Ухвала суду № 71930134, 26.01.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/469/17 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Категорія ч.5 ст. 191 КК України Доповідач Бережна С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Бережної С.В.,

суддів: Зав’язуна С.М., Широкопояса Ю.В.,

за участю секретаря: Велидчук І.М.,

прокурора: Капала Р.І.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого: ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Капала Р.І. на ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Суд першої інстанції, повертаючи прокурору для усунення недоліків обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2П,. умотивував своє рішення тим, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, який міститься в даному обвинувальному акті, є не зрозумілим та його положення суперечать одне одному, оскільки з викладеного не можливо встановити, якою сумою грошових коштів та в який день заволодів ОСОБА_6, не зазначено в чому (в яких діях) полягає маскування злочинної діяльності та які суми витрачені на маскування (на вчинення конкретних дій з метою маскування) злочинної діяльності, що позбавляє можливості зрозуміти в повній мірі суть висунутого проти ОСОБА_6 обвинувачення. Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред’явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв’язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Крім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено процесуальні документи, а не процесуальні дії, які проводяться в ході досудового розслідування, а також не містить і відомості про складення обвинувального акту.

В апеляційній скарзі прокурор Капало Р.І. просить ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 30.11.2017 про повернення прокурору обвинувального акту з додатками у вказаному кримінальному провадженні скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Посилається на те, що прокурором при складанні обвинувального акту дотримано вимоги п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому чітко зазначено якою сумою грошових коштів заволодів ОСОБА_6, а саме 2 311 900 грн. В обвинувальному акті вказано період упродовж якого ОСОБА_6 незаконно заволодів грошовими коштами шляхом отримання готівки у банківській установі у період з 01.05.2013 року по 31.12.2013 року. З приводу не зазначення в пред'явленому обвинуваченні конкретних днів, у які ОСОБА_6 незаконно заволодів грошовими коштами, то це не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки вказано загальний період упродовж якого з банківського рахунку незаконно отримано кошти. Що стосується дій, які вчинені ОСОБА_6 і направлені на маскування своєї злочинної діяльності, то в обвинувальному вказано, що вони виразились у направленні грошових коштів на господарську діяльність підприємства. Конкретний характер таких дій може бути встановлено після дослідження доказів з даного питання. Зняття готівки ОСОБА_6, а не проведення безготівкових фінансово-господарських операцій СПП «Чайка» із контрагентами, у тому числі щодо придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин тощо, зроблено виключно з метою неможливості їх відстеження, а також підтвердження реальних витрат понесених на такі цілі. Щодо сум витрачених на маскування злочинної діяльності, то в даному випадку це не має суттєвого значення, оскільки для ОСОБА_6, інкриміновано привласнення усіх коштів отриманих від ПАТ «ДПЗКУ», у тому числі виходячи з того, що для їх отримання було використано завідомо недостовірні дані. Жодні суперечності в обвинувальному акті відсутні, оскільки у пред'явленому ОСОБА_6 обвинуваченні вказано, якими коштами та у який спосіб він заволодів (кошти ПАТ «ДПЗКУ»), а що стосується грошових коштів отриманих від ПАТ «Шепетівська реалбаза хлібопродуктів» та ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів», за реалізацію зерна кукурудзи, якими він розпорядився на власний розсуд, то вказаним фактом зайвий раз підтверджено злочинний характер дії ОСОБА_6, які свідчать про відсутність у нього наміру виконувати повністю чи частково, маючи для цього реальну можливість, договірні зобов'язання наявні між СПП «Чайка» та ПАТ «ДПЗК». Недоліки, які на думку суду, допущені при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування жодним чином не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Наведені в ухвалі судом обставини, носять суто формальний характер та не є перешкодою для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та жодним чином не призводять до порушення прав та інтересів сторін кримінального провадження.

В поданих запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 30.11.2017 року у кримінальному провадженні № 12015060150000241 від 18.06.2015 року залишити без змін. Стверджує, що ОСОБА_6 з обвинувального акту не зрозуміло, якими (чиїми) саме коштами в який конкретний день він заволодів, і як наслідок він не має можливості у відповідності до ч.1 ст.20 КПК України дати ґрунтовні пояснення з приводу знятих готівкових коштів конкретно по кожній сумі, знятій в конкретний день. Тобто, ОСОБА_6 позбавлено права на захист. В обвинувальному акті також не конкретизовано яка сума витрачена на господарську діяльність СПП «Чайка», яка суму на маскування злочинної діяльності і в чому (в яких діях) полягає маскування злочинної діяльності, що також позбавляє можливості ОСОБА_6 у відповідності до ч.1 ст.20 КПК України дати ґрунтовні пояснення з цього приводу, що також позбавляє ОСОБА_6 права на захист. З викладеного вбачається, що в обвинувальному акті не зазначені факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення, що позбавляє ОСОБА_6 права на захист.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених та їх захисників, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього документи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора Капала Р.І. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, прокурором при його складанні дотримано вимоги п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому слідчим органу досудового розслідування, за згодою з прокурором викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд, посилаючись при поверненні обвинувального акту прокурору на те, що з викладеного в обвинувальному акті не можливо, на думку суду, встановити, якою сумою грошових коштів та в який день заволодів ОСОБА_6, не зазначено в чому (в яких діях) полягає маскування злочинної діяльності та які суми витрачені на маскування (на вчинення конкретних дій з метою маскування) злочинної діяльності, що позбавляє можливості зрозуміти в повній мірі суть висунутого проти ОСОБА_6 обвинувачення, на думку а колегії судді фактично вдався до оцінки доказів та доведеності встановлення відповідних фактичних обставин кримінальних правопорушень що з огляду на стадію судового провадження, є неприпустимим у відповідності до положень ст.314 КПК України.

Послання суду першої інстанції як на підставу повернення обвинувального акту на ту обставину, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено процесуальні документи, а не процесуальні дії, які проводилися в ході досудового розслідування, також не можуть бути безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Вказане порушення дійсно має місце, разом з тим воно суттєво не є безумовною перешкодою для розгляду обвинувального акту, не передбачено як підстава для повернення обвинувального акту прокурору у відповідності до ст. 291 КПК України. Крім того слід зазначити, що зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування замість процесуальних дій процесуальні документи є кінцевими документами таких проведених процесуальних дій під час кримінального провадження та відображають кінцевий результат таких дій. Зазначені неточності можуть бути усунені прокурором та не є підставою для повернення йому обвинувального акту.

Крім того відсутність в реєстрі відомостей про складення обвинувального акту також суттєво не впливає на можливість призначення обвинувального акту до розгляду по суті.

З огляду на наведене, висновки суду першої інстанції щодо повернення обвинувального акту прокурору, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги прокурора Капала Р.І.

Таким чином, колегія суддів вбачає підстави до задоволення апеляційної скарги прокурора Капала Р.І. та підстави для призначення нового судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання у відповідності до положень ст. 412, 415 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора Капала Р.І. задовольнити, а ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2017 року скасувати про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.06.2015 року за №12015060150000241, прокурору для усунення недоліків – скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: