Ухвала суду № 71922572, 29.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/521/2018

Справа № 428/870/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохов І.С., за участю секретаря Колядінцевої П.В., старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1, прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури юриста 2 класу ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12018130370000047 від 04.01.2018 року у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, місця реєстрації не має, що мешкає за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 7, раніше судимого: 1) 07.02.2007 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців; 2) 28.01.2008 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно зі ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком суду від 07.02.2007 року, остаточно 2 роки 6 місяців. Звільнений 12.05.2010 року з Кременчуцької ВК Полтавської області за відбуттям строку покарання; 3) 30.03.2012 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 185 ч. 2, 304 ч. 1, 70 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки; 4) 20.03.2013 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці, на підставі ст. 71, 72 КК України приєднано не відбутий термін покарання за вироком суду від 30.03.2012 року, остаточно 3 роки 3 місяці позбавлення волі. 5) 23.10.2017 року до Сєвєродонецького міського суду направлено обвинувальний акт за ст. 263 ч. 1, ст. 185 ч. 2 КК України; 6) 28.11.2017 року Сєвєродонецьким міським судом за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з випробуванням строком на 1 рік; 7) 08.12.2017 року до Сєвєродонецького міського суду спрямовано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2018 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_2, внесене у кримінальному провадженні № 12018130370000047 від 04.01.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3.

У клопотанні слідчого зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 21.00 години 23.10.2017 року по 07.00 годин 24.10.2017 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходячись біля будинку № 11-а по вул. Федоренка м. Сєвєродонецька, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку акумулятору «Feon 60А» з-під капоту автомобіля ВАЗ 2106, жовтого кольору, д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4

Згідно з висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 19/113/9-2/14е від 15.01.2018 року, вартість акумулятора «Feon 60А», з урахуванням зносу, з урахуванням умов та обмежень, зазначених в дослідницькій частині, на час скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 24.10.2017 року складала 1323 гривні 57 копійок.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1323 гривні 57 копійок.

Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, наприкінці грудня 2017 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходячись біля будинку № 20 по вул. Гоголя м. Сєвєродонецька, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, через незачинені задні пасажирські двері справа заліз до салону автомобілю ЗАЗ 11022, д.н АН 7239 ВТ, зеленого кольору, та руками вирвав з передньої панелі вищевказаного автомобілю МР3-магнітолу марки «Mustery», модель «MCD-798 MPU», сірого кольору, яка належить ОСОБА_5

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/63-15е від 15.01.2018 року, ринкова вартість викраденого майна: автомобільної МР3-магнітоли марки «Mustery», модель «MCD-798 MPU», сірого кольору, на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме 30.12.2017 року, могла становити 761 гривню 66 копійок.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 761 гривня 66 копійок.

Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

У клопотанні слідчого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події від 08.01.2018 року, згідно з яким ОСОБА_3 добровільно видав МР3-магнітолу марки «Mustery», модель «MCD-798 MPU», сірого кольору, яку він викрав із салону автомобілю «ЗАЗ 11022», д.н АН 7239 ВТ, зеленого кольору;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6, згідно з яким останній пояснив, що ОСОБА_3 наприкінці грудня 2017 року пропонував продати викрадену МР-3-магнітолу марки «Mustery», модель «MCD-798 MPU», сірого кольору;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7, згідно з яким останній пояснив, що 08.01.2018 року в кабінеті № 7 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП ОСОБА_3 добровільно видав МР3-магнітолу, яку він викрав із салону автомобілю «ЗАЗ 11022», д.н АН 7239 ВТ, зеленого кольору;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8, згідно з яким останній пояснив, що 08.01.2018 року в кабінеті № 7 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП ОСОБА_3 добровільно видав МР3-магнітолу, яку він викрав із салону автомобілю «ЗАЗ 11022», д.н АН 7239 ВТ, зеленого кольору;

- протоколом впізнання особи за фотознімком свідком ОСОБА_8 від 17.01.2018 року;

- протоколом огляду місця події від 08.01.2018 року, під час якого ОСОБА_3 добровільно видав документи та дві акумуляторні клеми, які він викрав з-під капоту автомобіля ВАЗ 2106, жовтого кольору, де також був викрадений акумулятор «Feon 60А», який був проданий ОСОБА_3;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9, згідно з яким останній пояснив, що наприкінці грудня 2017 року ОСОБА_3 продав йому акумулятор «Feon 60А»;

- протоколом впізнання особи за фотознімком свідком ОСОБА_9 від 15.01.2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7, згідно з яким останній пояснив, що 08.01.2018 року в кабінеті № 7 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП ОСОБА_3 добровільно видав документи та дві акумуляторні клеми, які він викрав із салону автомобілю ВАЗ 2106, жовтого кольору, де також викрав акумулятор «Feon 60А»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8, згідно з яким останній пояснив, що 08.01.2018 року в кабінеті № 7 СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП ОСОБА_3 добровільно видав документи та дві акумуляторні клеми, які він викрав із салону автомобілю ВАЗ 2106, жовтого кольору, де також викрав акумулятор «Feon 60А»;

- протоколом впізнання особи за фотознімком свідком ОСОБА_7 від 17.01.2018 року;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3, згідно з яким останній пояснив, що наприкінці жовтня 2017 року він викрав акумулятор «Feon 60А» з-під капоту автомобілю ВАЗ 2106, жовтого кольору, де з салону також викрав документи; також ОСОБА_3 пояснив, що наприкінці грудня 2017 року він із салону автомобілю ЗАЗ 11022, д.н АН 7239 ВТ, зеленого кольору, викрав МР-3-магнітолу марки «Mustery», модель «MCD-798 MPU», сірого кольору, яку добровільно видав.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

В судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 04.01.2018 року до ЄРДР за № 12018130370000047 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3

17 січня 2018 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з яким факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред’явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як видно з клопотання слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, а саме:

- можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить тяжкість покарання, оскільки у разі визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, йому загрожує покарання у виді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той же строк; що він не має постійного місця роботи, місця реєстрації та постійного місця проживання, а також не одружений та не має на утриманні дітей, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків;

- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчать дані про особу ОСОБА_3, який раніше неодноразово засуджений за крадіжки, зокрема, 23.10.2017 року до Сєвєродонецького міського суду було спрямовано обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; 28.11.2017 року Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 р. позбавлення волі з іспитовим строком 1 р.; 08.12.2017 року до Сєвєродонецького міського суду було спрямовано обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров’я підозрюваного, його репутацію та майновий стан, наявність судимостей, те, що підозрюваний офіційно не працює, місця реєстрації не має, що в свою чергу, на думку слідчого судді, свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків в місці його постійного проживання, у тому числі відсутність в нього утриманців.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв’язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави – та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, згідно з вищенаведеним, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 визначити розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 35 240 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений у порядку КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов’язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку не виконання вище перелічених обов’язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 в кримінальному провадженні за № 12018130370000047 від 04.01.2018 року задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді протягом 60 днів з дня постановлення ухвали, тобто по 29 березня 2018 року включно.

Встановити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави ОСОБА_3 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Сєвєродонецька без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та роботи.

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 строком на 60 днів, який починається з моменту внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя І. С. Посохов