
Справа № 591/3989/17
Провадження № 6-а/591/11/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2018 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Кривцової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 міської ради щодо невиконання рішення суду, -
ВСТАНОВИВ:
22 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 міської ради в порядку ст. 383 КАС України та просить суд: визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 міської ради щодо невиконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2017 року у справі №591/3989/17; за наслідками розгляду цієї заяви постановити ухвалу в порядку передбаченому ст. 249 КАС України.
Суд, вивчивши матеріали заяви про визнання протиправною бездіяльності під час виконання судового рішення, дійшов наступного висновку.
Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справа урегульовані Розділом ІV КАС України.
Так, ч.1 ст. 383 КАС України встановивлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Судом встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року задоволено позов ОСОБА_1 та зобов’язано ОСОБА_2 міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 червня 2017 року про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 01612 га, розташованої в м. Суми по вулиці Харківська, 127 кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:06:025:0064) та прийняти рішення по цій заяві (а.с.80-82).
Вказана постанова відповідачем не оскаржувалася та набрала законної сили 10 листопада 2017 року.
Набуття і реалізація права на землю громадянами та юридичними особам регулюється Земельним Кодексом України.
Так ст. 128 ЗК України визначено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться в тому числі органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч. 5 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
На сьогодні в Україні відсутнє законодавче регулювання процедури прийняття нормативних актів органів місцевого самоврядування. Деякі положення щодо цього виду діяльності закріплені у регламентах роботи міської ради, проте Типовий регламент місцевої ради, який був би рекомендований до прийняття місцевим радам, відсутній.
ОСОБА_2 міська рада – представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативно-правовими актами та ОСОБА_3.
Як вірно було зазначено ОСОБА_1 у своїй заяві від 22 січня 2018 року, процедура продажу земельних ділянок включає декілька етапів, в т.ч. етап щодо проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок після звернення із заявою про продаж земельної ділянки, дозвіл на який надає міська рада у вигляді рішення.
Тобто, для того, щоб суб’єкт владних повноважень – ОСОБА_2 міська рада виконала судове рішення в частині розгляду заяви ОСОБА_4 про продаж земельної ділянки, необхідно виконати вимоги ст. 128 ЗК України, а саме: першочергово на пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.
Ухвалюючи судове рішення 27 жовтня 2017 року про зобов’язання ОСОБА_2 міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву громадянина ОСОБА_1 про продаж земельної ділянки, суд виходив з того, що орган місцевого самоврядування в рамках ОСОБА_3 підготує проект, включить дане питання на розгляд засідання чергової сесії, і у місячний строк, як визначено ст. 49 Закону, розгляне питання і прийме рішення про надання дозволу про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи відмову в продажі із зазначенням обґрунтованих причин.
Із наданих позивачем письмових доказів, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 міською радою, точніше її структурними підрозділами було здійснено заходи щодо підготовки проекту рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та внесено питання про проведення вказаної оцінки земельної ділянки на найближче пленарне засідання чергової сесії ( а.с. 149-150,157).
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження ради щодо прийняття нормативно-правових та інших актів, та вбачається, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст. 59 Закону).
Рішення ОСОБА_3 приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що на засіданні сесії ХХХІІІ ОСОБА_2 міської ради VII скликання, яке відбулося 29 листопада 2017 року, розглядалося питання №171 «Про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки» (а.с. 158-159 ).
Як вбачається зі супровідного листа, яким направлено на адресу ОСОБА_1 витяг із вказаного рішення, питання №171 стосувалося саме земельної ділянки по вул. Харківська, 127 в м. Суми, яку просив передати ОСОБА_1 йому у власність (а.с.157).
Проект рішення підготовлено Департаментом забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_2 міської ради. Зауважень, пропозицій і доповнень до проекту рішення не надійшло. Головуючим на засіданні сесії – ОСОБА_2 міським головою ОСОБА_5 запропоновано визначитись голосуванням щодо прийняття рішення в цілому.
Таким чином, судом встановлено, що колегіальний орган: ОСОБА_2 міська рада, на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми внесла на розгляд сесії ОСОБА_2 міської ради 29 листопада 2017 року питання про проведення грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 127; її структурний підрозділ підготував проект рішення.
Однак, будь-яке рішення по цьому питанню не було прийнято із-за відсутньої необхідної кількості голосів депутатів ОСОБА_2 міської ради, так як 4 депутати утримались від голосування, 11 депутатів не голосували взагалі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано .
Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (ч. 3 ст. 49 Закону).
Тобто, в силу повноважень, наданих депутату Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат місцевої ради має право ухвального голосу, але не зобов’язаний віддати свій голос за підготовлений виконавчим органом проект рішення.
Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що підставою для його звернення до суду із даною заявою є намагання останнього зобов’язати депутатів ОСОБА_2 міської ради проголосувати на засіданні сесії.
Однак суд, в силу вимог ст. 2 КАС України, позбавлений можливості зобов’язати депутатів ОСОБА_2 міської ради забезпечити їх активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, нести обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконувати їх доручення, оскільки це буде втручанням в дискреційні повноваження відповідного колегіального органу, що є недопустимим.
Із наданих суду письмових доказів вбачається, що позивач (заявник по справі) ОСОБА_1 10 листопада 2017 року на підставі вимог ст. 373 КАС України отримав виконавчий лист про примусове виконання постанови суду (а.с.86).
13 листопада 2017 року державним виконавцем ВПВР Управління державної виконавчої служби ГТУЮ У Сумській області, в рамках ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №591/3989/17 виданого Зарічним районним судом м. Суми за заявою ОСОБА_1 про зобов’язання ОСОБА_2 міської ради прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 про продаж земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 127. Вказаною постановою зобов’язано боржника виконати судове рішення на протязі 10 днів.
Судове рішення позивачем звернуто до примусового виконання в триденний строк після набрання законної сили, що визначено ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», не зважаючи на те, що підготовка проекту, внесення в порядок денний даного питання та його прийняття відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ОСОБА_3 потребують значного часу,
Тобто специфіка роботи колегіального органу, яким є ОСОБА_2 міська рада, не дає можливості в рамках, визначених Законом України «Про виконавче провадження», виконати рішення, про що не міг не знати позивач.
Судом встановлено, що структурний орган відповідача підготував проект рішення, який було внесено на засідання сесії, щодо питання проведення грошової оцінки земельної ділянки по вул. Харківська, 127 в м.
Однак доказів того, що це було саме наслідком примусового виконання судового рішення, суду надано не було.
Твердження заявника, що відповідач – ОСОБА_2 міська рада вчинила бездіяльність щодо виконання судового рішення, не знайшло свого підтвердження в повній мірі.
Виходячи з того, що ОСОБА_2 міська рада є колегіальним, виборним органом, та враховуючи те, що депутат наділений правом приймати рішення за своїм внутрішнім переконанням, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 міської ради щодо невиконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2017 року у справі №591/3989/17 та не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, в порядку передбаченому ст. 249 КАС України.
Керуючись ст.ст. 248, 383 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання:м. Суми, пров. Дачний, 13, РНОКПП НОМЕР_1, про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 міської ради щодо невиконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2017 року у справі №591/3989/17 та постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України – залишити без задоволення
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано через Зарічний районний суд м. Суми.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала складена та підписана 01 лютого 2018 року.
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова
Судове рішення № 71927781, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 01.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/3989/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: