Постанова № 71929462, 30.01.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/1388/17 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І.М. Провадження № 22-ц/773/231/18 Категорія: 43 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Киці С.І., Данилюк В.А.,

секретар с/з - Черняк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, до виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про зобов`язання надати житло, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено зобов'язати виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області надати ОСОБА_2 як дитині - сироті та особі, яка користується правом позачергового отримання житла з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, благоустроєне жиле приміщення (житло) в м. Ковелі Волинської області відповідно до статей 43, 46 ЖК України, норм житлової площі, встановлених санітарних і технічних вимог, а також - її черговості у списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщеннях.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача в дохід держави 640 грн. судового збору.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її позовних вимог.

В судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди - залишити без змін з наступних підстав.

Апеляційна скарга подана на рішення суду щодо частини вирішених вимог, а тому суд апеляційної інстанції не робить висновків щодо неоскарженої частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Із матеріалів справи убачається, що в квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Ковельської міської ради про зобов'язання надати їй благоустроєне жиле приміщення та про відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є інвалідом 1 групи з дитинства, разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, перебувала на квартирному обліку на заводі «Ковельсільмаш» з 1983 року, у зв'язку зі смертю матері позивач ОСОБА_2, як член сім'ї померлої ОСОБА_3, була знята з квартирного обліку. Згідно рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 16 від 08.01.2009 року «Про дозвіл на передачу облікових квартирних справ працівників ВАТ «Ковельсільмаш»» надано дозвіл на передачу облікових квартирних справ працівників підприємства у виконавчий комітет міської ради із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку та в списках осіб, які користуються правом першочергового отримання жилих приміщень.

На час передачі облікових квартирних справ у виконавчий комітет Ковельської міської ради позивач не була включена до списку осіб, які перебувають на квартирному обліку, і не була включена до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 26 квітня 2016 року, що набрало законної сили, в справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ковельської міської ради, ПАТ «Ковельсільмаш» про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, постановлено зобов'язати виконавчий комітет Ковельської міської ради поновити ОСОБА_2 з 28 квітня 1983 року на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з правом першочергового отримання житла, а з ІНФОРМАЦІЯ_1 року - з правом на позачергове отримання житла, як дитину сироту (а.с.4-8).

Посилаючись на те, що зазначеним рішенням суду ухвалено поновити позивача ОСОБА_2 на квартирному обліку, ОСОБА_2 просила суд зобов'язати виконавчий комітет Ковельської міської ради надати їй житло як особі, що має право на позачергове отримання житла з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

28 вересня 2017 року позивач подала в суд заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначала, що виконавчий комітет Ковельської міської ради, не дивлячись на те, що вона на підставі судового рішення була поновлена на квартирному обліку, не надав її житла, чим відповідач заподіяв їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 50000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди немає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у, зокрема, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України (в редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач вважає, що відповідач заподіяв їй моральну шкоду тим, що надав житло іншій особі, хоча вона з 1986 року мала право позачергово отримати житло.

При цьому, судом встановлено, що судове рішення, яким позивач ОСОБА_2 була поновлена на квартирному обліку постановлено 26 квітня 2016 року. Позивач суду не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що виконавчий комітет Ковельської міської ради мав можливість забезпечити позивача позачергово житлом після постановлення зазначеного судового рішення.

Таким чином, позивач суду не довела, що внаслідок дій відповідача їй була заподіяна моральна шкода, а тому доводи апеляційної скарги позивача про те, що саме ненаданням житла була заподіяна моральна шкода, не заслуговують на увагу колегії суддів.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги позивача не впливають на правильність рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, яке ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді