Постанова № 71927782, 25.01.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1106/18

Номер справи місцевого суду: 523/314/17

Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Черевка П.М.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Бахірко А.Г.,

за участю: позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 15 червня 2017 року за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про встановлення нікчемності договору кредиту,-

В С Т А Н О В И Л А:

05 січня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ПАТ «Дельта Банк» про встановлення нікчемності договору кредиту.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 06 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір № 002-15333-060912 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки, за умовами якого Банк надав позивачці кредит у вигляді кредитної лінії із загальним лімітом 14 000 гривень відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо повернення грошових коштів наданих йому відповідачем у вигляді кредиту, сплати відсотків та інших встановлених платежів за користування кредитом у строк та в порядку встановленому кредитним договором.

Однак, ОСОБА_4 зазначає, що договір про надання споживчого кредиту є несправедливим, оскільки містить такі умови як встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Також містить умови щодо надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах не зазначених у договорі та встановлені дискримінаційними, стосовно споживача, правила зміни відсоткової ставки. Позивачка вважає, що подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням принципу справедливості, в зв'язку з чим звернулась до суду із вказаним позовом та просила його задовольнити у повному обсязі, з наведених у позовній заяві правових підстав.

Представник відповідача подав до суду заперечення на позов, в якому позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що твердження позивача про те, що, умови договору є несправедливими не відповідають дійсності, а тому є безпідставними та необґрунтованими. Крім того представник відповідача зазначив, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В момент укладення спірного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх питань щодо його умов, і він не може бути визнаний недійсним, оскільки такі вимоги позивача суперечать чинному законодавству.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 15 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» не з'явився, але про розгляд справи він був сповіщений належним чином та завчасно, документів підтверджуючих поважність причини неявки до апеляційного суду ним надано не було. Тому у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розглядові справи та у доступі до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що підстав, передбачених ст.215 ЦК України для визнання нікчемним кредитного договору і відповідно застосування наслідків нікчемності договору (ч.1 ст.216 ЦК) не вбачається.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК).

Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, розмір якої визначається сторонами правочину (ст.ст.546, 549, 551 ЦК України).

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку (ч.2 ст.1061 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2012 року між сторонами було укладено договір №002-15333-060912 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» надав ОСОБА_4 кредит, шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії в загальному розмірі 100 000 гривень та на день укладення Договору встановив ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 14 000 гривень.

У пункті 2 вказаного договору визначено порядок надання та користування кредиту і овердрафту, в тому числі й сплати відсотків та інших встановлених платежів за користування кредитом.

Підпис позивача ОСОБА_4 на договорі свідчить про її згоду на укладення кредитного договору саме на тих умовах, які зазначені в договорі. Позивач при підписанні спірного кредитного договору погодилась з його умовами, не заперечувала проти надання кредиту, форми кредитування, сплати процентів та інших платежів.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, у визначений спосіб захисту шляхом визнання договору нікчемним, оскільки договір укладено між сторонами в письмовій формі, за змістом правочину сторонами досягнуто всіх істотних умов обов'язкових для даного виду договору, при підписанні спірного кредитного договору позивач погодився з його умовами.

В той ж час, оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за ст. 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

На підставі вищенаведеного судова колегія приходить до висновку, що розглядаючи справу, суд першої інстанції вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами, перевірив усі докази по справі, які навів позивач у підтвердження своїх вимог, а відповідачі у підтвердження своїх заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи та зробив вірний висновок про залишення позовних вимог без задоволення.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_4 на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи, оскільки умови спірного договору не можна кваліфікувати як несправедливі, та такі, що завдають шкоди споживачеві.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам та постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 15 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 30 січня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

П.М.Черевко

Р.Д.Громік