Вирок № 71923455, 31.01.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/49/18 Провадження №1-кп/630/15/18

В И Р О К

Іменем України

31 січня 2018 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря Тимошенко К.О.,

прокурора Луценко І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №12018220780000003за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Наб -Човни, республіки Татарстан, Російської Федерації, громадянина України, що має професійно- технічну освіту, розлученого, працюючого інженером -технологом в Укрхімпласт, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло, за таких обставин.

ОСОБА_1 31 грудня 2017 року о 22 год. 30 хв., маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, вийшов з половини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де проживав з дозволу свого родича, обійшов будинок, підійшов до вікна, де у іншій половині вказаного будинку, з дозволу власника, мешкала ОСОБА_2, після чого, керуючись корисливим мотивом, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у житло, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 незаконно заліз через вікно, шляхом зняття віконної шибки, до частини будинку, що перебувала у користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_1 незаконно з сумки та шаф, що знаходились в кімнаті, викрав грошові кошти в сумі 3 000 грн., сережку з металу жовтого кольору прямокутної форми, вартістю 1329,22 грн., кулон з жовтого металу в формі серця з каменем білого кольору, ланцюжок з металу білого кольору, вартість експертним шляхом не встановлена, 29 монет, 3 значки часів СРСР, 24 медалі часів СРСР, пару сережок з металу сіро - жовтого кольору, одна з яких розламана, сережку з металу жовтого кольору з каменем рожевого кольору, які для потерпілої не представляють матеріальної цінності. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 4329,22 грн. В подальшому, а саме наступного дня ОСОБА_1 сам з'явився до відділку поліції, де повідомив про вчинення ним злочину.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні вказаного вище злочину, щиро розкаявся. Не заперечував фактичні обставини справи, викладені вище, та підтвердив вчинення ним вищезазначеного злочину за вказаних вище обставин, надавши відповідні пояснення. Зазначив, що по закінченню досудового розслідування в повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження і не оспорює висновки експертизи та інші докази, зібрані в ході досудового розслідування. Пояснив, що показання надає добровільно, в ході досудового розслідування будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось. Матеріальна шкода потерпілій відшкодована частково, цивільний позов не заявлено.

Визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи дозволили суду зі згоди всіх учасників судового розгляду не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння ОСОБА_1 вказаного вище злочину та розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено.

Суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною повністю та, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно якого ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, що виразилось в таємному викраденні майна ОСОБА_2, поєднаному з проникненням в житло, мало місце. Зазначене діяння містить склад злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 винен у вчиненні цього злочину, і підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Як особа, ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Повне визнання вини у вчиненні кримінального злочину, щире каяття обвинуваченого, особисте повідомлення до правоохоронних органів про вчинення ним злочину, сприяння розкриттю злочину, є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого , суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу, а також обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який в силу ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, для виправлення ОСОБА_1 йому необхідно обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі, в межах санкції статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його дії.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, особисто повідомивши правоохоронним органам про вчинення злочину, вчинив злочин, який не пов'язаний з загрозою життю і здоров'ю громадян, не представляє інших загроз соціальній безпеці, офіційно працює, має намір відшкодувати потерпілій шкоду в повному обсязі, виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. Тому, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Тому суд, відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тобто, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу погодження з уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення інших злочинів.

Питання щодо судових витрат слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України, щодо речових доказів - в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100,124,128-129,349, 368-371, 373-375, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання строком 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і не звертати вирок в частині призначеного покарання до виконання, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу погодження з уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Процесуальні витрати в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень за виконання товарознавчої експертизи № 190-192/272 від 11 січня 2018 року стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Держави (Одержувач УДКС України в м. Люботин, Харківської області, Код 38008949, МФО 8511011, Банк ГУДКСУ в Харківській області, р/р 31114115700018).

Речові докази по справі, передані під розписку потерпілій ОСОБА_2- вважаються повернутими потерпілій ОСОБА_2

Речові докази по справі - дві металеві частини кулінарних щипців та пластиковий чохол для кухонного ножа, які передні на зберігання Люботинсьому ВП ГУНП (квитанція №749) - знищити .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, потерпілому направити копію вироку не пізніше наступного дня.

Суддя(підпис) І. В. Дем'яненко