Рішення № 71921985, 30.01.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4025/17

провадження №: 2/398/733/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"30" січня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 травня 2012 року в розмірі 17 842,91 грн. з підстав порушення відповідачем умов кредитного договору.

Свої вимоги мотивує тим, що 25 травня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 500,00 грн.у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач порушив умови кредитування та не виконує належним чином зобов’язання, в результаті чого станом на 31 жовтня 2017 року виникла заборгованість в розмірі 17 842,91 грн., яка складається з: 2 491,53 грн. – заборгованість за кредитом; 11 284,73 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 740,80 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 825,85 грн. – штраф (процентна складова).

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з’явився без повідомлення причин, відзив не подав та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

25 травня 2012 року відповідач подав банку анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку та оформлення на його ім’я платіжної картки. Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердив факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення, та погодився з його умовами, а також з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку (а. с. 7, 8, 9 – 32). Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України.

За цим договором про надання банківських послуг відповідач отримав кредит у розмірі 2 500,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач припинив виконувати, здійснивши останні платежі05листопада 2014 року в сумі 50,00 грн. та 28 квітня 2015 року в сумі 9,20 грн., у зв'язку з чим станом на 31 жовтня 2017 року виникла заборгованість в розмірі 17 842,91 грн., яка складається з: 2 491,53 грн. – заборгованість за кредитом; 11 284,73 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 740,80 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 825,85 грн. – штраф (процентна складова) (а. с. 5 – 6).

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 – 82 ЦПК. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 82 ЦК України).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідачу з 25 травня 2012 року по 31 жовтня 2017 року за користування кредитом позивач нараховував відсотки в розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (а. с. 5 – 6).

Виходячи з приписів параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України, нарахування відсотків здійснюється виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту, тобто на суму кредиту фактично отриману позичальником. Зокрема, ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Наданий позивачем розрахунок, не відповідає зазначеним вимогам ЦК України в частині нарахування відсотків та не може бути прийнятий судом як достовірний доказ розміру заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитом з огляду на наступне.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, за період з 25 травня 2012 року по 30червня 2014 року заборгованість за відсотками за відсотковою ставкою 30% річних складає 1 681,40 грн. (а. с. 5 – 6).

Відповідно до того ж розрахунку заборгованості за тілом кредиту, яку просить стягнути позивач, є простроченим та за період з 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2017 року становить 2 491,53 грн.

Кількість днів прострочки за період з 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2017 року (кількість днів за які здійснюється нарахування) становить 1 218 днів.

За період з 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2017 року заборгованість за відсотками по відсотковій ставці 30% річних складає 2 528,91 грн. (2 491,53 грн./100х30%=747,46 грн. відсотків в рік;747,46 грн./360х1 218=2 528,91 грн.).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що загальний розмір відсотків за користування кредитом за період з 25 травня 2012 року по 31 жовтня 2017 року складає 4 210,31грн. (1 681,40 грн.+ 2 528,91 грн.=4 210,31грн.), а не 11 284,73 грн. як зазначено у розрахунку позивача.

При цьому, суд враховує, що за період з 01 липня 2014 року по 31 жовтня 2017 року відповідачем сплачено в рахунок погашення кредитної заборгованості 59, 20 грн. (платежівід 05листопада 2014 року та від 28 квітня 2015 року). Однак, відповідно до наданого розрахунку, зазначена сума спрямована на погашення комісії та пені, а тому не впливає на розмір відсотків за користування кредитом.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання він зобов'язаний сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦКУкраїни).

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено стягнення штрафу з позичальника при порушенні останнім строків платежів за будь-яким грошовим зобов'язанням.

Окрім того, умовами договору про надання банківських послуг передбачена сплата пені у разі прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки, жодна із сторін не звернулась до суду з відповідною заявою – позовна давність судом при вирішення зазначеного спору не застосовується.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 2 451,53 грн., по процентам за користування кредитом в розмірі 4 210,31 грн. та штрафу (фіксована частина) та штрафу (процентна складова).

В той же час, оскільки представник позивач в судове засідання не з'явився та не висловив свою думку щодо необхідності стягнення з відповідача штрафу чи пені, та з метою недопущення подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості зі пенею та комісією за прострочення виконання зобов’язань.

Оскільки, умовами кредитного договору передбачено обов’язок відповідача сплатити штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову, то при задоволенні позову частково з відповідача підлягає стягненню 5% від стягненої суми, що становить 333,09 грн. (2 451,53грн. (тіло кредиту)+4 210,31грн. (відсотки за користування кредитом)=6 661,84 грн.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 672,00 грн.

На підставі ст. ст. 526, 530, 549, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629, 634, 638, 1049,1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 280 – 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Ленінградська, буд.27, РНОКПП НОМЕР_1, посвідка на постійне проживання серії «КГ» №07617, видана УМВС в Кіровоградській області 14 травня 2010 року) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість станом на 31 жовтня 2017 року в розмірі 7 494 (сім тисяч чотириста дев’яносто чотири) грн. 93 коп., яка складається з:

2 491 грн. 53 коп. – заборгованість за кредитом;

4 210 грн. 31 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина);

333 грн. 09 коп. – штраф (процентна складова).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: Кіровоградська область, м. Олександрія , вул. Ленінградська, буд. 27, РНОКПП НОМЕР_1, посвідка на постійне проживання серії «КГ» №07617, видана УМВС в Кіровоградській області 14 травня 2010 року)на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код за ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В.Авраменко