Ухвала суду № 71924649, 30.01.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4688/17

Провадження № 1-кп/629/163/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого – судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, Харківської області клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту майна по кримінальній справі у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_4, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходяться обвинувальний акти у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_4, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

22 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням про часткове скасування арешту майна, в якому просить скасувати заходи забезпечення проведення слідчих дій у вигляді арешту майна, застосовані відповідно до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.09.2017 року по кримінальному провадженню № 42017221380000104 та повернути у її користування планшет чорного кольору марки «ASUS» моделі NEXUS7, серійний номер: DAOKBC 231943 в чорному шкіряному чохлі для подальшого визнання даного планшету речовим доказом по кримінальному провадженню № 12017220380000672 від 27.03.2017 року. В обґрунтування даного клопотання заявником зазначено, що за фактом таємного викрадення належного їй майна з приміщенням квартири, розташованої за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 2, б. 9, кв. 27 в слідчому відділі Лозівського ВП ГУГП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12017220380000672 від 27.03.2017 року. Так, у неї з квартири були викрадені золоті прикраси та планшет чорного кольору марки «ASUS» моделі NEXUS7, серійний номер: DAOKBC 231943 в чорному шкіряному чохлі. Даний злочин вчинив ОСОБА_5, який викрадений планшет продав ОСОБА_4 При ознайомленні з матеріалами кримінального провадження заявник дізналася, що при проведенні обшуку за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Ломоносова, б. 123 у ОСОБА_4 був виявлений та вилучений вищевказаний планшет. Також згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_4 було встановлено, що планшет ним був придбаний у ОСОБА_6. Також зазначила, що на все майно, виявлене при обшуку житла був накладений арешт, в тому числі і на належний їй планшет. Вважає, що її планшет не має ніякого відношення до кримінального провадження № 42017221380000104 від 19.07.2017 року та не був предметом чи знаряддям вчинення злочинів ОСОБА_4, а тому просить скасувати арешт належного їй майна, а саме планшету чорного кольору марки «ASUS» моделі NEXUS7, серійний номер: DAOKBC 231943 в чорному шкіряному чохлі та повернути його їй на відповідальне зберігання.

29 січня 2018 року заявник уточнила свою заяву та просила скасувати арешт належного їй майна, а саме планшету чорного кольору та повернути його їй на відповідальне зберігання.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, але надала суду свою заяву в якій просила розглянути дане клопотання за її відсутності, на задоволенні клопотання наполягає в повному обсязі та просила його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з’явився, але надав суду свою заяву в якій просив розглянути клопотання ОСОБА_1 за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечує.

Вивчивши матеріали судового провадження, дослідивши клопотання про зняття арешту з майна, суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 КПК України одним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Постановою про визнання речовими доказами слідчого СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 21 вересня 2017 року по кримінальному провадженню № 42017221380000104 від 17 липня 2017 року визнані речовими доказами велика кількість речей в тому числі і планшет чорного кольору марки «ASUS» моделі NEXUS7, серійний номер: DAOKBC 231943 в чорному шкіряному чохлі.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 вересня 2017 року було накладено арешт на майно, вилучене при обшуку за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Ломоносова, б. 123 у ОСОБА_4, в тому числі і на планшет чорного кольору, та вищезазначений планшет було передано на тимчасове відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів при Лозівському ВП ГУНП в Харківській області.

Отже, правовою підставою для накладення арешту зазначений п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 05.12.2017 року, який долучений до клопотання про зняття арешту, з якого вбачається, що планшет чорного кольору, який був вилучений при обшуку його помешкання належить ОСОБА_6. Даний планшет ОСОБА_6 приніс йому для налаштування в кінці березня 2017 року, але не забрав, про те, що планшет бу викрадений у ОСОБА_1 йому не було відомо.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Згідно ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зазначені положення закону кореспондуються з положеннями статті 100 КПК України, відповідно до якої речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю (ч.1 ст. 100 КПК України), а відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Отже на теперішній час вилучення у ОСОБА_1, яка є власником майна, належного їй майна та позбавлення її права користування та розпорядження своєю власністю не є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження в контексті положень розумності, співрозмірності та виправданості.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 3 червня 2016року №5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» передбачено, що особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку передбаченому статтями 174, 339 КПК України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Отже, ОСОБА_1 в клопотанні доведено, що відпала потреба в застосуванні арешту, що накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 вересня 2017 року №629/3408/17 на планшет чорного кольору, а тому наявні правові підстави для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 26, 100, 170 – 174, 349, 357, 368 КПК України, Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 вересня 2017 року №629/3408/17 в частині планшету чорного кольору.

Речовий доказ – планшет чорного кольору передати власнику ОСОБА_1 на відповідальне зберігання.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Н.А. Смірнова