Рішення № 71922055, 26.01.2018, Біловодський районний суд Луганської області

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

408/4115/17

2/408/449/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року Біловодський районний суд Луганський області в складі:

Головуючого-судді Цимбал Ю.Ю.

при секретареві Багрій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодська Луганської області за позовну заяву ОСОБА_1 (вул. Новостройна, 52 с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області) до ОСОБА_2 (вул. Новостройна, 52 с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області), ОСОБА_3 (вул. Новостройна, 52 с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області), ОСОБА_4 (вул. Новостройна, 52 с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області); третя особа – Валуйська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; третя особа – Валуйська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому разом із дружиною на праві власності належить будинок № 52 по вул. Новостройна у с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області.

Вказував, що на момент звернення до суду у вказаному будинку зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яких він не знає та ніколи не бачив. З моменту вселення до будинку № 52 по вул. Новостройна, 52 с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області у 2010 році вказаних осіб там не бачив, їх місце проживання йому невідоме.

У зв’язку з наведеним, посилаючись на норми матеріального права,просив суд визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житлом по вул. Новостройна, 52 с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

ВідповідачіОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Оглив судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце його проведення були повідомлені у встановленому порядкушляхом розміщення оголошення в газеті «Вісті Луганщини» від 20 грудня 2017 року. Причини неявки в судове засідання не повідомила, не звернулися до суду з заявою про проведення судового розгляду справи без їх участі, клопотань про відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавали.

За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог п. 9 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлені наступні обставини.

Договором купівлі-продажу від 23 липня 2010 року підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 придбали житловий будинок № 52 по вул. Новостройна, 52 с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області (а.с. 4-5).

Із технічного паспорта на садибний житловий будинок по вул. Новостройна, 52 с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області, виданого КП Станично-Луганське БТІ 12 липня 2007 року вбачається, що ОСОБА_3 був співвласником вказаного будинку до моменту укладення договору купівлі-продажу (а.с. 8-10).

ОСОБА_6, виданої Валуйською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області 01 серпня 2017 року № 3121 слідує, що за адресою: вул. Новостройна, 52 у с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області проживають ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживають (а.с. 11).

Згідно акту обстеження фактичного непроживання особи по вул. Новостройна, 52 у с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області від 01 серпня 2017 року встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживають за вказаною адресою з 2010 року (а.с. 12).

На а.с. 13- 19 містяться квитанції, що свідчать про сплату позивачем комунальних послуг по вул. Новостройна, 52 у с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області, реєстрація в якому відповідачів створює для нього певні матеріальні труднощі.

Таким чином встановлено, що відповідачі зареєстровані, однак не проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 без поважних причин.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В силу вимог ст. 391 ЦК України, ст.150 ЖК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання відбувається, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщення.

Судом встановлено, що відповідачі не проживають в будинку, своїх речей там не зберігають, житловою площею не цікавляться, витрати по його утриманню не несуть, дій які б свідчили про намір та бажання зберегти за собою право користування жилим приміщенням, не вчинили.

За таких обставин, суд, оцінивши зібрані по справі докази приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Будь-яких доказів в спростування позовних вимог під час розгляду справи не подано, а судом не здобуто.

Водночас, в іншій частині, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд приймає до уваги норми діючого законодавства, а саме ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», згідно положень якої – зняття з реєстрації місця проживання відбувається, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщення. Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є підставою для зняття такої особи з реєстрації у вказаному житловому приміщенні.

У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для виправданого, тобто законного втручання у гарантоване ст. 8 Конвенції право кожного на повагу до свого житла для визнання відповідачів таким, що втратили право користування жилим приміщенням.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача зі сторони відповідачів, які підлягають захисту, шляхом визнання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням – будинком по вул. Новостройна, 52 у с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області

На підставі наведеного, керуючись 12, 81, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням – будинком по вул. Новостройна, 52 у с. Макарове Станично-Луганського району Луганської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою у порядку та строки, що передбачені ст. 284 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.Ю. Цимбал