Ухвала суду № 71921136, 30.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/837/18

Провадження № 1-кс/344/378/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Гулянич М.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Лазоришина І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №32016090000000088, -

В С Т А Н О В И В:

Начальник другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що восени 2017 року у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне виготовлення алкогольних напоїв, які відповідно до ст.215 Податкового кодексу України є підакцизними товарами, шляхом відкриття підпільного цеху.

Розуміючи неможливість самостійної реалізації злочинного плану, ОСОБА_3 запропонував своєму батьку ОСОБА_4 та ОСОБА_1 займатися незаконним виготовленням алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху, на що останні погодилися.

При цьому ОСОБА_1 не був зареєстрованим як суб'єкт підприємництва та не мав згідно Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (підакцизного товару).

Водночас ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вирішили розділити між собою обов'язки, пов'язані з незаконною діяльністю підпільного цеху, у зв'язку з чим ОСОБА_3 взяв на себе функцію пошуку постачальників сировини, збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв через кур'єрські служби доставок, в тому числі Ін-Тайм, отримання коштів від злочинної діяльності та їх наступний розподіл, на ОСОБА_1 було покладено обов'язки транспортування сировини до підпільного цеху, виготовлення алкогольних напоїв та перевезення готової продукції до складських приміщень кур'єрських служб доставок вантажоперевезень, а на ОСОБА_4 - безпосереднє виготовлення підакцизного товару.

Реалізовуючи спільну мету, ОСОБА_3 підшукав нежитлове приміщення, що знаходилося за адресою м. Коломия, вул. Володимира Івасюка, 26, Івано-Франківської області, яке можна було пристосувати для незаконного цехового виготовлення алкогольних напоїв.

Надалі ОСОБА_3, з відома ОСОБА_1 та ОСОБА_4 придбав ємності для виготовлення та розливу спиртовмісної рідини, фільтри, насоси, засоби вимірювання міцності фальсифікованих алкогольних напоїв, тару типу "bag in box", картонні упаковки, ароматизатори, барвники, а також інші речі та предмети, необхідні для здійснення незаконної діяльності, якими обладнали вказане приміщення і які мали намір використовувати для незаконного цехового виготовлення алкогольних напоїв.

Виконуючи спільно узгоджену роль, ОСОБА_3 придбав етиловий спирт для використання його як сировини при виготовленні алкогольних напоїв, постачання якого надалі забезпечував по мірі необхідності. При цьому придбаний ОСОБА_3 спирт до місця незаконного підпільного цеху транспортував ОСОБА_1, використовуючи автомобіль НОМЕР_1.

Таким чином, на початок листопада 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи як група осіб, створили всі умови для незаконного виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху та упродовж листопада-грудня 2017 року здійснювали таку протиправну діяльність.

Зокрема, упродовж зазначеного періоду в нежитловому приміщенні по вул. Володимира Івасюка, 26 в м. Коломия Івано-Франківської області ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 використовуючи спеціально приготовлену пластмасову ємність місткістю 500 л у певних пропорціях розбавляли етиловий спирт водою, а виготовлену суміш міцністю від 28,2 % до 31,3 % за допомогою обладнання (фільтрів, насосів, шлангів) розливали у тару типу "bag in box". Надалі, наповнена водно-спиртовою сумішшю тара типу "bag in box" поміщалася в картонні коробки з надписом горілки торгових марок "Пшенична", "Finlandia", "Vodka Jelzin".

Виконуючи свої обов'язки, ОСОБА_1 на автомобілі НОМЕР_1 перевозив готову алкогольну продукції до складських приміщень кур'єрських служб доставок, з використанням можливостей якої до кінцевого споживача надходила вищевказана продукція, за що на картковий рахунок ОСОБА_3 надходили грошові кошти.

17.01.2018р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.204 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання також зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; незаконно впливати на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, - тому з метою запобігання вказаним ризикам на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити, при цьому покласти на підозрюваного додаткові обов'язки.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні клопотання заперечив, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені ризики - не доведеними, при цьому просив враховувати характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, і в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, а згідно з ч. 5 цієї статі щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості розмір застави становить від 1 до 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 17.01.2017р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.204 КК України, зокрема максимальне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протоколами обшуку, висновками експерта, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.204 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

В той же час обставини, які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави - 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених в ст. 194 КПК України обов'язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в с. Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області, запобіжний захід у вигляді застави - 20 (двадцять) розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 25 березня 2018 року включно обов'язки:

- не відлучатися із с. Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області, в якому він на даний час зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у вказаному провадженні (ОСОБА_3, ОСОБА_4.);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Роз'яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.Є.Островський

Повний текст ухвали складено 30 січня 2018 року.