Ухвала суду № 71930421, 29.01.2018, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 369/8/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого - судді Гумбатова В.А.,

членів колегії - суддів Стасенка Г.В., Унятицького Д.Є.,

за участі секретаря - Бурак Т.С.,

прокурора - Казбанової Т.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників-адвокатів Фесенка Я.Є., Дементьєва Т.М.,

Башинської О.П., Поповської Т.В., Гангана В.Г.,

потерпілих - ОСОБА_12, ОСОБА_13,

представника потерпілого - ОСОБА_14,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт.Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012100010000028 від 22 листопада 2012 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 4, 6, 12 ч.2 ст.115, п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.263 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Телепине Камянського району Черкаської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, судимостей не має відповідно до ст.89 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 4, 6, 12 ч.2 ст.115, п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Києва, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 4, 6, 12 ч.2 ст.115, п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м.Києва, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 4, 6, 12, ч.2 ст.115, п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м.Києва, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_6, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 4, 6, 12 ч.2 ст.115, п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця м.Києва, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_7, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених п.п.1, 4, 6, 12 ч.2 ст.115, п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених п.п.1, 4, 6, 12, ч.2 ст.115, п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 - п.п.1, 4, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.14 - п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

За ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 грудня 2017 року дія обраного відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була продовжена до 01 лютого 2018 року.

Прокурор Казбанова Т.В. заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до двох місяців. В своєму клопотанні прокурор зазначила, що відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, як тримання під вартою, оскільки наявні ризики передбачені п.п.1, 3, 5, ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі обвинувачені можуть переховуватися від слідства та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених, експертів; перебуваючи на волі можуть вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки один із злочинів, а саме замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_12 вони так і не змогли закінчити, з причин, що не залежали від їх волі. Крім того, ризики, які слугували підставою для застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування, не зменшилися.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Дементьєв Т.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що клопотання прокурора повинно містити, зокрема, посилання на один або кілька ризиків, зазначених в статті 177 КПК, виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, обґрунтування можливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Відповідно до ч.3 ст.184 КПК України, до клопотання додаються, зокрема, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Крім цього, зазначив, що відповідно до вимог ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК, повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, і вказане теж необхідно підтвердити копіями матеріалів. Проте клопотання прокурора не містить вагомого обґрунтування усього вищезазначеного, і не містить матеріалів, які це обґрунтовують. Просив змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника-адвоката Дементьєва Т.М.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Фесенко Я.Є. підтримав думку адвоката Дементьєва Т.М., і просив змінити обвинуваченому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника-адвоката Фесенка Я.Є.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку адвокатів Фесенка Я.Є. та Дементьєва Т.М., і просив змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Башинська О.П. підтримала думку свого підзахисного, і просила змінити обвинуваченому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та захисник-адвокат Поповська Т.В. підтримали клопотання адвокатів Фесенка Я.Є. та Дементьєва Т.М.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник-адвокат Ганган В.Г. залишили дане питання на розсуд суду.

Представник потерпілих ОСОБА_14 підтримала клопотання прокурора.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у разі визнання їх винними, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно обвинувачених не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченими покладених процесуальних обов'язків.

Також, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Заслухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити термін тримання під вартою до двох місяців, оскільки підстави, які були враховані при продовженні йому судом строку дії такого запобіжного заходу не змінились. ОСОБА_2 обвинувачується у неодноразовому вчиненні насильницьких злочинів, його звинувачують у вчиненні замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_12, яке було не закінчене з незалежних від нього причин. Тому суд вважає, що існують ризики того, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, зможе продовжити незакінчений злочин, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих. Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить запобігання цим ризикам.

Керуючись ст.197, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор" до 28 березня 2018 року.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.

Головуючий-суддяВ.Гумбатов

Судді Г.Стасенко

Д.Унятицький