Ухвала суду № 71920807, 30.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/295/18 Справа № 207/764/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Іванова А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді – Іванової А.П.,

суддів: Джерелейко О.Є., Мазниці А.А.,

за участю секретаря с/з – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною каргою прокурора Бойченка В.В., який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року про повернення обвинувального акта по кримінальному провадженню №42015040160000039, щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді слюсаря-ремонтника 6-го розряду дільниці №3 хлорної групи цехів ремонтного управління ПАТ «ДНІПРОАЗОТ», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, -

За участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Бойченка В.В., Пістун М.С.,

захисника – ОСОБА_4,

обвинуваченого – ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, обвинуваченого за ч. 1 ст. 272 КК України повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що в обвинувальному акті виклад правової кваліфікації кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3, а саме за ч. 1 ст. 272 КК України, є неконкретним, незрозумілим і таким, що унеможливлює призначення справи до судового розгляду.

Також судом зазначено, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме: слідчим при складанні обвинувального акту не в повному обсязі сформульоване обвинувачення, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що, працюючи на посаді майстра з ремонту дільниці хлорної групи цехів ремонтного управління ПАТ «ДНІПРОАЗОТ», будучи особою, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві та відповідальною на підставі наряду-допуску №159 від 06.03.2015 року за проведення ремонтних робіт з демонтажу металевого майданчика для обслуговування фільтрів поз.30/4,30/5 на південній стороні корпусу 901 цеху соди каустичної ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» за адресою м. Кам'янське вул. С.Х. Горобця 1 18.03.2015 року в період часу приблизно з 08 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв., в порушення вимог статей 6,14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 2.28, 2.33 посадової інструкції №01-М-13 майстра з ремонту ділянки з ремонту хлорної групи цехів ремонтного управління, пунктів 1.13,6.1.5 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, пунктів 7.4.3, 9.39.4, 9.39.7, 10.1 Системи управління охорони праці в ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» не дбав про безпеку працівників в процесі виконання ними демонтажних робіт, допустив умови праці на робочому місці та стан засобів індивідуального захисту, які не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, особисто не проконтролював правильність підготовки робочих місць при виконанні робіт з підвищеною небезпекою (робіт на висоті), правильне використання запобіжних пристосувань та засобів індивідуального захисту, (запобіжних поясів) виконання підлеглим персоналом вимог інструкції з охорони праці, що заподіяло шкоду здоров'ю слюсаря-ремонтника ОСОБА_5 у вигляді тілесних ушкоджень.

В наданому суду обвинувальному акті слідчим конкретно не вказано, в чому знайшла відображення суб,єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 злочину, у якій формі вина обвинуваченогоґ, а саме, що останній порушив правила безпеки під час виконання робіт саме з підвищеною небезпекою. Стосовно безпеки робіт обвинувальний акт має суттєві протиріччя.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, і призначити новий розгляд у підготовчому засіданні у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню. Вказує, що в обвинувальному акті по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 272 КК України дотримано вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно. Вказує, що суд першої інстанції задовольнив клопотання захисника по надуманим доводам та повернув обвинувальний акт прокурору. Зазначив, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України викладено саме фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3, які встановлені під час досудового розслідування та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, а не трактування фактичних обставин події стороною захисту. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про не зазначення слідчим у обвинувальному акті про те, в чому знайшла відображення суб’єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Крім того, судом в порушення вимог ст. 372 КПК України, в оскаржуваній ухвалі не вказано всі сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні 30.11.2017 року, зокрема не вказано відомості про потерпілого ОСОБА_5, а також його думку з приводу заявленого захисником ОСОБА_4 клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді, прокурори підтримали апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, просили її задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників процесу та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у разі невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні повертає обвинувальний акт прокурору.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду 1 інстанції, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, в обвинувальному акті не міститься формулювання обвинувачення у відповідності до вимог КПК України, суб,єктивна сторона кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_3, взагалі слідчим у обвинувальному акті не зазначено про те, в чому знайшла відображення суб’єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, обвинувальний акт має суттєві протиріччя стосовно виконання робіт з ідвищеною небезпекою.

В зв’язку з викладеним колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та вважає, що обвинувальний акт складений з порушенням норм чинного КПК України, отже висновок суду про повернення обвинувального акту прокурору є правильним, а доводи апеляції прокурора необґрунтованими.

Щодо відсутності у оскаржуваній ухвалі відомостей щодо потерпілого та його думки згідно клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору, колегія суддів не вважає доводи апеляційної скарги в цій частиниі такими, що тягнуть скасування судового рішення.

На думку колегії суддів, рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору не суперечить вимогам закону, є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, а тому приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора та залишення ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Бойченка В.В., який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, – залишити без задоволення.

Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_3 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

____ _____ _____

А.П. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Мазниця