Вирок № 71926721, 31.01.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2290/14-к

Провадження № 1-кп/520/398/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2018 року місто ОСОБА_1

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді – Іванчука В.М.,

при секретарях – Богоделові О.Г., Заярному Ю.А., Болтушенко А.О.,

за участю:

прокурора – Великодного Д.В.,

обвинувачених – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників – ОСОБА_5, ОСОБА_6,

Потопальського, ОСОБА_7,

представника потерпілого – ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013170480000063 від 12.02.2013 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, маючого на утримані 4 неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ПетроваАДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянки України, працюючої головним спеціалістом організаційно-господарського та матеріально-технічного забезпечення Державної установи «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеси», ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 та фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 перебуваючи на посаді директора державної установи «Пункт тимчасового розміщення біженців у м. Одеси» (надалі ДУ «ПТРБ») зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з в.о. головного бухгалтера ДУ «ПТРБ» ОСОБА_3 та робітником пункту ОСОБА_4 надавав незаконні вказівки матеріально - відповідальним особам за складання табелів обліку використання робочого часу, які знаходились в безпосередньому його підпорядкуванні, щодо внесення завідомо неправдивих даних в офіційні документи – табелі обліку використання робочого часу про відпрацьовані часи працівником ОСОБА_4 з вересня 2012 по квітень 2013 року, які в подальшому затверджував своїм підписом, в наслідок чого на підставі підроблених табелів обліку робочого часу в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 допускала безпідставне нарахування ОСОБА_4 заробітної плати з вересня 2012 по квітень 2013 року, тобто своїми діями ОСОБА_2 допустив розтрату чужого майна, а саме коштів державного бюджету.

03.09.2012 року ОСОБА_2 за домовленістю із в.о. головного бухгалтера ДУ «ПТРБ» ОСОБА_3 прийняв на роботу її чоловіка ОСОБА_4 на посаду робітника із посадовим окладом 1107 грн. Наказом № 108-К від 03.12.2013 року звільняє ОСОБА_4 с посади підсобного робочого та переводить на посаду охоронця с посадовим окладом у розмірі 1123 грн. з урахуванням 50% надбавки, наказом № 14-к від 01.04.2013 року ОСОБА_4 знов переведено на посаду підсобного робітника з посадовим окладом у розмірі 1139 грн. з урахуванням 50% надбавки та 29.04.2013 року наказом № 19-к звільнено з ДУ «ПТРБ» за власним бажанням.

Використовуючи своє службове становище ОСОБА_2 з корисливою метою, діючи в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, надавав незаконні вказівки підпорядкованим матеріально відповідальним працівникам ДУ «ПТРБ» за складання табелів обліку використання робочого часу, а саме головному спеціалісту відділу організаційно-господарчого та матеріально технічного забезпечення ОСОБА_9 та начальнику господарчого відділу ОСОБА_10 щодо внесення в табелі обліку використання робочого часу з вересня 2012 по квітень 2013 року неправдивих відомостей про відпрацьований час ОСОБА_4 на посаді підсобного робітника та на посаді охоронця, хоча як було відомо ОСОБА_2, що ОСОБА_4 свої посадові обов’язки підсобного робітника та охоронця не виконував та на роботу фактично не ходив. Після складання табелів обліку використання робочого часу відповідальними працівниками ДУ «ПТРБ» за усними вказівками ОСОБА_2, останній затверджував їх своїми підписами, розуміючи той факт, що на підставі табелів обліку використання робочого часу складаються відомості про нарахування та виплату заробітної плати, згідно з яких ОСОБА_4 буде нарахована заробітна плата.

В свою чергу, в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 затверджувала відомості про нарахування та виплату заробітної плати, відомості в які вносились на підставі вже підроблених табелів обліку використання робочого часу з вересня 2012 по квітень 2013 року, про що останній було відомо, оскільки між нею та директором ДУ «ПТРБ» ОСОБА_2 існувала домовленість щодо її чоловіка робітника (охоронця) ОСОБА_4

Крім того, ОСОБА_3 перевіряючи та посвідчуючи своїм підписом відомості про нарахування та виплату заробітної плати з вересня 2012 по квітень 2013 року, в яких було зазначено про суми нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_4, також знала про те, що її чоловік працює на ФОП «ОСОБА_1В.» водієм далекобійником по перевезенню вантажів за кордон та фактично виконувати свої посадові обов’язки не буде, проте з корисливих мотивів, які виразились в незаконному збагаченні за рахунок коштів державного бюджету безпідставно нараховувала ОСОБА_4 заробітну плату.

ОСОБА_4 свої посадові обов’язки ні підсобного робітника ні охоронця в період з вересня 2012 по квітень 2013 року не виконував, оскільки з вересня по грудень 2012 року підсобним робітником в ДУ «ПТРБ» був гр. ОСОБА_11, а інших підсобних робітників які б фактично виконували відповідну роботу в ПТРБ не було, охоронцями відповідно до графіків та книг чергувань з грудня по березень 2013 року були громадяни ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 Відповідно до акту перевірки територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області від 31.10.2013 року встановлено, що заробітна плата зазначених охоронців та підсобного робітника нараховувалась за фактично відпрацьований час згідно табелів обліку використання робочого часу виходячи із розмірів посадових окладів, встановлених штатним розписом, фактів порушення законодавства про працю відносно гр. гр. ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_11 – не встановлено. Також, в акті перевірки зазначено, що відсутні будь-які документи, які б встановлювали графік роботи ОСОБА_4 в ДУ «ПТРБ», а особисте доручення № 1 від 08.10.2012 року, яке затверджено директором ОСОБА_2 щодо вільного узгодженого тільки з ним графіку роботи ОСОБА_4 видане з порушенням ст. 31 КЗпП та п. 2.2, 3.3, 3.5 постанови Держкомпраці СРСР № 162, ВЦСПС № 12-55 від 30.05.1985.

Крім того, згідно листа державної прикордонної служби України від 09.10.2013 року зафіксовано дату та час перетину державного кордону гр. ОСОБА_4 в період з березня 2012 по вересень 2013 року, який знаходився за кордоном, проте незважаючи на це в табелях обліку використання робочого часу за вересень, жовтень, листопад та грудень 2012 року та лютий, березень, квітень 2013 року зазначено, що у місяці ОСОБА_4 знаходився на роботі та виконував свої посадові обов’язки по 7, 8 годин на день, крім того в відомостях про нарахування та виплату заробітної плати, які перевіряються та затверджуються в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 зазначено про нарахування заробітної плати ОСОБА_4 в дні його фактичного знаходження за кордоном.

Табелі обліку використання робочого часу, в які за вказівкою директора ДУ «ПТРБ» ОСОБА_2 вносились неправдиві данні щодо відпрацьованих часів робітником (охоронцем) ОСОБА_4 з вересня 2012 по квітень 2013 року є офіційним документом, типова форма якого затверджена наказом Державного комітету статистики України № 489 від 05.12.2008, затвердження яких здійснюється безпосередньо директором ДУ «ПТРБ».

За результатами незаконних дій ОСОБА_2 за період часу з вересня 2012 року по квітень 2013 року були внесені неправдиві відомості до офіційних документів: табелів обліку робочого часу з вересня 2012 по квітень 2013 року.

Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_2 з метою приховування факту не виконання робітником ОСОБА_4 свої посадових обов’язків у період з вересня 2012 по квітень 2013 року видав три особисті доручення № 1 від 03.09.2012 року, № 2 від 03.12.2012 року та № 3 від 01.04.2013 року, в яких зазначено підсобному робітнику (охоронцю) ОСОБА_4 за його усною згодою перейти на вільний, узгоджений тільки з ОСОБА_2 графіком роботи, проте після жодного з прийнятих доручень графік роботи ОСОБА_4 відповідно до вимог законодавства про працю визначений так і не був, що також підтверджує невиконання ОСОБА_4 своїх посадових обов’язків, а також наявність попередньої домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Крім того, згідно акту перевірки територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області від 31.10.2013 року вбачається, що особисте доручення № 1, яке затверджено директором Пункту ОСОБА_2 щодо вільного узгодженого тільки з ним графіку роботи ОСОБА_4 видане з порушенням ст. 31 КЗпП та п. 2.2, 3.3, 3.5 постанови Держкомпраці СРСР № 162, ВЦСПС № 12-55 від 30.05.1985.

Сума збитків державі, які були завдані незаконними діями в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 визначені в акті державної фінансової інспекції в Одеській області від 22.07.2013 року, а також у довідці головного державного фінансового інспектора відділу інспектування органів державної влади ДФІ в Одеській області від 08.11.2013 року. Зокрема згідно акту ДФІ в Одеській області від 22.07.2013 року про результати ревізії фінансово-господарської діяльності ДУ «ПТРБ» за період з 01.02.2012 по 01.06.2013 року встановлені порушення штатної дисципліни, оплати праці, нарахування заробітної плати працівників ПТРБ, а саме факт невиконання робітником ОСОБА_4 своїх посадових інструкцій, за що зайво отримував заробітну плату за фактичне не відпрацьований час та не виконання зобов’язань за посадою з вересня 2012 по квітень 2013 року на загальну суму 18 675,37 грн. та відповідно перераховано внесків до державних цільових фондів на загальну суму 6 779,16 грн. У зв’язку з чим витрачено бюджетних коштів на оплату праці працівника ОСОБА_4 за вказаний період на загальну суму 25 454,53 гривень.

Таким чином, в наслідок злочинних дій директора Державної установи «Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одеса» ОСОБА_2 про вчинення яких він попередньо домовився із в.о. головного бухгалтера ДУ «ПТРБ» ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 та які виразились у внесенні завідомо неправдивих даних в табелі обліку використання робочого часу, підсобному робітнику (охоронцю) ОСОБА_4 за період з вересня 2012 по квітень 2013 року безпідставно нарахована заробітна плата, у зв’язку з чим державі було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 25 454,53 гривень.

За таких обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а також у внесенні завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи; та ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, тобто пособництво службовій особі щодо розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що вину у інкримінованих йому злочинах не визнає в повному обсязі. Дійсно, працював директором Пункту тимчасового розміщення біженців у м. Одеси. Його наказом був призначений ОСОБА_4 на посаду охоронця, далі переведений на посаду підсобного робочого, а потім знов на посаду охоронця. ОСОБА_4 згідно наказу підпорядковувався тільки йому, та у останнього був вільний графік праці. Відомостей щодо не виконання ОСОБА_4 своїх посадових обов’язків у нього не має. Про те, що ОСОБА_4 перетинав державний кордон України та не офіційно працював водієм далекобійником йому нічого не відомо, крім того з останнім було підписане особове доручення, в рамках якого він здійснював контроль. Табелі про виконану роботу працівників він підписував. Просить постановити відносно нього виправдувальний вирок.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що вину у інкримінованих злочинах не визнає в повному обсязі. Дійсно складала довідки та вносила відомості до табелів щодо видачі заробітної плати її чоловіку ОСОБА_4, який не офіційно працював водієм далекобійником. Всіх обставин вже не пам’ятає. Вона як в.о. головного бухгалтера видавала заробітну плату працівникам пункту. Просить постановити відносно неї виправдувальний вирок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає частково. Дійсно не офіційно працював водієм далекобійником на автомобілі рефрижераторі. На пункті рахувався то охоронцем то підсобним працівником. Заробітну плату нараховувала його дружина ОСОБА_3 Пропущені дні роботи в подальшому відпрацював. Більше нічого повідомити не може, так як пройшов значний проміжок часу. Просить суд суворо не карати.

Разом з тим, вина обвинувачених підтверджується показами допитаних в судовому засіданні представника потерпілого та свідків, а саме:

Допитаній у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8, пояснив, що ніяких відношень з обвинуваченими не має, всіх подробиць кримінального правопорушення не знає. Йому відомий лише факт розтрати та підробки документів, в наслідок чого була причинена матеріальна шкоди Пункту. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що у серпні 2012 року вона була прийнята на роботу у господарський відділ пункту розміщення біженців головним спеціалістом. У вересні того ж року директор пункту ОСОБА_2 та в. о. бухгалтера ОСОБА_3 видали наказ про зарахування на роботу ОСОБА_4 Далі директор ОСОБА_2 сказав їй, щоб вона оформила ОСОБА_4 на роботу, що вона і зробила, так як до її функціональних обов’язків входило: прийом та звільнення працівників, відпустки, відрядження, тощо. При прийомі на роботу, працівники повинні були подати паспорт, ідентифікаційний код, заяву, наказ із підписом директора, резюме, та посадові інструкції. ОСОБА_4 був оформлений за трудовою книжкою. Документи ОСОБА_4Ф, були отримані від в. о. гол. бухгалтера ОСОБА_3 Також, зазначила, що вона жодного разу не бачила ОСОБА_4, як співробітника установи. Спочатку ОСОБА_4 числився як охоронець, згодом за наказом директора, його було переведено на іншу посаду, заяву про це вона отримала від ОСОБА_3 Табель обліку робочого часу складався на основі журналу уходу та приходу співробітників та наказів директора ОСОБА_2 Журнал знаходився у прийомній. ОСОБА_4 жодного разу самостійно не відмічався, а директор ОСОБА_2 наказав відмічати ОСОБА_4 повний робочий день. Підсобні робочі працювали щоденно повний робочий день. Письмових доручень, щодо ОСОБА_4 за час його роботи, вона не отримувала. Заяву про звільнення ОСОБА_4 принесла ОСОБА_3 та на підставі цього він був звільнений. Зі слів касира їй стало відомо, що заробітну плату за ОСОБА_4 отримувала його дружина ОСОБА_3, також вона розписувалась за нього в журналі приходу та уходу працівників. Вона особисто не бачила як ОСОБА_3 розписувалась за свого чоловіка у відомостях про зарплату, але підтверджує те, що у журналі приходу та уходу працівників вона розписувалась за себе і за свого чоловіка. У її посадові обов’язки не входив контроль за відвідуванням працівників, оскільки вони підпорядковувалась особисто директору та начальнику відділу ОСОБА_10. ОСОБА_2 до травня 2013 року особисто став контролювати прихід та ухід охоронців підприємства, до цього це робила ОСОБА_10. Про порушення вона нічого не повідомляла, однак після того як вона надала покази слідчому, їй став погрожувати ОСОБА_2 та зазначив, що звільнить її за статтею, тому вона змінила свої покази. Після того, як вона змінила свої покази, вона була вимушена звільнитися з роботи під загрозою бути звільненою за статтею.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що працював охоронцем у пункті тимчасового розміщення біженців. Директор ОСОБА_2 неодноразово відмовляв йому у відпустці з поважної причини. ОСОБА_4 жодного разу не бачив, і особисто з ним не знайомий. У нічний час охоронців ніхто не контролював. Охоронці безпосередньо підпорядковувались директору, та начальнику відділу. У його обов`язки не входив контроль за іншими працівниками. Зарплату отримував у бухгалтера. Головний бухгалтер жодного разу зарплату не видавав. У відомостях про зарплату розписувався особисто.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснила, що працювала кастеляншею у пункті тимчасового розміщення біженців з 2004 до 2013 роки, але після постійних дорікань з боку керівництва була звільнена. ОСОБА_4 особисто не знає, та не бачила. Охоронцем працював її чоловік. До її обов`язків не входив контроль за працівниками підприємства . Зарплату отримувала від головного бухгалтера, або від бухгалтера.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що пропрацювала начальником господарського відділу на пункті тимчасового розміщення біженців з 2001 по 2013 роки. ОСОБА_4 знала як чоловіка головного бухгалтера ОСОБА_3 У 2012 році вона дізналась про те, що у її відділ були влаштовані на працю 2 працівники серед них був і ОСОБА_4 Згодом вона спитала у директора – ОСОБА_2, про осіб які були влаштовані на роботу, але він відповів, щоб вона, якщо хоче далі працювати, не задавала зайвих запитань. З лютого 2013 року згідно наказу, керівники відділів стали підписувати табелі про зарплату, тоді вона і побачила в списку осіб, яких на робочому місці не бачила жодного разу і фактично не працювали. Через деякий час до міліції були викликані ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 Після цього директор викликав її та сказав, що вона буде викликана наступною. Далі ОСОБА_3 познайомила її зі своїм чоловіком ОСОБА_4 Також її було роз`яснено про те, що ОСОБА_4 працює підсобним робочим, а згодом вона побачила, що ОСОБА_4 був переведений на посаду охоронця. Крім того, свідок вказала, що всі працівники були фактично постійно під її контролем. Окремих графіків на працівників не велося. Оскільки вона була особисто матеріально відповідальною, вона боялась, щоб її ніхто не підставив, зокрема керівництво.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що працювала на пункті тимчасового розміщення біженців бухгалтером з 2002 до 2013 роки. Нарахування заробітної плати здійснювалось на основі табелів виробітку часу. Разом з тим зарплату видавала вона або головний бухгалтер. Факт отримання зарплати працівниками скріплювався особистим підписом у відомості, які згодом підшивались до документів. З громадянином ОСОБА_4 не знайома, але їй відомо те що, він є чоловіком головного бухгалтера ОСОБА_3 Зарплату ОСОБА_4 вона особисто не видавала, це робила гол. бухгалтер ОСОБА_3, отримуючи гроші із казначейства. Табелі виробітку охоронців приносила начальник відділу господарства ОСОБА_10

Допитай у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 Ю.Є. пояснив, що працює у пункті тимчасового розміщення біженців з 2012 року по теперішній час. Пункт № 1 охороняв адміністративний корпус, склад, гараж. Графік роботи з 08:00 годин ранку до 08:00 годин наступного дня, тобто доба чергування через кожні 3 дні. Фіксування роботи працівників здійснюється за допомогою журналу здачі/прийому зміни. ОСОБА_4, який буцімто працював охоронцем він ніколи не бачив. Охоронці безпосередньо підпорядковувались директору ОСОБА_2 Контроль за охоронцями у нічний час не здійснювався. Зарплату він отримував від головного бухгалтера ОСОБА_3, а згодом за допомогою банківської картки. Чи видав хтось інший зарплату окрім ОСОБА_3 він не пам’ятає.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила, що працювала у пункті тимчасового розміщення біженців провідним спеціалістом фінансового відділу та касиром. Вона підпорядковувалася головному бухгалтеру ОСОБА_3, яка і видавала заробітну плату ОСОБА_4, у кабінеті директора ОСОБА_2 Разом з тим, вона особисто не видавала заробітну плату ОСОБА_4, та взагалі не знала його та ніколи не зустрічалася з ним, але бачила його прізвище у документах.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснила, що працювала у пункті тимчасового розміщення біженців з 2005 по 2012 роки. Графік роботи був з 9 години ранку до 17 години. Вона особисто знала всіх працюючих охоронців, але ОСОБА_4 не знає та ніколи не бачила. До її функціональних обов`язків не входив контроль за працівниками.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що працював у пункті тимчасового розміщення біженців на посаді заступника директора. До його посадових обов’язків входило керівництво господарством пункту. ОСОБА_4 він бачив, оскільки останній працював у пункті біженців підсобним працівником та охоронцем, контроль за ним він не здійснював. В подальшому директор ОСОБА_2 наказав ОСОБА_4 виконувати обов’язки охоронця, які не передбачали його присутності на об’єкті. Штатним розписом не була передбачена посада ОСОБА_4, але саме він повинен був охороняти пункт в нічний час. Як підсобний працівник ОСОБА_4 працював у підвалі, де було підсобне приміщення. Також свідку було відомо про те, що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_4 Що стосується нарахуванням заробітної плати ОСОБА_4, то вона нараховувалася на основі табелів виробітку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що з серпня 2012 до нинішнього часу працював охоронцем у пункті тимчасового розміщення біженців. У роботі підпорядковувався начальнику господарського відділу. Хто працює підсобним працівником він не знає, оскільки в його в обов’язки не входив контроль за іншими працівниками. Зарплату отримував у бухгалтера, або у головного бухгалтера, або у касира. ОСОБА_4, взагалі бачив 2 рази, але при виконанні службових обов’язків жодного.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснила, що з 2001 року працювала завідуючою складом у пункті тимчасового розміщення біженців. Вона підпорядковувалась начальнику господарського відділу. Також свідок зазначила, що до її функціональних обов’язків не входив контроль за працівниками підприємства. Що стосується загробної плати, то спочатку зарплату видавала або головний бухгалтер, або бухгалтер, згодом за допомогою банківської картки. ОСОБА_4 бачила всього 1 раз, охоронцем він ніколи не працював.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_30 пояснив, що з 2012 по 2013 роки працював юрисконсультом у пункті тимчасового розміщення біженців. ОСОБА_4 особисто не знає, на робочому місці його жодного разу не бачив. На пункті тимчасового розміщення біженців було два пункти охорони. Перевірка кадрової документації та контроль за іншими співробітниками не входило у його службові обов’язки. Табелі виробітку заповнялися ОСОБА_9 Що стосується нарахуванням заробітної плати, то спочатку її видавала головний бухгалтер ОСОБА_3, а згодом через банківську картку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснила, що знає ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як сусідів і добропорядних людей, а також те, що вони перебувають у шлюбі та проживають разом. Більше нічого не відомо, пояснити нічого не може.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснив, що працював 12 років у пункті тимчасового розміщення біженців охоронцем. Звільнився в 2014 році. Охороняв в різний час 2 пости. Охоронці розписувались у журналі приходу та уходу з роботи. Під час роботи із ОСОБА_4 жодного разу не зустрічався, у журналі його прізвища не було. Графік роботи з 8 ранку до 8-30 наступної доби, доба через три. В його посадові обов’язки не входив контроль за працівниками підприємства. Заробітну плату отримував особисто у головного бухгалтера ОСОБА_3 Також свідок зазначив, що він особисто знав усіх охоронців. Вночі охоронців ніхто не контролював.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснив, що знає ОСОБА_4 як особу яка орендувала у нього автомобіль.. За час своєї праці ОСОБА_4 здійснював перевозки на орендованому автомобілі-рефрижераторі, як по території України так і за її межі.

Крім показів представника потерпілого та свідків, вина обвинувачених у вчинених кримінальних правопорушеннях, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

-Положенням про державну установу «Пункт тимчасового розміщення біженців у м. Одеси», відповідно до якого, останній є державною неприбутковою установою, яка належить до сфери управління ДМС України, є юридичною особою, має самостійний баланс, відповідні рахунки в банках та печатку із зображенням Державного ОСОБА_27 України. Згідно п. 6 положення, фінансування ПТРБ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Юридична адреса ДУ «ПТРБ»:вул. З.Космодемянської, 7 у м.Одесі;

-Посадовою інструкцією директора ДУ «ПТРБ», відповідно до якої Директором ДУ «ПТРБ» згідно наказу ДМС України № 604-К від 24.07.2013 є ОСОБА_2, який відповідно до зазначеного Положення та посадової інструкції виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, які полягають у організації роботи ДУ «ПТРБ» згідно з поточним, квартальними та річними планами роботи і несе персональну відповідальність за його діяльність та виконання покладених на ПТРБ завдань згідно із законодавством України, приймає на роботу та звільняє працівників ПТРБ, уживає заходів щодо створення належних умов праці для працівників, крім того керує фінансовою та господарською діяльністю пункту, подає на затвердження ДМС України штатний розпис і кошторис витрат най його утримання, розпоряджається коштами у межах, затвердженого ДМС України кошторису.;

-ОСОБА_29 Державної прикордонної служби України (Головний центр обробки спеціальної інформації) № 3/7041 від 20.09.2013 року, згідно якого встановлений факт не одноразового перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, на автомобілі марки «DAF», д/з ВН 8379 ЕВ з напівпричепом рефрижератора марки «SSCMITZ-SKO24L», д/з ВН 6895 ХО в період часу з 05.03.2012 року по 12.09.2013 року.;

-Копією договору найму транспортних засобів від 27.10.2011 року, згідно якого ОСОБА_4 наймав у приватного підприємця ОСОБА_33 (номер свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 635414 від 20.04.1998 року) у тимчасове платне користування транспортні засоби: автомобіль марки «DAF», 2004 року випуску, д/з ВН 8379 ЕВ та напівпричіп рефрижератор марки «SSCMITZ-SKO24L», 2001 року випуску, д/з ВН 6895 ХО. Відповідно до зазначеного договору ОСОБА_4 самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди ОСОБА_33 укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.;

-ОСОБА_8 здачі-приймання № 2 від 3 квітня 2013 року, згідно з яким представник «ЕКСПЕДИОРА» ФОП ОСОБА_34, та представник «ПЕРЕВІЗНИКА» ФОП ОСОБА_33 склали цей акт, про те що на підставі наведених документів: договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 10-09 від 10.09.2012 року. Перевізником були виконані роботи транспортування вантажу: Солнєчногорський район, Московська область (Російська Федерація) - с. Мішково-Погорілове, Миколаївська область (Україна) на автомобілі марки «DAF», д/з ВН 8379 ЕВ з напівпричепом рефрижератора марки «SSCMITZ-SKO24L», д/з ВН 6895 ХО на суму 8 500 грн. (товарні накладні додаються);

-Записом акта про укладення шлюбу № 1170 від 26 червня 1981 року, згідно з яким ОСОБА_4 та ОСОБА_3А.(дівоче прізвище Пищанська) перебувають у законному шлюбі, що підтверджується повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

-Відповіддю на запит з Головного управління Пенсійного фонду України від 10.10.2013 року № 9011/0702, згідно якого ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 працював у Державній Установі «Пункт тимчасового розміщення біженців у м. Одеса» в період часу з 03.09.2012 року по 29.04.2013 року.;

-ОСОБА_34 з Головного Управління МВС України в Одеській області від 25.12.2013 року, відповідно до якого, згідно даних бази АІС «Автомобіль» УДАІ ГУ МВС України в Одеській області та даних бази «НАІС ДДАІ» МВС України, станом на 23.12.2013 року за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстровані автомобіль марки «DAF», 2004 року випуску, д/з ВН 8379 ЕВ та напівпричіп рефрижератор марки «SSCMITZ-SKO24L», 2001 року випуску, д/з ВН 6895 ХО; за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований автомобіль марки «TOYOYA CAMRY», д/з ВН 2166 ВТ.;

-Особою справою на ім`я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, згідно якої встановлені загальні відомості на останнього. Крім того, наявні відомості про призначення і переведення, а саме: 03.09.2012 року ОСОБА_4 був призначений на посаду підсобного робочого відділу організаційно-господарського забезпечення; 03.12.2012 року ОСОБА_4 був переведений на посаду охоронця пункту; 01.04.2013 року ОСОБА_4 був переведений на посаду підсобного робочого відділу організаційно-господарського забезпечення.;

-Заявою на ім`я директора ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеса» ОСОБА_2 від ОСОБА_4, датована 03.09.2012 року, відповідно до якої ОСОБА_4 просить призначити його на посаду підсобного робочого відділу організаційно-господарського забезпечення.;

-Наказом (розпорядження) № 804 від 03 вересня 2012 року, згідно якого 03 вересня 2012 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу підсобний робочим до ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеса». Наказ підписаний керівником підприємства ОСОБА_2;

-Заявою на ім`я директора ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеса» ОСОБА_2 від ОСОБА_4, датована 03.12.2012 року, відповідно до якої ОСОБА_4 просить перевести його на посаду охоронця.;

-Наказом № 108-к від 03 грудня 2012 року, згідно якого ОСОБА_4 був звільнений з посади підсобного робочого та переведений на посаду охоронця пункту. Наказ підписаний керівником підприємства ОСОБА_2;

-Заявою на ім`я директора ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеса» ОСОБА_2 від ОСОБА_4, датована 25.03.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_4 просить перевести його на посаду підсобного робочого з квітня 2013 року.;

-Наказом № 14-к від 01 квітня 2013 року, згідно якого ОСОБА_4 був звільнений з посади охоронця та переведений на посаду підсобного робочого. Наказ підписаний керівником підприємства ОСОБА_2;

-Посадова інструкція підсобного робочого ДУ «Пункту тимчасового розміщення біженців м. Одеси», затверджена директором ОСОБА_2, відповідно до якої встановлені загальні положення, обов`язки, права та відповідальність підсобного робочого.;

-Посадовою інструкцією начальника відділення фінансового забезпечення ДУ «Пункту тимчасового розміщення біженців м. Одеси», затверджена директором ОСОБА_2, відповідно до якої встановлені загальні положення, обов`язки, права та відповідальність начальника відділення фінансового забезпечення;

-Штатним розписом ДУ «Пункту тимчасового розміщення біженців м. Одеси» станом на 01.12.2012 року, відповідно до якого встановлені назва структурного підрозділу та посад, тарифні розряди, кількість штатних посад, посадовий оклад та фонд заробітної плати.;

-Посадовою інструкцією в.о. головного бухгалтеру начальника відділу фінансового забезпечення ДУ «Пункту тимчасового розміщення біженців м. Одеси» ОСОБА_3, затверджена директором ОСОБА_2, згідно якої встановлені загальні положення, кваліфікаційні вимоги та необхідний рівень знань, обов`язки, права та відповідальність в.о. головного бухгалтеру начальника відділу фінансового забезпечення.;

-Правилами внутрішнього трудового розпорядку державної установи ДУ «Пункту тимчасового розміщення біженців м. Одеси», затверджені директором ОСОБА_2, згідно яких встановлені загальні положення, порядок прийняття та звільнення працівників, основні обов`язки працівників, основні обов`язки адміністрації, робочий час та його використання, заохочення за успіхи у роботі та відповідальність за порушення трудової дисципліни.;

-Особливим доручення № 1 від 03 вересня 2012 року, згідно якого директор ОСОБА_2 наказує: 1) підсобному робітнику ОСОБА_4 за його усною згодою з 03.09.2012 року перейти на вільний, узгоджений тільки з ним (директором ОСОБА_2С.) графік; 2) ОСОБА_4 може бути на території пункту у будь який час, та повинен на свій розсуд стежити за периметром, вхідними та вихідними особами, майном, яке заноситься на територію, тощо, та доповідати йому (директору ОСОБА_2С.) особисто у усній формі; 3) встановити, що це доручення є суто конфеденційним та не має без його згоди (директора ОСОБА_2С.) розголошуватись. Контроль за виконанням цього особистого доручення залишається особисто за директором ОСОБА_2;

-Особливим дорученням № 2 від 03 грудня 2012 року, згідно якого директор ОСОБА_2 наказує: 1) охоронцю ОСОБА_4 за його усною згодою з 03.12.2012 року перейти на вільний, узгоджений тільки з ним (директором ОСОБА_2С.) графік; 2) ОСОБА_4 може бути на території пункту у будь який час, та повинен на свій розсуд стежити за периметром, вхідними та вихідними особами, майном, яке заноситься на територію, тощо, та доповідати йому (директору ОСОБА_2С.) особисто у усній формі; 3) встановити, що це доручення є суто конфеденційним та не має без його згоди (директора ОСОБА_2С.) розголошуватись. Контроль за виконанням цього особистого доручення залишається особисто за директором ОСОБА_2;

-Особливим дорученням № 3 від 01 квітня 2013 року, згідно якого директор ОСОБА_2 наказує: 1) підсобному робітнику ОСОБА_4 за його усною згодою з 03.04.2013 року перейти на вільний, узгоджений тільки з ним (директором ОСОБА_2С.) графік; 2) ОСОБА_4 може бути на території пункту у будь який час, та повинен на свій розсуд стежити за периметром, вхідними та вихідними особами, майном, яке заноситься на територію, тощо, та доповідати йому (директору ОСОБА_2С.) особисто у усній формі; 3) встановити, що це доручення є суто конфеденційним та не має без його згоди (директора ОСОБА_2С.) розголошуватись. Контроль за виконанням цього особистого доручення залишається особисто за директором ОСОБА_2;

-Посадовою інструкцією охоронця ДУ «Пункту тимчасового розміщення біженців м. Одеси» ОСОБА_3, затверджена директором ОСОБА_2, згідно якої встановлені загальні положення, кваліфікаційні вимоги та необхідний рівень знань, обов`язки, права та відповідальність охоронця.;

-Витягом акту перевірки з матеріалами від 31.10.2013 року, згідно якого фахівцями ТДІзПП в межах наданих повноважень проведена перевірка додержання законодавства про працю та оплату праці в Державній установі «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеса». За наслідками перевірка складено акт. У зв`язку з виявленими порушеннями законодавства про працю директору Установи ОСОБА_2 видано припис та відносно директора ОСОБА_2 і головного спеціаліста з ведення кадрової роботи ОСОБА_35, складено протоколи за ч.1 ст.41 КпАП України, які передані на розгляд до Київського районного суду м. Одеси.;

-ОСОБА_8 здачі-приймання № 1 від 25 березня 2013 року, згідно з яким представник «ЕКСПЕДИТОРА» ФОП ОСОБА_36 та представник «ПЕРЕВІЗНИКА» ФОП ОСОБА_33 склали цей акт, про те що на підставі наведених документів: договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 0103 від 01.03.2013 року. Перевізником були виконані роботи транспортування вантажу: м. Миколаїв (Україна) – м. Москва (Російська Федерація) на автомобілі марки «DAF», д/з ВН 8379 ЕВ з напівпричепом рефрижератора марки «SSCMITZ-SKO24L», д/з ВН 6895 ХО на суму 18 000 грн. (товарні накладні додаються);

-Посадовою інструкцією директора ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеса» ОСОБА_2, згідно якої встановлені загальні положення, обов`язки, права та відповідальність директора.;

-Довідкою від 08.11.2013 року надана Головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування органів державної влади Держфінінспекції в Одеській області ОСОБА_37, згідно якої встановлено, що в наслідок порушення правил штатної дисципліни, оплати праці працівникам ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеса» та нарахування заробітної плати відповідальними особами, а саме: в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 та директором пункту ОСОБА_2, в період часу з вересня 2012 року по квітень 2013 року ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців м. Одеса» витратило бюджетних коштів на оплату заробітної плати працівнику ОСОБА_4 на загальну суму 25 454, 53 грн., що підтверджується актом Державної фінансової інспекції в Одеській області № 08-76/15 від 22.07.2013 року, про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Державної установи «Пункт тимчасового розміщення біженців у м. Одесі» за період часу з 01.02.2012 року по 01.06.2013 року.;

-Запитом інспектора ДФІ в Одеській області з відповідними поясненнями ОСОБА_10, згідно яких ревізією наявності фактів оплати праці у невідпрацьований час встановлено, що відповідно до пояснень начальника організаційно-господарчого відділу ПТРБ у м. Одесі ОСОБА_10 працівник ОСОБА_4 (підсобний робітник) у відділі не працював та ніяких розпоряджень щодо роботи в установі він від неї не отримував.

-Запитом інспектора ДФІ в Одеській області з відповідними поясненнями ОСОБА_9, згідно яких ревізією наявності фактів оплати праці у невідпрацьований час встановлено, що відповідно до пояснень головного спеціаліста організаційно-господарчого відділу ОСОБА_9, яка у відповідності до своїх посадових інструкцій веде облік особового складу ПТРБ у м. Одесі встановлено, що вона проводила табулювання працівника ОСОБА_4 Табулювання ОСОБА_4 проводила з усних вказівок директора ОСОБА_2, на роботі цього працівника не бачила.;

-Особливим дорученням № 1 від 08 жовтня 2012 року, згідно якого директор ОСОБА_2 наказує: 1) підсобному робітнику ОСОБА_4 за його згодою з 08.10.2012 року перейти на вільний, узгоджений тільки з ним (директором ОСОБА_2С.) графік; 2) ОСОБА_4 має відмічатись у журналі обліку робочого часу, але працювати 1-1.5 години у зміну, останній час він повинен на свій розсуд стежити за периметром, вхідними та вихідними особами, майном, яке заноситься на територію, тощо, та доповідати особисто йому (директору ОСОБА_2С.); 3) встановити, що це доручення є суто конференційним та не має без його згоди (директора ОСОБА_2С.) розголошуватись. Контроль за виконанням цього особистого доручення залишається особисто за директором ОСОБА_2;

-Копією постанови Київського районного суду м. Одеси № 520/17660/13-п від 23.12.2013 року, згідно якої ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України та призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.;

-Копією постанови Київського районного суду м. Одеси № 520/17659/13-п від 23.12.2013 року, згідно якої ОСОБА_35, була визнана виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України та призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.;

-Графіком чергування охоронців ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців» м. Одеси, затверджений директором ОСОБА_2, з якого вбачається, що в період часу з вересня 2012 року по квітень 2013 року ОСОБА_4 не здійснював чергування на посаді охоронця у зазначеному пункті.;

-Табелями робочого часу ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців» м. Одеси в період часу з 01.01.2013 року по 29.03.2013 року, з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.03.2013 року по 30.09.2013 року та журнали обліку робочого часу ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців» м. Одеси, в період часу з серпня 2012 року по грудень 2012 року та з січня 2013 року по липень 2013 року, які підписані директором ОСОБА_2, згідно яких вбачається, що з вересня 2012 року по квітень 2013 року директор ОСОБА_2, разом з в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3, вносили до табелю робочого часу, підсобному робітнику (охоронцю) ОСОБА_4 відомості щодо відпрацювання останнім.

-Журналами прийому та передачі чергування охоронцями ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців» м. Одеси з 09.03.2011 року по 19.09.2013 року та з 24.09.2009 року по 19.09.2013 року, з графіками чергування, згідно яких вбачається, що ОСОБА_4 у визначений період час не здійснював чергування на посаді охоронця у вищевказаному пункті.;

-Відомостями виплат заробітної плати ДУ «Пункт тимчасового розміщення біженців» м. Одеси» з вересня 2012 року по грудень 2012 року та січня 2013 року по липень 2013 року, які пронумеровані, скріплені печаткою та підписані директором ОСОБА_2, згідно яких вбачається, що з вересня 2012 року по квітень 2013 року директор ОСОБА_2, за попередньої змовою з в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3, вчиняли дії, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих даних у відомості виплати заробітної плати, робітнику (охоронцю) ОСОБА_4

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи сторін обвинувачення та захисту, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а також у внесенні завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи; вина обвинуваченої ОСОБА_3, у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а також у внесенні завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи; та вина обвинуваченого ОСОБА_4, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, тобто пособництво службовій особі щодо розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб – знайшла своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для винесення обвинувального вироку.

Суд критично ставиться до показів обвинувачених, оскільки їх вина в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по кримінальному провадженню.

Що стосується клопотання обвинувачених, у якому останні просять взяти до уваги копії письмових доказів, які на їх думку спростовують їх винуватість, суд вважає, що вказані документи не можливо приймати як доказ, оскільки останні не були надані стороні обвинувачення під час відкриття матеріалів кримінального провадження. Більше того оригінали письмових документів (доказів), були виявлені та вилучені органами досудового розслідування, та долучені прокурором до матеріалів кримінального провадження безпосередньо під час розгляду справи по суті.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.ст.66, 67 КК України обставини, які пом’якшують, або обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчинених ними кримінальних правопорушень, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, у зв’язку з чим, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права займати організаційно - розпорядчі і адміністративно - господарські посади в організаціях і установах всіх форм власності.

Цивільний позов заявлений прокуратурою Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі державної установи «Пункт тимчасового розміщення біженців» у м. Одесі, у якому прокурор просить стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 25 454,54 грн. на користь державної установи «Пункт тимчасового розміщення біженців» у м. Одеса, в рахунок відшкодування завданої в наслідок кримінального правопорушення шкоди, суд вважає таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, так як вимоги про стягнення матеріальної шкоди з обвинувачених обґрунтовані та підтверджені документально.

Водночас, відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України, яке вчинили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, оскільки покарання у вигляді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На момент розгляду кримінального провадження з дня вчинення кримінального правопорушення пройшло понад три роки. За таких обставин, суд вважає за можливе звільнити обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та призначеного покарання, у зв’язку із закінченням строків давності, у відповідності до п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України.

В силу вимог п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23 грудня 2005 р. № 12 встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до КПК України таке звільнення є обов'язковим.

Питання про речові докази суд віршує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 129, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст.366 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права займати організаційно - розпорядчі і адміністративно - господарські посади в організаціях і установах всіх форм власності строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного та додаткового призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності;

-за ч.3 ст.191 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі, з позбавленням права займати організаційно – розпорядчі і адміністративно – господарські посади в організаціях і установах всіх форм власності строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державної установи «Пункт розміщення біженців в м. Одесі» (65037, м. Одеса, вул. ОСОБА_38, 7, р/р 35219008003228 в ГУДКУ у Одеській області , МФО 828011, код 33139403) 8 484, 84 грн.

ОСОБА_3, визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст.366 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права займати організаційно - розпорядчі і адміністративно - господарські посади в організаціях і установах всіх форм власності строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного та додаткового призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності;

-за ч.3 ст.191 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі, з позбавленням права займати організаційно – розпорядчі і адміністративно – господарські посади в організаціях і установах всіх форм власності строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державної установи «Пункт розміщення біженців в м. Одесі» (65037, м. Одеса, вул. ОСОБА_38, 7, р/р 35219008003228 в ГУДКУ у Одеській області , МФО 828011, код 33139403) 8 484, 84 грн.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.191 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права займати організаційно – розпорядчі і адміністративно – господарські посади в організаціях і установах всіх форм власності строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь державної установи «Пункт розміщення біженців в м. Одесі» (65037, м. Одеса, вул. ОСОБА_38, 7, р/р 35219008003228 в ГУДКУ у Одеській області , МФО 828011, код 33139403) 8 484, 84 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме письмові документи – зберігати разом з матеріалами кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_39