Ухвала суду № 71924175, 30.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №626/453/17-к Головуючий 1 інстанції: Рибальченко І.Г.

Провадження № 11кп/790/222/18 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого Люшні А.І.,

- суддів: Шабельнікова С.К., Савченка І.Б.,

- при секретарі Вакула Н.С.,

- за участю прокурора Криворучко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження №11кп/790/222/18 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 26 квітня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком затверджена угода про примирення між представником потерпілого ОСОБА_1 і обвинуваченим

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючим, зареєстрованим та проживаючим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше в силу ст.89 КК України не судимим,-

та засуджено ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України з призначенням узгодженого сторонами покарання у виді штрафу у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 грн.

Як установив суд, 21 березня 2017 року ОСОБА_2 перебував на території кварталу №115 ділянки №10 та кварталу №116 ділянки №3 лісу, поблизу с. Мартинівка Красноградського району Харківської області. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений умисно, таємно, із корисливих спонукань, шляхом вільного доступу та розпилу сухих повалених стихією дерев дубу, тополі та бересту здійснив заготівлю деревини об’ємом 17м3, вартістю 4282 грн. Обвинувачений без відповідного дозволу мав намір заволодіти деревиною, що належала ДП "Красноградське лісове господарство", але був затриманий працівниками поліції.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначив, що суд, затверджуючи угоду про примирення, не врахував, що ДП «Красноградське лісове господарство» є державним підприємством, тобто відповідно до ст.63, 73 ГПК України - підприємством, що діє на основі державної власності. Указав, що відповідно до роз’яснень п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» у разі, якщо до суду надійшла угода про примирення, однією зі сторін якою є юридична особа приватного права створена державою, Автономною республікою Крим чи територіальною громадою, а також якщо одним із засновників юридичної особи приватного права є фізична чи (та) юридична особа, а іншим держава, ОСОБА_3 Крим чи територіальна громада, суд має відмовити у затвердженні угоди про примирення на підставі п.2 ч.7 ст.474 КПК України. Просить вирок суду скасувати та направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у п.19 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» №13 від 11.12.2015 року, у разі якщо до суду надійшла угода про примирення, однією зі сторін якої (потерпілим) є юридична особа публічного права та в змісті якої, незважаючи на визнання факту заподіяння винним юридичній особі майнової шкоди і визначення її розміру, замість встановлення строку її відшкодування наведено перелік дій, не пов'язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язаний вчинити на користь потерпілого, або якщо розмір шкоди взагалі не визначено, суд має відмовити у затвердженні угоди про примирення на підставі п.2 ч.7 ст.474 КПК.

Аналогічне правило слід застосовувати і тоді, коли однією зі сторін угоди про примирення (потерпілим) є юридична особа приватного права, створена державою, Автономною ОСОБА_3 Крим чи територіальною громадою, а також якщо одним із засновників юридичної особи приватного права є фізична чи (та) юридична особа, а іншим - держава, ОСОБА_3 Крим чи територіальна громада.

За змістом цих роз’яснень суд не має права затвердити угоду про примирення у лише двох випадках: 1) якщо у змісті угоди не встановлений строк відшкодування юридичній особі майнової шкоди або/та якщо 2) розмір шкоди взагалі не визначено.

Інших підстав, які обмежують або унеможливлюють затвердження такої угоди, у цих роз’ясненнях Постанови Пленуму не міститься.

Тому доводи апеляційної скарги прокурора про зворотне є необґрунтованими.

Із матеріалів кримінального провадження слідує, що вчинений обвинуваченим злочин, згідно ст.12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, розмір заподіяної кримінальним правопорушенням потерпілому ДП «Красноградське лісове господарство» майнової шкоди становить 4284,00 грн. і відповідно до угоди про примирення обвинувачений ОСОБА_2 цю майнову шкоду потерпілому відшкодував.

З огляду на наведене, підстави для скасування вироку та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Красноградського районного суду Харківської області від 26 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: