Ухвала суду № 71927840, 29.01.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2717/18

Номер справи місцевого суду: 523/10447/16-ц

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.01.2018 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області Сегеда С.М., розглянувши апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 240185 грн. і моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в результаті неправомірних дій вчинених посадовими особами та встановлених рішеннями Суворовського районного суду м. Одеси від 04.10.2005 року та 26.05.2016 року було порушено його цивільне право на розпорядження власністю. Порушення ґрунтується на невиконанні рішення Суворовського районного суду м. Одеси 28.02.2003р., яке набрало законної сили 30.03.2003 року, та яким було зобов'язано боржника не чинити йому перешкоди в приватизації квартири АДРЕСА_1, видати розпорядження на приватизацію та свідоцтво про право власності на вказану вище квартиру. Незважаючи на відкрите Другим Суворовським відділом ДВС виконавче провадження з примусового виконання рішення, незаконність дій виконавців, а також бездіяльність призводили до зволікання і невиконання рішення всупереч його законним інтересам. Він змушений був звернутися до Європейського Суду, за рішенням якого 11.04.2013р. його було визнано постраждалим за порушення державою п.1 ст.6 Конвенції, ст.13 Конвенції та ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і постановлено, що держава - відповідач має виконати рішення національного суду, яке залишається невиконаним.

Посилаючись на заначені обставини, просив його вимоги задовольнити.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

В іншій частині вимог ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу у якій, просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 було відкрито та справа призначена до розгляду на 23 січня 2018 року на 16 год. 00 хв. (а.с. 127-128).

До початку розгляду справи у суді апеляційної інстанції 23 січня 2018 року від Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України також надійшли апеляційні скарги на зазначене судове рішення суду першої інстанції із заявами про поновлення строку на апеляційне оскарження та із заявами про звільнення від сплати судового збору.

Однак зазначені апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України не можуть бути прийняті до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не в повному обсязі відповідають вимогам ст. 295 ЦПК України.

У відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року, із змінами внесеними ЗУ №1774-VIII від 06.12.2016 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, апеляційний суд виходить з положень п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що ставка судового збору за подання апеляційної скарги юридичною особою на рішення суду майнового характеру дорівнює 150 % від суми, що підлягала сплаті у суді апеляційної інстанції (640х150%=960 грн.).

Оскільки апелянтами при поданні апеляційних скарг не було сплачено судовий збір, то на даний час Державній казначейській службі України та Головному управлінню Державної казначейської служби України належить сплатити на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 960 грн. кожному за наступними реквізитами:

Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, пункт 1.8 КБК 22030001.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків.

При цьому, звертається увага апелянтів на те, що відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв`язку з чим апелянту слід надати квитанцію (іншій платіжний документ) про сплату судового збору у зазначеній вище сумі із відміткою фінансової установи про зарахування коштів до Державного бюджету України.

Стосовно заяви апелянтів про звільнення від сплати судового збору, слід зазначити, що достатніх підстав для звільнення апелянтів від сплати судового збору матеріали справи не містять, а тому у задоволенні зазначених заяв слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 357 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

У задоволенні заяв Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційні скарги Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року у цивільній справі залишити без руху, про що повідомити скаржників.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.ч.1-3 ст. 185 ЦПК України, та роз'яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у десятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, їх апеляційні скарги будуть вважатися неподаними та повернуті їм.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.М. Сегеда