Ухвала суду № 71929064, 31.01.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/282/18

1-кс/154/71/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

слідчого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря Корніюк Т.О.,

слідчого Ніткевича Р.М.,

прокурора Родзенюка О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1В .,

його захисника ОСОБА_2,

розглянувши клопотання слідчого Володимир-Волинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018030060000028, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2018 року:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - Волинський Волинської області, який проживає за адресою: м. Володимир – Волинський, АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 - Волинського Волинської області, одружений, не працюючий, громадянин України, судимий: 06.06.2017 року ОСОБА_5 - Волинським міським судом за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн.,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.2, ст.185 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4, звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовує тим, що будучи 07 березня 2017 року повідомленим про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_1, 30 травня 2017 року близько 19 години 00 хвилин перебуваючи у місті Володимир-Волинський, близько будинку № 103 по вул. Ковельській, повторно, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, що полягав у повідомленні завідомо неправдивої інформації ОСОБА_6 про продаж товарів (цигарок) марки «LD», яких у дійсності у нього не було та не маючи наміру їх продажу, отримав від останнього гроші в сумі 1500 грн., за товар (цигарки) марки «LD», але товар не надав, та гроші не повернув, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

24.01.2018 відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030060000055 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_1, будучи засудженим 06.06.2017 року вироком Володимир-Волинського міського суду за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив умисний корисливий злочин, а саме 09 січня 2018 року, близько 18-ї години, знаходячись на території стоянки, що розташована по вулиці Цинкаловського у м. Володимир-Волинський, перебуваючи в автомобілі марки «Ауді-100» разом із ОСОБА_7, повторно, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, що полягав у повідомленні завідомо неправдивої інформації ОСОБА_7 про необхідність надання для користування належного останньому мобільного телефону «Ergo A550 Maxx», в корпусі сірого кольору, серійний номер E16122900133, IMEI1:358368074038406, IMEI2:358368074038414, заздалегідь не маючи наміру його повертати, заволодів мобільним телефоном марки «Ergo A550 Maxx», в корпусі сірого кольору, серійний номер E16122900133, IMEI1:358368074038406, IMEI2:35836807403841, вартість якого згідно судово - товарознавчої експертизи № 13/2018 від 22.01.2018 року становила 1256,72 грн. та в подальшому реалізував його, здавши 09.01.2018 в «Ломбард» Заставно - кредитний дім», чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.

10.01.2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030060000028 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Також, ОСОБА_1 13 січня 2018 року близько 11 години, перебуваючи у місті Володимир-Волинський, біля хлібного кіоску, що розташований поруч із автобусною зупинкою по вулиці Данила Галицького, 7, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, повторно, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, що полягав у повідомленні завідомо неправдивої інформації ОСОБА_8 про продаж товарів (цигарок) марки «Marvel», яких у дійсності у нього не було та не маючи наміру їх продажу, отримав від останнього гроші в сумі 1200 грн., за товар (цигарки) марки «Marvel», але товар не надав, та гроші не повернув, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

24.01.2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030060000056 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Окрім цього, 19 січня 2018 року, близько 16 години 15 хвилин, знаходячись у торговій залі магазину «Вопак 1105», що розташований за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Князя Василька, 2, керуючись корисливим мотивом та реалізовуючи умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав банку ікри лососевої зернистої «Класичний посол», вагою 130 грам, закупівельною вартістю 129 грн. 80 коп., та банку ікри лососевої зернистої «Soviet», вагою 140 грам, закупівельною вартістю 160 грн. 75 коп., чим заподіяв ТОВ «Пако Холдинг» майнову шкоду на суму 290 грн. 55 коп.

23.01.2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030060000053 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

26.01.2018 року відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК вказані кримінальні провадження постановою прокурора об’єднані в одне провадження під № 12018030060000028.

30.01.2018 року, слідчим, за погодженням з прокурором, складено та вручено ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України.

Будучи повідомленим про підозру у злочинах, передбачених ст.ст. 190 ч. 2, 185 ч. 2 КК України ОСОБА_1 свою причетність до вчинення вказаних злочинів визнав, дав детальні показання щодо мети, мотивів та обставин вчинення злочинів.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; копією договору №46218000679 від 09.01.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПТ «Ломбард «Заставно-кредитний дім»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9;

- протоколом огляду та відтворення відеозапису із камер внутрішнього відеоспостереження, які встановлені у приміщенні Володимир-Волинського відділення ПТ «Ломбард «Заставно-кредитний дім»;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 13/2018 від 22.01.2018;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12,

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1,

- протоколом огляду та відтворення відеозапису із камер внутрішнього відеоспостереження, які встановлені у приміщенні магазину «Вопак 1105» за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Кн. Василька, 2;

- протоколом слідчого експерименту, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1. Переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки, через сукупність злочинів, у яких ОСОБА_1 повідомлено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у виді позбавлення волі, у разі доведення його вини, а також, враховуючи, що під час досудового розслідування було встановлено, що вироком Володимир-Волинського міського суду від 12.01.2018 ОСОБА_1 засуджений до покарання у виді обмеження волі строком на три роки, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв’язків та постійного місця роботи та стабільного джерела заробітку, а також, беручи до уваги репутацію підозрюваного, який неодноразово засуджений за умисні злочини, які він вчиняв шляхом обману, зловживання довірою та насильства, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

2. Незаконно впливати на потерпілих та свідків, яким відомі обставини скоєних ним злочинів, усіх з яких на теперішній час ще не допитано під час досудового розслідування, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 знає їх особисто.

3. Вчинити інше кримінальне правопорушення про що свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово будучи засуджений, проте на шлях виправлення не став, на теперішній час підозрюється у вчиненні нових умисних корисливих злочинів, що свідчить про небажання зупинити свою злочинну діяльність, а навпаки продовжити вчиняти нові злочини. Про це, зокрема, свідчить і те, що 27.01.2018 до Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області надійшла заява від ОСОБА_13 про те, що 26.01.2018 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись біля магазину «Продукти», що розташований по вул. Сагайдачного у м. Володимир-Волинський , шляхом обману, під приводом продажу сигарет марки «LD» за ціною, значно нижчою за ринкову, заволодів грошовими коштами заявника у сумі 1800 грн, чим спричинив йому майнову шкоду на вказану суму, оскільки сигарет не продав, грошових коштів не повернув. ОСОБА_1 заявник знає особисто, так як протягом близько двох років проживав разом із ним та його матір’ю – ОСОБА_14 27.01.2018 відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030060000062 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Також, слід врахувати й те, що згідно вироку Володимир-Волинського міського суду від 12.01.2018 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту, проте, відповідно до показань потерпілого ОСОБА_13, він бачив та спілкувався із ОСОБА_1, якого знає особисто, 26.01.2018 близько 01:00 год. у магазині «Ірена», що розташований по вул. Луцькій у м. Володимир-Волинський, де ОСОБА_1 разом із невстановленим чоловіком купував горілку, і після цього, разом із цим чоловіком поїхав у невідомому напрямку на таксі. Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_1 не виконує покладеного на нього судом обов’язку, а саме – не залишати житло в період із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.

Вищевказані обставини, на думку сторони обвинувачення, дають достатні підстави вважати, що лише обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування зазначеними вище у клопотанні ризикам, визначеним у п. п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України .

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за більш тяжке із яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 умисних корисливих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії середньої тяжкості, за більш тяжке із яких передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк до п’яти років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, сторона обвинувачення вважає, що жоден із менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам і вказані ризики виправдовують тримання особи під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив в задоволенні клопотання слідчого відмовити та не обирати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 просив суд застосувати щодо нього запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі, а саме у виді цілодобового домашнього арешту. В той же час підозрюваний наголосив, що у нього на утриманні перебуває малолітній син, про якого він зобов’язаний дбати, а в разі застосування щодо нього запобіжного заходу пов’язаного із позбавленням волі він цього зробити не зможе. Щодо вчинення злочинів в яких підозрюється вину свою визнав частково, зазначивши, що крадіжки з магазину «Вопак» не вчиняв.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування та докази в заперечення клопотання у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України, який кваліфікується як: крадіжка, вчинена повторно , а також шахрайство, вчинено повторно.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3-5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Разом з тим сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, підозрюваний ОСОБА_1 вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. При цьому підозрюється у повторному вчиненні злочинів під час провадження інших кримінальних проваджень, в яких його обвинувачувалось та в яких щодо нього обиралися інші запобіжні заходи, які не були пов’язаними із позбавленням волі. А саме 07.10.2004 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ст. 189 ч.2, ст. 75 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком один рік. Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 червня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.ч.1 та 2 ст.190 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень. 12 січня 2018 року вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк три роки, проте на даний час вказаний вирок ще не набрав законної сили. На даний час судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

В той же час стороною обвинувачення до матеріалів клопотання було додано копії повідомлень поліцейських Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області, а також їх рапортів та протоколів допиту свідків, якими підтверджуються факти систематичного порушення ОСОБА_1 попередньо обраного щодо нього у іншому кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, чим також було обґрунтовано неможливість та недоцільність застосування щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі.

За таких обставин суд вбачає реальний стимул для підозрюваного ОСОБА_1 за умови застосування інших запобіжних заходів, не пов?язаних із позбавленням волі, отримати можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового слідства та суду. Вказаний факт зокрема також і підтверджує підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1, свідчить про системність його протизаконної поведінки, міцність антисоціальних зв'язків, репутацію злочинця.

Додатково суд також приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 постійного місця роботи, а відтак і законних джерел для існування немає.

І саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України , а саме те, що він, перебуваючи на волі зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, або займатись іншою злочинною діяльністю, зможе та має реальний стимул ухилятись від слідства та суду. Зважаючи на схильність підозрюваного у відкритій формі (в присутності потерпілих та свідків) вчиняти злочини, в яких його підозрюють, а також поведінку підозрюваного при цьому, дає реальні підстави припускати, що він може здійснювати вплив на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується тимчасово на визначений строк, а саме до 60 днів, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-183, 193, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Володимир – Волинського ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Володимир – Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - Волинський Волинської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 - Волинський Волинської області - запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на Володимир-Волинський ВП ГУ НП у Волинській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з 31 січня 2018 року.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 31 березня 2018 року.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень та надати можливість внесення даної застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37310041002504, банк ДКСУ м. Київ , МФО 820172, та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти обов?язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень – щовівторка і п’ятниці;

2) не відлучатися із міста Володимир-Волинський Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31 березня 2018 року включно.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово орган, за яким буде рахуватися ОСОБА_1

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя:/-/-підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер