справі суддя Денисенко Н.О. безпідставно відмовила йому у клопотанні про виклик свідків та витребовуванні доказів, представник позивача не зазначив, які саме обставини за допомогою вказаних доказів він вважав за необхідне встановити під час вирішення справи судом першої інстанції та не навів доводів стосовно того, чи були встановлені такі обставини під час розгляду справи, яка перебуває на даний час в суді касаційної інстанції. Тому заяву в цій частині, з огляду на вимоги ст. 82 ЦПК України та ч. 3 ст. 39 ЦПК України, щодо прояву упередженості або безсторонності судді у даній справі, суд вважає невмотивованою.

Крім цього, суд звертає увагу, що доводи представника позивача ОСОБА_2 в частині здійснення можливого тиску на суддю Денисенко Н.О. з боку голови Згурівського районного суду грунтуються лише на припущеннях, які не дають достатніх підстав для висновку про те, що суд не є безстороннім.

Також необхідно зазначити, що задоволення клопотання суддею Згурівського районного суду Хижного Р.В. про зупинення провадження у справі з аналогічних підстав не можна вважати підставою для висновку щодо упередженості дій судді Денисенко Н.О., тобто судді в іншому складі суду, який під час відправлення правосуддя керуються ст. 214 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд

У х в а л и в :

У задоволенні заяви про відвід судді Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О. представника позивача ОСОБА_1 по справі № 365/875/16-ц, номер провадження 2-і/382/2/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельних ділянок у державному земельному кадастрі, зобов"язання внести відомості до державного земельного кадастру та скасування державної реєстрації права оренди землі відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Литвин Л.І.